Передові сухопутні сили НАТО у Фінляндії (FLF Finland) будуть офіційно сформовані у суботу, 6 червня. Це нові багатонаціональні сухопутні сили, створені для посилення оборони північного флангу Альянсу.
За словами міністра оборони Фінляндії Антті Гяккянен, створення підрозділу є важливим кроком для зміцнення північного флангу Альянсу та підвищення обороноздатності в арктичних умовах.
„Ми рішуче просували цю мету на міністерському рівні, серед військового керівництва і в різних інституціях НАТО. Ми отримали підтримку нашої пропозиції від країн-союзників. Відтоді реалізація швидко просувалася, і завтра сили будуть офіційно створені”, – зазначив міністр.
Нові сили формуються на основі шведського бойового підрозділу чисельністю близько 600 військових, дислокованого в Бодені, та багатонаціонального штабу в Рованіємі. Усі підрозділи переходять під оперативне командування Верховного головнокомандувача об’єднаних Збройних сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича.
FLF Finland матиме статус бригадного угруповання та буде здатне до швидкого розгортання у північному регіоні. Основний акцент зробили на бойовій підготовці в арктичних умовах та взаємодії союзних військ.
До ініціативи приєдналися Швеція, Велика Британія, Франція, Італія, а також Данія та Ісландія. Мета – посилення стримування та розширення спільної підготовки союзників у північній Європі.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що американський президент Дональд Трамп візьме участь у саміті НАТО, який пройде у Туреччині в липні.
Про це він сказав під час слухань у Комітеті з питань закордонних справ Палати представників, цитує Reuters, пише “Європейська правда”.
Рубіо заявив, що попри своє розчарування НАТО – Трамп візьме участь у зустрічі.
“Сполучені Штати все ще є членами альянсу НАТО, і ми будемо в Туреччині, щоб обговорити всі ці питання. Президент особисто візьме участь у наступній зустрічі глав держав НАТО, де всі ці моменти будуть прояснені”, – наголосив держсекретар США.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що членство України в НАТО відповідає інтересам не лише Києва та країн Альянсу, а й самої Росії.
Про це заявив Зеленський під час пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Києві.
За словами президента, більшість держав-членів НАТО усвідомлюють, що Україна потрібна Альянсу не менше, ніж сам Альянс потрібен Україні.
“Більшість країн НАТО розуміє, що Україна в НАТО потрібна НАТО не менше, ніж це потрібно Україні”, – наголосив Зеленський.
Водночас глава держави висловив думку, що членство України в Альянсі було б вигідним і для Росії.
“Я вважаю, що і росіянам потрібно, щоб Україна була в НАТО. Бо у майбутньому росіянам може бути боляче, якщо Україна буде не в НАТО”, – заявив президент.
Питання майбутнього членства України в НАТО залишається одним із ключових у відносинах Києва з Альянсом. Українська влада неодноразово наголошувала, що вважає вступ до НАТО найефективнішою гарантією довгострокової безпеки після завершення війни.
Разом з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте до Києва прибули представники усіх 32 країн-членів Альянсу. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Фейсбук у середу, 3 червня.
“Розпочали візит Північноатлантичної ради НАТО до України з вшанування памʼяті полеглих українських воїнів біля Стіни памʼяті. Були присутні генеральний секретар НАТО Марк Рютте, голова військового комітету Альянсу Джузеппе Каво Драгоне та постійні представники й заступники постпредів усіх 32 країн – членів НАТО”, – написав він.
Зеленський підкреслив, що Україна цінує цей знак поваги представників Альянсу до воїнів, які захищали нашу країну та всю Європу від російського зла.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте прибув з візитом до України вранці 3 червня.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на “Укрзалізницю”
“Сьогодні на вокзалі Києва радо зустрічаємо генерального секретаря НАТО Марка Рютте. Цей візит вкрай важливий, як і всі попередні, адже це жест солідарності й підтримки Альянсом нашої країни”, – заявили в УЗ.
Пресслужба Укрзалізниці опублікувала фото з вокзалу у Києві, куди прибув поїзд із Рютте.
Зі світлин видно, що генсека НАТО на вокзалі зустрічав, зокрема, міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
Видання зазначає, що через деякий час повідомлення про приїзд Рютте видалили з соцмереж УЗ.
Урсула фон дер Ляєн опублікувала допис у соцмережі у відповідь на російський дронний удар, який стався в п’ятницю рано-вранці та вразив густонаселений район міста в Румунії. Дрон впав на житловий будинок, у результаті чого було поранено кількох цивільних осіб, повідомляє MTI.
Агресивна війна Росії перетнула ще одну межу: у п’ятницю на світанку російський дрон завдав удару по густонаселеному району міста в Румунії, на території ЄС, поранивши цивільних осіб, йдеться у повідомленні.
У відповідь на те, що в п’ятницю рано-вранці в Румунії на дах багатоповерхового будинку в місті Галац впав дрон, оснащений вибуховим зарядом, Урсула фон дер Ляєн заявила: «Продовжуючи зміцнювати нашу безпеку та систему стримування, особливо на східному кордоні, ми будемо постійно посилювати тиск на Росію».
Голова Європейської комісії наголосила, що з метою посилення тиску Європейський Союз вже готує 21-й пакет санкцій проти Росії.
Удар дрона, що стався в Румунії вранці в п’ятницю, супроводжувався вибухом і пожежею, а двоє людей, які тікали з житлового будинку, отримали легкі травми.
[type] => post [excerpt] => Урсула фон дер Ляєн опублікувала допис у соцмережі у відповідь на російський дронний удар, який стався в п’ятницю рано-вранці та вразив густонаселений район міста в Румунії. Дрон впав на житловий будинок, у результаті чого було поранено кількох ци... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1780318560 [modified] => 1780315273 ) [title] => ЄС готує новий пакет санкцій у відповідь на російський удар по країні-члену НАТО [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=187925&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 187735 [uk] => 187925 ) [trid] => kri2709 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 161528 [image] => Array ( [id] => 161528 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen.jpg [original_lng] => 30795 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/leyen.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 1 [views_count] => 160 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 161528 [_edit_lock] => 1780308316:2 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 923424715002 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 9 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Спецтема [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 117 ) [tags_name] => Array ( [0] => НАТО ) ) [6] => Array ( [id] => 187850 [content] =>
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав “серйозно поставитися” до слів заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва, який після прильоту безпілотника до Румунії заявив про кінець “спокійного сну” для європейців.
Про це політик написав у соціальній мережі X.
Він зазначив, що російські провокації щодо країн – членів Північноатлантичного альянсу (НАТО) відбуваються все частіше.
“Польща, країни Балтії, тепер Румунія. Все більше і більше російських провокацій. Учора колишній президент Медведєв заявив, що мирний сон громадян ЄС закінчився. Всім у НАТО нарешті слід почати сприймати ці факти та слова всерйоз”, – заявив Туск.
Ідея вступу в альянс не користується популярністю у більшості населення, через що політики свідомо уникають дискусій на цю тему.
Вступ Молдови до НАТО поки що малоймовірний, оскільки більшість громадян проти. Про це заявив міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой, передає Newsmaker.
Очільик МЗС висловив жаль через те, що молдовські політики свідомо уникають дискусій на цю тему через її непопулярність серед виборців.
За словами Попшоя, будь-яке зближення Кишинева з НАТО в умовах російської агресії проти України напряму залежить від волевиявлення молдован. Якби в суспільстві існував консенсус щодо євроатлантичної інтеграції, це питання можна було б розглядати як реальну повістку дня, проте зараз такої підтримки всередині країни немає.
Міністр відкрито визнав, що сам є послідовним прихильником Альянсу, згадавши, що його першим місцем роботи після університету став Центр НАТО у Кишиневі. Він закликав громадянське суспільство та засоби масової інформації частіше порушувати це питання, щоб зняти з нього суспільне табу та активізувати діалог про безпекові альтернативи для Молдови.
Згідно з результатами травневого опитування дослідницької компанії iData, понад половина громадян Молдови – 54,5% – виступають проти вступу держави до Північноатлантичного альянсу, тоді як інтеграцію в систему колективної безпеки НАТО підтримують лише 33,6% опитаних.
За словами двох дипломатів з країн НАТО, Альянсу навіть варто подумати про розміщення на постійній основі систем ППО далекого радіусу дії для стримування Росії.
Швеція і її союзники по НАТО прагнуть перетворити острів Готланд, що знаходиться в центрі Балтійського моря, у справжню фортецю. Минулого тижня там пройшли перші навчання під егідою НАТО, близько 18 тисяч військовослужбовців із 13 країн готувалися до нападу з боку Росії та відпрацьовували способи протидії гібридним атакам. Про це повідомляє Politico.
За словами двох дипломатів з країн НАТО, Альянсу навіть варто подумати про розміщення на постійній основі систем ППО далекого радіусу дії для стримування Росії.
Як вважає командувач збройних сил Швеції генерал Міхаель Классон, Росія може напасти будь-якої миті.
“Росія вважає, що головне – не дати Москві захопити ініціативу, сказав він виданню. Ми не повинні сидіти склавши руки і чекати, доки російські збройні сили відновляться до того чи іншого рівня, а маємо постійно бути напоготові”, – зазначив він.
“Готланд розташований за 300 км від Калінінградської області, яку Володимир Путін нашпигував зброєю, включаючи далекобійні ракети. З огляду на дальність дії та розташування сучасних систем озброєння, той, хто контролює Готландом, контролює більшу частину того, що відбувається в Балтійському морі”, – пояснив Ніклас Гранхольм, заступник директора шведського Агентства оборонних досліджень.
Острів називають “непотоплюваним авіаносцем”, оскільки він є найважливішою базою для проведення повітряних операцій по всьому регіону. Бойові літаки, що вилітають звідти, можуть досягти столиці будь-якої з розташованих навколо Балтійського моря країн «за лічені хвилини», каже Гранхольм.
За його словами, якщо Росія захопить острів і розмістить там системи ППО, вона зможе перекрити шлях судам і літакам, які постачають країни Балтії та Фінляндії, і перешкодити перекиданню військ НАТО. Якщо ж Готланд залишиться під контролем альянсу, той зможе перекрити Росії доступ до Балтійського моря, використовувати ракети для завдання ударів углиб її території та захисту регіону.
Швеція вклала понад 200 млн євро в модернізацію інфраструктури Готланду, відновила роботу систем ППО і повернула на острів полк, озброєний бронетранспортерами CV90 і танками Leopard 2.
Командир полку Андреас Густафссон повідомив Politico, що “протягом року” до 4500 військовослужбовців приєднається до 4500 військовослужбовців. Він також сподівається “досить скоро” отримати далекобійну артилерію. А з 2028 року на острові передбачається розмістити нові зенітно-ракетні комплекси середнього радіусу дії IRIS-T.
У травневих навчаннях брало участь 17 українських операторів дронів.
Russia’s brutal overnight attack on Kyiv is another horrifying reminder of the human cost of this war. Civilians should never wake up to missiles, drones, explosions, and fear for their lives. Homes destroyed, families shattered, innocent people killed and injured - this is…
В Україні очікують від саміту Організації Північноатлантичного договору (НАТО), який відбудеться 7-8 липня в Анкарі, обговорення фінансової підтримки для Києва. Про це посол України в Туреччині Наріман Джелялов повідомив у коментарі для Reuters.
Зокрема, Джелялов сподівається, що президент України Володимир Зеленський відвідає саміт Альянсу в Анкарі. За словами дипломата, в Києві хочуть, аби країни-члени знову підтвердили підтримку стратегічній меті України щодо вступу до воєнного альянсу.
У червні минулого року президент Зеленський закликав західних партнерів виділяти 0,25% від їхнього ВВП, щоби допомогти Києву наростити виробництво зброї.
За словами посадовців, генеральний секретар НАТО Марк Рютте запропонував ідею, аби країни-члени, крім США, витрачали таку суму на підтримку України.
Утім, ця ідея зіштовхнулася зі спротивом, і минулого тижня Рютте заявив, що не вірить у те, що це буде прийнято.
Водночас, як повідомляють дипломати, обговорення тривають щодо ідей демонстрації підтримки для України на саміті НАТО.
Саміт Альянсу у липні має відбутися на тлі напруженості між Вашингтоном і європейськими союзниками з низки питань. Президент США Дональд Трамп неодноразово вимагав від союзників з НАТО значно підвищити витрати на оборону, оскільки адміністрація США відстоює позицію, що європейські союзники повинні зрештою взяти на себе основну відповідальність за традиційну оборону континенту.
Посол Джелялов повідомив, що Україна пропонує країнам-членам Альянсу, зокрема Туреччині, укласти угоду про дрони. “Механізм (може бути) таким, в межах якого кожен член НАТО вносить частину своїх фінансів на підтримку зміцнення спроможності безпеки України”, – відзначив Джелял.
Український дипломат визнав, що не кожен союзник хоче розподіляти ресурси, оскільки вони намагаються посилити власну оборону відповідно до правил НАТО. “Але ми не кажемо: “Дайте нам 100%”. Лише дуже малу частину”, – додав Джелялов без уточнення.
