Військовий альянс закуповує зброю для України на суму 400 мільйонів євро. Плани НАТО не змінилися навіть після корупційного скандалу в Україні.
Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія та Швеція вирішили фінансувати чергову закупівлю зброї Україною. Про підтримку програми, яка забезпечує це, було вирішено ще у вересні.
Як відомо, президент США Дональд Трамп став гучним критиком фінансових рішень Сполучених Штатів щодо України. Він заявив, що більше не фінансуватиме потреби Києва в озброєнні, однак НАТО матиме змогу купувати та передавати зброю.
Звичайно, це коштуватиме мільйони. Зокрема вартість нової партії становитиме 400 мільйонів євро.
П’ять міністрів оборони великих країн – членів НАТО пообіцяли посилити співпрацю у боротьбі з так званими гібридними загрозами, такими як кібератаки, польоти дронів та дезінформація, після п’ятничної наради в Берліні.
У спільній заяві, опублікованій після переговорів, міністри Німеччини, Франції, Польщі, Великої Британії та Італії також підтвердили, що «незмінно підтримують Україну та віддані ідеї зміцнення своїх збройних сил».
Ми посилимо нашу співпрацю, щоб протистояти гібридним атакам проти наших союзників, включаючи виклики, пов’язані з дронами, кібератаками та дезінформацією, – підкреслили союзники, що входять до Європейської п’ятірки, заснованої рік тому.
Це включає «розробку систем захисту від дронів, а також поліпшення обміну інформацією», – додали вони.
Міністри, до яких приєдналася Кая Каллас, верховний представник Європейського Союзу з питань безпеки та зовнішньої політики, також пообіцяли посилити співпрацю з Україною та «інтегрувати військову промисловість України в європейські ініціативи та виробничі ланцюги».
За їхніми словами, вони також докладуть більше зусиль, щоб «забезпечити більший внесок Європи в євроатлантичну безпеку».
Російська агресія посилюється. В Україні продовжує вирувати війна. Сполучені Штати справедливо закликають європейські країни робити більше і витрачати більше на оборону, заявив міністр оборони Великої Британії Джон Хілі.
Німецький міністр Борис Пісторіус, говорячи про гібридні загрози, зазначив, що «Росія намагається відвернути увагу від своїх проблем і недоліків, таких як успішні українські авіаудари по російській глибинці та важкі втрати на фронті, намагаючись дестабілізувати і залякати наші суспільства».
Міністр оборони Чорногорії Драган Крапович наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні.
Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.
Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.
Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.
Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: „Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.
Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.
Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.
Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.
На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.
Сполучені Штати більше не витрачають кошти на Україну, а отримують прибуток через продаж зброї НАТО.
Як інформує Європейська правда, про це заявив президент США Дональд Трамп на зустрічі з журналістами в Білому домі.
Очільник Білого дома вкотре заявив, що виграв „вісім воєн”, а також запевнив, що „розбереться” із російсько-українською війною. Він також наголосив, що США більше „не витрачають кошти” на фінансування України.
„Подивіться на шкоду, яку Росія та Україна заподіяли нам як країні. Ми витратили $350 млрд. Ми більше не витрачаємо гроші. Тепер вони платять нам через НАТО”, – сказав Трамп.
Американський президент не уточнював, про що саме йдеться, проте можна допустити, що мова йде про програму PURL – Prioritized Ukraine Requirements List.
За його словами, партнери продовжують фінансувати нові пакети допомоги для України й готують „додаткові зобов’язання”.
„Перші чотири пакети — загальною вартістю близько 2 мільярдів доларів — були профінансовані: Нідерландами (4 серпня); Данією, Норвегією та Швецією (5 серпня); Німеччиною (13 серпня); і Канадою (24 серпня). Окрім уже профінансованих пакетів PURL, низка союзників працює над додатковими зобов’язаннями”, – сказав він.
Також у НАТО очікують, що найближчим часом ще більше союзників оголосять про нові пакети допомоги.
„Обладнання з перших пакетів уже доставлене, і нові поставки тривають. Ніяких перерв у реалізації програми PURL не було — постачання триває, нове обладнанню прибуває до України” – додав представник НАТО.
Через тривале часткове закриття уряду США було затримано експорт американської зброї на суму понад 5 мільярдів доларів, призначеної для союзників по НАТО та України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Axios.
За даними видання, урядовий шатдаун, який триває вже 40 днів, паралізував роботу низки федеральних відомств, зокрема бюро Держдепартаменту, що займається погодженням експортних контрактів. Через це зірвано або відкладено постачання таких систем, як HIMARS, Aegis і ракет AMRAAM для Данії, Хорватії та Польщі. Частина цієї зброї могла бути передана Україні.
Високопоставлений чиновник Держдепу заявив, що ситуація „завдає шкоди як союзникам і партнерам США, так і американській оборонній промисловості”. За його словами, зараз у Бюро з політико-військових питань працює лише чверть штатних співробітників, що значно уповільнює оформлення угод.
Процес продажу американської зброї зазвичай не є складним, але Закон про контроль за експортом зброї вимагає участі Конгресу. Через відпустки чиновників, які мають інформувати комітети Конгресу, цей механізм фактично зупинився.
У Держдепартаменті заявили, що затримки шкодять безпеці союзників і підривають довіру до США. Представник відомства Томмі Піготт звинуватив демократів у блокуванні продажів, що, за його словами, „ставить під загрозу безпеку як Америки, так і її партнерів”.
Голова Сенатського комітету з міжнародних відносин Джеймс Ріш наголосив, що через бюрократичну паузу „Китай і Росія отримують перевагу, тоді як оборонна база США втрачає позиції, а союзники залишаються без необхідного озброєння”.
Колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг пояснив, чому на початку російського повномасштабного вторгнення у 2022 році Альянс не пішов на створення безпольотної зони над Україною.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це Столтенберг пише у своїх мемуарах On My Watch („У мій час”), уривки з яких наводить The Sunday Times.
Зокрема, у мемуарах колишній генсек НАТО описує „болючий момент” у лютому 2022 року, коли він відхилив відчайдушне прохання президента Володимира Зеленського ввести безпольотну зону над Україною.
Столтенберг сказав, що боявся, що їхня розмова може стати останнім телефонним дзвінком українського президента, оскільки на Заході боялись за його життя.
„Він зателефонував мені з бункера в Києві, коли російські танки були вже зовсім поруч. І він сказав: „Я приймаю ваше рішення не направляти наземні війська НАТО, хоча я з цим не згоден. Але, будь ласка, закрийте повітряний простір. Не дайте російським літакам, дронам і вертольотам літати і атакувати нас”, – згадує Столтенберг.
Столтенберг нагадав, що в минулому НАТО дійсно закривало повітряний простір над окремими країнами з міркувань захисту цивільного населення, зокрема, над Боснією і Герцеговиною або над північною частиною Іраку, де потрібно було захистити курдів.
Однак на прохання Зеленського тодішній генсек Північноатлантичного альянсу відповів відмовою.
Свою відмову він пояснив тим, що у разі закриття неба над Україною НАТО мало б це знищити російські системи протиповітряної оборони в Білорусі та Росії, оскільки західні винищувачі не могли б літати над Україною, якби на них націлювались російські ракети ППО.
„А якщо в повітрі буде російський літак або вертоліт, ми повинні будемо його збити, і тоді між НАТО і Росією вибухне повномасштабна війна. А ми не готові до цього. Як сказав Байден, який на той час був президентом США, ми не підемо на ризик третьої світової війни заради України”, – зазначив Столтенберг.
Він згадує, що йому було „боляче” закінчувати ту телефонну розмову із Зеленським, „знаючи, що його життя в небезпеці”.
Країни НАТО мають потужний фактор ядерного стримування для збереження миру, наголосив Марк Рютте.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте прагне, щоб у майбутньому Альянс активніше підкреслював власні ядерні можливості для стримування суперників, зокрема Росії. Він вважає, що немає причин для паніки у народів альянсу, повідомляє німе Welt am Sonntag.
Країнам НАТО важливо більше говорити з громадськістю про ядерне стримування, „щоб вони розуміли, як це сприяє нашій загальній безпеці”.
„Коли Росія використовує небезпечну і безкомпромісну ядерну риторику, наші народи повинні знати, що немає причин для паніки, оскільки НАТО має потужний фактор ядерного стримування для збереження миру”, – додав він.
Генсек назвав ядерне стримування НАТО „найвищою гарантією нашої безпеки”, додавши, що воно повинно залишатись надійним, безпечним і ефективним.
„І Путін повинен знати, що ядерну війну ніколи не можна виграти та ніколи не можна вести”, – додав Рютте.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Альянс наростив виробництво озброєнь і тепер випереджає росію за темпами виробництва боєприпасів.
Про це йдеться у промові Марка Рютте на форумі НАТО.
За словами генсека, світ стикається з довгостроковими загрозами, головною з яких залишається війна росії проти України. Рютте наголосив, що рф не діє ізольовано, а посилює співпрацю з Китаєм, Північною Кореєю, Іраном та іншими країнами, готуючись до тривалої конфронтації.
Щоб протистояти цим викликам, Альянс концентрується на трьох пріоритетах:
збільшенні виробництва озброєнь,
креативності,
посиленні співпраці.
„Донедавна росія виробляла більше боєприпасів, ніж усі союзники НАТО разом узяті”, – констатував Рютте, але додав, що зараз ситуація змінилася: в НАТО відкривають десятки нових виробничих ліній, розширюються потужності, а обсяги виробництва зброї найвищі за останнє десятиліття.
Він підкреслив необхідність не лише кількості, а й якості – від розвитку протиповітряної оборони до недорогих дронів-перехоплювачів, і закликав продовжувати нарощувати темпи виробництва та прискорювати постачання.
Міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив, що Бельгія розглядає можливість застосування статті 4 Північноатлантичного договору про консультації у звʼязку з появою невідомих безпілотників над аеропортами і військовою базою.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на 7sur7.
Під час виступу в парламенті Франкен сказав, що “в найближчі дні та години” уряд розгляне питання про можливе застосування статті 4 Договору про НАТО.
Він уточнив, що не вимагає вжиття таких заходів і що в будь-якому разі це не входить до його компетенції, а належить до повноважень прем’єр-міністра та Ради національної безпеки, яка збереться найближчим часом.
“Очевидно, що відбувається щось більш серйозне. Ми маємо швидко реагувати”, – сказав глава Міноборони Бельгії.
Стаття 4 Північноатлантичного договору дозволяє скликати екстрене засідання, коли держава-член відчуває загрозу.
За всю історію НАТО вона була застосована дев’ять разів, причому двічі – у вересні 2025 року, коли Польща та Естонія ініціювали цей процес після інцидентів у їхньому повітряному просторі.
