Верховна рада ухвалила закон, який враховує рекомендації Венеційської комісії щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах. Проект №10288-1 підтримали 317 депутатів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата Ярослава Железняка в Telegram.
За його словами, це доопрацьована всіма фракціями версія. Закон – вимога, вказана Європейською комісією і важлива для подальшої євроінтеграції, додав він.
Законопроект був поданий 5 грудня і поки що відсутній на сайті парламенту.
Водночас народний депутат Ірина Геращенко повідомила в Telegram, що в залу винесли депутатський, а не урядовий законопроект №10288.
„Виконуючи рекомендації Венеційської комісії, ми захистили суспільство від потенційного зниження ролі української мови в освіті, ЗМІ, книговидавництві та загроз русифікації країни”, – написала вона.
Згідно з ухваленим законом у політичній рекламі, приватних школах і університетах, класах нацменшин, медіа дозволяється використання мов ЄС та нацменшин, окрім мови країни – агресора. При цьому реклама має дублюватися українською, а вивчення української як державної буде обовʼязковим у всіх закладах освіти, хоча навчання може проводитися мовами ЄС, розповіла депутат.
„Цей законопроект реалізує рекомендації Венеційської комісії на захист прав меншин, але це не стосується мови країни-агресора. І не на 5 років, як планував уряд, а безстроково”, – додала Геращенко.
Новий закон України про національні меншини не задовольняє належним чином їхні прохання, більше того, поправки в деяких випадках створюють додаткову плутанину.
Так Федеральний союз європейських національних меншин (Federal Union of European Nationalities (FUEN), який об’єднує понад сто організацій, відреагував на рекомендацію Єврокомісії почати переговори про вступ України і Молдови до ЄС.
FUEN у своїй резолюції нагадав, що однією з умов початку переговорів про вступ України до Євросоюзу є ухвалення закону про національні меншини. Федеральний союз зазначив, що Верховна Рада України в грудні 2022 року ухвалила новий Закон про національні меншини, який українські нацменшини, країни ЄС та громадські організації різко розкритикували.
На думку представників FUEN, право на публічне використання мови ще більше обмежується, адже рідна мова може використовуватися лише на заходах, організованих для представників національних меншин, тоді як попередня редакція документа стосувалася заходів, організованих національними меншинами.
Крім інших обмежувальних положень, організація згадала те, що засоби масової інформації мовою національних меншин в Україні досі значно обмежені: увесь контент має бути перекладений державною мовою. А також вказала, що розповсюдження книжок мовами нацменшин можливе тільки в спеціальних книгарнях, створених державними органами.
Голова Федерального союзу європейських національних меншин Лорант Вінце зазначив, що Україна повинна розглядати закон про нацменшини не лише як вимогу для вступу до ЄС, але й як «реальний шанс покращити становище багатьох своїх громадян, сприяти співпраці між більшістю і національними меншинами та створити умови для довгострокової стабільності».
«Ми відстоюємо позицію, що відповідна правова база для нацменшин може бути створена лише за участю та в співпраці з національними меншинами, які проживають в Україні», – наголосив, підсумовуючи сказане голова FUEN.
У польському місті Краків за організації адміністрації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за підтримки Ради Європи та Європейського Союзу відбувся форум, на якому розглядалися питання захисту прав національних меншин в Україні, покращення їхнього правового статусу та приведення у відповідність до європейських стандартів. Закарпатських угорців на заході представляла зокрема голова постійної комісії з питань освіти, науки, культури, духовності та національних меншин Закарпатської обласної ради Ільдико Орос.
У форумі взяли участь зокрема голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков, голова ГО «Рада національних спільнот України» Ашот Аванесян, а також лідери організацій нацменшин, які проживають в Україні.
Закарпаття, окрім Ільдико Орос, також представляли начальник управління національностей та релігій Закарпатської обласної військової адміністрації Олександр Лях, голова Демократичної спілки угорців України (ДСУУ) Ласло Зубанич, депутатка Європарламенту Андрея Бочкор, а також голова Благодійного фонду «Закарпатські угорці» Борис Вашкеба.
Ільдико Орос повідомила, що з-поміж представників меншин ситуацію в Україні критикували лише вона та очільниця Асоціації румунських вчителів України Ауріка Божеску. Щодо застосування європейських стандартів у сфері забезпечення прав національних меншин виступила депутатка Європарламенту Андрея Бочкор. Ільдико Орос у своїй презентації пояснила, які права мали нацменшини України в період 1991–2017 років, а також які права залишилися у них донині. Вона зазначила – Президент Володимир Зеленський під час візиту до Берегова пообіцяв, що Україна готова надати закарпатським угорцям усі ті права, які мають національні меншини, котрі проживають в Угорщині, тобто, «можна говорити про «дзеркальні закони». Насамкінець Ільдико Орос також окреслила, які саме права надаються національним меншинам в Угорщині.
«Цікавою була реакція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, який зазначив, що в Україні немає проблем із питаннями меншин, тому що національні меншини, зокрема угорська, не зверталися до нього з жодного питання. Він також зовсім інакше підійшов до можливості «дзеркальних» законів, бо почав протиставляти кількість угорських та українських шкіл у двох країнах, а не можливості, які дає законодавство», – повідомила Ільдико Орос. Вона звернула увагу Уповноваженого та інших учасників заходу на те, що закарпатські угорці, не біженці, а громадяни України, які платять податки, і що держава має забезпечити їм можливість навчання рідною мовою, а також право використовувати національну символіку, бо це стандарти Європейського Союзу.
Оцінюючи краківський форум, Ільдико Орос підкреслила: «Сподіваюся, що форум сприяв наближенню до європейських позицій бодай на крок. Рада, що мала можливість висловити свою думку, водночас шкодую, що Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС), яке представляє інтереси угорської громади Закарпаття, не брало участі у цьому форумі. Сподіваюся, що до наших зауважень прислухаються та врахують їх.
Подібною була позиція й Ауріки Божеску, яка представляла Асоціацію румунських педагогів України. Хоча їй не надали можливості виступити з окремою доповіддю, але після окремих блоків форуму вона кілька разів виступала і підтверджувала нашу позицію. Зокрема повідомила, що вони також не просять більшого, лише просять повернути ті права, які румунська громада України мала до 2017 року», – резюмувала Ільдико Орос.
[type] => post
[excerpt] => У польському місті Краків за організації адміністрації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за підтримки Ради Європи та Європейського Союзу відбувся форум, на якому розглядалися питання захисту прав національних меншин в Україні
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1696688040
[modified] => 1696684132
)
[title] => Ільдико Орос про форум «Права національних меншин в Україні», який відбувся в Кракові
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=91990&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 91922
[uk] => 91990
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 91923
[image] => Array
(
[id] => 91923
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-scaled.jpg
[original_lng] => 448355
[original_w] => 2560
[original_h] => 1710
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-768x513.jpg
[width] => 768
[height] => 513
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-1024x684.jpg
[width] => 1024
[height] => 684
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-1536x1026.jpg
[width] => 1536
[height] => 1026
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-2048x1368.jpg
[width] => 2048
[height] => 1368
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1710
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 2257
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 91923
[_edit_lock] => 1696673202:8
[_edit_last] => 8
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_6f7cfe90b023a63673bb4943f5e7e1b1] =>
Prezydent @AndrzejDuda w #PałacPrezydencki: Dopełniamy zwyczaju powołując rząd, który jest formowany przez kandydata wyłonionego przez obóz polityczny, który wygrał wybory parlamentarne.
Dziś obejmujecie Państwo niezwykle odpowiedzialne polityczne funkcje prowadzenia polskich… pic.twitter.com/5D9MO6odWO
Prezydent @AndrzejDuda: Wspieraliśmy, wspieramy i będziemy wspierać Ukrainę w jej walce o wolność! Dzisiaj to wsparcie jest nadal niezwykle potrzebne. Niezależnie od zmęczenia wojną. Wolny świat nie może dopuścić do tego, żeby Putin i Rosja zatriumfowali. pic.twitter.com/VDSHEkBZMy
Громадської організації «Товариства угорської культури Закарпаття.» (ГО «ТУКЗ-КМКС»)
та громадської організації «Демократичної спілки угорців України» (ГО «ДСУУ»)
щодо запланованих змін до Закону про національні меншини України
Громадська організація «Товариство угорської культури Закарпаття.» та громадська організація «Демократична спілка угорців України» підтримують зусилля щодо внесення суттєвих змін до закону «Про національні меншини (громади) в Україні» та розширення прав меншин відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії та Експертного комітету Європейської хартія регіональних мов або мов меншин. Водночас, ми вважаємо некоректним ставленням до нас, що пропозиції щодо змін до закону надсилаються нам лише безпосередньо перед засіданням, що унеможливлює проведення глибокого правового аналізу та підготовку і надсилання змістовних пропозицій щодо змін. Зі свого боку, ми шкодуємо, що жодна з наших конструктивних пропозицій, які ми надсилали раніше під час майже річного обговорення Закону про нацменшини, не була включена до переліку поправок. Прикро також, що заплановане на середину вересня ухвалення змін до закону – з огляду на стислі терміни – не дозволить провести змістовне обговорення чи подати належним чином обґрунтовані пропозиції.
Більша частина проєкту змін до закону, розробленого Державною службою України з питань етнополітики та свободи совісті (як вищим органом виконавчої влади, відповідальним за це питання) та Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції окупованих територій України, питань національних меншин і міжнаціональних відносин і надісланого за день до громадського обговорення (8 серпня), містить лише декларативні доповнення до тексту, деякі з яких дублюють інші нормативно-правові документи, а також використовують поняття невизначеного змісту, які фактично не можуть бути застосовані при реалізації відповідних правових норм, але в той же час допускають довільне тлумачення. Підготовлена законодавцем поправка не враховує положення Рекомендації №1201 Ради Європи. Наприклад, у разі прийняття поправки зі статті 1 закону може бути вилучений один із важливих критеріїв визначення національних меншин, а саме те, що її представники «традиційно проживають на території України, в межах її міжнародно визнаних державних кордонів». Отже, всі громадяни України, які не є етнічними українцями (або представниками корінних народів), будуть віднесені до категорії національних меншин. На нашу думку, деякі положення законопроекту є дискримінаційними та порушують основоположні права людини, тому ми рекомендуємо їх переглянути та/або вилучити.
У цілому запропонована зміна Закону не відновлює всієї повноти прав меншин, гарантованих Конституцією України, більше того, не слугує відновленню раніше існуючих прав національних меншин.
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у середу домовився зі своїм румунським колегою Богданом Ауреску активізувати консультації для захисту прав меншин.
Про це Кулеба розповів у своєму Twitter.
«Провів розмову з Богданом Ауреску щодо подальшої підтримки Румунією України у протидії російській агресії, нових санкцій ЄС та шляху України до членства в ЄС. Ми також домовилися про інтенсифікацію консультацій щодо захисту прав меншин», – зазначив Кулеба.
Як повідомляє HotNews.ro з посиланням на інформацію міністерства закордонних справ Румунії, Богдан Ауреску під час розмови нагадав про ті положення ухваленого у грудні Закону «Про національні меншини (спільноти) України», які викликали занепокоєння у румунської влади, аналіз котрих раніше був переданий українській стороні в листі глави відомства Богдана Ауреску на ім’я Дмитра Кулеби.
Ауреску також нагадав, що протягом минулого року мав інтенсивний діалог з українською стороною, в тому числі безпосередньо з міністром Дмитром Кулебою на цю тему, і попросив вжити конкретних кроків, щоб розвіяти занепокоєння румунської сторони.
Міністерство закордонних справ Румунії 22 грудня опублікувало заяву, в якій «висловило жаль» через те, що український парламент ухвалив закон без додаткових консультацій із Венеціанською комісією, а також за відсутності належних консультацій з представниками румунської громади в Україні, як того вимагала румунська сторона. Серед негативних моментів закону, на думку румунського зовнішньополітичного відомства, є нечітко врегульовані питання мови освіти та використання мов національних меншин.
Як відомо, Володимир Зеленський під час виступу в Парламенті Румунії 4 квітня пообіцяв розпочати діалог із Румунією щодо захисту румунської меншини в Україні та подякував румунам за допомогу, яку вони надають українцям.
На новий закон про нацменшини відреагувала й Угорщина
На новий Закон «Про національні меншини (спільноти) України» негативно відреагувала й Угорщина. Державний секретар з питань національної політики Арпад Янош Потапі у своїй заяві наприкінці грудня наголосив: «Прикро, що президент України підписав прийнятий Верховною радою новий закон про національні меншини (спільноти), тим самим ще більше звужуючи права національних громад, які проживають на її території, зокрема угорців».
Сумно, що під час війни, коли Угорщина втілює наймасштабнішу в своїй історії гуманітарну акцію для допомоги українським біженцям, права національних меншин в Україні ще більше обмежуються, підкреслив посадовець.
Він нагадав, що Єврокомісія у своєму висновку щодо надання Україні статусу кандидата на членство від 17 червня 2022 року сформулювала свої рекомендації для України у 7 пунктах, один із яких полягає в тому, що Україна, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, має прийняти негайні та ефективні механізми імплементації для забезпечення прав нацменшин. «Прикро, що українські законодавці не взяли до уваги рекомендації Європейської комісії та не провели змістовного діалогу з національними меншинами», – додав держсекретар.
In our today’s call, @MelanieJoly and I discussed ways to expedite Canada’s security assistance for Ukraine and the upcoming NATO summit in Vilnius. I am grateful to Canada for standing with Ukraine.
Volodymyr Zelenskyy will visit #Romania next week for the first time since the beginning of the war and meet with the country's president, Klaus Iohannis. pic.twitter.com/vVEnkt5SFv
Відкриття в Румунії центру підготовки пілотів F-16, на базі якого проходитимуть навчання наші льотчики, – це важливий практичний внесок у авіаційну коаліцію. Наші домовленості з Президентом ?? Клаусом Йоханнісом та Премʼєр-міністром ?? Марком Рютте втілюються в життя. Дякую…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 13, 2023
Muito bom estar de novo em #Kyiv, desta vez com o meu colega João Costa para reiterarmos o nosso apoio à reconstrução da Ucrânia. Very good to be back in #Kyiv, with my colleague Education Minister João Costa, to reiterate our support for Ukraine's reconstruction. 🇵🇹🤝🇺🇦 https://t.co/ebYTYSmN6B
We are seeing another surge in insane Russian propaganda about alleged Ukrainian plans to use "dirty bombs" or attack nuclear plants. We officially refute these false claims. Ukraine has no intention or ability to take any such actions. Russia must stop spreading dangerous lies.
Минулого тижня Верховна Рада України ухвалила новий закон про національні меншини, скасувавши попередній. Законопроєкт про нацменшини підтримали 324 депутати. Для його ухвалення було потрібно щонайменше 226 голосів. Прийняття закону є однією з умов для початку переговорів України про вступ до Європейського Союзу.
З приводу нещодавно ухваленого закону про нацменшини голова Товариства угорської культури Закарпаття ТУКЗ-КМКС Василь Брензович в інтерв’ю угорськомовному щотижневику «Карпатолйо» розповів: «З прийняттям цього документа закінчився процес позбавлення прав нацменшин, які проживають на території України. Це був багаторічний процес. Закони про освіту, мову та засоби масової інформації позбавили закарпатських угорців і деякі національні громади, що проживають в Україні, багатьох прав, які вони мали раніше». Нещодавно ухвалений закон підтвердив ці позбавлення прав і є значним кроком назад порівняно із законом 1992 року, який діє до сьогодні, оскільки відтепер закарпатська угорська нацменшина не може користуватися багатьма правами, які мала раніше.
«Закон усе ще досить заплутаний та декларативний за своєю природою і не дозволяє нацменшинам належним чином захищати або розширювати свої права», – зазначив голова організації. На його думку, вкрай прикро, що такі питання вирішуються в нинішній воєнний час. Їх, безумовно, слід обговорювати в більш мирний період. Відтак Василь Брензович підкреслив: «У законі є пункт про те, що міжнародні договори мають перевагу над положеннями цього документа. Сподіваюся, він буде знову винесений на порядок денний у ході прогресу євроінтеграції України».
[type] => post
[excerpt] => ООН має забезпечити збереження ідентичності національних меншин, тож необхідно визнати це як основне право людини і на міжнародному рівні, заявив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто в середу в Нью-Йорку в рамка...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1663860180
[modified] => 1663855582
)
[title] => Сійярто: ООН має забезпечити збереження самобутності національних меншин
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=58124&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 58085
[uk] => 58124
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 58088
[image] => Array
(
[id] => 58088
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/szijjarto-peter.png
[original_lng] => 351213
[original_w] => 802
[original_h] => 534
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/szijjarto-peter-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/szijjarto-peter-300x200.png
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/szijjarto-peter-768x511.png
[width] => 768
[height] => 511
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/szijjarto-peter.png
[width] => 802
[height] => 534
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/szijjarto-peter.png
[width] => 802
[height] => 534
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/szijjarto-peter.png
[width] => 802
[height] => 534
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/szijjarto-peter.png
[width] => 802
[height] => 534
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 1474
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 58088
[_edit_lock] => 1663845141:2
[_edit_last] => 2
[_oembed_36a189c46e4c808ef1fbb325aa805dfb] =>
[_oembed_time_36a189c46e4c808ef1fbb325aa805dfb] => 1663849385
[_oembed_c7f61f910852a81c3519a0a90ef8f7f3] =>
[_oembed_time_c7f61f910852a81c3519a0a90ef8f7f3] => 1669712391
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 18529
[1] => 11038
)
[tags_name] => Array
(
[0] => національні меншини
[1] => Петер Сійярто
)
)
[7] => Array
(
[id] => 17323
[content] =>
Андрея Бочкор звернулася у листі до Кайрата Абдрахманова, Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин, щодо звуження прав нацменшин на Закарпатті. На своїй сторінці у Facebook політик повідомила:
– Нещодавно звернулася у листі до новопризначеного Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Кайрата Абдрахманова, в якому повідомила про звуження прав нацменшин в Україні, конфронтації, що торкнулися закарпатських угорців, зокрема:
про сайт «Миротворець», який порушує права, на якому поруч із 500-ма закарпатськими угорцями до списку «ворогів України» внесено і мене, і Василя Брензовича та де незаконно оприлюднили наші особисті дані;
кампанії з виступами та злочини на ґрунті ненависті проти закарпатських угорців, такі як підпал та підрив офісу ТУКЗ-КМКС у 2018 році;
залякуючу операцію Служби безпеки України (СБУ), протягом якої було здійснено скоординований напад, обшуки в офісі ТУКЗ-КМКС, благодійних фондах організації, а також у будинку голови Василя Брензовича з метою здійснення політичного тиску та залякування;
Закон про освіту, прийнятий у 2017 році, та новий Закон про українську мову, прийнятий у 2019 році, який суттєво обмежує використання мов меншин.
Сподіваюся, що Верховний комісар у справах національних меншин зможе позитивно вплинути на правову ситуацію угорської громади Закарпаття, – підсумувала депутатка Європарламенту закарпатського походження.
Russia’s unjustified aggression and atrocities shattered the very basics of the Helsinki final act. Russia’s participation in the @OSCE is a threat to security and cooperation in Europe. If OSCE lacks appropriate suspension mechanisms, then set up a procedure and get them out.
After a nine hour long trip by train, we arrived in Kyiv. Looking forward to productive meetings with Ukrainian leaders to discuss ways to strengthen security and stability in the region and helping people on the ground. #ItsAboutPeople#OSCE2023pic.twitter.com/bpUw5lCZ5s
Witnessing the impact on children's & education in a school in #Kyiv targeted by RF attacks.
It’s a stark reminder of urgent need for peace. Every child deserves safety, education & bright future.@OSCE#SPU provides psycho-social help to affected children. #ItsAboutPeoplepic.twitter.com/Fle8sxeZUI
