Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс прокоментував російські удари протягом 3–7 квітня, закликавши союзників посилити військову допомогу Україні, насамперед у протиповітряній обороні.
Про це, як пише „Європейська правда”, Будріс написав на платформі X.
Литовський міністр наголосив на тому, що поки значна частина країн Заходу провела Великдень у мирі та безпеці, Україна зазнала чергових атак від Росії.
Будріс нагадав, що в ніч проти 5 квітня Росія запустила 140 дронів та спричинила загибель трьох людей в Одесі.
А у вівторок російський дрон у Нікополі атакував автобус на зупинці, внаслідок чого загинули троє людей та десятки отримали поранення.
Міністр закордонних справ Литви наголосив, що ці атаки не були випадковими та закликав партнерів не зволікати з допомогою Україні.
„У цих ударах немає нічого випадкового. Це навмисна стратегія терору. Україні терміново потрібна посилена протиповітряна оборона та негайне надання підтримки. ЄС та партнери повинні діяти зараз – кожне зволікання коштує життів”, – написав він.
Russia’s brutal overnight attack on Kyiv is another horrifying reminder of the human cost of this war. Civilians should never wake up to missiles, drones, explosions, and fear for their lives. Homes destroyed, families shattered, innocent people killed and injured - this is…
Польща до 1 жовтня продовжила тимчасовий контроль на кордонах з Німеччиною та Литвою. Рішення набуде чинності 5 квітня.
Як пише «Польське радіо», перевірки проводитимуть прикордонники разом із поліцією та військовими у мінімум 63 пунктах: близько 50 – на кордоні з Німеччиною та ще 13 – з Литвою.
Контролюватимуть зокрема важливий туристичний Мужаковський прикордонний перехід.
Варшава запровадила контроль ще 7 липня 2025 року. Згодом його продовжували. Причина – загроза нелегальної міграції.
Згідно із правилами ЄС, країни можуть тимчасово відновлювати перевірки на внутрішніх кордонах у разі загрози безпеці – спочатку до шести місяців із можливістю продовження, але не довше ніж на два роки.
Німецький військовий контингент у Литві досяг 1700 осіб, до кінця 2026 року його планують збільшити до понад 2000. Про це повідомило Міністерство оборони Литви.
„Литва інтенсивно готується до прийому німецької бригади, котра, як планується, досягне повної бойової готовності у 2027 році. Наразі в Литві служать 1700 німецьких солдатів, а до кінця року планується, що їхня кількість перевищить 2000. Також у країні вже проживає 71 сім’я та 133 дитини”, – мовиться у повідомленні.
Як зазначив міністр оборони Робертас Каунас, Литва неодноразово отримувала запевнення, що Німеччина залишатиметься відданим союзником незалежно від обставин чи зовнішніх переговорів.
„Зі свого боку ми робимо все можливе, щоб своєчасно та безперешкодно прийняти союзних військових і їхні сім’ї”, – додав він.
45-а бригада німецької армії у складі трьох маневрених батальйонів, а також підрозділів бойової підтримки та постачання поетапно перекидається до Литви. Планується, що повну чисельність бригади, 5 тисяч військовослужбовців та цивільних осіб, буде досягнуто 2027 року. Бригада, що розгортається, буде повністю підготовленим до бойових дій підрозділом, оснащеним всією необхідною технікою, особовим складом і матеріальними засобами.
Місцями постійної дислокації бригади стануть військові містечка Руднінкай та Рукла (перший об’єкт розташований у східній частині Литви, поблизу кордону з Білорусією, другий – у центральній частині країни).
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс у контексті масованої ракетної атаки РФ на Україну заявив, що мета Кремля – зламати стійкість, знищивши системи, які забезпечують тепло та електроенергію, а також тероризувати цивільне населення.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це він написав у своєму Х.
Будріс нагадав, що вночі у Харкові було вражено багатоповерховий житловий будинок, в результаті чого загинуло щонайменше 7 мирних жителів, серед яких – 2 дітей.
„Цинізм Росії вражає. У саму ніч відкриття Зимових Паралімпійських ігор 2026 року Росія „святкує” своє повернення, запускаючи ракети по Україні, як феєрверки, бомбардуючи ті самі енергетичні системи, від яких залежить виживання цивільного населення України, включаючи людей з інвалідністю”, – підкреслив він.
За його словами, ця атака – це „нагадування Міжнародному паралімпійському комітету: це держава, яку ви вирішили вітати з поверненням, винагороджуючи агресію, яка триває в реальному часі”.
„Історія запам’ятає не тільки агресора, але й тих, хто вирішив сприяти цьому, закриваючи очі. Навіть попри закінчення зими Україна терміново потребує більше засобів протиповітряної оборони, перехоплювачів, фінансової та технічної підтримки. ЄС та партнери повинні прискорити поставки вже зараз. Кожна затримка підживлює терор Росії”, – наголосив він.
У ніч на 7 березня російські війська здійснили масовану комбіновану атаку на Україну.
Спочатку ворожі безпілотники атакували Суми, де зафіксовано влучання у житлову та нежитлову будівлі, а також Чугуїв у Харківській області, де дрон поцілив у приватний будинок і поранив двох людей.
[type] => post [excerpt] => Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс у контексті масованої ракетної атаки РФ на Україну заявив, що мета Кремля – зламати стійкість, знищивши системи, які забезпечують тепло та електроенергію, а також тероризувати цивільне населення. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1772901900 [modified] => 1772900308 ) [title] => Глава МЗС Литви про масований удар по Україні: цинізм росії вражає [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=180178&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 180304 [uk] => 180178 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 180179 [image] => Array ( [id] => 180179 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9gpz250q6t-bigjpgb7d8cb3342a2db137ac725c79ba43fce.jpg [original_lng] => 177194 [original_w] => 1199 [original_h] => 628 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9gpz250q6t-bigjpgb7d8cb3342a2db137ac725c79ba43fce-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9gpz250q6t-bigjpgb7d8cb3342a2db137ac725c79ba43fce-300x157.jpg [width] => 300 [height] => 157 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9gpz250q6t-bigjpgb7d8cb3342a2db137ac725c79ba43fce-768x402.jpg [width] => 768 [height] => 402 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9gpz250q6t-bigjpgb7d8cb3342a2db137ac725c79ba43fce-1024x536.jpg [width] => 1024 [height] => 536 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9gpz250q6t-bigjpgb7d8cb3342a2db137ac725c79ba43fce.jpg [width] => 1199 [height] => 628 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9gpz250q6t-bigjpgb7d8cb3342a2db137ac725c79ba43fce.jpg [width] => 1199 [height] => 628 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/9gpz250q6t-bigjpgb7d8cb3342a2db137ac725c79ba43fce.jpg [width] => 1199 [height] => 628 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1772893115:3 [_thumbnail_id] => 180179 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 649 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 748935520002 [_oembed_da5c3b74718241d273d1b154efd89912] =>
Rusi dnes útočia na Užhorod. Sú na našich hraniciach. Toto je výsledok Ficovej „mierovej politiky“ u Putina.
Литва передасть Україні 30 ракет RBS для зміцнення протиповітряної оборони та захисту критичної інфраструктури.
Про це під час візиту до Києва заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас, передає LRT.
«З метою забезпечення захисту критичної інфраструктури ми передаємо Україні 30 ракет RBS. Для України це зараз критично необхідне озброєння, яке сприятиме зміцненню протиповітряної оборони», — сказав Каунас після двосторонньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.
Як відомо, литовський міністр оборони Робертас Каунас прибув до України з нагоди четвертих роковин повномасштабного вторгнення. У столиці відбулися зустрічі за участю представників Коаліції охочих і Північних та Балтійських держав (NB8), а також окремі переговори Каунаса з президентом Володимиром Зеленським та міністром оборони України Михайлом Федоровим.
Під час засідання NB8 литовський посадовець підкреслив важливість посилення підтримки України для протидії російським ударам по цивільній енергетичній інфраструктурі.
«Упродовж найхолодніших місяців – січня та лютого 2026 року – Литва максимально підтримувала Україну. Ми передали 90 генераторів загальною вартістю понад 2 млн євро. У відповідь на нові російські атаки нині також готуємося передати дизельні генератори, трансформатори, електродвигуни та інше енергетичне обладнання, необхідне для відновлення електропостачання та пошкодженої інфраструктури», – сказав Каунас.
У Міноборони також повідомили, що Литва долучиться до ініціативи зі списку пріоритетних потреб України (PURL), у межах якої Київ отримує озброєння американського виробництва для зміцнення ППО.
Паралімпійський комітет Литви (LPAK) виступає категорично проти участі російських та білоруських спортсменів у Паралімпійських іграх-2026.
Про це генсекретар литовського комітету Аста Нармонтене сказала LRT, передає Укрінформ.
Нармонтене зазначила, що офіційне повідомлення від Міжнародного параолімпійського комітету (МПК) наразі не надходило, і додала, що Литва не підтримує у жодній формі участь російських та білоруських спортсменів у Паралімпіаді. За її словами, Литва разом із іншими країнами зверталась до МПК за поясненнями, але не отримала конкретних відповідей.
«Ми дійсно розчаровані. LPAK і усі литовські спортсмени категорично проти участі Росії та Білорусі у Паралімпійських іграх у будь-якій формі. Ми робили і продовжуємо робити усе, щоб країн-агресорів на Іграх не було. Працюємо разом із латвійцями, естонцями, українцями, однак, на жаль, новини несприятливі», – сказала Нармонтене.
За словами очільниці LPAK, раніше було відомо, що на Іграх у Мілані-Кортіні представників Росії та Білорусі не буде. Але ситуація змінилася після того, як спортсмени з цих країн звернулися до Спортивного арбітражного суду, додала вона.
Нармонтене пояснила, що рішення стало можливим завдяки голосуванню країн-членів МПК – рішення ухвалюються демократично, але держав, яким небайдужа ситуація в Україні, у світі виявилось недостатньо. Вона додала, що МПК є окремою структурою від Міжнародного олімпійського комітету (МОК), а ключові рішення ухвалюються голосуванням країн-учасниць.
Президент Литви Гітанас Науседа не бачить ознак того, що Росія за теперішніх обставин налаштована на реальні перемовини про припинення війни.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це він заявив у суботу під час панельної дискусії на Мюнхенській безпековій конференції.
Науседа висловив скепсис щодо триваючого переговорного процесу між Україною, РФ і США.
„Як мені видається – і Росія доводить це кожен день – Росія не готова до миру, і я не думаю, що вони готові до мирних перемовин. Можливо це станеться, у 2027-28 році, але не 2026 – тому що все вказує на те, що вони просто імітують переговорний процес – а тим часом намагаються зламати дух українців”, – констатував президент Литви.
Він зазначив, що захоплюється стійкістю українців, які бороняться вже четвертий рік, але наголосив, що спроможність України триматися дуже залежить від підтримки партнерів.
„Зараз дуже потрібна наша постійна підтримка, наша готовність і наша єдність – із нашим трансатлантичним партнером також”, – підкреслив Гітанас Науседа.
У Литві кількість жителів, які позитивно оцінюють президента Гітанаса Науседу, знижується шість місяців поспіль, і за рік вона скоротилася найбільш значно серед усіх політиків.
Як повідомляє “Європейська правда”, про це свідчить опитування, проведене компанією Baltijos tyrimai на замовлення ELTA, його наводить Delfi.
Згідно з даними опитування, у порівнянні з дослідженням, проведеним у грудні минулого року, погіршилася оцінка двох політиків: кількість тих, хто позитивно оцінює колишнього прем’єр-міністра Гінтаутаса Палуцкаса, зменшилася на 3 відсоткові пункти (у січні так вважали 20%респондентів, а в грудні минулого року – 23%), і Науседи – в січні його позитивно оцінювали 42% респондентів, а місяцем раніше – 45%).
Позитивна оцінка президента знижується вже пів року, починаючи з серпня минулого року. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року позитивна оцінка Науседи знизилася на 25 пунктів – у січні 2025 року позитивно про лідера країни відгукувалися 67% респондентів.
Дані опитування, проведеного в січні цього року, також показують, що негативно про президента відгукуються 51% респондентів, тоді як 7% заявили, що не мають думки.
Найбільш позитивно жителі ставляться до колишніх президентів Валдаса Адамкуса (81%) і Далі Грибаускайте (63%).
До 2035 року Литва планує спрямувати 812 млн євро на закупівлю протитанкових мін та мінних систем.
Про це повідомляє місцеве видання Delfi, цитуючи заяву литовського міністра оборони Робертаса Каунаса.
Згідно з його словами, для реалізації цих планів передбачено, зокрема, 189 млн євро з фонду програми Security Action for Europe.
Як повідомляється, відповідні кошти також планують спрямувати на заходи протидії мобільності противника – 112 млн євро, на інженерні заходи – 83 млн євро, а на системи спостереження – 85 млн євро.
Міністр також зазначив, що після виходу Литви з Оттавської конвенції ведуться переговори з Україною та Польщею щодо спільного виробництва протипіхотних мін. У 2026 році в Литві також планують розпочати виробництво морських дронів.
Каунас наголосив, що з 1 січня в Литві набуло чинності обмеження щодо вирубування лісів на кордоні. Одночасно планується відновлення в цьому регіоні болотистих ділянок як природного бар’єру для пересування ворожої техніки.
«Слід розуміти, що дрони – це технологія, яку не можна закуповувати десятками тисяч для складів, тому що вони просто застарівають. Тому ми рухаємося до того, щоб мати певну кількість, але в першу чергу ми зосереджуємося на виробничих лініях у Литві, щоб у разі початку кризи ми могли б швидко розвивати власні можливості безпілотників», – заявив міністр.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс звернувся з листом до прокурорів Міжнародного кримінального суду, щоб вони видали нові ордери на арешт росіян у зв’язку зі знищенням енергетичної інфраструктури України.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє LRT.
Глава литовської дипломатії попросив МКС видати нові ордери на арешт російських посадовців, відповідальних за атаки на українську енергетику, а також додати до вже виданих ордерів на арешт нові міжнародні злочини та злочин геноциду.
„Ці систематичні напади, які явно мають на меті залишити жителів України посеред зимових морозів без електрики, опалення та води, не можна кваліфікувати інакше, як навмисний намір фізично знищити українців як групу”, – йдеться у листі Будріса до прокурорів Міжнародного кримінального суду.
Міжнародний кримінальний суд є основною міжнародною організацією кримінального правосуддя, яка розслідує міжнародні злочини, скоєні під час агресії Росії проти України.
