Колишній міністр культури Литви Ігнотас Адомавічюс після відставки таки відповів на запитання про те, кому належить Крим. Раніше воно викликало скандал.
Про це пише Delfi.
Уже після оголошення відставки журналісти знову поставили йому запитання про Крим. Цього разу Адомавічюс відповів, що півострів належить Україні, водночас додавши: «Але він, на жаль, окупований».
Коли в нього уточнили, чому він одразу не відповів на це запитання, політик сказав, що «треба правильно ставити запитання», тож, мовляв, винною у ситуації є журналістка, яка першою поставила йому його.
Нагадаємо, в інтерв’ю для порталу Lrytas Адомавічюс не зміг відповісти, кому належить Крим, і назвав такі запитання «провокаційними». Це викликало критику, на тлі якої він оголосив про свою відставку.
Він сам запевняв, що ухвалив таке рішення не внаслідок тиску, а також не підтвердив, що це сталося через скандальне інтерв’ю.
Загалом Адомавічюс, який належить до ультраправої партії «Зоря Німану», пробув на посаді лише тиждень. Ще до призначення 25 вересня його кандидатура викликала невдоволення в культурній спільноті. Йому закидали відсутність зв’язків із культурною сферою, окрім закінчення Національної школи мистецтв імені Чюрльоніса.
Крім того, політик відзначився прибранням українського прапора з будівлі міністерства та заявами проти збільшення фінансування сфери оборони.
До того як стати міністром, він недовго обіймав посаду радника віцеспікера Сейму, а ще раніше був комерційним директором сімейної компанії з виробництва пасти Bravopasta.
[type] => post [excerpt] => Колишній міністр культури Литви Ігнотас Адомавічюс після відставки таки відповів на запитання про те, кому належить Крим. Раніше воно викликало скандал. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1759579020 [modified] => 1759528759 ) [title] => Ексміністр Литви, який пішов у відставку через питання про Крим, таки відповів на нього [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=164740&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 164809 [uk] => 164740 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 164741 [image] => Array ( [id] => 164741 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/2lydzc-c16x9x50px50p-a0f123823aec203287b32be47032be7a.webp [original_lng] => 68692 [original_w] => 1312 [original_h] => 738 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/2lydzc-c16x9x50px50p-a0f123823aec203287b32be47032be7a-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/2lydzc-c16x9x50px50p-a0f123823aec203287b32be47032be7a-300x169.webp [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/2lydzc-c16x9x50px50p-a0f123823aec203287b32be47032be7a-768x432.webp [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/2lydzc-c16x9x50px50p-a0f123823aec203287b32be47032be7a-1024x576.webp [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/2lydzc-c16x9x50px50p-a0f123823aec203287b32be47032be7a.webp [width] => 1312 [height] => 738 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/2lydzc-c16x9x50px50p-a0f123823aec203287b32be47032be7a.webp [width] => 1312 [height] => 738 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/2lydzc-c16x9x50px50p-a0f123823aec203287b32be47032be7a.webp [width] => 1312 [height] => 738 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1759517962:2 [_thumbnail_id] => 164741 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 580 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 473840299000 [_oembed_e20f602700ea03ff5c97d3901c62ee66] =>
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
Президент Литви Гітанас Науседа закликав збільшити підтримку України, адже війна коштує Україні близько одного мільярда євро щороку і країна здатна покрити лише половину цієї суми.
Як передає Інтерфакс-Україна, про це він сказав у середу в Копенгагені перед початком неформального засідання Європейської ради.
„Щодо оборони України, звичайно, ми повинні зробити набагато більше, тому що, за нашими оцінками, війна в Україні коштує близько одного мільярда євро щороку. Україна здатна покрити половину цієї суми, решту має покрити міжнародна демократична спільнота”, – зазначив Науседа.
Також він закликав продовжувати тиск на росію, адже „Путін не має наміру зупиняти війну”. Елементами тиску він назвав 19-й пакет санкцій (ще не затверджений ЄС. – Ред.), припинення купівлі російської нафти та газу.
„Збиває з пантелику те, що ми – я говорю про Європу – ми платимо за російський газ та нафту більше, ніж підтримуємо Україну. 13% нашого загального імпорту газу надходить з Росії, і це все ще на четвертому році війни”, – обурився він, нагадавши, що Литва розірвала всі зв’язки з Росією ще у квітні 2022 році, через два місяці після початку війни.
Туреччина розгорнула в Литві сучасний літак-радар AWACS, здатний виявляти безпілотники, які летять низько, та інші об’єкти, які не бачать наземні радари.
Інформацію про розгортання літаків виданню спочатку анонімно повідомили турецькі чиновники, оскільки ця інформація не є публічною. За їхніми словами, місія триватиме до четверга, 25 вересня. Тимчасове розгортання є жестом солідарності з іншими членами військового альянсу НАТО, заявили джерела.
Міністерство оборони Туреччини в четвер підтвердило цю інформацію в дописі в соцмережі X, заявивши, що місія почалася в понеділок, 22 вересня.
Того ж дня міністерка оборони Литви Довіле Шакалієне також підтвердила розгортання літака, зазначивши, що «це буде кілька місій».
Пізніше в парламенті Шакалієне також заявила, що Іспанія розгортає свої винищувачі в Литві для патрулювання повітряного простору і для ротаційної місії з протиповітряної оборони, що є першим розгортанням такого роду в балтійській країні.
У вівторок увечері в Німеччині попередили про ризики збиття російських літаків. Президент Франції Еммануель Макрон, виступаючи в середу на каналі France 24 з Нью-Йорка, заявив, що НАТО має «активізуватися» у разі «нових російських провокацій». Однак він запропонував не заходити так далеко, щоб збивати літаки.
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
До цього литовська армія могла збивати безпілотники тільки в тому випадку, якщо було встановлено, що вони озброєні або становлять безпосередню загрозу об’єктам, важливим для держави.
Тепер військові зможуть збивати будь-які безпілотні літальні апарати без винятку. Новий закон також уповноважує головнокомандувача оборони Литви закривати будь-які частини повітряного простору у разі потреби.
«Тепер ми можемо оперативно реагувати у будь-який спосіб, включаючи знищення безпілотників. Наші закони та процедури не були адаптовані до поточних загроз…Тепер ми можемо реагувати блискавично», – заявила міністерка оборони Довіле Сакаліїне.
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
Командувач Збройних сил Литви Раймундас Вайкшнорас висловив підтримку ідеї відправки іноземних військ в Україну, зазначивши, що це можливе тільки після укладення мирної угоди або припинення вогню.
За словами Вайкшнораса, ключовим завданням іноземних військ у разі відправки було б сприяння відновленню української армії. „Є різні варіанти (відправки військ в Україну. – Ред.), але головною умовою має бути укладення мирної угоди або як мінімум припинення вогню”, – сказав командувач.
Він також підкреслив, що Україні необхідна будь-яка допомога. „Безпека Європи в наших руках. Ми завжди можемо прийняти позу страуса і удавати, що нічого не відбувається. Але, мабуть, ми, литовці, краще за всіх знаємо, що може статися, коли нас ніхто не підтримує або немає друзів”, – додав Вайкшнорас.
Міністерство закордонних справ Литви в четвер викликало тимчасового повіреного у справах посольства Росії, якому вручили ноту протесту щодо останнього масованого обстрілу України.
Про це оголосили в литовському МЗС, пише „Європейська правда”.
Як зазначається в ноті протесту МЗС Литви, російські обстріли чітко демонструють, що „Російська Федерація не готова відмовитися від своїх загарбницьких цілей щодо України або прагнути миру”.
„А її участь у переговорах є лицемірною і спрямованою виключно на те, щоб виграти час для продовження захоплення частин території України та уникнення нових західних санкцій”, – додало відомство.
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський та міністр оборони Литви Довіле Шакалієне прокоментували підсумки саміту США та Росії на Алясці, висловивши сумнів у бажанні Володимира Путіна припинити війну.
Про це йдеться у дописах урядовців у соцмережах, передає Укрінформ.
Зокрема, Ліпавський заявив, що вітає зусилля президента США Дональда Трампа щодо припинення війни в Україні, але сумнівається в зацікавленості Путіна в цьому.
«Якби Путін серйозно ставився до переговорів про мир, він не атакував би Україну весь день», — зазначив глава МЗС Чехії.
Ліпавський також привітав заяву Трампа про те, що він поінформує європейських союзників, зокрема і Президента України Володимира Зеленського, про свої переговори з Путіним. Глава чеського МЗС наголосив, що проблема полягає в «російському імперіалізмі, а не в бажанні України жити вільно», і застеріг щодо амбіцій Путіна повернути європейський безпековий порядок до стану, що існував до 1997 року, до вступу Чехії в НАТО.
Своєю чергою міністр оборони Литви Довіле Шакалієне звинуватила Путіна в «подальших маніпулюваннях та прихованій погрозі» у контексті «попередження» Путіна Україні та Європі не «саботувати» досягнутий прогрес.
«Воєнний злочинець (Путін – ред.), який має звичку отруювати своїх критиків радіоактивними речовинами, звертається до президента США зі словами: «Дуже приємно бачити вас здоровим і живим», – заявила вона у соцмережі Х.
При цьому Шакалієне додала, що Росія продовжує бомбардувати цивільне населення в Україні.
Країна переходить до створення ешелонованої лінії оборони з протитанковими ровами та укріпленнями.
Литва переходить від поодиноких інженерних рішень до створення трирівневої, глибоко ешелонованої оборонної системи з протитанковими ровами, блокпостами та інфраструктурою для протиповітряного захисту. Про це повідомив заступник міністра національної оборони Литви Томас Годляускас, передає УНН.
„Сьогодні ми переходимо від ідеї індивідуальних інженерних контрмобільних заходів, яка була розроблена досі, до розробки єдиної лінії глибоко ешелонованої оборони”, – зазначив він.
План передбачає три ешелони захисту. Перший – до трьох кілометрів від державного кордону з протитанковими ровами, „зубами дракона” та мінними полями. Другий – у радіусі до 20 км з укріпленими опорними пунктами та блокованими плацдармами. Третій – до 50 км із меліоративними ровами, мостами, підготовленими до бомбардування, та деревами вздовж шляхів, призначеними для вирубки.
Литва інтегрує план із Балтійською оборонною лінією Латвії та Естонії. Польський проєкт Східний щит планується пов’язати на військово-оперативному рівні вже восени.
Особливу увагу приділено протиповітряній обороні: системи ППО, боротьба з безпілотниками та радіоелектронна протидія отримають сотні мільйонів євро інвестицій. Загальна програма розрахована на десять років і потребує 1,1 млрд євро, з яких 800 млн призначено на будівництво шахт та укріплень.
У четвер литовський президент вніс до Сейму запропоновану соціал-демократами кандидатуру Інги Ругінене на посаду прем’єра – у зв’язку з відставкою попереднього глави уряду Гінтаутаса Палуцкаса через наростаючі запитання до його минулого та бізнесу.
Далі парламент має підтримати її кандидатуру, після чого прем’єрка повинна буде не пізніше як через 15 днів подати на затвердження Сейму склад свого уряду та програму, узгоджену з президентом.
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
BREAKING: Sanae Takaichi becomes Japan’s first female leader, a historic event made possible by a coalition between the LDP and the Japan Innovation Party. 👉 https://t.co/br2yILvjb5pic.twitter.com/PLYIZPZKZk
Литва придбала сучасні протитанкові міни та артилерійські снаряди в рамках зусиль з посилення своїх оборонних можливостей.
Про це повідомило в четвер Міністерство оборони країни, пише „Європейська правда”.
Міни, вартість яких перевищує 10 мільйонів євро, призначені для боротьби з броньованими транспортними засобами.
Також склади боєприпасів поповнено 155-мм артилерійськими снарядами вартістю 520 тисяч євро. Снаряди призначені для використання з самохідними гаубицями PzH 2000.
„Накопичення боєприпасів є стратегічно важливим кроком на шляху до зміцнення оборонних можливостей Литви”, – заявила міністерка оборони Довіле Шакалієне в повідомленні міністерства.
„Ми повинні забезпечити, щоб Збройні сили Литви завжди мали достатній запас – або навіть надлишок – сучасних боєприпасів, оскільки це не просто цифри на папері, а гарантія безпеки нашого народу”, – наголосила також очільниця міністерства.
Вона додала, що військові накопичують як 155-мм артилерійські снаряди, так і сучасні протитанкові міни „для забезпечення ефективного стримування”.
Закупівлі були здійснені через Агентство НАТО з підтримки та закупівель.
Цього року Литва планує витратити на оборону трохи більше за 4% валового внутрішнього продукту, а до 2026 року збільшити цю цифру до 5,25%.
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
