Уряд Латвії на засіданні 17 лютого ухвалив рішення виділити 10 мільйонів євро на закупівлю зброї для України в межах програми PURL, що передбачає постачання американського озброєння для ЗСУ.
Про це повідомила прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня.
«Ці гроші будуть використані для закупівлі зброї та техніки, щоб допомогти Україні захистити себе. Закупівлі здійснюватимуться у Сполучених Штатів, нашого стратегічного партнера, що забезпечить надійну та якісну допомогу», – написала вона.
Сіліня додала, що внесок Латвії реалізується в межах зобов’язання виділяти на підтримку України не менше 0,25% ВВП.
Держава фактично фінансує такі радіостанції, оскільки всі російськомовні станції використовують безкоштовно надані частоти.
Нацрада з електронних засобів масової інформації Латвії (NEPLP) закликає депутатів Сейму прийняти рішення про припинення роботи всіх приватних радіостанцій, що ведуть мовлення російською мовою. Про це повідомляє Delfi.
За словами голови NEPLP Іварсаа Аболіньша, Латвії не слід фінансувати діяльність приватних радіостанцій російською мовою. За його трактуванням, держава фактично фінансує такі радіостанції, оскільки всі російськомовні станції використовують безкоштовно надані частоти, які є державною власністю і найціннішою частиною бізнесу.
Він повідомив, що минуло вже більше місяця з того часу, як NEPLP внесло до комісії Сейму з прав людини та громадських справ пропозицію поступово, протягом восьми років, припинити діяльність радіостанцій російською мовою. Голова NEPLP дорікнув голові комісії Лейлі Расімі за те, що вона не включила це питання до порядку денного.
Він також стверджує, що Міністерство культури, очолюване Агнесе Лаце, раніше вже не підтримало цей підхід і не проявило інтересу до дискусій.
Аболіньш закликає інші фракції Сейму – коаліційні „Нова Єдність”, Союз „зелених” і селян, опозиційні Національне об’єднання, „Об’єднаний список”, „Латвію на першому місці” і „Стабільності!”, а також незалежних депутатів „підійти до цього питання по-державному” і підтримати цю пропозицію, припинивши за державні кошти підтримувати радіомовлення російською мовою.
„Латвія перейшла на фінансоване державою освіту тільки латиською мовою, і немає ніяких аргументів, щоб цінні державні ресурси витрачалися на підтримку інформаційного простору російською мовою в комерційному радіосередовищі”, –зазначив Аболіньш.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що серед лідерів Європейського Союзу наразі немає готовності визначити конкретну дату вступу України до ЄС.
Про це він сказав під час Мюнхенської конференції з безпеки, передає «Суспільне».
За словами Рінкевичса, у розмовах із главами держав і урядів країн ЄС він відчув відсутність консенсусу щодо визначення чітких термінів. Водночас Латвія підтримує якнайшвидший вступ України до Євросоюзу.
Президент Латвії наголосив, що розширення ЄС стосується не лише України, а й Молдови. Йдеться про можливе найбільше розширення блоку, яке потребує серйозної дискусії щодо правил функціонування, структури управління та механізмів ухвалення рішень.
Рінкевичс також підкреслив, що питання термінів вступу України тісно пов’язане з перспективами мирної угоди. За його оцінкою, наразі немає ознак готовності росії рухатися в цьому напрямку.
У Латвії Сейм не підтримав вимогу про відставку прем’єр-міністерки країни Евіки Сіліні.
Про це повідомляє Delfi.
Недовіру Сіліні ініціювала опозиційна партія “Латвія на першому місці”. Це питання вже розглядалося 5 лютого, проте опозиція зірвала кворум, тому голосування перенесли на сьогоднішнє засідання.
За відставку прем’єра проголосували 39 коаліційних депутатів, 48 опозиційних парламентаріїв проголосували проти, ще одна депутатка утрималась.
Приводом відставки Сіліні стала “вимога до Латвії приймати мігрантів”, чому, на думку партії “Латвія на першому місці”, відповідальні посадові особи не запобігли.
Серед причин у партії також назвали “фактичний провал політичного нагляду” за проєктом “Rail Baltica” та показники економічного розвитку країни, які опозиція вважає слабкими.
Керівник фракції опозиційного “Об’єднаного списку” Едгарс Таварс раніше також критикував дії уряду у зовнішній політиці, вказавши, що в цій сфері панує “повна плутанина” і за це повинна відповідати очільниця уряду.
Таварс вважає, що уряд не вжив заходів для своєчасного запобігання високим тарифам на опалення у Ризі. Він також вказав на проблеми в освіті, як приклад назвавши високі зарплати ректорів та низькі зарплати викладачів.
У Латвії розробляють детальний план, який забезпечить можливість негайного закриття автомобільних і залізничних доріг на східному кордоні в разі необхідності.
Про це сказав міністр оборони Латвії Андріс Спрудс в інтерв’ю LSM, пише „Європейська правда”.
Латвійський міністр пояснив, що і Військова рада, і Міністерство транспорту подали зведену інформацію щодо цього питання.
„Якщо військова загроза зросте, ми не виключаємо демонтажу автомобільних і залізничних доріг. Жоден військовий вагон, що належить окупантам, не проїде по території Латвії”, – акцентував він.
А президент Латвії Едгарс Рінкевичс напередодні зазначив, що наразі країна комплексно розглядає східний кордон. За його словами, мова йде не тільки про залізничні колії, а й про дороги та заходи проти мобільності, що вживаються Міністерством оборони.
„Головне завдання – реалізувати вже визначені заходи, а щодо колій – підготувати модель дій, яка дозволить розв’язати цю проблему в разі кризи. А коли ми матимемо чіткий план і ресурси, продовжимо переговори з країнами Балтії”, – додав президент країни.
Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що поки росія не змінить свою поведінку, підстав для відновлення прямих переговорів з нею немає.
Про це Браже сказала на спільній зі своїм французьким колегою Жаном-Ноелем Барро пресконференції в Ризі.
За словами латвійської міністерки, зараз росія навпаки – заявляє, що готова довести до кінця свої стратегічні цілі – тобто знищення України та створення загрози Європі.
„Доки росія не змінить свої дії, немає підстав для розмов. Тож на цьому етапі ми не ведемо обговорень з цього приводу ані між нами в Балтійському регіоні, ані в інших форматах. І доти, доки росія не змінить свої дії – не заяви, а саме реальні дії, ми не бачитимемо підстав для предметних розмов із нею”, – підкреслила вона.
Водночас у певний момент, коли це стане необхідним, Європа буде готовою призначити переговірника, заявила Браже.
„Ми будемо готові. Але нині дуже складно сказати, про що взагалі міг би говорити такий спеціальний посланник”, – додала вона.
Прем’єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня заявила, що рішення ЄС надати Україні 90 млрд євро кредиту на найближчі два роки – це чіткий сигнал, що Європа не втомилася і не відступить.
Заяву очільниці уряду Латвії наводить Delfi, повідомляє „Європейська правда”.
Як зазначила Сіліня, угода, досягнута після тривалих переговорів у Брюсселі, забезпечує такий необхідний рятувальний круг для України в той час, коли президент США Дональд Трамп закликає до якнайшвидшого укладення угоди про припинення війни.
„Підтримка України – це інвестиції в безпеку всієї Європи, в тому числі і Латвії”, – сказала вона.
Відомо, що 5 млн євро буде перенаправлено з бюджетної програми Міністерства закордонних справ Латвії, призначеної для внеску в Європейський мирний механізм. Кошти перерозподілять для забезпечення закупівлі безпілотних систем для підтримки України та сприяння розвитку латвійської промисловості у сфері технологій подвійного призначення.
У повідомленні зауважують, що перерозподіл коштів можливий, оскільки Угорщина заблокувала рішення про надання військової підтримки Україні через Європейський мирний механізм.
«Тому заплановані Латвією внески до механізму на 2025 рік не були використані в повному обсязі, і невикористана сума перерозподіляється в межах коштів, доступних у держбюджеті», – зазначили у МЗС.
Міністр внутрішніх справ Литви Владислав Кондратович планує обговорити можливість зупинки регулярних пасажирських перевезень до Білорусі з колегами з Латвії та Польщі.
Кондратович вважає, що Литві варто розглянути заборону регулярних маршрутів до росії та Білорусі, оскільки Латвія вже рухається у цьому напрямку.
„Дійсно, це, можливо, один із таких заходів. Тільки питання в тому, як це вплине на білоруський режим – чи буде це для нього болісно, або, можливо, це не буде для них дуже болісно і ще більше посилить ворожі настрої проти Європейського Союзу та інших країн. Тому вважаю, що в даному випадку це дійсно варто розглядати, потрібно дивитися, як буде”, – зазначив міністр.
Вже наступного тижня він планує обговорити це питання в Брюсселі з міністрами Польщі та Латвії.
Керівник відділу транспортної діяльності Адміністрації безпеки транспорту Литви (LTSA) Віргініюс Чішкаускас зауважив, що зараз між Литвою та Білоруссю діють 24 маршрути.
Раніше стало відомо, що Міністерство зв’язку Латвії готує проєкт щодо призупинення регулярних маршрутів до Білорусі та росії. Міністр зв’язку Атіс Швінка пояснив, що рішення ґрунтується на міркуваннях безпеки й може бути переглянуте у разі зміни ситуації.
Розпорядження уряду передбачатиме припинення регулярних автобусних перевезень до росії та Білорусі. Також планується анулювати чинні дозволи для перевізників або відмовити в їх продовженні.
Бельгія закупить дрони-перехоплювачі у латвійської компанії після серії вторгнень невідомих безпілотників, які порушили роботу аеропортів, військових баз і атомної електростанції.
Про це заявив міністр оборони Бельгії Тео Франкен, якого цитує Reuters, повідомляє “Європейська правда”.
У понеділок Франкен перебував з візитом в латвійській столиці Ризі, в ході якого була підписана угода з латвійською компанією Origin Robotics про придбання її автономних дронів “Blaze”, які можуть використовуватися для виявлення та знищення ворожих БпЛА.
“За кілька тижнів у нас також з’являться ці антидронові засоби, які зміцнять наші можливості”, – написав він у X, додавши фотографію, на якій він тримає один із дронів на заводі компанії.
Окремо у бельгійському Міноборони заявили, що угода про постачання дронів-перехоплювачів була частиною пакета заходів щодо боротьби з дронами вартістю 50 мільйонів євро.
Як зазначив Франкен, в кінцевому підсумку планується інвестувати 500 мільйонів євро в набагато більший пакет заходів боротьби з дронами, що включає передові радіолокаційні системи і розширені можливості зі створення перешкод. Він не сказав, коли це буде завершено.
Зазначимо, впродовж останніх тижнів кількість інцидентів із дронами збільшилася у Європі.
