Греція стала 35-ю країною, яка підписала конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду заяв щодо збитків, завданих агресією Росії проти України.
Про це кореспонденту Укрінформу в Гаазі повідомили у пресслужбі Ради Європи.
“Греція стала 35-ю країною, яка підписала конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду заяв щодо завданої шкоди Україні. Документ у Страсбурзі підписав постійний представник Греції при Раді Європи Ніколас Сігалас”, – поінформували в пресслужбі.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підкреслив, що Міжнародна комісія з розгляду заяв уособлює справедливість і надію для десятків тисяч жертв. “Це наше тверде переконання, що ті, хто постраждав, не будуть забуті. Закликаю до якнайшвидшої ратифікації, щоб ми могли оперативно розпочати роботу комісії для народу України”, – зазначив він.
Протестуючі грецькі фермери в середу попрямували до прикордонного переходу „Промахонос” між Грецією та Болгарією, щоб влаштувати блокаду в міру наростання акцій, незважаючи на заклик прем’єр-міністра Кіріакоса Міцотакіса не вдаватися до „екстремальних дій”.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Ekathimerini.
Фермери, тваринники та бджолярі з північного регіону Серрес оминули поліцейську блокаду на перехресті Лефконас на автошляху А25, просунувшись полями, і рухалися в бік Промахоноса.
Протести пов’язані із затримкою виплат субсидій Європейського Союзу на тлі розслідування корупційного скандалу, що зачіпає аграрний сектор. Очікується, що фермери зберуться пізніше в середу, щоб ухвалити рішення щодо подальших дій.
Раніше в середу Міцотакіс заявив: „Екстремальні дії, тривале закриття національних доріг, закриття митниць, закриття аеропортів – це дії, які не допомагають”.
Він також наголосив, що загальні виплати фермерам на 2025 рік зростуть більш ніж на 500 млн євро порівняно з 2024 роком – з 3,1 млрд до 3,7 млрд євро.
Грецька влада розпочала окремі розслідування, а парламент проводить перевірку державної агенції OPEKEPE, яка щорічно розподіляє близько 2,5 мільярда євро допомоги ЄС серед сотень тисяч фермерів.
Уряд, який пообіцяв прозорість, визнав, що перший транш субсидій ЄС є меншим, ніж торік, і що понад 40 тисяч заявок фермерів перебувають на перевірці.
Президент України Володимир Зеленський прибув з офіційним візитом до Греції. Його літак приземлився в аеропорту Афін.
Про це повідомляє ERT NEWS.
За даними ЗМІ, близько 12:30 за місцевим часом в аеропорту імені Елефтеріоса Венізелоса приземлився літак із Зеленським. Афіни стали першою зупинкою його нового європейського турне. Українського лідера в аеропорту зустрів віцепрем’єр Греції Костіс Хадзідакс, з яким Зеленський провів коротку розмову.
Головними темами візиту є створення вертикального коридору транспортування СПГ та підготовка нової енергетичної угоди між Києвом і Афінами. Очікується, що документ посилить енергетичну безпеку України.
У межах перебування в Афінах Зеленський проведе низку зустрічей із керівництвом країни. Спершу, о 13:00, він зустрінеться з президентом Республіки Константіном Тасулою в Президентському палаці. О 13:45 прем’єр-міністр Кіріакос Міцотакіс прийме українського лідера у будівлі Максімос. Після переговорів заплановані заяви для преси та розширена зустріч делегацій.
Це вже другий візит Зеленського до Афін – уперше він побував там у серпні 2023 року. Наступними пунктами його європейської поїздки стануть Париж і Мадрид.
Нагадаємо, сьогодні вранці Зеленський оголосив про домовленість із Грецією по газу для України.
„Вже є в нас домовленості про фінансування імпорту газу, і ми закриємо потребу майже 2 мільярди євро на імпорт газу, щоб компенсувати втрати українського видобутку через російські удари”, – зазначив Володимир Зеленський.
Греція позитивно оцінює ініціативу Європейського Созу щодо створення “стіни” для захисту від дронів, але як критичну умову для реалізації цього проєкту висуває неучасть у ньому Туреччини.
Flag of Greece Flying in Wind and Blue Sky. Summer background for travel and holidays. Greece Crete.
Про це повідомляє виданняeKathimerini, передає Укрінформ.
“Для Греції, яка схвалила ініціативу як “важливий крок” до колективних дій ЄС проти загроз дронів, виключення Туреччини є “критичною умовою”, – зазначає видання.
Проти участі Туреччини в програмі висупають також Франція та Греко-кіпрська адміністрація (GCA), натомість країни-члени ЄС Німеччина, Італія та Іспанія підтримують включення Туреччини.
Ініціатива ЄС «Стіна дронів» спрямована на покращення здатності блоку виявляти, відстежувати та нейтралізувати несанкціоновані дрони, зокрема у відповідь на повідомлення про порушення повітряного простору Росією.
За даними журналістів, союзники пропонують оформити постачання не напряму, а через посередників. Так, Греція могла б спочатку продати літаки Штатам, Німеччині чи Чехії, які, своєю чергою, передали б їх Україні.
При цьому самі Афіни виступають проти плану, навіть незважаючи на те, що технічна підтримка Mirage 2000-5 припиниться в 2027 році.
У Греції хочуть спочатку замінити застарілі літаки більш сучасними Rafalе, а вже потім обговорювати продаж Mirage іншим країнам.
Афіни знову підкреслили свою позицію щодо війни в Україні: Греція не бажає брати участь у військових гарантіях безпеки, що надаються Києву, – пише Liner.hu.
Прессекретар Павлос Марінакіс в інтерв’ю телеканалу Skai підкреслив, що країна готова розглянути, яким чином вона може надати підтримку, але про введення грецьких військових не може бути й мови. Прессекретар сказав: «Ми, як і інші країни, готові відповісти на питання, яку допомогу ми можемо надати, але ми не будемо допомагати шляхом відправлення військ».
Центральною темою буде питання підтримання миру
Марінакіс пояснив, що можливе розгортання миротворчих сил може стати одним із ключових моментів наступного етапу переговорів. Як він сказав: «Кожна країна сама вирішує, що робити, і поки що будь-які розмови на цю тему є передчасними».
Позиція Греції є чіткою: Афіни вже тривалий час дотримуються лінії, що не відправлятимуть своїх військових до України, незалежно від результату переговорів.
Грецьке міністерство закордонних справ передало представникам Албанії ноту протесту через публікацію у газеті міноборони мапи, на якій деякі території сучасної Греції зображені як „історичні албанські”.
Як пише „Європейська правда”, стаття, що спричинила скандал, була присвячена 147-ій річниці Берлінського конгресу, де області Корфу, Епір та Гревена було закріплено за Грецією. У міноборони Албанії це вважають „історичною несправедливістю”.
У відповідь офіційні Афіни нагадали, що у 1878 році албанці не мали своєї незалежної держави, а на трьох територіях переважало грецьке населення. Греція вважає, що такі публікації „негативно впливають на зміцнення відносин між двома країнами”.
Хоча у 90-х Греція та Албанія підписали договір про дружбу, існує парадокс: формально грецький парламент досі не скасував оголошення війни у 1940 році, коли на Грецію напали окупаційні війська італійців з Албанії.
Греція наразі не планує передавати Україні зенітно-ракетний комплекс Patriot, хоча згадувалась у ЗМІ як одна з держав, з якою нібито ведуться подібні переговори.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це представник грецького уряду заявив агентству Reuters.
Напередодні The New York Times у своїй публікації заявило, що Україна в найближчі тижні може отримати дві додаткові системи Patriot, причому Греція може бути постачальником однієї з них.
Але офіційні Афіни відкинули причетність до таких переговорів.
„Про постачання Україні систем Patriot з Греції не йдеться”, – заявив агентству Reuters представник грецького уряду.
Греція з 2022 року надала Україні ракети, бойові машини піхоти, фугасні снаряди, боєприпаси та протитанкові ракети. Але питання оборони для неї має особливе значення через напружені відносини із Туреччиною.
Греція підписала угоду про закупівлю 16 протикорабельних ракет у Франції.
Про це повідомив міністр оборони Греції Нікос Дендіас, цитує Reuters, передає „Європейська правда”.
Угоду щодо французьких ракет Exocet підписали Дендіас та міністр збройних сил Франції Себастьєн Лекорню, який перебуває з візитом в Афінах. Вартість угоди не розголошується.
Як зазначається, у рамках оборонного пакту з Францією, підписаного у 2021 році, Греція вже погодилась придбати три французькі фрегати та близько 24 винищувачів Rafale, вироблених компанією Dassault.
Греція братиме участь у міжнародних силах в Україні лише за трьох умов: угода про припинення вогню, відсутність розгортання на російській території та чітка стратегія виходу, якщо бойові дії відновляться.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Ekathimerini.
Прем’єр-міністр Кіріакос Міцотакіс має намір підтвердити ці умови на саміті „коаліції рішучих” в Парижі в четвер.
Афіни чітко дали зрозуміти, що будь-яка участь Греції можлива лише після офіційного припинення вогню. Крім того, грецькі війська не будуть діяти на території Росії, а в разі порушення Москвою режиму припинення вогню війська будуть негайно виведені.
Хоча деякі європейські країни розглядали можливість розгортання військ під егідою місії ЄС, опозиція з боку Росії та деяких країн-членів, таких як Угорщина, виключила таку можливість. Греція виступає за проведення операції під наглядом ООН, вважаючи, що це забезпечить ширшу міжнародну легітимність.
Якщо плани місії залишаться в силі, роль Греції залишається невизначеною. Серед варіантів – сухопутне розгортання в Україні або військово-морська участь у Чорному морі.
Останній варіант краще узгоджується з оборонними пріоритетами Греції. Однак незрозуміло, наскільки це можливо, особливо якщо буде прийнята пропозиція Туреччини взяти на себе командування силами, що патрулюють море.
Афіни діють обережно, балансуючи між своєю прихильністю до України та інтересами національної безпеки. На відміну від НАТО, розгортання в Україні не передбачає колективного захисту іноземних військ, що викликає занепокоєння щодо потенційних жертв.
Місце розгортання матиме вирішальне значення, оскільки ризики суттєво відрізняються на сході України та в таких регіонах, як Київ, Львів чи Одеса.
