Новий прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що його уряд буде підтримувати Україну до перемоги Києва у війні з Росією.
Як пише „Європейська правда”, про це він сказав в інтерв’ю Reuters.
Міхал пообіцяв спадкоємність у цьому питанні з урядом його попередниці Каї Каллас, яка є однією з найрішучіших критиків РФ та прихильників України в Євросоюзі та НАТО.
„Ми будемо підтримувати Україну до її перемоги в цій війні. Ми налаштовані на довгострокову перспективу, і я сподіваюся, що наші союзники теж”, – сказав він.
За словами прем’єра, уряд може спробувати зібрати близько одного мільярда євро на закупівлю боєприпасів для Естонії, згідно з планом, який буде розроблений до вересня.
„Послання нашим ворогам: Естонія добре захищена, ми збільшимо наші витрати на оборону”, – зазначив Міхал.
Він додав, що ще одним пріоритетом Таллінна є боротьба зі зниженням темпів економічного зростання.
Новий уряд Естонії на чолі з реформістом Крістеном Міхалом вранці у вівторок, 23 липня, склав присягу перед парламентом (Рійгікогу).
Вісім міністрів з попереднього уряду Каллас, зокрема, важливі для України очільники Міноборони Ханно Певкур і МЗС Маргус Тсахкна, зберегли свої посади.
Раніше прем’єр-міністерка Кая Каллас подала у відставку у зв’язку з призначенням на посаду Верховного представника ЄС з питань зовнішньої і безпекової політики
Президент Естонії Алар Каріс призначив новий уряд країни на чолі з Крістеном Міхалом після отримання ним мандату від парламенту. Про це пише ERR у понеділок, 22 липня.
Уряд розпочне свою роботу у вівторок після прийняття присяги у парламенті країни.
Крістен Міхал замінить на посаді прем’єрку Каю Каллас, однак, трипартійна коаліція продовжить залишатися при владі.
Міністерство фінансів Естонії розробило черговий план посилення правил перетину естонсько-російського кордону.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Postimees.
Міністр фінансів Март Вирклаєв пояснив, що необхідність змін зумовлена ситуацією з безпекою в Європі та російською агресією проти України.
„Перегляд роботи прикордонних пунктів випливає з підтвердженого Естонською державою у квітні 2022 року принципу про те, що економічні відносини з Росією мають бути зведені до мінімуму, а також із санкційної політики, ухваленої торік”, – сказав Вирклаєв.
Відповідно до законопроєкту, пункт пропуску „Койдула” працюватиме з 5 ранку до 10 вечора протягом дня, а митне оформлення товарів буде можливе з 7 ранку до 7 вечора.
Запропонована зміна не зачіпає залізничний КПП у Койдула.
Дорожній пункт пропуску в Лухамаа буде відкрито з 7 до 19. Головною зміною стане повне закриття пункту пропуску для пішоходів, але кордон, як і раніше, можна буде перетинати на транспорті.
Закриття пункту необхідне для поліпшення контролю за санкційними товарами, а також для гарантування безпеки та дорожнього руху, оскільки ті, хто перетинає кордон пішки, і автомобілі людей, які їх підвозять, блокують проїжджу частину на кордоні, а рух пішоходів створює небезпечні ситуації на дорозі.
Естонія заборонила в’їзд в країну автомобілів на білоруських номерах.
Про це 17 липня повідомило Міністерство закордонних справ Естонії.
Відомство зазначає, що 1 липня Європейський Союз посилив санкції, запроваджені проти Білорусі, щоб обмежити можливості білоруського режиму брати участь в агресії Росії проти України та запобігти ухиленню через Білорусь від санкцій, запроваджених проти Росії.
Санкції, введені проти Білорусі, передбачають, серед іншого, заборону на ввезення в Євросоюз автотранспорту з білоруськими номерами.
Це означає, що транспортні засоби з білоруськими номерними знаками не можуть в’їхати до Естонії через естонські прикордонні пункти, незалежно від причин перебування власника або користувача в Естонії чи Європейському Союзі.
У деяких випадках держави-члени можуть дозволити винятки, зокрема не застосовувати заборону з гуманітарних міркувань і дипломатичних номерних знаків.
Міністр закордонних справ Маргус Цахна заявив, що заборона на в’їзд транспортних засобів з білоруськими номерами до Євросоюзу є єдино правильною, оскільки білоруський режим безпосередньо допомагає впровадженню та підтримує російську агресію в Україні.
Латвія та Литва також застосовують обмеження подібним чином.
«При спільному запровадженні обмеження є більш ефективними і це дає можливість підвищити ціну сприяння агресії білоруському режиму та запобігти ухилянню від санкцій, накладених на Росію», — сказав Цахкна, підтвердивши, що, попри заборону, Естонія буде продовжувати підтримувати тих громадян Білорусі, які змушені покинути країну через репресії.
Відповідно до Закону про дорожній рух Естонії, транспортний засіб в Естонії з білоруськими номерними знаками повинен бути перереєстрований від п’яти днів до 12 місяців, залежно від ситуації.
Крім того, транспортний засіб має бути задекларовано на митниці протягом шести місяців та сплачено імпортні податки або подано заяву на звільнення від податків.
Якщо транспортний засіб не буде перереєстровано у встановлений термін, його знімуть з руху, а власника транспортного засобу оштрафують.
Раніше прем’єр-міністерка Кая Каллас подала у відставку у зв’язку з призначенням на посаду Верховного представника ЄС з питань зовнішньої і безпекової політики.
Президент Естонії Алар Каріс доручив Крістену Міхалу, чинному міністру клімату з Партії реформ, сформувати новий уряд. Про це Алар Каріс повідомив на платформі X у вівторок, 16 липня.
Президент запропонував Міхалу стати прем’єр-міністром і розпочати формування нового уряду.
Призначення відбулося після того, як прем’єр-міністерка Кая Каллас подала у відставку у зв’язку з призначенням на посаду Верховного представника ЄС з питань зовнішньої і безпекової політики.
Кая Каллас перебувала на посаді із січня 2021 року.
Na Koning Willem-Alexander ondertekende ik de Koninklijke Besluiten en was het tijd voor de beëdiging van het kabinet.
Ik kijk er zeer naar uit om als minister-president aan de slag te gaan. Voor een veilig en rechtvaardig Nederland met bestaanszekerheid voor iedereen. Grip op… pic.twitter.com/KdHRA0qP1P
Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас подала президенту Алару Карісу заяву про відставку.
Про це повідомляє портал ERR у понеділок, 15 липня.
Повідомляється, що сьогодні вранці уряд на чолі з Каллас зібрався на позачергове засідання, на якому прем’єрка і весь кабінет подали у відставку.
До вступу на посаду нового уряду Каллас продовжуватиме виконувати обов’язки прем’єрки. Вона висловила сподівання, що новий уряд буде сформовано досить швидко.
Каллас обіймала посаду прем’єр-міністерки Естонії з січня 2021 року.
Раніше в Естонії міністра клімату Крістена Міхала обрали кандидатом на посаду прем’єра, оскільки Каллас переходить на роботу у структурах ЄС.
Новий уряд розпочне роботу наприкінці липня або на початку серпня.
Президент Естонії Алар Каріс переконаний, що майбутнє членство України у НАТО не може бути предметом переговорів, він також застеріг від оманливого „перемир’я” з Росією, яке передбачає поступки України.
Каріс на пресконференції після зустрічі з президентом Литви Гітанасом Науседою, пише „Європейська правда” з посиланням на ERR
Президенти говорили про питання двосторонньої співпраці, а також підготовку до саміту НАТО у Вашингтоні, що розпочнеться 9 липня.
Каріс зазначив, що найважливішими темами саміту буде ефективна та довгострокова підтримка України під час поточної гарячої фази війни та після неї, а також посилення оборонних спроможностей НАТО.
„НАТО має надіслати сильний сигнал про те, що буде підтримувати Україну стільки, скільки необхідно. Членство України у НАТО не може бути предметом переговорів, її рух до членства є незворотнім”.
Він підкреслив, що в історії є чимало уроків з приводу того, що умиротворення агресорів забезпечує лише тимчасовий мир.
„Якщо не поважати територіальну цілісність і суверенітет України, це лише призведе до нових і гірших воєн у майбутньому. Росія та інші агресори внаслідок цього будуть почуватися більш впевнено… Єдина стратегія, яка зараз може спрацювати – надавати Україні якомога більшу підтримку”, – зазначив Каріс.
Він також нагадав, що Естонія поставила за мету надавати на підтримку України допомогу у розмірі від 0,25% свого ВВП.
[type] => post [excerpt] => Президент Естонії Алар Каріс переконаний, що майбутнє членство України у НАТО не може бути предметом переговорів, він також застеріг від оманливого "перемир’я" з Росією, яке передбачає поступки України. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1720430520 [modified] => 1720428890 ) [title] => Президент Естонії заявив, що членство України в НАТО не може бути предметом переговорів [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=120977&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 120963 [uk] => 120977 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 120964 [image] => Array ( [id] => 120964 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/alar-karis.avif [original_lng] => 8386 [original_w] => 690 [original_h] => 387 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/alar-karis.avif [width] => 150 [height] => 84 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/alar-karis.avif [width] => 300 [height] => 168 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/alar-karis.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/alar-karis.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/alar-karis.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/alar-karis.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/alar-karis.avif [width] => 690 [height] => 387 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 693 [_thumbnail_id] => 120964 [_edit_lock] => 1720418090:3 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 2060 [1] => 51 [2] => 37 [3] => 9 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Новини [2] => Світ [3] => Спецтема [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 566 [1] => 117 ) [tags_name] => Array ( [0] => Естонія [1] => НАТО ) ) [7] => Array ( [id] => 120945 [content] =>
Уряд Естонії ухвалив рішення підвищити ефективність контролю за переміщенням товарів з росії, що підпадають під санкції.
Прем’єр-міністерка Каї Каллас заявила, попри обмеження, на кордоні з росією здійснюються спроби обійти санкції, а новий санкційний пакет ЄС збільшив ризики ще більше. Вона зазначила, що заміна нинішніх вибіркових перевірок, заснованих на оцінці ризиків, на повний огляд вантажів і транспортних засобів дасть владі більшу впевненість у тому, що товари, які могли б підтримати військову машину рф, не перетнуть естонський кордон.
При цьому Естонія продовжить переговори з Фінляндією, Латвією, Литвою та Польщею щодо дії на кордоні єдиних вимог і процедур.
Уряд доручив Міністерству фінансів у співпраці з МВС та іншими відомствами підготувати план дій щодо запровадження повного митного контролю на зовнішніх кордонах Європейського союзу в напрямку виїзду з Естонії.
У НАТО повинні поставити перемогу України у війні за ціль. Партнери повинні забезпечити Україні достатню військову підтримку.
Про це заявила прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас на прес-конференції з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом, повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Альянсу.
„Ціна, яку ми платимо за підтримку України в її зусиллях перемогти над російським імперіалізмом, мізерна порівняно з тим, що було б, якби агресія окупилася. І ми маємо поставити перемогу як ціль”, – сказала вона.
На думку прем’єрки Естонії, війна в Україні має вирішальне значення для безпеки усієї трансатлантичної спільноти. Тому потрібна союзницьке зобов’язання довгострокової підтримки України. Каллас нагадала, що Естонія буде направляти 0,25% свого ВВП на військову допомогу Україні протягом наступних чотирьох років.
„Якби всі союзники зробили те саме, це забезпечило б Україні достатню військову допомогу, щоб виграти війну”, – заявила Каллас.
Вона також додала, що всі елементи допомоги також потрібно розглядати як посилення підтримки України на шляху до її членства.
„Ключовий урок, який ми засвоїли з останніх десятиліть, полягає в тому, що сірі зони є джерелами конфліктів. І наш обов’язок – продовжити процес членства України у НАТО”, – сказав Кая Каллас.
Нагадаємо, у Європейському союзі найближчими днями зміниться керівництво. Прем’єр-міністр Естонія Кая Каллас отримає посаду очільника європейської дипломатії та замінить Жозепа Борреля.
Каллас називають „залізною леді” Естонії, а також одним з головним противником російського диктатора Володимира Путіна в Європі. Крім того, Каллас активно підтримує Україну. Естонія ухвалила рішення направити понад 0,2% ВВП на допомогу Україні протягом наступних чотирьох років.
Естонія впродовж 2024-2027 років спрямує ще 56 млн євро на реалізацію проєктів у Житомирській області.
Про це в інтерв’ю розповіла Надзвичайна та Повноважна Посолка Естонської Республіки в Україні Аннелі Кольк.
За даними, які вже задокументовані, станом за перший рік повномасштабного вторгнення, в Житомирській області за досліджуваний період внаслідок артобстрілів було пошкоджено щонайменше 828 об’єктів цивільної інфраструктури.
На початку російської агресії ворог нещадно обстрілював критичну інфраструктуру Житомирської області. Загалом у регіоні росіяни зруйнували 70 садочків та шкіл.
„Декілька разів у мене запитували, чому Естонія це робить, чи не боїмося ми, що побудований дитсадок знову зруйнують. Я завжди кажу, що ми маємо дати людям надію. Ті, хто живуть в Овручі та Малині, не повинні дивитися на руїни щодня.
Ми хочемо, аби люди, які виїхали з України через війну, повернулися додому. Якщо країна-терорист росія скине бомбу на дитсадок, ми побудуємо новий”, – додала посол.
„Естонія була однією з перших країн, яка долучилася до відбудови України в розпал війни два роки тому. У 2022 році ми спрямували на це 4 млн євро, у 2023-му – 8 млн євро, а на 2024-2027 роки передбачено 56 млн євро…
Зважаючи на можливості нашого бюджету, ми обрали для допомоги Житомирську область, де вже реалізували багато проєктів. Зокрема побудували дитячий садок в Овручі, разом із Житомирською ОВА відновили міст у Малині”, – зазначила естонська дипломатка.
Зі слів Кольк, Естонія планує реалізувати у Житомирській області ще понад 10 проєктів:
відновити школу мистецтв у Малині,
побудувати укриття для семи дитячих будинків,
реконструювати в Овручі будівлю під житло для внутрішньо переміщених осіб.
Окрім того, в Житомирській громаді заклали капсули під будівництво трьох дитячих будинків сімейного типу.
