Комітет Сенату Румунії з оборони може обговорити зміни до законодавства і дозвіл військовим збивати дрони-порушники. Опозиція критикує уряд за бездіяльність щодо російських безпілотників у повітряному просторі країни.
У Румунії комітет Сенату з питань оборони може обговорити зміни до законодавства, щоб військові отримали право збивати дрони, що порушують повітряний простір країни, передає Agerpres.
„Румуни заслуговують на пояснення щодо російських безпілотників, які безперешкодно летять у румунському повітряному просторі. (…) Через 210 днів після публічного запиту начальника штабу оборони змінити законодавство, щоб румунські військові могли збивати безпілотники, які входять в повітряний простір Румунії, Міністерство оборони не виступало з жодною пропозицією щодо внесення змін до законодавства”, – сказало цитоване джерело.
Лідер депутатів USR Іонуц Моштяну наголошує, що PNL і PSD мають більшість для зміни законів, „але вони вважають за краще дозволяти російським безпілотникам порушувати повітряний простір Румунії, тоді як жителі… прикордонних районів піддаються бомбардуванню”, пише Agerpres.
Іонуц Моштяну просить міністра оборони „термінових роз’яснень” щодо поточного стану необхідного законодавства та альтернативних заходів у разі відсутності закону.
Сенатор Крісті Береа, член Комітету Сенату з питань оборони, вважає ці „провокаційні дії неприйнятними”. USR підкреслює, що буде партнером для швидкого прийняття законодавства, яке дозволить румунській армії захищати повітряний простір і захищати румунів.
„Перші безпілотники почали падати в Румунії більше року тому. Відтоді ми постійно чуємо, що у нас немає законодавства…”, – заявив Крісті Береа.
Державний департамент схвалив рішення про продаж уряду Нідерландів ракет класу „повітря – повітря” AIM-9X Sidewinder Block II і супутнього обладнання на суму 691 мільйон доларів.
Про це повідомило Агентство зі співробітництва в галузі безпеки Пентагону, інформує „Європейська правда”.
Агентство вже надало необхідні сертифікати, що повідомляють Конгрес про можливий продаж.
Уряд Нідерландів запросив закупівлю 246 ракет і супутнього обладнання. Загальна кошторисна вартість програми становить 691 мільйон доларів.
„Пропонований продаж сприятиме досягненню зовнішньополітичних цілей і завдань національної безпеки США шляхом підвищення безпеки союзника по НАТО, який є силою політичної стабільності та економічного прогресу в Європі”, – йдеться у повідомленні.
Продаж підвищить здатність Нідерландів протистояти поточним і майбутнім загрозам і поліпшить оперативну сумісність зі США та іншими членами НАТО, додали в Агентстві.
Україна гостро потребує більшої кількості військового спорядження, щоб захистити себе від агресії РФ, зазначили в Осло.
Норвегія передасть Міжнародному фонду для України 570 млн норвезьких крон (48 млн євро) для закупівлі безпілотників та систем протиповітряної оборони для ЗСУ. Про це повідомила пресслужба уряду Норвегії у вівторок, 3 вересня.
Зазначається, що Україна отримає більше дронів для війни з Росією, а також більше засобів ППО для захисту населення та важливих об’єктів інфраструктури від атак РФ.
“Україна гостро потребує більшої кількості військового спорядження, щоб захистити себе від російської агресивної війни. Разом з іншими країнами Норвегія зробить все можливе, щоб зробити свій внесок”, – зазначив міністр оборони Бьорн Арільд Грам.
Усього з початку повномасштабної війни в Україні Норвегія внесла до Міжнародному фонду для України 1,8 млрд норвезьких крон (близько 160 млн євро).
Перші литовські безпілотники типу FPV планують поставити в Україну у вересні.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє LRT.
„Планується, що перші FPV-безпілотники, які будуть закуплені (у литовських виробників), можуть бути передані Україні вже в другій половині вересня”, – сказали в Міноборони Литви.
Минулого тижня міністерство повідомило, що бойові безпілотники п’яти литовських виробників пройшли випробування Міноборони України у фронтових умовах і будуть відправлені в Україну.
Це була друга спроба, оскільки перший тест литовські безпілотники не пройшли.
За даними міністерства, FPV-безпілотники восьми литовських компаній випробовувалися в Україні у два етапи, і технічні проблеми виникли на початковому етапі польотів в оперативному середовищі.
Міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас заявив, що Литва розглядає можливість закупівлі БПЛА у виробників, які пройшли випробування.
„У майбутньому практику тестування безпілотників в Україні перед закупівлею планується продовжити”, – зазначили в міністерстві.
Наразі планується поставити в Україну безпілотників литовського виробництва на суму 5 мільйонів євро, а також виділити для потреб Збройних сил Литви безпілотники на суму до 3 мільйонів євро. Решту коштів у рамках програми на 10 мільйонів євро буде спрямовано на закупівлю розвідувальних безпілотників для України.
На початку липня Литва підписала контракти на загальну суму 36 мільйонів євро на придбання різних типів безпілотників у литовських, латвійських та естонських виробників.
Міністерство оборони очікує, що більша частина безпілотників буде поставлена цієї осені, а решта прибуде на початку 2025 року.
У міністерстві кажуть, що закупівлі здійснюються в прискореному порядку, щоб посилити можливості безпілотників і якнайшвидше інтегрувати їх до складу Збройних сил Литви.
Віднедавна у Литві почали активно працювати над повноцінною інтеграцією найсучасніших безпілотних систем у військо, врахувавши досвід російсько-української війни. Влітку 2024 року були підписані контракти на закупівлю різних типів безпілотників, зокрема з латвійським виробником Edge Autonomy та естонським Threod Systems. Закупівлі здійснюють за терміновою процедурою.
Lithuania steps up its support for Ukraine with needed supplies: reconnaissance drones as part of the Latvian-led drone coalition, anti-drone systems, ammunition, generators, and foldable beds. Solidarity in action! 🇱🇹🇺🇦 #StandWithUkraine#MilitaryAidpic.twitter.com/HCCZyftvg9
Українські військові отримують бойові безпілотники різних типів у межах міжнародної коаліції.
В Україну відправляється ще понад 500 беспілотників в межах коаліції дронів. Про це повідомив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс у соцмережі Х в понеділок, 22 липня.
„Пакет з більш ніж 500 дронів починає свій шлях в Україні”, – написав Спрудс і оприлюднив фото пакунків з безпілотниками.
Раніше повідомлялося, що Латвія протягом липня передасть українським військовим наступну партію безпілотників у рамках коаліції. Загалом мова йде про 2,5 тис. БПЛА різних типів на загальну суму у 4 млн євро. Їх виготовляють сім латвійських компаній.
Латвія і Німеччина домовилися про спільну закупівлю безпілотників для підтримки України.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Delfi.
На саміті НАТО у Вашингтоні Латвія і Німеччина домовилися про поглиблення співпраці в межах коаліції безпілотників для забезпечення замовлень безпілотників на підтримку України.
„У межах коаліції безпілотників буде реалізовано ініціативу щодо забезпечення України розвідувальними безпілотниками, броньованими безпілотниками, безпілотниками, оснащеними штучним інтелектом, а також засобами захисту від безпілотників”, – сказав міністр оборони Латвії Андріс Спрудс.
„Цього можна досягти, запропонувавши іншим учасникам коаліції укласти договори з виробниками безпілотників у Латвії та Німеччині”, – додав він.
Під час саміту НАТО члени коаліції безпілотників підписали Меморандум про взаєморозуміння для координації співробітництва, розвитку безпілотних технологій та їх застосування як для підтримки України, так і для зміцнення обороноздатності країн-членів альянсу.
Lithuania steps up its support for Ukraine with needed supplies: reconnaissance drones as part of the Latvian-led drone coalition, anti-drone systems, ammunition, generators, and foldable beds. Solidarity in action! 🇱🇹🇺🇦 #StandWithUkraine#MilitaryAidpic.twitter.com/HCCZyftvg9
Агентство оборонних ресурсів при міністерстві оборони Литви підписало контракти на закупівлю різних типів безпілотників на суму в майже 36 мільйонів євро.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє пресслужба відомства.
Йдеться, зокрема, про малі розвідувальні дрони латвійської компанії Edge Autonomy та розвідувальні мінібезпілотники естонської компанії Threod Systems, а також литовські квадрокоптери від UAB Deftools.
Переважна більшість безпілотників мають поставити цієї осені, решту – на початку 2025 року.
Ці закупівлі здійснюються в терміновому порядку з метою посилення потенціалу дронів та якнайшвидшої їх інтеграції до складу збройних сил Литви, зазначає Міноборони.
„До 2030 року на придбання усіх типів безпілотних систем передбачено близько 200 мільйонів євро. В середньому планується витрачати 30 мільйонів євро на рік”, – йдеться в пресрелізі.
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну на території Румунії зафіксували шість інцидентів з російськими дронами.
Про це сказала глава МЗС Румунії Лумініца Одобеску у своєму виступі в Гудзонівському інституті США у п’ятницю, передає Голос Америки.
«Ми бачимо війну… Наразі ми бачили шість інцидентів з російськими дронами на нашій території», – заявила Одобеску, вказуючи на масовані обстріли росією портової інфраструктури в Одесі та на Дунаї. Деталі щодо цих інцидентів не уточнюються.
За її словами, «війна дуже близько від Європи», і попри те, що допомога Україні може впливати на інфляцію чи ціни на енергоресурси, «реальність полягає в тому, що ми маємо допомогти Україні перемогти в цій війні, бо росія там не зупиниться».
Однак, заявляє очільниця румунського зовнішньополітичного відомства, допомога Україні – обов’язкова, але недостатня складова захисту міжнародного правопорядку в Чорноморському регіоні. Посадовиця переконана – якщо не напрацювати відповідний регіональний підхід, через кілька років всі ці виклики повернуться.
Країни-конкуренти Західного світу об’єднуються на підтримку агресії росії в Чорноморському регіоні, зазначила Одобеску.
«Всі, хто зараз кидає виклик міжнародному порядку, одночасно діє в Чорноморському регіоні на підтримку російської агресії. Іран постачає дрони та технології, Північна Корея – боєприпаси, все ще присутні китайські компанії», – заявила посадовиця.
Щоб уникнути повторення такого сценарію в майбутньому, Одобеску закликала США більш активно долучатись до безпеки регіону, в координації з причорноморськими країнами та ЄС.
Загроза для Чорноморського регіону залишається, поки Росія утримує контроль над Кримом, вважає аналітик Гудзонівського інституту Меттью Бойз. Нещодавні успіхи ЗСУ в атаках проти російського Чорноморського флоту, розблокування зернового коридору, змусили оглядачів говорити про те, що Київ «перемагає у битві за Чорне море», нагадує він у статті для National Interest.
Бойз застерігає, що допоки росія утримуватиме контроль над Кримом, успіхи українців, хоч і стратегічно важливі, не повернуть безпеку у Чорноморському регіоні до рівня перед 2014 роком.
Аналітик вказує на те, що росії вдалось значно мілітаризувати півострів, а акваторію заміновано. Хоча Росія вже не може перекривати рух у великих частинах моря, як вона це робила до 2017 року, все ж Москва контролює значну частину виключної економічної зони Румунії та України, часто глушить сигнали GPS для румунських та болгарських літаків та кораблів. Бойз не бачить шляху до повернення безпеки та миру в регіон, поки Крим залишається окупований росією.
We are seeing another surge in insane Russian propaganda about alleged Ukrainian plans to use "dirty bombs" or attack nuclear plants. We officially refute these false claims. Ukraine has no intention or ability to take any such actions. Russia must stop spreading dangerous lies.
