Поставка відбуватиметься в рамках оборонної ініціативи під керівництвом Нідерландів.
„Значна частина цих апаратів буде зібрана та поставлена у співпраці з VDL Defentec. Про пожертвування було вперше оголошено у вересні, проте назву країни-донора не розголошували”, – йдеться в повідомленні.
Поставку здійснить компанія Milrem Robotics Netherlands у координації з VDL Defentec, що створює спеціальну лінію остаточного складання наземних роботів на своєму заводі в Борні.
Компанія Milrem Robotics проведе комплексне навчання для українських операторів та допоміжного персоналу, щоб забезпечити ефективне розгортання та обслуговування в польових умовах.
Президент Литви Гітанас Науседа закликав збільшити підтримку України, адже війна коштує Україні близько одного мільярда євро щороку і країна здатна покрити лише половину цієї суми.
Як передає Інтерфакс-Україна, про це він сказав у середу в Копенгагені перед початком неформального засідання Європейської ради.
„Щодо оборони України, звичайно, ми повинні зробити набагато більше, тому що, за нашими оцінками, війна в Україні коштує близько одного мільярда євро щороку. Україна здатна покрити половину цієї суми, решту має покрити міжнародна демократична спільнота”, – зазначив Науседа.
Також він закликав продовжувати тиск на росію, адже „Путін не має наміру зупиняти війну”. Елементами тиску він назвав 19-й пакет санкцій (ще не затверджений ЄС. – Ред.), припинення купівлі російської нафти та газу.
„Збиває з пантелику те, що ми – я говорю про Європу – ми платимо за російський газ та нафту більше, ніж підтримуємо Україну. 13% нашого загального імпорту газу надходить з Росії, і це все ще на четвертому році війни”, – обурився він, нагадавши, що Литва розірвала всі зв’язки з Росією ще у квітні 2022 році, через два місяці після початку війни.
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав законопроєкт, який регулює статус українських біженців та виплату їм фінансової допомоги.
Про це повідомив керівник президентської канцелярії Збігнєв Богуцький, його цитує Polskie Radio.
«Попередніми вето президент Республіки Польща змусив уряд, прем’єр-міністра Дональда Туска працювати і представляти рішення, які не були ідеальними, але однозначно кращими», – сказав Богуцький.
За його словами, рішення, прописані у документі, «фактично означають кінець туризму з України за рахунок польських платників податків». Богуцький також зазначив, що Навроцький більше не має наміру підписувати закони про підтримку громадян України «за цією формулою допомоги».
«Законопроєкт містить інформацію про конкретні пільги, які не будуть доступні громадянам України, які не працюють у Польщі, наприклад, коли йдеться про реабілітацію, програми лікування наркоманії, програми охорони здоров’я, покриття витрат на ліки, що відпускаються за рецептом, та багато інших пільг, включаючи послуги з лікування катаракти та стоматологічні послуги», – додав він.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен у пʼятницю оголосив про виділення Україні 27-го пакета допомоги вартістю близько 2,6 мільярда данських крон (407 мільйонів доларів).
Як пише „Європейська правда”, про це повідомило Міністерство оборони Данії.
Двадцять сьомий пакет допомоги Україні з боку Данії передбачає виділення майже 1,6 мільярда крон на фінансування замовлень української оборонної промисловості.
Решта грошей у межах пакета виділяються на інші форми допомоги, які оборонне відомство Данії не уточнює.
„Потреба України у військовій підтримці залишається величезною, і один із найкращих способів, яким ми можемо допомогти, – це збільшити внесок у українську оборонну промисловість”, – прокоментував Поульсен.
З урахуванням останнього пакета Данія загалом оголосила про виділення понад 70 мільярдів крон на допомогу Україні з 2022 року – як уже надану, так і ту, що надаватиметься в майбутньому.
Серед них майже 6 мільярдів крон підуть на так звану данську модель – тобто інвестиції в оборонну промисловість України.
Президент США Дональд Трамп після активних зусиль щодо врегулювання війни в Україні та конфлікту в Газі відходить від прямої дипломатії, передаючи ініціативу союзникам і зосереджуючись на внутрішніх питаннях. Це викликає занепокоєння у Європі, оскільки така позиція очільника Білого дому може підживити агресію Кремля, пише Reuters.
Як зазначило видання з посиланням на обізнаного чиновника, наприкінці серпня представники Пентагону зустрічалися із групою європейських дипломатів і попередили їх: США планують припинити певну безпекову допомогу Латвії, Литві та Естонії – країнам-членам НАТО, що межують з Росією.
Зокрема, представник Пентагону Девід Бейкер, за даними Reuters, заявив, що Європі потрібно зменшити залежність від США, мовляв, Сполучені Штати переключать свою увагу на інші – внутрішні – пріоритети.
Зазначається, що європейські дипломати побоювалися, що цей факт може заохотити до більшої агресії російського диктатора Володимира Путіна, і, схоже, вони були праві. Видання нагадало, що вже 19 вересня російські винищувачі МіГ-31 вторглися в повітряний простір Естонії, а перед тим російські безпілотники атакували Польщу.
Тим часом реакція президента США на ці інциденти доволі стримана, і, як зауважило Reuters, вона вписується в нову тенденцію. І ця тенденція полягає в тому, що якщо ще кілька місяців тому Трамп намагався вирішити або хоча би бути посередником у конфліктах в Україні та Газі, то в останні тижні він значною мірою відійшов від дипломатії, а натомість дозволив, а подекуди й закликав союзників брати ініціативу на себе, пропонуючи лише віддалені обіцянки підтримки з боку США.
За словами ветерана американської дипломатії, старшого наукового співробітника Фонду Карнегі Аарона Девіда Міллера, Трамп, можливо, просто зрозумів, що ці конфлікти набагато складніші, ніж він уявляв.
„Він не зацікавлений робити щось, якщо не бачить, що витрачені зусилля та політичний капітал принесуть відчутну віддачу”, – зауважив Міллер.
Щодо переговорів про закінчення війни в Україні, то, як пише Reuters, президент США ще навесні публічно заявляв про можливий свій вихід із них, проте він не відсторонився, а деяка американська зброя навіть почала надходити в Україну в рамках програми PURL.
Утім, аналітики вважають, що млява реакція США на останні провокації Росії лише підштовхне Путіна до ще агресивніших дій.
„Подальше відсторонення США призведе до більш провокаційних кроків з боку Путіна, оскільки він бачитиме Європу слабшою через її роз’єднаність – особливо без підтримки США”, – сказав старший науковий співробітник Atlantic Council Алекс Пліцас.
Кілька європейських дипломатів у Вашингтоні зізналися виданню, що виснажені тим, як часто змінюється позиція Трампа щодо Росії, і зазначили, що останні його заяви про невдоволення тим, що робить Путін, непереконливі.
Reuters пише, що відмову США від допомоги Європі Трамп аргументує ще й тим, що європейські країни самі „фінансують російську воєнну машину”, купуючи російську нафту, хоч прагнуть швидше закінчити війну в Україні. Європейські посадовці розповіли виданню, що саме на цьому наголошував президент США в телефонній розмові з європейськими партнерами 4 вересня.
Деякі дипломати бачать пастку у цій вимозі Трампа до Європи, адже такі заходи швидко ухвалити в бюрократичних структурах ЄС важко.
Глава МЗС Данії Ларс Льокке Расмуссен оголосив про запуск нового проєкту для підтримки стійкості України Ukraine Transition Programme на 375 млн євро.
Про це глава МЗС Данії заявив на спільному з українським колегою Андрієм Сибігою брифінгу у Києві, пише Укрінформ.
„Ми представляємо цю нову програму, яка насправді є найбільшою та найамбітнішою програмою для країни в історії данської підтримки розвитку. Її бюджет становить 375 мільйонів євро. Мета цієї програми дуже чітка: посилити стійкість та здатність України задовольняти нагальні базові потреби свого населення, підтримати „зелений” перехід та покращити рамкові умови для розвитку приватного сектору, а також сприяти демократичним та інституційним реформам, необхідним для вступу до ЄС, що є пріоритетом під час головування Данії”, – наголосив Расмуссен.
Уряд Данії продовжить забезпечувати тісну співпрацю данських оборонних компаній з українськими та заохочуватиме збільшення їхньої присутності в Україні. Також Данія заохочуватиме українських оборонних компаній засновувати виробництво на її території.
“Я думаю, що ми мали великий прорив позаминулого тижня, коли Firepoint оголосила про створення виробничих ліній у Данії. Насправді, ми ведемо діалог з багатьма українськими компаніями. …Не називатиму жодних цифр, але передбачаю, що інші підуть шляхом, проторованим Firepoint. І це буде на користь обом нашим країнам”, – зазначив Расмуссен.
Франція підтверджує незмінність своєї військової підтримки Україні, попри політичну нестабільність у країні та необхідність призначення нового прем’єр-міністра.
Про це заявив міністр у справах Європи Бенджамін Хаддад агентству Reuters.
За його словами, військова допомога Франції Україні триватиме, попри політичні потрясіння в країні, пов’язані з необхідністю призначення п’ятого прем’єр-міністра менш ніж за два роки.
Хаддад, який за останній рік пережив зміну двох прем’єр-міністрів, наголосив, що його візит до України в четвер відбудеться незалежно від того, хто посяде посаду глави уряду. Міністр зазначив, що підтримка України є міжпартійним питанням і об’єднує як соціалістів, так і республіканців та центристів. За його словами, це фундаментально для національних інтересів Франції.
Міністр уточнив, що оборонний бюджет країни збережено і його збільшення було захищено в останні роки. Він підтвердив, що Франція продовжить нарощувати військову підтримку України та що його візит до Києва стане важливим сигналом. Президент Еммануель Макрон уже пообіцяв виділити додатково 2 мільярди євро військової допомоги Україні цього року.
Хаддад утримався від коментарів щодо можливої кандидатури нового прем’єр-міністра після того, як Франсуа Байру не отримав вотум довіри з питань вирішення бюджетного дефіциту. За інформацією джерел в уряді, міністра оборони Себастьяна Лекорню розглядають як можливого наступника, що свідчить про прагнення забезпечити спадкоємність у державній політиці.
[type] => post [excerpt] => Франція підтверджує незмінність своєї військової підтримки Україні, попри політичну нестабільність у країні та необхідність призначення нового прем'єр-міністра. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1757531580 [modified] => 1757525683 ) [title] => Обставини змінилися: у Франції зробили заяву про військову допомогу Україні [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=162539&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 162536 [uk] => 162539 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 162537 [image] => Array ( [id] => 162537 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/haddad.jpg [original_lng] => 30611 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/haddad-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/haddad-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/haddad.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/haddad.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/haddad.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/haddad.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/haddad.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 1467 [_thumbnail_id] => 162537 [_edit_lock] => 1757514884:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 384926050002 [_oembed_e20f602700ea03ff5c97d3901c62ee66] =>
There’s nowhere I’d rather be for my first visit than in free & unbreakable Ukraine.
At Kyiv’s Wall of Remembrance, with @Svyrydenko_Y I honoured Ukrainians who fell defending their country, our joint security and shared ideals. pic.twitter.com/sSUuDujY1U
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова надати Польщі всі наявні дані щодо вторгнення російських ударних дронів на її територію та допомогти у розбудові системи оповіщення і протиповітряного захисту.
Про це повідомляє у Telegram глава держави.
Як зазначив Зеленський, надходить усе більше інформації про вторгнення російських ударних дронів на територію Польщі. Станом на зараз відомо про 8 дронів.
„Усе більше фактів свідчить про невипадковість такого руху та напрямку удару. Раніше траплялися окремі інциденти, коли дрони перетинали кордон і долали невелику відстань на території сусідів, але зараз ми фіксуємо значно більший масштаб та цілеспрямованість”, – підкреслив президент.
За словами Зеленського, Україна готова надати Польщі наявні дані щодо атаки, а також допомогти у розбудові системи оповіщення та захисту від подібних загроз.
Він наголосив, що російська агресія є загрозою для кожної незалежної країни регіону, а лише спільні та скоординовані дії партнерів можуть гарантувати безпеку.
Важливим прецедентом Зеленський назвав застосування бойової авіації кількох європейських країн одночасно для збиття російських засобів ураження та захисту цивільних. Україна давно пропонує створити спільну систему протиповітряного захисту, щоб забезпечити гарантоване збиття „Шахедів” і інших дронів завдяки об’єднаній силі бойової авіації та ППО.
„Разом європейці завжди сильніші. росія повинна відчути, що відповіддю на цей екскалаційний крок буде чітка та сильна реакція всіх партнерів”, – підкреслив президент.
Фінляндія вже надала Україні 29 пакетів військової допомоги та наразі готує наступний.
Про це заявив прем’єр-міністр країни Петтері Орпо.
„Євросоюз показав свою силу в ході цієї війни – російської агресії проти України, і нам потрібно продовжувати робити це разом. Якщо 26 держав-членів бажають допомагати Україні, ми маємо знайти шлях, як підтримати Україну”, – заявив Орпо.
Він наголосив, що кожна політична сила у Фінляндії підтримує Київ, а країна є „активною частиною Коаліції охочих”. Також Орпо окремо звернув увагу на необхідність посилення санкційного тиску на росію, зокрема боротьби з „тіньовим флотом”, який фінансує війну та становить екологічну загрозу країнам Балтії.
Апеляційний суд відхилив спробу адміністрації США заблокувати виділення коштів на проєкти, які раніше затвердив Конгрес.
Апеляційний суд США залишив у силі рішення суду нижчої інстанції, яке забороняло президенту Дональду Трампу одностороннє скорочення витрат на іноземну допомогу. Про це у суботу, 6 вересня, пише Reuters.
Таким чином, уряд зобов’язаний у „стислі терміни” спрямувати приблизно 11 мільярдів доларів на проєкти, вже затверджені Конгресом США.
Рішення ухвалене за кілька днів після того, як суд першої інстанції постановив, що ці кошти мають бути витрачені до завершення дії дозволу Конгресу у вересні.
Наприкінці серпня адміністрація Трампа подала термінову апеляцію до Верховного суду, домагаючись зупинення 12 млрд доларів іноземної допомоги.
При цьому, 13 серпня Федеральний апеляційний суд США скасував судову заборону, що зобов’язувала Держдепартамент продовжувати виплати іноземної допомоги. Таке рішення є перемогою президента Трампа.
