Президент Польщі Анджей Дуда підписав поправку до закону щодо продовження терміну легального перебування українців на території країни.
Про це повідомили на сайті глави польської держави.
Документ продовжує термін дії тимчасового захисту українців із 30 червня 2024 року до 30 вересня 2025-го. Протягом цього часу громадяни України зможуть і надалі отримувати медичні послуги, сімейні та соціальні виплати.
Законе передбачає деякі нововведення для українців. Так, громадяни зможуть отримати фінансову допомогу за програмою Dobry Start залежно від того, чи навчається дитина в польському закладі освіти. Також для учнів закон встановлює 36-місячний термін, у який вони зможуть брати участь у додаткових безплатних заняттях польською мовою, якщо вони почали її у попередніх навчальних роках.
Документ також змінює кінцевий термін подачі заявки на номер PESEL зі статусом UKR із 30 днів від дати прибуття на територію Польщі на «відразу після прибуття».
Окрім того, при присвоєнні номера PESEL підтвердити особу можна буде лише на підставі дійсного проїзного документа. А ті громадяни України, що отримали PESEL на основі іншого документа, тепер будуть зобов’язані підтверджувати свою особу в будь-якому муніципальному органі протягом 60 днів від дня видачі.
[type] => post
[excerpt] => Президент Польщі Анджей Дуда підписав поправку до закону щодо продовження терміну легального перебування українців на території країни.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1718095620
[modified] => 1718056486
)
[title] => Дуда підписав закон про продовження допомоги українським біженцям у Польщі
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=115752&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 115918
[uk] => 115752
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 115753
[image] => Array
(
[id] => 115753
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/52-big-v1708482613.jpg
[original_lng] => 182447
[original_w] => 1300
[original_h] => 867
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/52-big-v1708482613-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/52-big-v1708482613-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/52-big-v1708482613-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/52-big-v1708482613-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/52-big-v1708482613.jpg
[width] => 1300
[height] => 867
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/52-big-v1708482613.jpg
[width] => 1300
[height] => 867
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/52-big-v1708482613.jpg
[width] => 1300
[height] => 867
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1718045686:8
[_thumbnail_id] => 115753
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 1723
[translation_required_done] => 1
[_oembed_e78dcacd73a67bdd95cd1b403c4d3117] =>
У Чеській Республіці запрацювала програма допомоги для українців, що отримали статус біженців із тимчасовим захистом у країні та виявили бажання повернутися на Батьківщину.
Міністерство внутрішніх справ Чехії запускає пілотний проект добровільного повернення українців додому. Згідно з ним, держава буде оплачувати біженцям квитки на автобус, а хворим оплатить транспортування у машині швидкої допомоги.
Проект триватиме з червня по листопад. Держава готова оплатити квитки максимум для 400 осіб, а також організувати санітарний транспорт для тридцяти пацієнтів максимум.
Уряд затвердив концепцію в середині травня. З держбюджету на програму виділено 5,5 млн крон. Біженці зможуть лише один раз скористатися можливістю оплачуваного добровільного повернення.
«Угорщина не буде видавати Україні біженців. Ми не розслідуємо, чи є людина, на думку українців, військовозобов’язаною, чи ні. Виходячи з елементарної гуманності, ми не дозволимо відправляти їх на смерть», – відповів на запитання видання ATV віцепрем’єр-міністр, відповідальний за національну політику Угорщини, Шолт Шемйен.
Видання зв’язалося з Жолтом Шемйеном після того, як у ЗМІ з’явилася інформація, що голова Офісу Президента України Андрій Єрмак веде переговори про екстрадицію військовозобов’язаних українців із країн ЄС.
У зв’язку з цим Жолт Шемйен повідомив, що в Угорщині всі біженці з України перебувають у цілковитій безпеці та отримують всебічну допомогу, чи то угорці, чи українці.
За словами Шемйена, у випадку закарпатських угорців – це національний обов’язок, а щодо українців – гуманітарний і юридичний, оскільки ніхто, чиє життя опиниться під загрозою, не може бути екстрадований.
Українці ж хочуть їхньої екстрадиції, щоби відправити на війну, на фронт, де гинуть люди. Тож ті, хто втік до нас з України, – усі в безпеці, і ми їх не видамо, – підтвердив віцепрем’єр.
Am heutigen orthodoxen Osterfest denken wir besonders an die vielen orthodoxen Christinnen und Christen in der Ukraine, die dieses Fest nicht im Kreis ihrer Familie, nicht in Frieden feiern können. Klar ist: Wir unterstützen die Ukraine – so lange wie nötig.
— Bundeskanzler Olaf Scholz (@Bundeskanzler) May 5, 2024
Un détail, mais toujours amusant de voir que Xi Jinping ne boit pas dans le verre certainement prévu par l’Elysée mais qu’il apporte son propre mug noir ☺️ pic.twitter.com/TP7rWqjhKz
Федеральні землі та Міністерство внутрішніх справ Німеччини планують у вівторок, 7 травня, обговорити ситуацію з українськими військовозобов’язаними чоловіками.
Як зазначається, міністр внутрішніх справ німецької федеральної землі Гессен Роман Посек не відкидає можливості того, що Німеччина може допомогти Україні з поверненням військовозобов’язаних чоловіків.
„Це може також включати допомогу в забезпеченні того, щоб Україна могла використовувати чоловіків, які втекли за кордон, але можуть бути залучені до війни”, – сказав Посек.
За його словами, Німеччина хоче залишатися безпечним притулком для біженців, але потрібно підтримати обороноздатність України, тому тут виникає дилема.
Стосовно обмежень консульських послуг для чоловіків за кордоном, які запровадило МЗС України, Посек зауважив, що не бачить шансів, що Німеччина буде видавати якусь власну заміну протермінованих паспортів.
„Я налаштований скептично, бо не бачу, що для цього є відповідні умови. Україна не є нелегітимною державою”, – пояснив він.
Також повідомляється, що федеральні землі та Міністерство внутрішніх справ Німеччини планують обговорити ситуацію з українськими чоловіками у вівторок, 7 травня. Федеральні землі хочуть, щоб Берлін ухвалив якесь загальнонаціональне рішення.
Boris Pistorius kündigt in Washington gerade an, dass die Bundesrepublik 3 HIMARS System von den USA kauft und in die #Ukraine liefern wird. @tonlinepic.twitter.com/SbHQe9dYRk
German Defense Minister Boris Pistorius arrived in Kyiv on an unnanounced visit. He plans to discuss further support and will review the current military situation. pic.twitter.com/CJnYGnKN30
Держави-члени отримують допомогу пропорційно до кількості біженців, яку вони приймають з України.
Рада Європейського Союзу прийняла поправку, яка дозволить державам – членам ЄС цього року отримати на 3,5 мільярда євро більшу суму для прийому біженців з України.
Рішення спрямоване на підтримку держав-членів, котрі приймають і забезпечують біженців, які рятуються від війни. Це дозволить державам-членам швидше отримати доступ до фондів ЄС, які будуть направлені на забезпечення житлом, зайнятості, доступу до системи освіти, охорони здоров’я, соціальної інтеграції. Додаткова підтримка буде надана державам-членам відповідно до кількості біженців, які прибули та були прийняті з України.
Попереднє фінансування з джерел ЄС буде збільшено з 11 до 15 відсотків для всіх держав-членів. Для тих держав-членів, у яких кількість біженців з України перевищила один відсоток населення, ставка попереднього фінансування зростає з 11 до 45 відсотків.
Поправка запроваджує одиницю вартості на одну особу, що полегшує мобілізацію коштів. Це дозволить державам-членам надавати базову підтримку для задоволення основних потреб біженців з України. Мета внесення поправки – зменшити тиск на бюджети держав-членів, щоби вони могли легше керувати потоком біженців з України.
Згідно з інформацією Єврокомісії, попереднє фінансування у випадку Угорщини становить близько 300 мільйонів євро, тобто близько ста мільярдів форинтів.
Президент Кіпру Нікос Христодулідіс заявив, що особисто звернувся до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн з проханням переконати владу Лівану зупинити човни з сирійськими біженцями, які прямують до острівної держави-члена ЄС.
Він зазначив, що Ліван є бенефіціаром значної фінансової допомоги ЄС як для своїх громадян, так і для сотень тисяч сирійських біженців, яких він продовжує приймати, але ця допомога не надається без певних умов.
„Цю допомогу не можна надавати, поки ми не вирішимо цю проблему”, – сказав Христодулідіс, додавши, що він особисто розмовляв з фон дер Ляєн.
Президент також заявив, що нещодавній приплив сирійських мігрантів морським шляхом повернув Кіпр у „кризовий режим” попри те, що за останні місяці вдалося репатріювати більше мігрантів, чиї прохання про надання притулку відхилили, ніж було тих, хто прибув.
За словами речника уряду Константіноса Летимбіотіса, за 1-2 квітня понад 350 мігрантів та шукачів притулку, майже виключно сирійських громадян, прибули до Кіпру на човнах.
У вівторок Христодулідіс провів спеціальну зустріч високопосадовців поліції та уряду, щоб знайти шляхи подолання раптового напливу мігрантів.
Він сказав, що його уряд може вжити додаткових тимчасових заходів, не уточнивши, яких саме, що покликані допомогти владі впоратися з напливом мігрантів, і що вони можуть „не сподобатися” кіпріотам.
Уряд Польщі готує зміни до закону про біженців з України, який діє з початку війни. Основною зміною буде скасування норми, яка передбачає фінансування харчування та проживання українців у в центрах колективного розміщення.
Видання зазначає, що 29 березня уряд представить проєкт змін до закону про допомогу громадянам.
Ключовою зміною стане призупинення дії статті 13 закону про перебування, яка передбачає фінансування харчування та проживання українців (йдеться про добову норму в 40 злотих) у невеликих приватних центрах, розрахованих на проживання до десяти осіб.
Уряд оплачуватиме перебування українця лише в тих місцях, які мають угоди з воєводою, а отже, перебувають під державним контролем. Урядовий аналіз показує, що система в невеликих будинках стала викривленою — почастішали випадки, коли власник забирає паспорти біженців і змушує їх працювати в центрі безплатно.
Згідно з урядовими даними, в центрах колективного розміщення наразі проживає 39 937 осіб, або 4,2% біженців у Польщі.
Важливою зміною стане запровадження з наступного року тимчасової посвідки на проживання для біженців з України (надається на три роки). Наразі закон автоматично поширює тимчасовий захист на всіх, хто має PESEL UKR — спеціальний документ для українців у Польщі, що підтверджує їхній статус біженця і надає можливість легального перебування на її території.
Rzeczpospolita пише, що уряд розглядає можливість запровадження часткової оплати з соціальних виплат для людей, чиє харчування та проживання фінансується державою.
Залишається невідомим, як уряд вирішуватиме питання з великою кількістю українських дітей, які перебувають поза межами шкільної системи. Міністр внутрішніх справ Польщі визнав, що рішення польського уряду мають бути узгоджені з українською державою (такі обговорення тривають).
Наразі спецзакон дозволяє дітям навчатися онлайн як в Україні, так і в польській школі.
„За даними системи PESEL UKR, у нас 380 000 дітей шкільного віку, а на допомогу 800+ претендують 210 000 дітей. Скільки з них насправді перебуває в Польщі? Ми не знаємо”, — зізнався заступник міністра внутрішніх справ Мацей Душчик.
[type] => post
[excerpt] => Уряд Польщі готує зміни до закону про біженців з України, який діє з початку війни. Основною зміною буде скасування норми, яка передбачає фінансування харчування та проживання українців у в центрах колективного розміщення.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1711701900
[modified] => 1711662913
)
[title] => Польща запроваджує «революційні зміни» у допомозі біженцям з України
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=108121&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 108084
[uk] => 108121
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 108085
[image] => Array
(
[id] => 108085
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/lengyel-ukran-1.jpg
[original_lng] => 24380
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/lengyel-ukran-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/lengyel-ukran-1-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/lengyel-ukran-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/lengyel-ukran-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/lengyel-ukran-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/lengyel-ukran-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/lengyel-ukran-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 1560
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 108085
[_edit_lock] => 1711655713:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_f162502deed2d3ebe6bcd51c522537da] =>
🇸🇾 | #Syria: Rebels show abandoned artillery positions of the Syrian army in the area of Sarujah camp in Hama Governorate.
At least one 2S3 Akatsiya 152mm SPG, one BM-21 Grad 122mm MRL, and one D-74 122mm towed gun were captured by HTS/affiliated forces. pic.twitter.com/x7PXGUtDVe
HTS captured a reported HQ for the SAA "Elite" 25th Division in the Armoured Vehicles School, #Hama- including multiple MBT (At least one T-90!), support/transport vehicles, and a Tigr-M IMV. pic.twitter.com/njqoxvyHM1
Міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан зустрівся у Львові з очільником МВС України Ігорем Клименком. Однією із ключових тем обговорення був тимчасовий захист для українців.
Чеський урядовець порушив питання обміну інформацією про українських біженців на всіх рівнях, повідомляє РБК-Україна з посиланням на proukrainu.blesk.cz.
На кінець 2023 року в Чехії проживало 574 тис. українців, з них 374 тисяч – на підставі тимчасового захисту. Це найбільше число українських біженців на душу населення серед країн ЄС. Голова МВС Чехії запевнив українського колегу, що Чехія й надалі допомагатиме українським біженцям.
Віт Ракушан повідомив, що у Чехії останнім часом зростає кількість запитів на тимчасовий захист від українців, особливо з безпечніших західних регіонів України. За його словами, Європа повинна в майбутньому знайти рішення для біженців із України, яке не буде обтяжувати її систему надання притулку.
Зазначається, що Чеська Республіка буде вдячна за посилення обміну інформацією про українських біженців на всіх рівнях, тобто через посольства, а також на європейському та міжнародному рівнях.
Раніше під час дебатів у Празі Віт Ракушан відповів на запитання, що буде з українцями після закінчення захисту та чи зможуть залишитися у Чехії українці, які працюють, намагаються інтегруватися та вивчили чеську мову.
За його словами, серед умов будуть економічна самодостатність, наявність роботи, незалежність від чеської системи допомоги. Такі люди отримають певний тип права на довгострокове перебування.
Кабінет міністрів Литви консенсусом ухвалив виділення додаткових 326 тисяч євро на підтримку біженців з України.
Про це повідомляє Укрінформ.
Кошти будуть передані через Міністерство соціального забезпечення і праці та Міністерство охорони здоров’я.
Розподілити їх збираються наступним чином:
160 тисяч євро підуть на забезпечення інституціонального соціального догляду;
130 тисяч євро – на одноразову допомогу на поселення для облаштування проживання в муніципалітеті та компенсацію за навчання дитини за програмою дошкільної та передшкільної освіти;
14 тисяч євро виділено на інституційний соціальний догляд, який надається згідно з порядком виділення соціальних послуг іноземцям, встановленим міністром соціального захисту і праці
21,8 тис. євро виділено на компенсацію витрат Республіканської лікарні Вільнюського університету в жовтні-грудні 2023 року на розміщення осіб з України.
Раніше на початку року уряд Литви ухвалив рішення про виділення 4 млн євро на покриття витрат українців, які навчаються в Литві.