Європейська комісія в рамках підготовки пропозицій щодо фінансування України у 2026–2027 роках обговорює кілька альтернативних моделей підтримки. Серед основних варіантів – «репараційні позики» за рахунок заморожених активів росії та спільні кредити держав-членів ЄС.
«Основних опцій дві: перша – це «репараційні позики» на базі заморожених активів росії, друга – кредити, які держави-члени беруть для фінансування України протягом наступних двох років», – зазначив посадовець.
Він додав, що також розглядається третя модель – двостороннє кредитування або допомога від окремих держав-членів ЄС, проте вона матиме доповнювальний характер.
За словами співрозмовника, модель «репараційних позик» є більш вигідною, оскільки не передбачає сплати відсотків, на відміну від звичайних кредитів. Наразі держави-члени неофіційно обговорюють переваги та недоліки кожного підходу, щоб остаточне рішення було ухвалене лідерами на засіданні Європейської ради 18–19 грудня в Брюсселі.
Більшість країн ЄС схиляється до використання «репараційних позик», проте ключова держава – Бельгія, на території якої знаходяться понад 180 млрд євро заморожених активів рф, поки що не погодилася на цю опцію.
«Перемовини з Бельгією про використання російських державних активів на допомогу Україні тривають за зачиненими дверима. Але я вірю, що це має бути можливо», – зауважив представник ЄС, додавши, що лідери держав відкриті до урахування занепокоєнь уряду Бельгії.
Велика Британія направляє до Бельгії експертів та обладнання, щоб допомогти їй боротися з невідомими дронами, які останнім часом помічають над аеропортами і військовими базами.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це в інтерв’ю BBC розповів глава збройних сил Великої Британії Річард Найтон.
Минулого тижня дрони були помічені над аеропортами і військовими базами Бельгії. Крім того, в останні місяці поява невідомих безпілотників призвела до серйозних збоїв в роботі аеропортів по всій Європі.
За словами Найтона, невідомо, чи були ці вторгнення здійснені Росією, але додав, що „ймовірно”, що вони були замовлені Москвою.
Він зазначив, що рішення про надання допомоги Бельгії було прийнято спільно з міністром оборони Джоном Гілі.
Британський командувач додав, що його бельгійський колега попросив про допомогу минулого тижня.
Найтон сказав, що разом з союзниками по НАТО Британія допоможе Бельгії, „надавши наше обладнання та можливості”, які, за його словами, вже використовуються.
Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії у пʼятницю не призвела до прориву у питанні, як використати заморожені російські активи для підтримки України.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомило Euronews із посиланням на джерела.
За словами джерел Euronews в уряді Бельгії, у бельгійському уряді зростає занепокоєння через відсутність альтернативних пропозицій Європейської комісії щодо використання заморожених росактивів для фінансування України.
„Для Бельгії важливо, щоб були розглянуті всі варіанти. Кожен можливий підхід повинен бути ретельно і прозоро вивчений, щоб забезпечити найкраще рішення”, – сказало одне з джерел, додавши, що цих варіантів вони поки не побачили.
Цей же співрозмовник Euronews сказав, що Бельгія „поки що не розчарована” відсутністю інших пропозицій Єврокомісії, „але час спливає, і ми залишаємося конструктивними”.
Одне з європейських джерел Euronews своєю чергою сказало, що ЄС все ще сподівається на досягнення угоди з Бельгією, але визнало, що часу залишається обмаль.
Європейська комісія запропонувала план, який дозволить урядам країн ЄС використати для підтримки України до 185 мільярдів євро – більшу частину російських суверенних активів, які наразі заморожені в Європі, – без їхньої конфіскації.
Але схвалення плану загальмувало через побоювання Бельгії, на території якої розташована основна частина цих росактивів.
У ЄС запевнили, що питання використання заморожених активів Росії для фінансової підтримки України залишається на порядку денному, а остаточне рішення буде ухвалене у грудні 2025 року.
Міністр оборони Бельгії Тео Франкен оголосив, що Національний центр авіаційної безпеки буде посилений і запрацює найближчими місяцями, передає The Guardian.
Рішення ухвалили після нещодавнього інциденту з дроном, який порушив роботу аеропорту Брюсселя.
Після засідання Ради національної безпеки Франкен повідомив, що уряд також розглядає запровадження додаткових засобів протидії безпілотникам. Деталі планують узгодити найближчими днями.
За його словами, влада отримала чіткі інструкції: якщо дрони становлять загрозу чи перешкоджають польотам у бельгійському повітряному просторі, їх слід збивати, коли це можливо.
Міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив, що Бельгія розглядає можливість застосування статті 4 Північноатлантичного договору про консультації у звʼязку з появою невідомих безпілотників над аеропортами і військовою базою.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на 7sur7.
Під час виступу в парламенті Франкен сказав, що „в найближчі дні та години” уряд розгляне питання про можливе застосування статті 4 Договору про НАТО.
Він уточнив, що не вимагає вжиття таких заходів і що в будь-якому разі це не входить до його компетенції, а належить до повноважень прем’єр-міністра та Ради національної безпеки, яка збереться найближчим часом.
„Очевидно, що відбувається щось більш серйозне. Ми маємо швидко реагувати”, – сказав глава Міноборони Бельгії.
Стаття 4 Північноатлантичного договору дозволяє скликати екстрене засідання, коли держава-член відчуває загрозу.
За всю історію НАТО вона була застосована дев’ять разів, причому двічі – у вересні 2025 року, коли Польща та Естонія ініціювали цей процес після інцидентів у їхньому повітряному просторі.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер скликав екстрене засідання урядової Ради безпеки після того, як виявлені безпілотниики зупинили польоти в кількох аеропортах протягом ночі.
Засідання відбудеться на прохання міністра внутрішніх справ країни. Очікується, що учасники обговорюватимуть інциденти, які призвели до скасування десятків рейсів.
Нагадаємо, ввечері 4 листопада у повітряному просторі поблизу основного аеропорту Брюсселя було виявлено невстановлений безпілотник, що призвело до відкладення усіх рейсів. Спочатку планувалося перенаправлення рейсів до аеропорту Льєжа, проте й він згодом повідомив про невідомий БпЛА.
Останнім часом Путін знову почав хизуватися ядерною зброєю, аби залякати Захід і відбити бажання допомагати Україні. Однак, якщо росія завдасть навіть неядерного удару по країнах НАТО, у відповідь ті “зрівняють Москву з землею”.
Про це заявив міністр оборони Бельгії Тео Франкен в інтерв’ю виданню De Morgen.
Його зокрема попросили прокоментувати російські погрози ескалацією, які Кремль озвучував у відповідь на розмови про можливу поставку ракет “Томагавк” Україні.
“Путін казав те саме, коли Фінляндія та Швеція вступали до НАТО, коли ми постачали танки, ракети, F-16 [Україні]… Урок полягає в тому, що ми не повинні дозволяти погрожувати нам”, – сказав міністр.
Франкен нагадав, що, надавши Україні зброю, Захід дозволив використовувати її виключно на українській території, заборонивши удари по рф. На його думку, це рішення лише затягнуло війну. Коли ж Україна таки почала бити по об’єктах в росії, Путін нічого не зробив.
“Він знає: “Якщо я застосую ядерну зброю, вони зітруть Москву з мапи”, – зауважив політик.
При цьому бельгійський міністр відкинув ймовірність того, що в помсту за українські удари по рф Путін колись наважиться на удар по Брюсселю – столиці Бельгії, де розташовані керівні органи ЄС і НАТО.
“Бо тоді він вразить серце НАТО, і ми зрівняємо Москву з землею”, – сказав Франкен.
Посольство рф у Бельгії відреагувало на ці слова бельгійського міністра оборони, висмикнувши з контексту окремі фрази.
“Провокаційні та безвідповідальні заяви одного з головних бельгійських “яструбів”, який пророкував “російські удари по Брюсселю” і погрожував “стерти Москву з мапи світу”, не заслуговують на увагу, зважаючи на їхню повну абсурдність і відірваність від реальності. Схоже, що божевілля лише посилюється”, – йдеться у заяві російського посольства.
[type] => post [excerpt] => Останнім часом Путін знову почав хизуватися ядерною зброєю, аби залякати Захід і відбити бажання допомагати Україні. Однак, якщо росія завдасть навіть неядерного удару по країнах НАТО, у відповідь ті "зрівняють Москву з землею". [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1761828540 [modified] => 1761824447 ) [title] => Глава Міноборони Бельгії пригрозив «зрівняти Москву з землею»: росіяни відповіли [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=167238&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 167203 [uk] => 167238 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 167204 [image] => Array ( [id] => 167204 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/francken.jpg [original_lng] => 59425 [original_w] => 1200 [original_h] => 800 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/francken-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/francken-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/francken-768x512.jpg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/francken-1024x683.jpg [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/francken.jpg [width] => 1200 [height] => 800 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/francken.jpg [width] => 1200 [height] => 800 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/francken.jpg [width] => 1200 [height] => 800 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 1072 [_thumbnail_id] => 167204 [_edit_lock] => 1761817248:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 527021061000 [_oembed_09d40e522936f24b49334a2d2dfeb8ae] =>
The Defence Secretary @JohnHealey_MP this morning confirmed that a Russian spy ship – the Yantar – is on the edge of UK waters, north of Scotland, having entered the UK’s wider waters over the last few weeks.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер зупинив плани ЄС щодо вилучення заморожених російських активів і надання Україні кредиту на суму 140 млрд євро.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
За даними видання, через це лідери ЄС змушені будуть знову повернутися до питання фінансової підтримки Києва у грудні — якщо не скличуть позачергову зустріч раніше.
„Це повний безлад, усе мало піти зовсім інакше”, – зізнався один із дипломатів.
Неочікувана позиція Бельгії стала сюрпризом для дипломатів, міністрів і високопосадовців ЄС. У підсумкових документах зустрічі зникли будь-які прямі згадки про використання заморожених російських активів для фінансування так званого „репараційного кредиту” для України, а також – пропозиції щодо врахування бельгійських застережень.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта наголосив, що про провал ініціативи говорити зарано. Водночас, за словами Politico, ніхто з європейських лідерів не зміг назвати конкретні терміни, коли ЄС ухвалить рішення про використання російських держактивів для підтримки Києва.
До того, як переговори зайшли у глухий кут, союзники України перебували в піднесеному настрої. ЄС схвалив 19-й пакет санкцій проти Росії, який охопив „тіньовий флот” нафтових танкерів Кремля, банківську систему та енергетичну галузь.
Водночас Дональд Трамп уперше запровадив санкції проти найбільших російських нафтових компаній, чим викликав схвальні відгуки європейських партнерів.
„Цей тиждень був непростим, але ми зараз у досить хорошому становищі”, – сказав один із радників на початку саміту в четвер.
Президент Франції Еммануель Макрон підкреслив, що ініціатива використати заморожені активи для створення кредиту Києву не відхилена.
„Її не поховали. Ми обговорили технічні деталі. Просто потрібно діяти обережно, щоб не порушити міжнародне право”, – заявив президент Франції.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала до спокою й запевнила, що ЄС залишиться надійним союзником України.
„Після санкцій ЄС і Трампа надання репараційного кредиту могло б стати чудовим завершенням тижня. Але ми втратили цю можливість”, – зазначив один із дипломатів.
Бельгія, де знаходиться депозитарна установа Euroclear, яка зберігає основну частину заморожених російських активів, підтримує ідею їх використання для допомоги Україні, однак це має відбуватися розумно і ефективно.
Як передає УНІАН, про це заявив посол Бельгії в Україні Люк Якобс.
За його словами, питання використання заморожених російських активів складне і не має простого рішення, яке б гарантувало безпеку для всіх сторін.
„Якби існувало просте рішення, що знімає всі ризики і дає надійні гарантії, що це хороше рішення, його вже б давно застосували. І не лише Бельгія, а вся міжнародна спільнота”, – сказав дипломат.
Він наголосив, що Бельгія не виступає проти використання заморожених російських коштів, але наголошує на необхідності враховувати низку факторів, щоб не завдати шкоди самим собі.
„Ми не опозиція, але ми звертаємо увагу на те, що використання російських активів має бути юридично бездоганним і не створювати ризиків для фінансової системи ЄС. Ми не повинні завдати більше болю собі, ніж агресору”, – пояснив посол.
Він додав, що питання подальшого використання російських активів потребує узгодженого рішення на рівні всього Євросоюзу та країн G7, оскільки Бельгія не може залишатися сам на сам із юридичними ризиками.
„Тому ми наполягаємо, щоб ризики і відповідальність були розділені між усіма партнерами”, – сказав дипломат.
За його словами, заморожені державні активи Центрального банку Росії не лежать без діла. На них нараховуються відсотки, і ці кошти використовуються для підтримки України.
„Немає жодних прихованих коштів, які не використовуються за призначенням. Питання полягає в тому, як розумніше використовувати ці активи, і саме цим ми зараз і займаємося. Ця робота триває”, – додав посол.
[type] => post [excerpt] => Бельгія, де знаходиться депозитарна установа Euroclear, яка зберігає основну частину заморожених російських активів, підтримує ідею їх використання для допомоги Україні, однак це має відбуватися розумно і ефективно. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1760993700 [modified] => 1760985678 ) [title] => Бельгія підтримує передачу російських активів Україні, але є нюанс [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=166287&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 166233 [uk] => 166287 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 166234 [image] => Array ( [id] => 166234 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/luc-jacobs.jpg [original_lng] => 328027 [original_w] => 2160 [original_h] => 1200 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/luc-jacobs-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/luc-jacobs-300x167.jpg [width] => 300 [height] => 167 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/luc-jacobs-768x427.jpg [width] => 768 [height] => 427 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/luc-jacobs-1024x569.jpg [width] => 1024 [height] => 569 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/luc-jacobs-1536x853.jpg [width] => 1536 [height] => 853 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/luc-jacobs-2048x1138.jpg [width] => 2048 [height] => 1138 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/luc-jacobs.jpg [width] => 2160 [height] => 1200 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 1130 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 166234 [_edit_lock] => 1760974879:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 507617664000 [_oembed_db332664ec13341eeea75a1609a8c959] =>
Another IAEA-brokered local ceasefire is now in effect to enable restoration of the 330 kV backup power supply to the Zaporizhzhya Nuclear Power Plant.
Україна отримає від Бельгії додаткові F-16, на заміну яким до країни вже почали надходити перші винищувачі п’ятого покоління F-35.
Про це повідомляє Defense Express.
Новенькі F-35, які Бельгія чекала сім років, вже прибули до авіабази Флорен, де надалі надійдуть на озброєння 1-ї ескадрильї. Вони мають бути готові для проведення операцій зі швидкого реагування вже до 2027 року.
Водночас Бельгія триматиме свої F-16 до 2028 року, коли їх повністю замінять винищувачі п’ятого покоління.
Старі винищувачі поступово виводитимуться зі складу повітряних сил країни, після чого їх відправлятимуть до України.
Замовлення на постачання Бельгії F-35 виконує американська Lockheed Martin. Згідно з початковими домовленостями, перші винищувачі мали прибути ще у 2023 році, проте вони були готові у 2024 році та використовувалися для підготовки пілотів у США.
Перший F-35, призначений саме для передачі одразу Бельгії, випустили з заводу лише на початку червня цього року з номером FL009. Перша партія, яку перекинули бельгійцям, складається з чотирьох літаків.
Видання припускає, що це дозволить відправити Україні перші бельгійські F-16 у 2026 році. Це посилить український авіапарк та забезпечить захисникам додаткові вильоти.
Загалом Бельгія замовила 34 F-35A – контракт було підписано сім років тому, у жовтні 2018 року. Нещодавно країна вирішила, що цього буде замало, і планує додатково замовити ще 11 одиниць.
