Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер зупинив плани ЄС щодо вилучення заморожених російських активів і надання Україні кредиту на суму 140 млрд євро.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
За даними видання, через це лідери ЄС змушені будуть знову повернутися до питання фінансової підтримки Києва у грудні — якщо не скличуть позачергову зустріч раніше.
„Це повний безлад, усе мало піти зовсім інакше”, – зізнався один із дипломатів.
Неочікувана позиція Бельгії стала сюрпризом для дипломатів, міністрів і високопосадовців ЄС. У підсумкових документах зустрічі зникли будь-які прямі згадки про використання заморожених російських активів для фінансування так званого „репараційного кредиту” для України, а також – пропозиції щодо врахування бельгійських застережень.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта наголосив, що про провал ініціативи говорити зарано. Водночас, за словами Politico, ніхто з європейських лідерів не зміг назвати конкретні терміни, коли ЄС ухвалить рішення про використання російських держактивів для підтримки Києва.
До того, як переговори зайшли у глухий кут, союзники України перебували в піднесеному настрої. ЄС схвалив 19-й пакет санкцій проти Росії, який охопив „тіньовий флот” нафтових танкерів Кремля, банківську систему та енергетичну галузь.
Водночас Дональд Трамп уперше запровадив санкції проти найбільших російських нафтових компаній, чим викликав схвальні відгуки європейських партнерів.
„Цей тиждень був непростим, але ми зараз у досить хорошому становищі”, – сказав один із радників на початку саміту в четвер.
Президент Франції Еммануель Макрон підкреслив, що ініціатива використати заморожені активи для створення кредиту Києву не відхилена.
„Її не поховали. Ми обговорили технічні деталі. Просто потрібно діяти обережно, щоб не порушити міжнародне право”, – заявив президент Франції.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн закликала до спокою й запевнила, що ЄС залишиться надійним союзником України.
„Після санкцій ЄС і Трампа надання репараційного кредиту могло б стати чудовим завершенням тижня. Але ми втратили цю можливість”, – зазначив один із дипломатів.
Бельгія, де знаходиться депозитарна установа Euroclear, яка зберігає основну частину заморожених російських активів, підтримує ідею їх використання для допомоги Україні, однак це має відбуватися розумно і ефективно.
Як передає УНІАН, про це заявив посол Бельгії в Україні Люк Якобс.
За його словами, питання використання заморожених російських активів складне і не має простого рішення, яке б гарантувало безпеку для всіх сторін.
„Якби існувало просте рішення, що знімає всі ризики і дає надійні гарантії, що це хороше рішення, його вже б давно застосували. І не лише Бельгія, а вся міжнародна спільнота”, – сказав дипломат.
Він наголосив, що Бельгія не виступає проти використання заморожених російських коштів, але наголошує на необхідності враховувати низку факторів, щоб не завдати шкоди самим собі.
„Ми не опозиція, але ми звертаємо увагу на те, що використання російських активів має бути юридично бездоганним і не створювати ризиків для фінансової системи ЄС. Ми не повинні завдати більше болю собі, ніж агресору”, – пояснив посол.
Він додав, що питання подальшого використання російських активів потребує узгодженого рішення на рівні всього Євросоюзу та країн G7, оскільки Бельгія не може залишатися сам на сам із юридичними ризиками.
„Тому ми наполягаємо, щоб ризики і відповідальність були розділені між усіма партнерами”, – сказав дипломат.
За його словами, заморожені державні активи Центрального банку Росії не лежать без діла. На них нараховуються відсотки, і ці кошти використовуються для підтримки України.
„Немає жодних прихованих коштів, які не використовуються за призначенням. Питання полягає в тому, як розумніше використовувати ці активи, і саме цим ми зараз і займаємося. Ця робота триває”, – додав посол.
Україна отримає від Бельгії додаткові F-16, на заміну яким до країни вже почали надходити перші винищувачі п’ятого покоління F-35.
Про це повідомляє Defense Express.
Новенькі F-35, які Бельгія чекала сім років, вже прибули до авіабази Флорен, де надалі надійдуть на озброєння 1-ї ескадрильї. Вони мають бути готові для проведення операцій зі швидкого реагування вже до 2027 року.
Водночас Бельгія триматиме свої F-16 до 2028 року, коли їх повністю замінять винищувачі п’ятого покоління.
Старі винищувачі поступово виводитимуться зі складу повітряних сил країни, після чого їх відправлятимуть до України.
Замовлення на постачання Бельгії F-35 виконує американська Lockheed Martin. Згідно з початковими домовленостями, перші винищувачі мали прибути ще у 2023 році, проте вони були готові у 2024 році та використовувалися для підготовки пілотів у США.
Перший F-35, призначений саме для передачі одразу Бельгії, випустили з заводу лише на початку червня цього року з номером FL009. Перша партія, яку перекинули бельгійцям, складається з чотирьох літаків.
Видання припускає, що це дозволить відправити Україні перші бельгійські F-16 у 2026 році. Це посилить український авіапарк та забезпечить захисникам додаткові вильоти.
Загалом Бельгія замовила 34 F-35A – контракт було підписано сім років тому, у жовтні 2018 року. Нещодавно країна вирішила, що цього буде замало, і планує додатково замовити ще 11 одиниць.
„Столиці країн ЄС поспішають розвіяти занепокоєння Бельгії щодо кредиту напередодні важливого саміту лідерів ЄС 23 жовтня. Досягнення політичної згоди на саміті відкриє шлях для того, щоб блок незабаром після цього виніс на розгляд законодавчу пропозицію”, – йдеться в матеріалі.
Бельгія має найбільший інтерес у цій справі серед 27 країн ЄС, оскільки на її території знаходиться фінансовий депозитарій Euroclear, який зберігає більшість російських державних активів, заморожених після повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року. Влада країни побоюється, що їй доведеться відповідати за будь-які юридичні та фінансові претензії з боку Росії, і тому закликає всі країни ЄС надати гарантії за цим кредитом, що фактично передбачає можливе використання коштів платників податків для покриття відповідних витрат.
„Ці гарантії не можуть обмежуватися 170 мільярдами євро готівки, які Комісія пропонує мобілізувати. Потенційна сума ризиків може бути набагато вищою за номінальну”, – наголосив прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час неформального саміту з лідерами ЄС минулого тижня в Копенгагені.
Він також додав ще одну умову – „гарантії не припиняють свою дію автоматично після скасування санкцій”, оскільки „арбітражні процедури можуть з’явитися ще через кілька років”.
Бельгія окреслила низку „червоних ліній”, серед яких відмова від підтримки будь-яких заходів, що можуть трактуватися як конфіскація активів, юридичне зобов’язання та чіткі гарантії, що європейські країни поділять усі поточні й майбутні ризики для Euroclear та самої Бельгії, а також угода про негайне виділення коштів у разі, якщо Euroclear буде змушена повернути активи Росії, наприклад після укладення мирної угоди.
Прем’єр Бельгії зазначив, що схема Єврокомісії фактично є конфіскацією, хоча Комісія наполягає, що позика не передбачає захоплення державних активів РФ. Він підкреслив, що різниця між репараційним кредитом і конфіскацією надзвичайно незначна і тривале заморожування активів може розцінюватися як квазіконфіскація.
Де Вевер також висловив занепокоєння щодо можливого порушення двосторонніх інвестиційних угод Бельгії та Люксембургу з Росією 1989 року, а також того, що китайські інвестори можуть забрати депозити з Euroclear через страх потенційної конфіскації. За словами високопоставленого дипломата ЄС, ці питання залишаються складними, і гарантії мають бути надійними.
За словами Прево, такий крок поставив би під загрозу репутацію країни як центру фінансових послуг.
Бельгія не буде конфісковувати доходи із заморожених активів Росії і передавати їх на допомогу Україні. Про це заявив міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево в інтерв’ю Euronews.
„Відверто кажучи… конфіскація цих російських суверенних активів дійсно не є варіантом для Бельгії”, – сказав він.
За словами Прево, конфіскація російських активів із бельгійських банків поставить під загрозу репутацію країни як центру фінансових послуг. Також він додав, що цей крок небезпечний для Європейського Союзу.
„Це був би дуже поганий сигнал для інших країн світу. Деякі з них також мають активи, суверенні активи в Брюсселі або в інших місцях Європи”, – пояснив глава МЗС Бельгії.
Дипломат підкреслив, що конфіскація доходів із заморожених активів РФ також „підірве довіру до євро”. Він також відмовився від альтернативного плану з переведення активів в окремий інвестиційний фонд.
Прево зазначив, що Брюссель долучиться до гарантій безпеки для України в рамках „коаліції рішучих”. Крім того, він запевнив, що Бельгія передасть Україні літаки і допоможе з розмінуванням території.
Офіс прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу в середу, 3 вересня, різко розкритикувало слова бельгійського прем’єра Барта Де Вевера після того, як той оголосив про визнання Палестинської держави.
Його слова цитує Reuters, передає „Європейська правда”.
У Нетаньягу назвали Вервера „слабким лідером, який прагне заспокоїти ісламський тероризм, пожертвувавши Ізраїлем”, на наступний день після того, як Брюссель оголосив про визнання Палестинської держави.
Офіційне представництво Ізраїлю заявило, що Вевер „хоче нагодувати терористичного крокодила, перш ніж той пожере Бельгію”.
Бельгія виділила 100 млн євро на закупівлю американського озброєння для України через механізм PURL.
Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.
За його словами, ці кошти підуть на закупівлю американського озброєння для Збройних сил України через механізм PURL. Новий пакет стане доповненням до 1 мільярда євро військової підтримки, яку Бельгія вже надала Києву.
«Я вдячний своєму колезі Тео Франкену, а також бельгійському народу та уряду за підтримку України в нашій боротьбі за свободу!», – зазначив Шмигаль.
«Ми забезпечимо вас декількома F-16 наступного місяця», – сказав Прево, не уточнивши, скільки саме літаків буде передано.
Міністр додав, що Бельгія має намір і надалі допомагати Україні у складі коаліцій з ППО та розмінування. Країна підготувала понад 3 тисячі солдатів, пілотів і техніків.
Крім того, Брюссель виділить 20 млн євро на українську зернову ініціативу, а також на відновлення шкіл, лікарень та енергетичної системи.
Бельгійський мінний тральщик BNS Narcis та нідерландський Zr.Ms. Vlaardingen нещодавно були передані Україні.
Про це повідомила пресслужба Міноборони Нідерландів, пише „Європейська правда”.
Передача відбулася раніше під час церемонії на бельгійській військово-морській базі в Зебрюгге. Про цю подію повідомили лише зараз з міркувань оперативної безпеки.
Судно Zr. Ms. Vlaardingen відтепер носитиме ім’я українського міста Мелітополь. А наприкінці 2025 року буде передано також корабель Zr. Ms. Makkum – його ого назвуть на честь українського Генічеська. Обидва ці міста наразі незаконно окуповані російським агресором.
Ця передача стала результатом тісної співпраці між Україною, Бельгією та Нідерландами. Ще до офіційної передачі перших двох кораблів нові українські екіпажі пройшли інтенсивну підготовку. У цьому їм допомагали бельгійські та нідерландські інструктори, техніки та команди з обслуговування.
„Великі порти Одеси та морські шляхи в Чорному морі – це життєва артерія української економіки. І ця артерія постійно перебуває під загрозою. Україна, можливо, не виграє війну на морі, але цілком може її там програти. І ми просто не можемо цього допустити. Саме тому так важливо для морської безпеки та свободи судноплавства, щоби Україна могла використовувати ці мінні тральщики”, – прокоментував глава Міноборони Нідерландів Рубенс Брекельманс.
