У п’ятницю в кремлі Володимир Путін підписав укази про визнання «незалежності» окупованих російською армією українських територій, що, згідно з російським законодавством, є кроком на шляху до їхньої анексії, включення до складу росії.
Голова адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Ґерґей Ґуяш під час брифінгу заявив, що уряд, відповідно до спільної позиції ЄС, «не визнає результати референдуму, проведеного на окупованих територіях України, не визнає анексію українських територій».
Після «референдумів» кремль планує анексувати Херсонську, Запорізьку, Донецьку та Луганську області.
Together with the Presidents of the #B9 countries and ???? we issued a joint statement and condemned the mass bombardments of ??Ukrainian cities recently carried out by Russia. ?????????????????????? https://t.co/x2FuIz8v2qpic.twitter.com/pTb3aaqsxR
1/3 Today’s news was all about Hungary vetoing financial assistance to #Ukraine. This is fake news. Hungary is ready to give financial assistance to Ukraine, on a bilateral basis. No #veto, no blackmailing.
Great privilege to participate in the signing ceremony of the Memorandum of Understanding for the development of the Black Sea electricity cable! The project will unleash new opportunities for the wider region & sustainable energy security infrastructure. pic.twitter.com/F4s7El9scE
Important #EUCO today with President @ZelenskyyUA . Hungary will continue to provide humanitarian and financial support to ??. We support an immediate ceasefire in order to prevent the further loss of human lives. Hungary belongs to the peace camp!
Madame la Première ministre, chère @Elisabeth_Borne, votre travail au service de notre Nation a été chaque jour exemplaire. Vous avez mis en œuvre notre projet avec le courage, l’engagement et la détermination des femmes d’État. De tout cœur, merci. pic.twitter.com/G26ifKfKzj
Nakon predaje 78 potpisa izabranih zastupnika u 11. saziv Hrvatskog sabora, povjeren mi je mandat za sastavljanje hrvatske Vlade. I u trećem mandatu nastavljamo raditi za boljitak 🇭🇷! pic.twitter.com/VkdkfE7Lba
— Andrej Plenković (@AndrejPlenkovic) May 10, 2024
Na Koning Willem-Alexander ondertekende ik de Koninklijke Besluiten en was het tijd voor de beëdiging van het kabinet.
Ik kijk er zeer naar uit om als minister-president aan de slag te gaan. Voor een veilig en rechtvaardig Nederland met bestaanszekerheid voor iedereen. Grip op… pic.twitter.com/KdHRA0qP1P
Russia’s brutal overnight attack on Kyiv is another horrifying reminder of the human cost of this war. Civilians should never wake up to missiles, drones, explosions, and fear for their lives. Homes destroyed, families shattered, innocent people killed and injured - this is…
У день закриття щорічної сесії Всекитайських зборів народних представників у четвер, парламент Китаю схвалив проєкт про реформу виборчої системи в Гонконзі.
Повідомляється, що 2895 депутатів підтримали „проєкт удосконалення виборчої системи” у Гонконзі, проти не проголосував ніхто, один делегат зборів утримався. Поправка, на думку китайської сторони, закриє прогалини у виборчій системі Гонконгу, „тим самим забезпечивши розвиток та стабільність міста з особливим статусом”.
За словами фахівців, зміна виборчого законодавства покликана, серед іншого, надати Пекіну право ветувати кандидатів, які висуваються на виборах у Гонконзі. У Пекіні ж стверджують, що ця реформа повинна сприяти тому, аби Гонконгом „керували патріоти”.
Згідно з цією поправкою, комітет, переважно пропекінський, – який також обирав би губернатора Гонконгу, – матиме право обирати деяких міських законодавців і братиме безпосередню участь у висуненні членів Законодавчої ради Гонконгу. Комітет, який наразі налічує 1200 членів, у результаті заходів, згаданих як реформа, розшириться до 1500, тоді як штат членів Законодавчої ради із 70 осіб буде збільшений до 90 членів.
За чинною виборчою системою, половина членів Законодавчої ради обирається безпосередньо виборцями Гонконгу, тоді як інших 35 членів обирають професійні або інші групи інтересів. Деякі спостерігачі кажуть: після “реформ” є побоювання, що опозиційні кандидати не отримають шансу взяти участь у виборах.
З китайської сторони закон про національну безпеку, прийнятий законодавчим органом Китаю на щорічному пленарному засіданні в червні минулого року у відповідь на місячну хвилю антиурядових протестів у місті в 2019 році, також був виправданий головним чином відновленням стабільності в Гонконзі.
Правозахисники та активісти вважають: влада КНР використовує цей закон про нацбезпеку для придушення демократичного руху в Гонконзі, що ознаменує кінець дії принципу „одна країна – дві системи”, якому в Китаї слідували з часу набуття суверенітету над автономією в 1997 році.
Уперше цього року Гонконг був виключений зі списку індексу економічної свободи за версією Вашингтонського аналітичного центру Heritage Foundation, в якому він лідирував протягом 25 років.
