Рада міністрів Албанії в п’ятницю підтримала законопроєкт, який потенційно легалізує використання канабісу в медичних і промислових цілях.
Про це повідомляє Balkan Insight.
Міністерка охорони здоров’я Албанії Огерта Манастирліу заявила, що незабаром буде створене агентство, яке контролюватиме процес легалізації канабісу в країні.
„Метою цього законопроєкту є регулювання та гарантування процесу контролю та нагляду за вирощуванням, виробництвом, переробкою та експортом канабісу, його побічних продуктів та кінцевої продукції”, – заявила Манастирліу в п’ятницю.
Рішення про легалізацію канабісу в Албанії ухвалили після ініційованого прем’єр-міністром Еді Рамою „Національого опитування”, розкритикованого за те, що воно не є незалежним. Згідно з результатами, 61% албанців підтримують такий крок.
Албанія має тривалу історію незаконного вирощування й торгівлі канабісом після падіння комуністичного режиму. Село Лазарат на півдні країни тривалий час вважалось неформальною „європейською столицею вирощування конопель”.
Вирощування канабісу досі залишається гострою проблемою в Албанії, а чинний уряд Еді Рами звинувачують у співпраці з наркоторговцями.
Посольство Албанії в РФ повідомило про скасування безвізового режиму для громадян Росії.
Як пише „Європейська правда”, про це йдеться у повідомленні посольства.
„Посольство Республіки Албанія в Російській Федерації інформує, що відповідно до поправок Ради міністрів Республіки Албанія від 20.04.2023 року в постанові № 858 від 29.12.2021 року скасовується безвізовий режим для громадян Російської Федерації (щороку з 01 травня по 30 вересня) „, – йдеться у повідомленні.
У дипмісії попередили, що для відвідування Албанії росіянам тепер треба оформити візу відповідно до мети поїздки.
Раніше росіяни могли в’їжджати в країну без візи з 1 травня до 30 вересня. Так Албанія стимулювала туризм.
Після російського вторгнення в Україну безвізовий в’їзд для росіян скасувала Північна Македонія, Чорногорія скоротила літнє перебування без візи до 30 днів, а Казахстан – до 90 днів протягом пів року.
Албанія вирішила продовжити термін захисту українських біженців до вересня цього року.
Відповідне рішення уряд країни ухвалив у четвер, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на видання Euractiv.
Після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Албанія прийняла сотні українських жінок і дітей, переважно в районі Плаж у Дурресі, найбільшому прибережному місті.
Крім того, влітку 2021 року Албанія відкрила свої кордони для понад 2 тисяч афганців, які втекли з країни після захоплення влади талібами. Їх розмістили спочатку в університетських гуртожитках, а потім у готелях, поки біженці оформлювали візи до інших країн.
Більшість афганських втікачів працювали на міжнародні організації, місцеві НУО, були журналістами або мали зв’язки з НАТО.
У четвер уряд Албанії вирішив продовжити термін дії обох рішень, які полегшують перебування біженців з двох країн.
Новий президент Албанії Байрам Бегай закликав до політичної єдності після складання присяги у неділю. Колишній начальник Генштабу Збройних сил республіки був висунутий правлячою лівою Соціалістичною партією. Більшість депутатів від опозиції бойкотували квітневі парламентські вибори, які виграли соціалісти, отримавши 78 мандатів у 140-місцевому парламенті.
У своїй інавгураційній промові Бегай висловив упевненість, що „європейська Албанія сьогодні – обіцянка, а завтра – реальність”.
Байрам Бегай, президент Албанії: „Наша дорога Албанія вже вступила на незворотний європейський шлях. Колишня спадщина дилеми та сумнівів щодо її руху вже в минулому”.
Раніше цього місяця Албанія, яка вже є членом НАТО з 2009 року, розпочала переговори щодо вступу до Європейського Союзу.
П’ятдесятип’ятирічний Бегай став восьмим президентом посткомуністичної Албанії та третім з лав військових. П’ятирічне президентство відіграє в основному церемоніальну роль і, як очікується, виявиться вищим за партійні розбіжності.
Албанія та Північна Македонія 19 липня відкрили переговори про вступ до Європейського союзу. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на брифінгу в Брюсселі. Трансляцію брифінгу опублікував албанський телеканал Top Channel Albania.
„Цей історичний момент – ваш успіх. Результат вашої наполегливої праці. Єврокомісія підтримувала вас у всьому. Ми це робитимемо і далі”, – заявила фон дер Ляєн.
На переговори до Брюсселя приїхали глава уряду Північної Македонії Дімітар Ковачевські та прем’єр-міністр Албанії Еді Рама.
„Після 17 років очікування розпочнімо нарешті переговори”, – написав у Twitter Ковачевські, зазначивши, що Північна Македонія „впевнено входить у велику європейську родину”.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц звернувся до урядів Албанії та Північної Македонії у Twitter зі словами: „Ми хочемо, щоб ви були членами Європейського союзу, і ми завжди будемо поряд із вами!”
Процес переговорів розпочався з презентації переговорних меж, які дозволять головному офісу ЄС перевірити, „наскільки добре кожна країна готова ухвалити всі закони, правила та норми союзу”, зазначило агентство Associated Press.
Друг пізнається у скруті. Неважливо, якого розміру твоя країна чи обсяг ВВП, важливо, яке в тебе серце. Багато народів сьогодні виявляють більше мужності, ніж половина G20. Як Північна Македонія, підставивши ?? плече у вигляді танків і літаків. Ми ніколи цього не забудемо.
I call on all EU and G7 states to stop issuing visas to Russians. President @ZelenskyyUa is absolutely right to insist on this. Russians overwhelmingly support the war on Ukraine. They must be deprived of the right to cross international borders until they learn to respect them.
I had a call with @JosepBorrellF discussing in detail the preparations for the upcoming Ukraine-EU summit on February 3. We have outlined our expectations and focused on a format that will ensure its success. We also discussed military aid, sanctions, and Iran-Russia cooperation.
Great news from the Ukrainian Congress of Judges. 8 new members of the High Council of Justice have just been appointed. Key judicial governing bodies can thus restart work. Looking forward to the reformed HCJ showcasing rule of law and integrity in practice.
#COREPERII | EU Ambassadors just approved the mandate for negotiations with @Europarl_EN on the ASAP Regulation.
It will facilitate the ramp-up of the EU’s ammunition production capacity, allowing its defence industry to better support Ukrainian and Member States’ armed forces.
— Swedish Presidency of the Council of the EU (@sweden2023eu) June 23, 2023
Ukraine: ?? started early voting in its illegal so called “elections” in temporarily occupied ?? territories ?further massive violation of international law & Ukraine's sovereignty. Crimea,Kherson, Zaporizhzhia,Donetsk,Luhansk are all ??! Those involved will be held to account.
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама заявив у п’ятницю, що його партія обрала міністра оборони країни новим президентом після того, як не змогла обрати єдиного кандидата з опозицією.
Про це пише Reuters, повідомляє „Європейська правда”.
Генерал-майор Байрам Бегай став начальником Генерального штабу албанських збройних сил у 2020 році після того, як обіймав різні посади в армії, переважно в галузі медицини.
Рама сказав, що його партія обговорила 26 імен, але врешті-решт вирішила, що „Бігай – підходяща людина для того, щоб бути президентом Албанії протягом наступних п’яти років”.
Обрати нового президента не вдалося раніше протягом трьох турів, у яких необхідно набрати три п’яті голоси у парламенті зі 140 депутатів.
В останніх двох турах потрібна проста більшість, а у партії Рами є 74 голоси. Очікується, що парламент збереться у суботу увечері, щоб проголосувати за нового главу держави.
Роль президента в Албанії багато в чому є символічною, хоча він і має деякі повноваження щодо судової системи та збройних сил. Албанія стала членом НАТО у 2009 році.
Парламент Албанії вирішив провести позачергове засідання на наступному тижні, присвячене імпічменту президента країни нібито за порушення ним Конституції.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на агентство АР.
Засідання відбудеться 9 червня після того, як минулого тижня парламентський комітет дійшов до висновку, що президент Ілір Мета порушив 16 статей Конституції перед загальними виборами в Албанії 25 квітня. Комітет вирішив, що президент повинен бути відсторонений від посади за рік до закінчення терміну його повноважень.
Для імпічменту Мети необхідна більшість у дві третини голосів, але у правлячих соціалістів немає достатньої кількості місць в парламенті, щоб подолати цей поріг.
Втім, якщо депутати проголосують за його відсторонення від посади, остаточне рішення протягом трьох місяців повинен схвалити Конституційний суд Албанії.
Президент Мета стверджує, що парламент перебуває у перехідному періоді після виборів і тому не має права проводити таке розслідування.
Мета звинуватив прем’єр-міністра Еді Раму в тому, що він керує „клептократичним режимом” і зосереджує в своїх руках всі законодавчі, адміністративні і судові повноваження.
Президент Албанії має здебільшого символічні повноваження, але водночас має деяку владу над судовою системою і збройними силами. Роль президента вважається аполітичною, але Мета регулярно вступає в конфлікти з урядом Еді Рами.
