Лідери Європейського Союзу та НАТО зробили спільну заяву щодо „мирного плану” для України, який просувають Сполучені Штати. Вони заявили, що план може бути основою, але потребує суттєвих доопрацювань.
Лідери ЄС привітали зусилля США зі встановлення миру в Україні та зазначили, що „початковий проєкт плану з 28 пунктів містить важливі елементи”, які безумовно будуть необхідними для справедливого та міцного миру. Але цей план може бути лише основою, яка потребуватиме додаткової роботи.
„Ми готові долучитися до забезпечення сталого миру в майбутньому. Ми чітко дотримуємося принципу, що кордони не повинні змінюватися силою. Ми також стурбовані запропонованими обмеженнями збройних сил України, які зроблять Україну вразливою до майбутніх нападів”, – сказано у заяві.
Окрім того, підкреслили лідери ЄС, будь-які елементи плану, які стосуються Європейського Союзу та НАТО, потребують згоди насамперед членів цих блоків, а не тільки США, Росії або України.
„Ми користуємося цією нагодою, щоб підкреслити рішучість нашої постійної підтримки України. Ми продовжуватимемо тісну координацію з Україною та США протягом наступних днів”, – зазначено у спільній заяві.
Заяву підписали:
президент Європейської Ради Антоніу Кошта;
президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн;
Тема України та новий американський підхід до безпеки Європи стануть ключовими питаннями зустрічі.
Європейські лідери узгоджують спільний візит до президента США Дональда Трампа на тлі новин про ультимативний щодо України „план миру”. Про це повідомляє британський телеканал Sky News, посилаючись на дипломатичні джерела в Європейському Союзі.
Премʼєр-міністр Британії Кір Стармер обговорював можливість поїздки з ключовими європейськими лідерами: президентом Франції Еммануелем Макроном, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем та прем’єр-міністром Італії Джорджією Мелоні.
Четверо політиків нині координують між собою підготовку спільної зустрічі з Трампом у Вашингтоні.
Візит європейських лідерів до США може відбутися вже з неділі, найімовірніше, у вівторок, якщо Білий дім підтвердить дату.
Тема України та новий американський підхід до безпеки Європи стануть ключовими питаннями зустрічі.
Згодом дипломатичне джерело в ЄС заявило у коментарі виданню, що Стармер „не планує” візит до Вашингтона, але Європа готує спільну зустріч з Трампом.
Комісія з претензій для компенсації Україні збитків від російської агресії може запрацювати до кінця 2025 року.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе.
За словами Берсе, Комісія з претензій (міжнародна комісія з розгляду вимог України щодо компенсації шкоди, завданої російською агресією – ред.) знадобиться кілька місяців для наступного кроку, бо є активне залучення держав-членів Реєстру. Зараз тривають активні консультації між державами-членами Ради Європи.
„Ми сподіваємося, і працюємо в цьому напрямку, досягти угоди про створення Комісії до кінця 2025 року”, – наголосив генсек.
Щодо фінансування майбутніх компенсацій Берсе зазначив, що це стане предметом окремих обговорень між країнами-членами.
„Саме це питання ми маємо обговорювати з державами-членами. Ми повинні сприймати це дуже серйозно. Реєстр уже працює дуже добре, я б сказав. Зараз надійшло близько 60 000 заявок”, – повідомив він.
Генсек також додав, що в межах Реєстру передбачено 43 категорії претензій, а українська сторона проявляє активну зацікавленість у співпраці.
„Ваш Генеральний прокурор висловив великий інтерес до співпраці з Радою Європи щодо Реєстру, це також могло б відіграти певну роль, і було б доцільно, щоб Україна була залучена”, – пояснив Берсе.
За його словами, обговорення стосуватимуться і можливості використання заморожених російських активів, однак остаточне рішення ще не ухвалене.
„Обговорюється пряме фінансування від держав-членів… І є обговорення щодо заморожених активів. Щодо заморожених активів, наскільки мені відомо, наразі не зрозуміло, чи буде згода всіх зацікавлених держав”, – сказав він.
Берсе наголосив, що, попри складнощі, процес створення Комісії є безпрецедентним кроком у міжнародній практиці та свідчить про політичну рішучість підтримати Україну.
„Тільки тому, що ми точно не знаємо, як виглядатиме кінцевий пункт призначення, ми не повинні зупиняти наш шлях. Ми повинні йти настільки далеко, наскільки можемо… Це єдиний спосіб дійсно забезпечити рух”, – резюмував генсек Ради Європи.
Розгортання європейських систем ППО над західною частиною України і Києвом може стати одним із варіантів відповіді Заходу на провокації РФ.
У політичних та військових колах Європи обговорюють можливість розгорнути власні системи ППО над західною частиною України, а згодом і над Києвом. До таких дій європейці можуть вдатися у відповідь на посилення російських провокацій, спрямованих на перевірку рішучості НАТО, повідомляє у вівторок, 30 вересня, The Telegraph.
Видання нагадує, що упродовж останніх тижнів Росія здійснила низку провокацій, які експерти розглядають як перевірку рішучості НАТО. Зокрема, російські дрони фіксували над Польщею, Румунією та Данією, винищувачі залітали в повітряний простір Естонії, а на європейські аеропорти, включно з лондонським Хітроу, здійснювалися кібератаки.
Хоча європейці збили лише незначну кількість російських дронів, самі інциденти демонструють стратегічний розрахунок Москви: перевірити, чи готові США та НАТО активно реагувати на порушення повітряного простору.
За оцінками експертів, російський диктатор Володимир Путін намагається використати період внутрішньополітичної нестабільності у США, щоб послабити позиції НАТО в Європі, ліквідувати незалежність України та зруйнувати НАТО.
Одним із варіантів відповіді Заходу, який обговорюється у політичних та військових колах, може стати розгортання європейських систем протиповітряної оборони над західною частиною України з потенційним розширенням до Києва. Такий крок розглядається як спосіб продемонструвати готовність Європи брати на себе відповідальність за власну безпеку.
Європейські лідери обговорюють можливість запровадження 40-кілометрової буферної зони між лініями фронту в Україні та росії в межах потенційної мирної угоди.
Про це пише Politico з посиланням на п’ятьох європейських дипломатів.
За даними видання, ідея є однією з кількох, які військові та цивільні чиновники розглядають для сценарію припинення війни чи укладення перемир’я. Дипломати не мають єдиної думки щодо глибини зони, а також визнають, що Київ може не погодитися, оскільки це фактично означатиме територіальні поступки. США, як повідомляється, у цих дискусіях участі не беруть.
Колишній високопосадовець Пентагону Джим Таунсенд, який відповідав за політику щодо Європи та НАТО за адміністрації Обами, оцінив перспективу скептично.
«Вони хапаються за соломинку. Росіяни не бояться європейців. І якщо вони думають, що кілька британських та французьких спостерігачів зможуть відлякати росію від наступу в Україні, то вони помиляються», – зазначив Таунсенд.
Обговорюється й чисельність миротворчого контингенту – від 4 до 60 тисяч військових. За словами дипломатів, основу іноземної присутності найімовірніше складуть британські та французькі війська. Париж і Лондон активно закликають інші країни надати ресурси, тоді як Німеччина та Польща вже заявили, що не відправлятимуть своїх підрозділів. Водночас Естонія висловила готовність надати сили.
Деякі союзники НАТО побоюються, що така схема лише послабить оборону східного флангу Альянсу та підвищить ризик для українських міст.
«Це не дуже розумно проти супротивника, який не веде переговорів добросовісно», – зазначив один із європейських дипломатів.
Серед питань, які залишаються відкритими, – правила застосування сили для миротворців, реакція на можливу ескалацію з боку рф та можливість залучення третіх країн, якщо кремль заперечуватиме проти присутності сил НАТО в буферній зоні.
За словами одного з дипломатів, союзники поспішають узгодити безпекові гарантії для України, адже побоюються зміни позиції Вашингтона.
«Усі намагаються рухатися якомога швидше з безпековими гарантіями, щоб Трамп не передумав щодо тиску на путіна з метою досягнення переговорного врегулювання», – заявив вiн.
США, як очікується, не братимуть активної участі в розгортанні сил, але можуть надати супутникову розвідку та авіаційну підтримку. Європейські чиновники визнають, що лише Вашингтон має достатньо супутників для контролю за можливим дотриманням перемир’я.
«Усі чекають, коли керівництво Пентагону уточнить, наскільки далеко вони готові зайти, і дають можливість європейцям показати свої карти. Це своєрідний танець», – підсумував один із дипломатів.
Сполучені Штати висловили готовність надати розвідувальну підтримку в межах потенційних гарантій безпеки для України і участь у створенні європейського протиповітряного щита для неї.
Як повідомляє „Європейська правда”, про це дізналось Financial Times від проінформованих європейських співрозмовників.
За даними FT, під час обговорень гарантій безпеки для України представники США сказали європейським співрозмовникам, що готові надати „стратегічні засоби”.
Ідеться зокрема про засоби розвідки, спостереження та рекогносцировки (ISR), засоби командування та управління, а також засоби протиповітряної оборони, щоб забезпечити будь-яке розгортання європейських сил в Україні.
Як уточнюють джерела FT, для повоєнних гарантій безпеки США можуть надавати власні літаки, логістику та наземні радари, „які підтримуватимуть та забезпечуватимуть європейську безпольотну зону та повітряний щит” для України.
У публікації також ідеться, що пропозиція США все ще може скасована, а її реалізація залежить від готовності європейських держав розгорнути в Україні „десятки тисяч” військових.
Військові керівники зі США та низки європейських країн завершили опрацювання військових варіантів щодо України та передадуть їх на розгляд своїм радникам з національної безпеки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
„Ці варіанти будуть представлені радникам з національної безпеки кожної країни для відповідного розгляду в рамках дипломатичних зусиль”, – йдеться у заяві американських військових.
Зустрічі начальників оборони США, Фінляндії, Франції, Німеччини, Італії, Великої Британії та України відбулися у Вашингтоні з вівторка по четвер.
Одним із варіантів, за даними Reuters, може бути відправка європейських військ в Україну під американським командуванням. Водночас Міністерство закордонних справ Росії виключило можливість розміщення військ країн НАТО в Україні.
Трамп публічно заявив, що не планує відправляти американських військових, але залишив відкритою можливість іншої участі США – зокрема у вигляді постачання додаткових систем ППО та запровадження безпольотної зони за допомогою американських винищувачів.
[type] => post [excerpt] => Військові керівники зі США та низки європейських країн завершили опрацювання військових варіантів щодо України та передадуть їх на розгляд своїм радникам з національної безпеки. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1755854340 [modified] => 1755816548 ) [title] => Військові США і Європи підготували варіанти безпеки для України [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=160475&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 160470 [uk] => 160475 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 160471 [image] => Array ( [id] => 160471 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/trump-zelenszkij-7.jpg [original_lng] => 49155 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/trump-zelenszkij-7-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/trump-zelenszkij-7-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/trump-zelenszkij-7.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/trump-zelenszkij-7.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/trump-zelenszkij-7.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/trump-zelenszkij-7.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/trump-zelenszkij-7.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 1569 [_thumbnail_id] => 160471 [_edit_lock] => 1755805888:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 337199322001 [_oembed_078a01aefada4310734fae8a1686f223] => [_oembed_time_078a01aefada4310734fae8a1686f223] => 1762544007 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 2060 [1] => 51 [2] => 13 [3] => 977086 [4] => 43 [5] => 19 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Новини [2] => Новини дня [3] => Світ [4] => Статті [5] => Терміново ) [tags] => Array ( [0] => 1134 [1] => 58219 [2] => 10889 [3] => 401 ) [tags_name] => Array ( [0] => військові [1] => гарантії безпеки [2] => Європа [3] => США ) ) [7] => Array ( [id] => 160269 [content] =>
Європейські лідери сумніваються у щирості намірів російського диктатора володимира путіна щодо мирної угоди, однак вирішили підтримувати ініціативи президента США Дональда Трампа. Їхня мета – дочекатися, коли Кремль проявить своє справжнє ставлення до завершення війни, і тоді посилити тиск на Москву.
За інформацією видання, у Європі розглядають мирну ініціативу Трампа як можливість перевірити російський блеф і водночас посилити аргументи на користь нових санкцій проти Москви. Якщо Трампу вдасться домовитися про реальний мир з гарантіями безпеки для України – це стане позитивним результатом. Якщо ж переговори проваляться, очевидним стане, що саме Кремль блокує мир, і тоді будуть запроваджені нові санкції.
«Чи хоче путін миру? Ні. Чи хоче миру Трамп? Так. Путін прагне капітуляції України. Саме це він пропонує», – заявив президент Франції Еммануель Макрон, який ще до початку повномасштабної війни намагався дипломатично впливати на путіна.
Дипломати, що брали участь у неформальних консультаціях ЄС, поділяють цей скептицизм.
«Якщо путін покаже, що не хоче припинення війни, це змусить Трампа діяти і підкріпить аргументи для нових санкцій», – зазначив один з них.
Попри сумніви, західні партнери підтримують американську ініціативу, адже, як пояснив інший дипломат, «це стане чітким тестом російських намірів, а розроблювані гарантії безпеки допоможуть Україні вести переговори з позиції сили».
Навіть сам Трамп визнав після зустрічей із путіним та Зеленським заявляв: «Ми дізнаємося про наміри путіна протягом наступних кількох тижнів… Можливо, він не захоче укладати угоду».
Дипломати також відзначають, що американські санкції змусили росію сісти за стіл переговорів на Алясці, а наступним кроком може стати обмеження торгівлі Москви з Китаєм. Європейські столиці вже готуються до можливого провалу переговорів, і новий пакет санкцій може стати ключовим важелем тиску, якщо Москва знову намагатиметься затягнути дипломатичний процес.
Після саміту на Алясці, де Трамп зустрівся з російським диктатором Володимиром Путіним, Трамп несподівано для України та Європи змінив свою позицію. Тепер він підтримує план примирення шляхом передачі Росії неокупованих районів українського Донбасу.
„Трамп обговорить цей план з президентом України Володимиром Зеленським у понеділок у Білому домі, а європейських лідерів запрошено приєднатися”, – зазначає видання із посиланням на власні джерела.
Водночас видання зазначає, що європейські лідери та Зеленський рішуче виступають проти такої ініціативи Трампа. По-перше, ці території містять важливі ресурси, а також добре укріплені.
По-друге, українські чиновники заявляють, що угода з Росією не може передбачати згоду Києва відмовитися від будь-якої своєї суверенної території, оскільки це порушить Конституцію.
Україна має право відхилити погану угоду з Росією, і європейські партнери готові її підтримати в цьому.
Таку думку експосол США в Україні та експерт Вашингтонського інституту Брукінгса Стівен Пайфер висловив в інтерв’ю Укрінформу у відповідь на запитання щодо згоди Трампа на якийсь обмін територіями.
«Зрештою, Президент Зеленський та українці мають свободу дій. Вони завжди мають можливість сказати «ні». І виходячи з розмов, що відбулися протягом останнього тижня, цілком очевидно, що європейці готові підтримати Україну у відхиленні поганої угоди», – сказав Пайфер.
Він спрогнозував, що це, можливо, спровокує певну дискусію у США, оскільки президент Трамп, схоже, не готовий звертатися до Конгресу за додатковим фінансуванням для України, хоча був готовий продавати зброю Європі для України. За словами дипломата, питання лише в тому, триватиме така політика чи ні, адже це ще більше ускладнило б і без того складну для України ситуацію.
«Але зрештою, якщо те, що він (Трамп, – ред.) зробить на Алясці, суперечитиме українським інтересам, – це можна проігнорувати. Врешті-решт рішення буде за Україною – як і має бути», – підкреслив Пайфер.
За його словами, ключове питання — чи готова Україна тимчасово допустити російську окупацію, не визнаючи її юридично, за умови отримання надійних гарантій безпеки, щоб Росія не почала нову війну через кілька років.
«Це має бути предметом переговорів, які, на мою думку, американці не можуть самостійно залагодити як посередники. Зрештою, це розмова між росіянами та українцями, але із залученням європейців – зокрема тому, що підхід США передбачає велику роль Європи в імплементації будь-якого врегулювання. Європейці, що цілком зрозуміло, хочуть мати слово в тому, як виглядатиме це врегулювання», – резюмував експосол США.
