Топдипломатка Європейського Союзу Кая Каллас і нова єврокомісарка з питань розширення Марта Кос висловили розчарування рішенням Грузії не продовжувати переговори про вступ до ЄС.
Як повідомляє „Європейська правда”, свою спільну заяву Кос і Каллас опублікували в неділю, 1 грудня – у перший день своєї роботи в Єврокомісії.
Посадовиці висловили жаль через рішення грузинської влади призупинити рух до ЄС, наголосивши, що цей крок знаменує „відхід від політики всіх попередніх грузинських урядів та європейських прагнень переважної більшості грузинського народу, закріплених у Конституції Грузії”.
#GeorgiaProtests one year ago, Georgia received the Candidate status, today a Central Committee like « Parliament » « elects » a « one and only » candidate in a mockery of democracy. That will never prevent Georgia to pursue its european path and democratic future!
У новій Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн Словаччина та Латвія, а також ще чотири держави ЄС втратили посади віцепрезидентів.
Про це повідомляє „Європейська правда”.
У вівторок Урсула фон дер Ляєн представила кандидадів у свою нову комісію.
Так, посади віцепрезидентів, яких буде шестеро, отримали четверо жінок і двоє чоловіків. Фон дер Ляєн врахувала, аби троє були зі „старих” країн-членів і решта – з „нових” зі Східної та Північної Європи.
Одна з них – експрем’єрка Естонії Кая Каллас, яку призначають головною дипломаткою ЄС і ця посада автоматично суміщена з посадою віцепрезидента.
Також посади віцепрезидентів отримали представники Іспанії (Тереза Рібера, портфель чистого, справедливого і конкурентоспроможного переходу), Фінляндії (Хенна Вірккунен відповідатиме за питання технічного суверенітету, безпеки та демократії), Франції (Стефан Сежурне буде віцепрезидентом з питань процвітання та промислової стратегії), Румунії (Роксана Мінзату матиме портфель віцепрезидента з питань персоналу, навичок і готовності) та Італії (Рафаеле Фітто відповідатиме за питання згуртованості та реформ).
У попередній комісії фон дер Ляєн було семеро віцепрезидентів, ними були представники Данії, Латвії, Словаччини, Іспанії, Чехії, Хорватії та Греції.
The last time Slovak land was ceded to an aggressor—in the name of peace—it did not turn out well and did not bring peace to either the Slovaks or other nations. https://t.co/26ow7b67e1
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн представила склад своєї нової комісії. Усі кандидати мають з’явитися на слухання до комітетів Європейського парламенту, перш ніж депутати проголосують за них.
Під час представлення кандидатів фон дер Ляєн описала свою команду як таку, що має «більш компактну» і «інтерактивну і взаємопов’язану структуру», зосереджену на основних принципах «процвітання, безпеки та демократії».
Голова Єврокомісії призначила шість виконавчих віцепрезидентів — чотирьох жінок та двох чоловіків, яким буде надано більше впливу на діяльність виконавчої влади і які контролюватимуть роботу групи комісарів.
Список портфелів також включає нещодавно створені посади, у тому числі єврокомісара з оборони та безпеки, Середземномор’я та житлового будівництва та енергетики.
Усі кандидати повинні пройти юридичну перевірку, опитування парламентськими комітетами та голосування щодо затвердження, перш ніж вони зможуть розпочати виконання своїх обов’язків.
Ось як фон дер Ляєн запропонувала розділити портфелі:
Магнус Бруннер (Австрія) – комісар з внутрішніх справ та міграції
Хаджа Лахбіб (Бельгія) – комісар з готовності та управління кризами
Катерина Захарієва (Болгарія) – комісарка зі стартапів, досліджень та інновацій
Дубравка Шуїца (Хорватія) – комісарка із Середземномор’я
Костас Кадіс (Кіпр) – комісар з рибальства та океанів
Йозеф Сікела (Чехія) – комісар з міжнародного партнерства
Ден Йоргенсен (Данія) – комісар з енергетики та житлового будівництва
Кая Каллас (Естонія) – виконавча віцепрезидентка із зовнішньої політики та політики безпеки та Верховна представниця із закордонних справ та оборонної політики
Хенна Віркунен (Фінляндія) – виконавча віцепрезидентка з технологічного суверенітету, безпеки та демократії, комісарка з цифрових та передових технологій
Стефан Сежурне (Франція) – виконавчий віцепрезидент з питань процвітання та промислової стратегії, комісар з питань промисловості, бізнесу та єдиного ринку
Апостолос Ціцикостас (Греція) – комісар зі стійкого транспорту та туризму
Олівер Вархелі (Угорщина) – комісар з питань охорони здоров’я та захисту тварин
Майкл Макграт (Ірландія) – комісар з питань демократії, правосуддя та верховенства закону
Раффаеле Фітто (Італія) – виконавчий віцепрезидент з питань згуртованості та реформ, комісар з питань політики згуртованості, регіонального розвитку та міст
Валдіс Домбровскіс (Латвія) – комісар з економіки та продуктивності
Андрюс Кубілюс (Литва) – комісар з оборони та космосу
Крістоф Хансен (Люксембург) – комісар із сільського господарства та продовольства
Гленн Мікаллеф (Мальта) – комісар з питань міжпоколінської справедливості, культури, молоді та спорту
Вопке Хукстра (Нідерланди) – комісар з питань клімату, чистого зростання та нульового балансу
Петро Серафін (Польща) – комісар з бюджету, боротьби з шахрайством та державним управлінням
Марія Луїс Альбуркерке (Португалія) – комісарка з фінансових послуг та Союзу заощаджень та інвестицій
Роксана Мінзату (Румунія) – виконавча віцепрезидентка з кадрів, навичок та готовності, комісарка з навичок, освіти, якісних робочих місць та соціальних прав
Марош Шефчович (Словаччина) – комісар з питань торгівлі та економічної безпеки, міжвідомчих відносин та прозорості
Марта Кос (Словенія) – комісарка з питань розширення, також відповідальна за східне сусідство та відновлення України
Тереза Рібера (Іспанія) – виконавча віцепрезидентка з чистого, справедливого та конкурентоспроможного переходу, комісарка з питань конкуренції
Джесіка Росвалл (Швеція) – комісарка з питань довкілля, водостійкості та конкурентоспроможної економіки замкнутого циклу
[type] => post
[excerpt] => Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн представила склад своєї нової комісії. Усі кандидати мають з'явитися на слухання до комітетів Європейського парламенту, перш ніж депутати проголосують за них.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1726587540
[modified] => 1726581003
)
[title] => Урсула фон дер Ляєн оголосила новий склад Європейської комісії
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=126854&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 126891
[uk] => 126854
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 126856
[image] => Array
(
[id] => 126856
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/206631-1-ru-normal.jpg
[original_lng] => 69207
[original_w] => 780
[original_h] => 427
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/206631-1-ru-normal-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/206631-1-ru-normal-300x164.jpg
[width] => 300
[height] => 164
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/206631-1-ru-normal-768x420.jpg
[width] => 768
[height] => 420
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/206631-1-ru-normal.jpg
[width] => 780
[height] => 427
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/206631-1-ru-normal.jpg
[width] => 780
[height] => 427
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/206631-1-ru-normal.jpg
[width] => 780
[height] => 427
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/09/206631-1-ru-normal.jpg
[width] => 780
[height] => 427
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1726570203:8
[_thumbnail_id] => 126856
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 1035
[translation_required_done] => 1
[_oembed_b7d33e89eacac68640b6d99ab660ab5d] =>
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Європейська комісія представила послам країн ЄС три нові варіанти продовження санкцій проти росії. Це має вирішальне значення для гарантування кредиту на 50 мільярдів доларів від країн G7 для підтримки України.
Про це у пʼятницю, 13 вересня, заявили дипломати ЄС, повідомляє Reuters.
Країни G7 хочуть бути впевненими, що санкційний режим ЄС щодо російських активів не буде скасовано, аби забезпечити Україні кредит у розмірі 50 мільярдів доларів.
Один із варіантів, запропонованих Єврокомісією, передбачає п’ятирічне блокування російських активів із щорічним переглядом та вимогою кваліфікованої більшості країн ЄС для можливого розморожування.
Другий варіант передбачає поновлення заморожування активів кожні три роки шляхом одностайного голосування.
Третій варіант пропонує продовжити всі санкції проти росії до 36 місяців, тоді як зараз санкції ЄС щодо росії продовжуються кожні шість місяців.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у розмові з віце-президентом Єврокомісії Валдісом Домбровскісом пояснив позицію Києва щодо справедливих санкцій проти російського „Лукойла”, якому заборонено транспортувати нафту через територію України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на повідомлення Шмигаля в Telegram.
„Повідомив, що запроваджені Україною санкції не порушують Угоду про асоціацію з ЄС, а реакція словацької та угорської сторін є вкрай політизованою та маніпулятивною”, – написав він.
За його словами, Україна завжди відкрита до конструктивної співпраці з країнами-членами ЄС, зокрема з Угорщиною та Словаччиною.
Шмигаль зазначив, що справжню загрозу цим країнам несе Росія, яка шляхом енергетичного шантажу намагається уникнути справедливих санкцій.
„І ми вдячні Єврокомісії за політику обмеження російських енергоресурсів та підтримку країн ЄС, які активно диверсифікують свої енергетичні потоки”, – написав прем’єр.
Діалог призведе до реформ у важливих сферах, зокрема щодо надійності документів для подорожей, управління кордонами, міграції та притулку.
Єврокомісія розпочинає діалог з Вірменією щодо лібералізації візового режиму. Про це повідомила пресслужба ЄК у вівторок, 23 липня.
„У продовження рішення Ради із закордонних справ, Єврокомісія запускає з Вірменією діалог щодо лібералізації візового режиму. Цей процес допоможе Вірменії досягти довгострокової мети – безвізового режиму з ЄС”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що діалог призведе до реформ у важливих сферах, зокрема щодо надійності документів для подорожей, управління кордонами, міграції та притулку, громадського порядку, міжнародних відносин, а також у питаннях, пов’язаних з фундаментальними правами.
З 2014 року між Європейським Союзом і Вірменією діє угода про спрощення візового режиму.
За призначення фон дер Ляєн проголосував 401 депутат Європарламенту, проти – 284, 15 депутатів утримались, а ще сім голосів визнали недійсними. Для переобрання голова Єврокомісії мала набрати мінімум 361 голос.
Голосування було таємним, тому до останнього не було відомо, чи вдасться голові Єврокомісії отримати достатньо підтримки для перепризначення.
Представники єврогрупи „Лівих” перед тим пропонували відкласти голосування за фон дер Ляєн, пославшись на рішення Суду ЄС стосовно її ролі в закупівлі вакцин проти коронавірусу, але переважна більшість депутатів виступила проти.
Варто зазначити, що Фон дер Ляєн очолювала низку міністерств і німецькому уряді у 2005–2019 роках, зокрема Міністерство у справах сім’ї, людей похилого віку, жінок та молоді, Міністерство праці та соціальних питань, Міністерство оборони. Після цього почала кар’єру у структурах ЄС, посівши у 2019 році посаду президента Єврокомісії, яку очолювала до переобрання у 2024 році.
Європейська комісія запропонувала продовжити тимчасовий захист для осіб, які рятуються від російської агресії проти України, ще на один рік – з 5 березня 2025 року до 4 березня 2026 року. Це рішення обумовлене подовженням російських атак на цивільну та критично важливу інфраструктуру в Україні, а отже і відсутністю безпечних умов для повернення людей в країну. Про це повідомила пресслужба Європейської комісії у вівторок 11 червня.
Основною метою продовження тимчасового захисту є забезпечення стабільності та безпеки для майже 4,2 мільйона українців, які вже користуються цим статусом у країнах ЄС. Директива про тимчасовий захист надає українцям право на проживання, доступ до ринку праці, житло, соціальну, медичну та іншу допомогу. ЄС активував Директиву про тимчасовий захист 4 березня 2022 року, і вона була автоматично продовжена на один рік, а потім знову продовжена до 4 березня 2025 року.
Правовою підставою пропозиції Єврокомісії є стаття 4(2) Директиви про тимчасовий захист, яка дозволяє Раді, на основі пропозиції Комісії, продовжити захист на строк до одного року. Мережа Плану ЄС із забезпечення готовності до міграції та кризових ситуацій, а також платформа солідарності з Україною, продовжать свою діяльність із забезпечення загальної ситуативної обізнаності про міграційні наслідки вторгнення росії в Україну.
[type] => post
[excerpt] => Європейська комісія запропонувала продовжити тимчасовий захист для осіб, які рятуються від російської агресії проти України, ще на один рік – з 5 березня 2025 року до 4 березня 2026 року. Це рішення обумовлене подовженням російських атак на цивіль...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1718212980
[modified] => 1718208566
)
[title] => Єврокомісія пропонує продовжити тимчасовий захист для українців ще на рік
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=115936&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 115886
[uk] => 115936
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 106532
[image] => Array
(
[id] => 106532
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/eu-1.jpg
[original_lng] => 125116
[original_w] => 700
[original_h] => 370
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/eu-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/eu-1-300x159.jpg
[width] => 300
[height] => 159
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/eu-1.jpg
[width] => 700
[height] => 370
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/eu-1.jpg
[width] => 700
[height] => 370
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/eu-1.jpg
[width] => 700
[height] => 370
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/eu-1.jpg
[width] => 700
[height] => 370
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/eu-1.jpg
[width] => 700
[height] => 370
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1643
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 106532
[_edit_lock] => 1718197776:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_871ca05217027d57419a3f1f4d616342] =>
Європейська комісія рекомендуватиме вже у червні розпочати переговори про вступ до ЄС України та Молдови – до того, як Угорщина візьме на себе головування у блоці.
Про це пише Financial Times із посиланням на три джерела.
Єврокомісія наполягає на тому, щоб офіційні переговори розпочалися з Києвом та Кишинівом цього місяця, щоб дати обом країнам позитивний сигнал про їхні прагнення вступити до ЄС. У п’ятницю вона оголосить, що Україна тепер відповідає раніше невиконаним критеріям, включаючи антикорупційні заходи, обмеження політичного лобіювання, правила декларування активів для державних чиновників та захист мов, які використовуються національними меншинами.
Рекомендація Брюсселя вимагає одностайності з боку урядів ЄС, і очікується, що Угорщина буде заперечувати через ситуацію з правами угорської меншини в Україні.
Угорщина прийме головування в Євросоюзі 1 липня, що дасть їй додаткові важелі впливу щодо порядку денного зустрічей, на яких обговорюються питання, пов’язані з Україною. Бельгія, нинішній голова ЄС, сподівається домогтися одностайності та провести перший раунд переговорів про вступ 25 червня.
Кандидат на посаду президента Єврокомісії від Партії європейських соціалістів Ніколя Шміт (Люксембург) заявив, що Європа має й надалі потужно підтримувати Україну та продовжувати інвестиції у спільну оборону.
Про це він заявив під час дебатів кандидатів на посаду голови Єврокомісії, у яких узяли участь чинна очільниця ЄК Урсула фон дер Ляєн та представники партій Європарламенту, передає кореспондент Укрінформу.
«Я б і не хотів так багато інвестувати в оборону та допомогу українцям, але… ми не обирали загрозу від Росії та фашистського режиму Москви. І для нашої безпеки надзвичайно важливо захищати цінності і надалі інвестувати в оборону», – сказав кандидат.
Політик зауважив, що подальше фінансування оборонної та військової сфери важливе, однак Євросоюз також має вкладатись у спільну соціальну цілісність, тому що поняття безпеки та внутрішньої згуртованості тісно взаємопов’язані.
«Ви маєте побачити, що відбувається щодня в Україні. Бомбардують дітей, бомбардують лікарні, цивільні інституції, будинки. Щодня знищують житло в Україні. Якщо ми не будемо підтримувати Україну, … росіяни дійдуть до наших кордонів», – наголосив Шміт.
Він додав, що Росія вже трансформувала свою економіку у воєнну і спрямовує всі кошти на оборону. Водночас Путін продовжує говорити про мир лише на своїх умовах, де не має місця переговорам. Європа не може підтримати таку угоду, наголосив кандидат.
Як повідомлялося, 6-9 червня 2024 року в усіх країнах ЄС відбудуться вибори до Європейського парламенту, які стануть визначальними для формування ключових напрямків внутрішньої та зовнішньої політики ЄС на наступні роки.
[type] => post
[excerpt] => Кандидат на посаду президента Єврокомісії від Партії європейських соціалістів Ніколя Шміт (Люксембург) заявив, що Європа має й надалі потужно підтримувати Україну та продовжувати інвестиції у спільну оборону.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1716497063
[modified] => 1716497065
)
[title] => Кандидат у президенти Єврокомісії: Треба підтримувати Україну, щоб росіяни не дійшли до наших кордонів
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=113915&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 113949
[uk] => 113915
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 113916
[image] => Array
(
[id] => 113916
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/630-360-1716485179-364.jpg
[original_lng] => 80159
[original_w] => 630
[original_h] => 360
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/630-360-1716485179-364-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/630-360-1716485179-364-300x171.jpg
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/630-360-1716485179-364.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/630-360-1716485179-364.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/630-360-1716485179-364.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/630-360-1716485179-364.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/630-360-1716485179-364.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1716486268:3
[views_count] => 1550
[_thumbnail_id] => 113916
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[translation_required_done] => 1
[_oembed_871ca05217027d57419a3f1f4d616342] =>
