Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас переконана, що антикорупційні розслідування в Україні не повинні затьмарити боротьбу українців проти російської агресії та шлях України до Євросоюзу.
Про це Каллас заявила на пресконференції у Брюсселі за підсумками засідання Ради ЄС у форматі міністрів оборони, передає Укрінформ.
„Я також хочу торкнутися антикорупційних розслідувань в Україні, адже у воєнний час довіра має особливе значення. Боротьба України за свободу і її шлях до Європи не повинні бути затьмарені цим. Водночас той факт, що розслідування відбуваються, свідчить: антикорупційні органи в Україні працюють”, – сказала вона.
Каллас також додала, що громадське обурення в Україні „було дуже і дуже сильним”.
[type] => post [excerpt] => Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас переконана, що антикорупційні розслідування в Україні не повинні затьмарити боротьбу українців проти російської агресії та шлях України до Євросоюзу. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1764701040 [modified] => 1764696399 ) [title] => Каллас: Антикорупційні розслідування не повинні затьмарити боротьбу українців проти агресії рф [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=170854&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 170810 [uk] => 170854 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 170721 [image] => Array ( [id] => 170721 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/kallas.jpg [original_lng] => 34197 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/kallas-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/kallas-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/kallas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/kallas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/kallas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/kallas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/12/kallas.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 294 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 170721 [_edit_lock] => 1764689201:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 547183181001 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 [3] => 9 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Спецтема [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 215 [1] => 397 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => Україна ) ) [1] => Array ( [id] => 170828 [content] =>
Адміністрація Трампа запланувала повернути Росії заморожені активи після завершення війни проти України, повідомляють обізнані джерела.
Адміністрація президента США Дональда Трампа запланувала повернути Росії заморожені активи після підписання мирної угоди та завершення війни проти України. Про це повідомляє Politico з посиланням на поінформованих джерел.
Зауважується, що американські посадовці нібито повідомили про це представника ЄС з питань санкцій Девіда О’Саллівана під час його візиту до Вашингтону влітку.
Спершу в мирному плані, який США представили в середині листопада, передбачалося використати 100 млрд доларів російських активів на відновлення України. Водночас США мали отримати 50% прибутку, тоді як Європі пропонувалося додати ще 100 млрд доларів для збільшення інвестицій в українську економіку. Решта активів Росії передбачалася для американо-російських проектів. Європейські посадовці висловили обурення через можливість того, що США заберуть частину активів, навіть якщо формально вони підуть на відновлення України. Пізніше, як повідомляв Bloomberg, цей пункт із мирного плану виключили.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала надати Україні „репараційний кредит” на 140 млрд євро під заставу заморожених активів Росії. Однак Європейський центральний банк відмовився надавати гарантії для такого кредиту, оскільки це розцінювалося як монетарне фінансування, заборонене договорами ЄС.
Бельгія також виступає проти виділення кредиту коштом російських активів. Прем’єр-міністр країни Барт де Вевер вимагав від ЄС надати фінансові гарантії понад 140 млрд євро на випадок судових позовів з боку Росії.
Після початку повномасштабної війни США та ЄС заморозили активи Центробанку Росії на близько 260 млрд євро, з яких приблизно 193 млрд знаходяться в Бельгії. Дискусії щодо їх використання для допомоги Україні тривають уже майже чотири роки.
Президент Володимир Зеленський провів розмову з європейськими партнерами, у якій взяли участь Франція, Британія, Німеччина, Польща, Італія, Данія, Норвегія, Нідерланди, Фінляндія, представники Єврокомісії, Євроради та генсек НАТО.
Про це глава держави повідомив у Telegram у понеділок, 1 грудня.
“Дуже добре обговорили ключові пріоритети зараз із нашими європейськими друзями. Формат дійсно корисний – значна частина Європи разом, і це дуже допомагає Європі захищати спільні інтереси. Україна, Франція, Британія, Німеччина, Польща, Італія, Данія, Норвегія, Нідерланди, Фінляндія, Єврокомісія, Єврорада, Генеральний секретар НАТО”, – написав він.
Політики обговорили зміст перемовин української делегації з американською стороною у Флориді.
“Готуємо зустрічі у Європі. Однаково сприймаємо, що війну треба закінчувати достойно. Важливо, щоб був прогрес у розробці гарантій безпеки та довгострокової основи для нашої стійкості – і України, і Європи. Будемо й надалі координуватись”, – заявив Зеленський.
В Брюсселі ухвалено нові ініціативи ЄС для посилення обороноздатності України та інтеграції її ОПК.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву міністра оборони України Дениса Шмигаля у Telegram.
У Брюсселі відбулося засідання Ради ЄС із закордонних справ за участі міністрів оборони держав-членів Євросоюзу. Участь у цій зустрічі взяли і представники України.
Основною темою обговорення стали спільні дії для зміцнення обороноздатності України та безпеки всього континенту.
Насамперед під час засідання було презентовано запуск Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Дана програма передбачає виділення 1,5 мільярда євро грантами на період 2025–2027 років.
З цієї суми 300 мільйонів євро зарезервовані під Інструмент підтримки України (Ukraine Support Instrument) – для інтеграції української оборонної промисловості до європейської, підтримки модернізації та спільних проєктів.
Очікується також практична реалізація інструменту SAFE, спрямованого на підтримку оборонного сектору України.
А ще представники України презентували союзникам спроможності ОПК України та запросили партнерів долучатися до проєктів у межах ініціативи Build with Ukraine, що передбачає створення сучасних оборонних виробництв на території країни.
За словами всіх учасників зустрічі, важливим джерелом фінансування української оборони має стати механізм, що базується на заморожених російських активах.
Денис Шмигаль поінформував союзників про найбільш нагальні потреби військових, передусім у сфері протиповітряної оборони.
Для забезпечення Сил оборони необхідно робити нові внески до ініціативи PURL, що дозволяє Україні отримувати необхідне американське озброєння.
Наостанок Україна подякувала країнам ЄС за рішення, які посилюють обороноздатність держави. В свою чергу учасники зустрічі наголосили, що лише спільні дії відкривають шлях до справедливого та тривалого миру в Європі.
Ця зустріч підтвердила тривалу підтримку України з боку ЄС та готовність інтегрувати українську оборонну промисловість у європейську систему безпеки, що є ключовим фактором у протистоянні агресії.
Європейський Союз надасть 20 млн євро на посилення протиповітряної оборони Молдови через чергове порушення повітряного простору країни російськими дронами.
Про це заявила Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.
Каллас наголосила, що порушення повітряного простору Молдови російськими безпілотниками є неприйнятними та ставлять під загрозу цивільний повітряний рух. Тому ЄС інвестує 20 мільйонів євро, щоб зміцнити безпеку країни.
«Цього року ЄС інвестує 20 мільйонів євро в протиповітряну оборону Молдови, щоб зміцнити безпеку країни. Небо Молдови не повинно стати жертвою російської війни», – йдеться у дописі.
Україна повинна боротися проти корумпованих політиків і бізнесменів для того, щоб стати частиною Євросоюзу.
Як передає РБК-Україна, про це в інтерв’ю Politico заявив комісар ЄС з питань юстиції Майкл Макграт.
Макграт наголосив, що уряди країн-членів ЄС не підтримуватимуть Україну в її прагненні вступити до блоку, якщо вона не зможе довести, що має ефективну систему боротьби зі злочинністю на рівні вищих ешелонів суспільства.
Єврокомісар звернув увагу, що хоч процес реформ в Україні є „довгим шляхом”, Київ докладає максимальних зусиль для боротьби з корупцією.
„У кожній країні-кандидаті має бути надійна система для розгляду передбачуваних випадків високорівневої корупції. Повинна існувати дієва система розслідування і, в кінцевому підсумку, судового переслідування і винесення вироків, і демонстрація результативності в цій сфері – те, що ми вимагаємо від усіх наших держав-членів і, безумовно, від тих, хто хоче приєднатися до Європейського союзу”, – додав Макграт.
Він сказав, що „одні й ті самі стандарти застосовуються до всіх країн-кандидатів”, додавши, що „верховенство права і реформи у сфері правосуддя лежать в основі процесу вступу”.
„У нас дуже відкриті та чесні відносини з українською владою щодо того, які вимоги існують”, – додав єврокомісар.
Також він зазначив, що якщо стандарти верховенства права не виконуються, підтримки з боку держав-членів ЄС щодо питання вступу не буде.
Зокрема зазначається, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц дізнався про план з новин, а не від чиновників США.
„Його команді довелося кілька разів зв’язуватися з президентом Трампом, щоб домовитися про дзвінок у п’ятницю ввечері для пояснень”, – зазначають джерела, обізнані з ситуацією.
Кулуарний мирний план
Щодо змісту, то за даними видання, це викликало у Європі „тривожну реакцію”.
„Високопоставлені європейські чиновники знали, що адміністрація Трампа працювала над якимось планом, але не очікували, що він буде настільки вигідним для Росії. Коли план сплив на поверхню, вони зрозуміли, що Європа була виключена з зусиль адміністрації Трампа, спрямованих на припинення найбільшої наземної війни на континенті з часів Другої світової війни”, – йдеться в матеріалі.
Згідно з початковою версією плану, Росія могла зазнати не суттєвих втрат за своє вторгнення в Україну у 2022 році, а обсяг територій, які вона отримає, навіть перевищуватиме її реальні успіхи на фронті.
Документ також містив положення про офіційну відмову НАТО від майбутнього членства України, що суперечить європейським намірам щодо інтеграції Києва до Альянсу.
„Тепер європейці усвідомлюють, що мають робити значно більше”, – наголосив колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен.
Депутати вважають, що ініціатива мирного плану США, яка формувалася без участі ЄС, “підриває європейські інтереси в безпековій архітектурі”.
Європарламент закликав Євросоюз узяти на себе провідну роль у формуванні майбутньої мирної угоди щодо України, забезпечивши довгострокові гарантії безпеки, репараційний механізм на основі заморожених російських активів та повне дотримання принципів суверенітету й територіальної цілісності. Про це повідомляється на сайті ЄС.
“Європарламент закликає Союз і держави-члени взяти на себе набагато більшу відповідальність за безпеку на європейському континенті, забезпечивши довгострокову військову, фінансову й політичну підтримку України, зміцнивши її оборонні спроможності”, – йдеться у резолюції.
Депутати вважають, що ініціатива мирного плану США, яка формувалася без участі ЄС, “підриває європейські інтереси в безпековій архітектурі”.
“Ніщо, що стосується України, не повинно вирішуватися без України, а ніщо, що стосується Європи, не повинно вирішуватися без Європи”, – наголосили європарламентарії.
Вони закликають держави-члени без затримок ухвалити та реалізувати юридично та фінансово обґрунтовану репараційну позику Україні, забезпечену замороженими російськими активами.
Зазначається, що будь-яка мирна угода має гарантувати суверенітет і територіальну цілісність України, передбачати повну відмову від обмеження її права на оборону та містити надійні гарантії безпеки, “еквівалентні до стандартів статті 5 Вашингтонського договору чи статті 42(7) Договору про ЄС”.
Україна також має право вільно обирати свої безпекові та політичні союзи без будь-якого вето з боку Росії.
Резолюція вимагає, аби мирна угода містила зобов’язання РФ повністю відшкодувати Україні всі матеріальні й нематеріальні збитки за злочин агресії та військові злочини.
“Має бути гарантоване повернення всіх військовополонених, цивільних ув’язнених і викрадених українських дітей, а також виведення всіх російських сил з міжнародно визнаної території України”, – йдеться в документі.
Депутати також виступили проти будь-яких спроб визнати окуповані території України як російські, закликають до розгортання міжнародної миротворчої місії з мандатом ООН уздовж лінії розмежування, а також вважають, що НАТО й США мають зберігати присутність на східному фланзі для гарантії безпеки регіону.
Згідно з резолюцією, жодні санкції не можуть бути скасовані до укладення та виконання мирної угоди. У разі відмови Росії приєднатися до серйозних мирних переговорів, пропонується запровадити “додаткові суттєві санкції” проти РФ.
Європейський Союз розгляне питання щодо запровадження 20-го пакету санкцій проти російської федерації вже після новорічних свят.
Про це повідомляє Politico, посилаючись на свої джерела.
За інформацією журналістів, один із європейських чиновників заявив, що наразі це питання «не є пріоритетним».
Інший співрозмовник видання зазначив, що Єврокомісія та країни ЄС почнуть обговорювати нові санкції у січні. Наразі ведуться лише неформальні дискусії про те, які компанії та галузі могли б потрапити до 20-го пакету.
Журналісти також стверджують, що ключовим елементом нового пакету може стати усунення прогалин у санкційному режимі. Крім того, обмеження можуть торкнутися постачання каучуку до росії.
Лідерка партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко взяла участь у надзвичайному саміті за участю лідерів Європейського Союзу щодо мирної угоди. Зустріч відбулась 26 листопада.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву лідерки партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко.
Під час обговорення, за словами Тимошенко, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейського Парламенту Роберта Мецола, премʼєр-міністри Швеції Ульф Крісторссен, Хорватії Андрей Пленкович, Греції Кіріакос Міцотакіс, Латвії Евіка Селіня та інших країн заявили, що в мирних переговорах вони однозначно підтримують тільки справедливий мир і категорично проти умов, які нагадують капітуляцію України.
Європейський Союз і надалі буде допомагати Україні фінансово та військово відстоювати нашу незалежність, суверенітет і територіальну цілісність, а також право українського народу самостійно визначати майбутнє своєї держави.
“Дякую за цю сильну та послідовну підтримку та наголошую на необхідності терміново посилити допомогу Україні фінансами і зброєю. Лише разом ми здатні повернути мир на європейський континент!” – заявила Юлія Тимошенко.
Вона також підкреслила, що “українці в мирній угоді не приймуть легалізацію окупованих територій, передачу ворогу неокупованих територій Донбасу, будь-які обмеження на наші Збройні Сили”.
Європейська Народна Партія, до складу якої вже 18 років входить “Батьківщина”, є найбільшою та найвпливовішою політичною силою на європейському континенті.
До її складу входять 84 партії та партнери з 44 країн, Президент Європейського Парламенту, Президент Європейської Комісії, 12 голів країн-членів ЄС та 3 голови країн, які не є членами ЄС, 10 членів Європейської Комісії; вона має найбільшу фракцію в Європарламенті.
