лава європейської дипломатії Кая Каллас заявила у вівторок, що запропонує список поступок, які Європа має вимагати від Росії в рамках угоди про припинення війни в Україні.
Про це повідомляє Reutersз посиланням на заяви Каллас журналістам у Брюсселі
„Усі учасники переговорів, включаючи росіян і американців, повинні розуміти, що для укладення угоди необхідна згода європейців.
І для цього у нас також є умови. І ми повинні висунути ці умови не українцям, на яких і так вже чиниться великий тиск, а росіянам”, – заявила вона.
Каллас сказала, що найближчими днями вона запропонує список урядам країн-членів ЄС.
Ці умови, за її словами, можуть включати вимоги до Росії повернути всіх викрадених українських дітей та обмеження чисельності російських збройних сил після закінчення війни.
У вівторок Європейський парламент схвалив політичну угоду з Європейською Радою про внесення змін до кліматичного регламенту ЄС, яка встановлює для Європейського Союзу ціль щодо скорочення викидів парникових газів на 90% до 2040 року порівняно з рівнем 1990 року, повідомила ця інституція.
Депутати підтримали зміну до регламенту 413 голосами «за», 226 «проти» та 12 утрималися. Нова проміжна та обов’язкова мета на 2040 рік сприятиме досягненню кліматичної нейтральності ЄС до 2050 року.
Переглянутий кліматичний регламент також запроваджує певні елементи гнучкості для держав-членів. З 2036 року не більше п’яти процентних пунктів чистого скорочення викидів – на два пункти більше, ніж у первинній пропозиції Європейської комісії – може бути отримано за рахунок високоякісних міжнародних кредитів на викиди вуглецю з країн-партнерів. Депутати вбудували запобіжні заходи, щоб такі проєкти не порушували стратегічних інтересів ЄС.
Поправка також дозволяє враховувати постійне внутрішнє видалення вуглекислого газу в системі торгівлі викидами ЄС (ETS) для компенсації викидів, які важко скоротити, а також забезпечує більшу гнучкість у досягненні цілей між секторами та інструментами з метою підвищення економічної ефективності. Законодавці наголосили: перехід на екологічно чисті технології та підвищення конкурентоспроможності ЄС повинні йти пліч-о-пліч.
Зміни відкладають на рік, до 2028 року, запровадження так званої системи ETS2, яка поширюється на викиди вуглекислого газу від споживання палива в будівлях та дорожньому транспорті.
Згідно з кліматичним регламентом, Європейська комісія кожні два роки оцінюватиме прогрес у досягненні цілі на 2040 рік, враховуючи найновіші наукові дані, технологічний прогрес та розвиток конкурентоспроможності промисловості ЄС. Під час аналізу будуть розглянуті тенденції цін на енергоносії, їх вплив на підприємства та домогосподарства, а також динаміка чистого видалення вуглекислого газу на рівні ЄС.
За результатами перегляду комісія може запропонувати подальші зміни до кліматичного регламенту ЄС, включаючи коригування цілі на 2040 рік або заходи для зміцнення імплементаційного механізму, з метою збереження конкурентоспроможності, добробуту та соціальної згуртованості ЄС.
У неділю, 8 лютого 2026 року, президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна розпочинає експорт дронів. За його словами, у 2026 році в Європі буде 10 експортних центрів.
Про це він сказав під час спілкування з викладачами та студентами Київського авіаційного інституту.
„Сьогодні ми відкриваємо експорт. У Європі у 2026 році буде вже десять експортних центрів. Це й Балтійські країни, і країни Північної Європи. У 2026-му працюватимуть десять представництв. У середині лютого ми побачимо виробництво наших дронів у Німеччині. Я прийму перший дрон. Це лінія, яка працює. У Британії діють виробничі лінії. Це все наші українські технології”, – зазначив глава держави.
Він наголосив, що сьогодні безпека Європи побудована на технологіях і на дронах.
„Є кілька різних проєктів. Усе це базуватиметься здебільшого на українських технологіях і українських спеціалістах. Ми просто у війні, і ще не всі компанії відчувають такий простір свободи, що можуть заходити на всі інші ринки”, – додав Зеленський.
Після багатьох років, коли Туреччину розглядали як “проблему”, Європейський Союз тепер бачить її як частину рішення. У міру розгортання переговорів для завершення війни рф проти України потенційна роль Туреччини в післявоєнному порядку — особливо як миротворця й регіонального політичного гравця в Чорноморському регіоні, робить її важливим партнером для ЄС. Однак Брюссель робить обережні кроки щодо країни, яка відступає від демократії і чий лідер Реджеп Таїп Ердоган ув’язнив відомих політичних опонентів, пише Politico.
У спробі “розморозити відносини”, єврокомісар з питань розширення Марта Кос відвідає Туреччину в п’ятницю, 6 лютого.
“Мир в Україні змінить реалії в Європі, особливо в Чорноморському регіоні. Туреччина буде для нас дуже важливим партнером. Підготовка до миру і стабільності в Європі передбачає підготовку міцного партнерства з Туреччиною”, — заявила Кос напередодні своєї поїздки.
“В останніх звітах про розширення ЄС ми бачимо відхід від стандартів ЄС, особливо в питаннях верховенства права та демократії. Я знаю, що Туреччина має дуже довгу демократичну традицію, а також сильне громадянське суспільство, і саме це ми маємо бачити, щоб зміцнити довіру між ЄС і Туреччиною”, — додала вона.
В Анкарі, щоб зробити перші кроки до зближення, Кос візьме участь у церемонії, на якій Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Туреччина підпишуть угоду про кредити на 200 мільйонів євро для проєктів у сфері відновлюваної енергетики. Банк призупинив надання нових кредитів Туреччині в 2019 році через суперечку щодо видобутку нафти й газу біля берегів Кіпру.
Також у п’ятницю Єврокомісія оприлюднить дослідження на тему “просування міжрегіональної програми зв’язків” з Туреччиною, Центральною Європою та Південним Кавказом. У дослідженні, з яким ознайомилося Politico, окреслено, які інвестиції необхідні для зміцнення транспортних, торговельних, енергетичних та цифрових зв’язків уздовж Транскаспійського коридору, що з’єднує Китай, Центральну Азію, Південний Кавказ та Чорне море.
Це символічні перші кроки до зближення Анкари з ЄС, але це не те, чого Туреччина насправді хоче від Євросоюзу — а саме, оновленої угоди про митний союз. Стара угода була підписана в 1995 році.
Нові торговельні угоди, підписані Брюсселем з Індією та групою південноамериканських країн МЕРКОСУР, ставлять Туреччину в невигідне конкурентне становище. Анкара буде змушена надати безмитний доступ для товарів з цих країн, але така пільга не буде взаємною.
Навіть мер Стамбула Екрем Імамоглу, чий арешт у березні минулого року викликав масові протести по всій країні та міжнародне засудження, висловився на користь оновлення угоди про митний союз. У зверненні, надісланому з тюремної камери до глав Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, Євроради Антоніу Кошти та Європарламенту Роберти Метсоли, Імамоглу попросив ЄС оновити митну угоду з Туреччиною.
“Митний союз залишається єдиною нормативно-правовою базою, на якій ґрунтуються відносини між Туреччиною та ЄС. Після укладення угод про вільну торгівлю між ЄС та МЕРКОСУР і Індією асиметричні наслідки для Туреччини стають дедалі більш очевидними”, — заявив Імамоглу в четвер, 5 лютого, в дописі в соціальних мережах.
Оновлення угоди з Туреччиною вимагатиме схвалення Ради ЄС. Однак Греція і Кіпр категорично проти потепління відносин ЄС із Туреччиною без попереднього “жесту доброї волі” з боку Анкари.
За словами представника ЄС, Кіпр хоче, щоб Анкара дозволила його кораблям заходити в турецькі порти. Анкара не визнає Кіпр після спроби державного перевороту в 1974 році.
“Міцність будь-якого майбутнього партнерства має ґрунтуватися на добрих політичних відносинах з нашими державами-членами, а особливо на добросусідських відносинах та відносинах з Кіпром”, — сказала Кос.
Заступниця міністра Кіпру з європейських справ Марілена Рауна заявила Politico, що головування країни в Раді ЄС “може стати можливістю” для відносин між Євросоюзом і Туреччиною.
“Кіпр займав конструктивну позицію. І ми сподіваємося, що Туреччина також буде діяти конструктивно”, — додала вона.
Досі Анкара не виявляла особливого бажання зробити крок до “примирення”. Минулого року Туреччина відхилила пропозицію президента Кіпру про те, щоб Анкара відкрила свої порти для суден під прапором Кіпру в обмін на спрощення доступу до європейських віз для турецьких бізнесменів.
Однак переформатування геополітичних і торговельних відносин президентом США Дональдом Трампом може змусити Європу й Туреччину знову зблизитися.
“Світ змінюється …Відносини між Туреччиною та ЄС також повинні адаптуватися. Ці відносини можна зміцнити, спираючись на взаємні інтереси. Ми сподіваємося, що зможемо реалізувати цю філософію на практиці. Стратегічною метою Туреччини залишається вступ до Європейського Союзу, і це повинно бути дороговказом у наших відносинах”, — заявила посол Туреччини в ЄС Япрак Балкан.
Поновлення переговорів про вступ поки що не входить у плани ЄС. Проте Кос зазначає, що “потрібно по-новому поглянути на відносини” ЄС із Туреччиною.
“Моя поїздка до Анкари… має на меті відновлення довіри та вивчення можливостей покращення наших економічних відносин для обох сторін”, — додала вона.
Туреччина є потужним військовим союзником, країна має другі за чисельністю збройні сили в НАТО і займає важливе стратегічне положення в Середземномор’ї та на Близькому Сході. Контроль Анкари над Босфором дає їй величезний вплив на регіональну безпеку, і вона відіграла ключову роль в укладенні Чорноморської угоди в липні 2022 року, яка гарантувала безпечний прохід суден, що перевозять українське зерно.
[type] => post [excerpt] => Після багатьох років, коли Туреччину розглядали як “проблему”, Європейський Союз тепер бачить її як частину рішення. У міру розгортання переговорів для завершення війни рф проти України потенційна роль Туреччини в післявоєнному порядку — особливо ... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1770390360 [modified] => 1770379510 ) [title] => ЄС прагне відродити зв'язки з Туреччиною: причина — Politico [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=177234&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 177296 [uk] => 177234 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 177235 [image] => Array ( [id] => 177235 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/75-main-v1770368171.webp [original_lng] => 9418 [original_w] => 770 [original_h] => 489 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/75-main-v1770368171-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/75-main-v1770368171-300x191.webp [width] => 300 [height] => 191 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/75-main-v1770368171-768x488.webp [width] => 768 [height] => 488 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/75-main-v1770368171.webp [width] => 770 [height] => 489 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/75-main-v1770368171.webp [width] => 770 [height] => 489 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/75-main-v1770368171.webp [width] => 770 [height] => 489 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/75-main-v1770368171.webp [width] => 770 [height] => 489 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1770372314:2 [_thumbnail_id] => 177235 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 520 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 727596256000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 215 [1] => 668 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => Туреччина ) ) [5] => Array ( [id] => 177221 [content] =>
На тлі активізації переговорів щодо миру в Україні ЄС розглядає Туреччину як потенційного миротворця та регіонального посередника в Чорноморському регіоні. Зараз Брюссель робить перші кроки у відносинах з Анкарою.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
У Брюсселі визнають стратегічну роль Туреччини, однак водночас просуваються до зближення з нею обережно.
Причиною є відхід країни від демократичних стандартів і репресії проти політичних опонентів президента Реджепа Таїпа Ердогана.
З метою пом’якшення відносин комісар ЄС з питань розширення Марта Кос у п’ятницю відвідає Туреччину.
Напередодні поїздки вона повідомила виданню, що можливе завершення війни в Україні змінить безпекові реалії Європи, особливо в Чорноморському регіоні.
„Мир в Україні змінить реалії в Європі, особливо в Чорному морі. Туреччина буде для нас дуже важливим партнером”, – зазначила Кос.
Вона також наголосила, що підготовка до миру і стабільності в Європі передбачає формування міцного партнерства з Анкарою.
Туреччина має другі за чисельністю збройні сили в НАТО та займає ключове стратегічне положення між Європою, Близьким Сходом і Середземномор’ям. Контроль над Босфором надає Анкарі значний вплив на регіональну безпеку.
Крім того, Туреччина відіграла ключову роль у посередництві щодо Чорноморської зернової угоди в липні 2022 року, яка забезпечила безпечний експорт українського зерна морем.
Туреччина також заявила про готовність направити миротворчі війська в Україну, якщо буде досягнуто угоди з Росією, і про те, що вона візьме на себе провідну роль у забезпеченні безпеки на Чорному морі.
Проте відносини між ЄС і Туреччиною за останні роки погіршилися, чому сприяли перехід влади до автократії та репресії проти опозиції. Хоча офіційно Туреччина є кандидатом на вступ до ЄС, переговори були заморожені з 2018 року.
Однак зміна геополітичних і торговельних відносин, ініційована президентом США Дональдом Трампом, може знову зблизити Європу і Туреччину.
„Світ змінюється, а історія прискорюється. Відносини між Туреччиною та ЄС також потребують адаптації. Ці відносини можуть зміцнитися, спираючись на взаємні інтереси”, – цитує видання слова посла Туреччини в ЄС Япрака Балкана.
Євросоюз поки що не планує перезапуск переговорів про членство Туреччини в ЄС. Проте Кос сказала, що „нам потрібно поглянути свіжим поглядом на наші відносини” з цією країною.
„Мій візит до Анкари… спрямований на відновлення довіри та вивчення того, як ми можемо покращити наші економічні відносини для обох сторін”, – сказала вона.
У Києві очікують, що країни ЄС ухвалять політичне рішення про членство України у 2027 році.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Офісу президента України.
Заступник керівника Офісу Президента України Ігор Жовква провів зустріч із делегацією Комітету Європейського парламенту з безпеки та оборони (SEDE).
Жовква підкреслив, що Україна демонструє високі темпи підготовки до вступу в Євросоюз. За його словами, вже в першій половині поточного року країна буде повністю готова до відкриття всіх переговорних кластерів.
„Членство України в Європейському Союзі є основою майбутніх гарантій безпеки для України та всієї Європи. Саме тому нам необхідне чітке політичне рішення щодо членства України вже у 2027 році„, – підсумував заступник керівника ОП.
Під час зустрічі Жовква зазначив, що Україна потребує додаткових ракет для систем ППО для захисту від російських атак. Окрему увагу було приділено ініціативі PURL, за якою Україна закуповує ракети у США.
До програми вже приєдналися 24 країни, а загальний внесок становить 5 млрд доларів.
При цьому потреби України на цей рік у межах PURL становлять 15 млрд доларів
Сторони обговорили підготовку до засідання у форматі „Рамштайн”, що заплановане на 12 лютого, а також співробітництво в рамках інструменту SAFE. Сума для потенційних спільних проєктів становить близько 5,2 млрд євро.
Жовква запропонував партнерам збільшити частку фінансування спільного виробництва:
„Ми вважаємо, що частка коштів SAFE на спільне виробництво має становити щонайменше 10% від внеску кожної держави-члена. Це дасть змогу повною мірою використовувати потенціал української оборонної промисловості та посилити обороноздатність як України, так і Європейського Союзу”.
Про необхідність технологічної автономії заявила європейська комісарка з фінансових послуг Марія Луїс Албукерке. Вона наголосила, що надмірна залежність від зовнішніх постачальників створює системні ризики для ЄС.
Албукерке закликала країни Євросоюзу зменшувати залежність від американських технологічних корпорацій. За її словами, контроль над базовими цифровими рішеннями є питанням економічної безпеки.
„Європа повинна зберегти контроль над ключовими технологіями, які лежать в основі та рухають наші економіки”, – наголосила комісарка.
Вона підкреслила, що фінансові технології стали критично важливими для стабільності ринків і банківського сектору.
Румунія до 2027 року розгорне сучасну систему раннього виявлення дронів у Чорному морі для захисту офшорного газового проєкту Neptun Deep та іншої критичної інфраструктури, що має ключове значення для енергетичної безпеки ЄС.
Румунія, яка є членом Європейського Союзу та НАТО, має 650-кілометровий сухопутний кордон з Україною й упродовж останніх двох років неодноразово фіксувала порушення свого повітряного простору російськими дронами, а також появу морських мін на ключових торговельних та енергетичних маршрутах у Чорному морі.
Офшорний газовий проєкт Neptun Deep, що перебуває у спільній власності OMV Petrom та державної компанії Romgaz, має розпочати видобуток у 2027 році. Очікується, що він зробить Румунію найбільшим виробником природного газу в ЄС.
„Безсумнівно, Румунія повинна інвестувати в сучасні засоби виявлення, — заявив Раду Бурнете, економічний радник президента Румунії Нікушора Дана. — Це включає … радари, дрони, датчики. Ідея полягає в тому, що ми повинні бути набагато більш обізнаними про те, що відбувається на шельфі, і це є пріоритетом. Це повинно бути реалізовано (до 2027 року – ред.)”.
Частину цих можливостей профінансують у межах ініціативи ЄС з переозброєння SAFE, за якою Румунія зможе отримати 16,6 млрд євро в період з 2026 по 2030 роки.
За словами Бурнете, умови фінансування передбачають, що частина оборонного обладнання вироблятиметься всередині країни, а уряд має намір забезпечити можливість експорту частини цієї продукції.
Він зазначив, що витрати в межах SAFE допоможуть відродити державну оборонну промисловість Румунії, стимулювати економіку та частково переорієнтувати виробництво на автомобільні підприємства, які нині переживають труднощі. Окрім цього, програма має посилити безпеку на тлі війни Росії проти України.
За оцінкою радника президента, економічне зростання Румунії може прискоритися з 2027 року завдяки збільшенню оборонних витрат, запуску газовидобутку на шельфі та заходам уряду зі скорочення бюджетного дефіциту.
Бурнете також підкреслив, що Чорне море та річка Дунай, яка з’єднує Румунію з Україною та Західною Європою, разом із державними інвестиціями в автомагістралі підвищують інвестиційну привабливість країни.
На його думку, Дунай і подальші інвестиції в чорноморський порт Констанца можуть перетворити Румунію на логістичний центр для відбудови України.
„Ми будемо фінансувати багато з цих взаємозв’язків з Молдовою та Україною за рахунок SAFE”, – підсумував він.
Україна домовилася із західними партнерами, що будь-які порушення Росією майбутньої угоди про припинення вогню спричинять скоординовану військову відповідь з боку Європи та США.
Видання зазначає, що план неодноразово обговорювався у грудні та січні між українськими, європейськими та американськими посадовцями, і він передбачатиме багаторівневу відповідь на будь-які порушення узгодженого перемир’я з боку Росії.
Згідно з пропозицією, будь-яке порушення Росією режиму припинення вогню призведе до реагування протягом 24 годин, починаючи з дипломатичного попередження та, за необхідності, дій з боку української армії для припинення порушення.
Якщо воєнні дії продовжаться й після цих кроків, Україна разом із союзниками перейде до другого етапу реагування – використання сил так „Коаліції охочих” до якої входять більшість членів ЄС, а також Велика Британія, Норвегія, Ісландія та Туреччина.
Співрозмовники видання додали, що у разі розширення атаки, через 72 години після першого порушення буде запущена скоординована реакція сил, що підтримуються Заходом, зокрема американських військових.
