Європейський Союз заявив, що уважно вивчає рішення Верховного суду США, який визнав незаконними масштабні глобальні мита, запроваджені адміністрацією Дональда Трампа.
За словами співрозмовника видання, Брюссель перебуває у постійному контакті з американською стороною, щоб отримати чітке розуміння подальших кроків Вашингтона після судового рішення.
«Ми беремо до відома рішення Верховного суду США і ретельно його аналізуємо. Ми залишаємося в тісному контакті з адміністрацією США, оскільки прагнемо отримати чіткість щодо кроків, які вони мають намір вжити у відповідь на це рішення», – сказав речник.
У Євросоюзі наголосили, що стабільність трансатлантичних торговельних відносин є критично важливою для бізнесу з обох сторін Атлантики. За словами представника ЄС, компанії потребують передбачуваності правил, особливо на тлі попередніх торговельних суперечок між США та європейськими країнами. «Тому ми продовжуємо виступати за низькі мита і працювати над їх зниженням», – додав він.
Україна хоче повноцінного членства у Європейському Союзі, полегшене – не розглядається.
Про це в інтерв’ю заявив заступник голови Офісу президента України Ігор Жовква.
„Хочу наголосити: нам не потрібно ерзац-членство. Коли ми чуємо про light membership (полегшене членство – ред.) – точно ні”, – сказав Жовква.
Він пригадав, що Україні колись намагалися запропонувати ерзац-кандидатський статус.
„Тоді президент сказав: краще нічого, ніж ерзац. Так само тут, ніякого light, half-light membership не буде. Буде повноцінне членство, але спершу буде політичне рішення щодо повноцінного членства, з чіткою датою”, – зазначив заступник глави ОП.
Далі, за його словами, є певні процедури. І навіть коли вже переговори закінчені і угода укладена, має відбутися процес ратифікації в кожному з парламентів.
Жовква підкреслив, що українці не можуть жити без чіткого розуміння, де вони будуть далі на цьому шляху. Це важливо навіть не тому, що певна дата фігурує у проекті 20-пунктного мирного плану.
„Ми всі бачили останній звіт про розширення ЄС, і там є чотири країни, які виконують необхідні критерії і Україна серед них. Будь-які посилання на те, що інші країни вступали 10, 15, 20 років – не спрацьовують. Вступ України буде зовсім в інших геополітичних умовах. Жодна країна не йшла до членства в ЄС, відбиваючи таку потужну агресію, як російська”, – наголовив він.
Тому, за словами заступника глави ОП, політичне рішення має бути прийнято. А далі існують відповідні формули. Країни, які вступали в останні хвилі до ЄС, всі мали ті чи інші відкладальні періоди, зокрема в певних секторах єдиного європейського ринку.
„Я нагадаю, що Україна, ще не будучи членом ЄС, вже має інтегрованість в певні сектори єдиного ринку. Наприклад, сектор електроенергетики, наше членство в ENTSO-E (європейська мережа операторів передачі електроенергії – ред.) ще в перші дні повномасштабної російської агресії”, – додав Жовква.
Також він нагадав про сектор ІТ та нещодавне запровадження повноцінного роумінгу для України.
„Тому ми на сьогоднішній день не починаємо з нуля, ми вже пройшли певний етап”, – зазначив заступник глави ОП.
За його словами, безумовно, в певних секторах будуть відкладальні періоди.
„Я нещодавно говорив з керівницею Європейської служби зовнішньої діяльності, вона іспанка за національністю, вона каже: я пам’ятаю, наскільки довгим був перехідний період для Іспанії по сектору рибальства, ми на це йшли свідомо, але ми вже були членами ЄС”, – розповів Жовква.
Що стосується політичної сфери, він зазначив, що можна говорити про певні моделі, коли Україна на початку матиме обмежене право голосу в певних питаннях.
„Але це не має стосуватися питань зовнішньої політики і безпеки. Тут Україна одразу повинна мати право голосу, ми про це чітко говоримо”, – наголосив заступник глави ОП.
Євросоюз хоче домогтися виведення військ Росії з Білорусі, Грузії, Вірменії та невизнаного Придністров’я (Молдова) в рамках можливої мирної угоди щодо України.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Радіо Свобода.
Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас поширила серед держав-членів ЄС документ із викладенням вимог до Росії у контексті дипломатичних переговорів з Україною. Посередником у таких переговорах виступають США.
Згідно з документом, йдеться не лише про виведення військ із сусідніх країн, а й про скорочення чисельності російської армії. Крім того, у переліку вимог – виплата репарацій та демократизація російського суспільства.
За інформацією джерел видання в дипломатичних колах ЄС, запропоновані умови самі європейці називають максималістськими. Один із дипломатів пояснив, що таким чином Європа фактично відповідає на максималістські вимоги Росії до України.
Інший європейський посадовець наголосив, що досягнення миру залежить не лише від можливих поступок Києва.
За його словами, паралельно необхідно визначити, які кроки має зробити Москва ще до початку будь-яких мирних місій чи переговорних ініціатив.
Документ обговорять посли ЄС 17 лютого, а деякі його частини планують винести на обговорення на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС в Брюсселі 23 лютого.
У першому розділі документа зазначено: якщо Україна обмежує чисельність військ або відводить їх з окремих районів, Росія має зробити те саме. Водночас не допускається жодного „де-юре” визнання окупованих територій, які мають бути демілітаризовані.
У блоці про безпеку Європи вимагається припинення дезінформації, кібератак, диверсій, порушень повітряного простору та втручання у вибори.
Інший ультиматум передбачає відсутність ядерної зброї в Білорусі та „заборону російської військової присутності та розгортання військ у Білорусі, Україні, Республіці Молдова, Грузії та Вірменії”. Російські війська протягом десятиліть розміщувалися в контрольованих Росією сепаратистських регіонах, таких як Абхазія, Південна Осетія та Придністров’я, а також на базах у Вірменії та Білорусі.
Окремо наголошується на дотриманні міжнародного права: без амністії за воєнні злочини, з доступом міжнародних слідчих і пріоритетом міжнародних зобов’язань над внутрішнім законодавством РФ.
Документ також передбачає виплату репарацій Україні та компенсацію збитків європейським державам і компаніям, зокрема за екологічну шкоду. ЄС заморозив близько 210 млрд євро російських активів і вже спрямовує доходи від них Україні.
Серед внутрішніх вимог до РФ – проведення вільних виборів під міжнародним наглядом, звільнення політв’язнів, повернення депортованих цивільних і дітей, свобода ЗМІ, скасування репресивного законодавства та співпраця в розслідуванні вбивств опозиціонерів.
U.S. Sailors and Marines aboard USS Tripoli (LHA 7) arrived in the U.S. Central Command area of responsibility, March 27. The America-class amphibious assault ship serves as the flagship for the Tripoli Amphibious Ready Group / 31st Marine Expeditionary Unit composed of about… pic.twitter.com/JFWiPBbkd2
Аби отримати дозвіл на постійне проживання в Євросоюзі (ЄС), зазвичай потрібно прожити в тій чи іншій країні не менше 5 років. Але період проживання біженців з України для цього зараховано не буде, тому вони будуть змушені переходити на національні дозволи.
Про це повідомила „Радіо Свобода” спеціальна посланниця ЄС із питань українців Ілва Йоганссон. Вона зазначає, що просувала цей дозвіл, коли обіймала посаду єврокомісарки з питань внутрішніх справ, але згодом тема зайшла в глухий кут.
Йоганссон пояснила, що в більшості країн ЄС національне законодавство передбачає можливість отримання постійного чи довгострокового дозволу на проживання після п’яти років легального перебування. Але до українців, які отримали прихисток у країнах Євросоюзу, цей механізм не буде застосовано автоматично.
За її словами, після завершення терміну дії тимчасового захисту – найімовірніше, це станеться в березня 2027 року – українцям доведеться переходити на національні дозволи для проживання. Це відбуватиметься за чинними правилами кожної окремої країни-члена або їх відповідним чином оновлять.
„Щодо європейського дозволу на довгострокове проживання – я пропонувала поправку до нього, коли була єврокомісаркою, але, на жаль, переговори щодо цього питання зайшли в глухий кут. Тому ми маємо старий режим довгострокового дозволу на проживання, і він не дозволяє зараховувати роки під тимчасовим захистом”, – зазначила спецпредставниця.
Йоганссон запевнила, що низка країн ЄС хоче, аби українці залишилися після завершення тимчасового захисту. Для цього вони уже зараз змінюють власне законодавство.
„Зараз ми бачимо, як держави-члени використовують своє чинне національне законодавство, а деякі також працюють над новим законодавством, як-от Польща, яка нещодавно оголосила комплексне рішення, де передбачено переведення 900 тисяч українців на польські дозволи на проживання. Цей процес триває майже в усіх державах-членах”, – сказала Йоганссон.
Водночас, за її словами, деякі держави-члени дещо повільно починають реально аналізувати, що саме необхідно змінити в національному законодавстві, щоб дозволити українцям, які працюють та інтегровані в суспільство, залишатися на відповідній правовій основі. Через це українські громадяни можуть опинитися у невизначеності.
[type] => post
[excerpt] => Аби отримати дозвіл на постійне проживання в Євросоюзі (ЄС), зазвичай потрібно прожити в тій чи іншій країні не менше 5 років. Але період проживання біженців з України для цього зараховано не буде, тому вони будуть змушені переходити на національн...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1771530720
[modified] => 1771528384
)
[title] => ЄС не зарахує роки тимчасового захисту до постійного проживання: українцям доведеться переходити на національні дозволи
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=178637&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 178553
[uk] => 178637
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 178555
[image] => Array
(
[id] => 178555
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ukran-menekult.jpg
[original_lng] => 66380
[original_w] => 892
[original_h] => 494
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ukran-menekult-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ukran-menekult-300x166.jpg
[width] => 300
[height] => 166
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ukran-menekult-768x425.jpg
[width] => 768
[height] => 425
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ukran-menekult.jpg
[width] => 892
[height] => 494
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ukran-menekult.jpg
[width] => 892
[height] => 494
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ukran-menekult.jpg
[width] => 892
[height] => 494
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ukran-menekult.jpg
[width] => 892
[height] => 494
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 627
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 178555
[_edit_lock] => 1771521184:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 754613018000
[_oembed_db332664ec13341eeea75a1609a8c959] =>
Another IAEA-brokered local ceasefire is now in effect to enable restoration of the 330 kV backup power supply to the Zaporizhzhya Nuclear Power Plant.
Президент Володимир Зеленський заявив, що найближчим часом знову порушуватиме перед міжнародними партнерами питання створення в Європі власного виробництва ракет для систем протиповітряної оборони.
Про це глава держави сказав у вечірньому відеозверненні, передає Укрінформ.
За словами президента, відбулася нарада з міністром оборони Михайло Федоров, під час якої були визначені ключові пріоритети, зокрема щодо постачання ракет для ППО.
«Буде цими тижнями також значна кількість форматів із партнерами — різні перемовини, різні зустрічі. Ми будемо говорити й про те, що Європа потребує свого виробництва ракет для ППО. Усіх типів ракет, які реально потрібні», — зазначив Зеленський.
Президент підкреслив, що певні кроки в цьому напрямку вже є — триває розбудова та розширення виробництв, однак темпи й обсяги поки що залишаються недостатніми.
Глава держави нагадав, що Україна ще кілька років тому порушувала це питання у перемовинах зі США, зокрема щодо необхідності створення в Європі виробництва ракет для комплексів Patriot.
За його словами, раніше звучали обіцянки щодо надання ліцензій, однак американська сторона зрештою не погодилася на таке рішення.
«Ми пропонували виробництво і в Україні, і спільне з партнерами по НАТО в регіоні — з Румунія, з Польща тощо. Такі рішення точно змогли б посилити всіх нас, всю Європу», — наголосив президент.
Зеленський додав, що питання розвитку власного оборонного виробництва в Європі є критично важливим для зміцнення безпеки континенту.
Він висловив упевненість, що Європа зможе забезпечити себе необхідними обсягами та силою захисту, але, за його словами, було б значно краще, щоб такий результат був досягнутий швидше.
Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола заявила, що підтримка Києва залишається пріоритетом ЄС, попри розмови про „втому” в Європі. Крім того, Україна має бути в родині європейських країн.
Про це очільниця Європарламенту заявила під час панельної дискусії на Мюнхенській конференції.
Вона визнала, що питання використання заморожених російських активів для допомоги Україні викликає багато дискусій, а також що тиск на російського диктатора Володимира Путіна має бути відчутнішим.
„Він не відчуває достатнього болю. З цим ми погоджуємося”, — наголосила Мецола.
Політикиня зазначила, що наступного тижня підпише позику Україні на 90 млрд євро. За її словами, це рішення було погоджене менш ніж за чотири тижні, що є безпрецедентно швидко для Європейського Союзу.
Крім того, голова Європарламенту спростувала розмови європейців про „втому” від України серед частини суспільства.
„Тиждень тому я була на відкритті Зимових Олімпійських ігор, і найгучніші оплески були за українську делегацію. І це те, що спонтанно показує, що народ Європи з вами”, — зауважила Мецола.
Вона також наголосила, що розширення ЄС, зокрема вступ України, є взаємовигідним процесом.
„Це виграш для всіх. Це не про благодійність. Нам потрібна Україна, і нам потрібно, щоб Україна була частиною європейської родини. І ми можемо зробити набагато більше, і ми можемо зробити набагато, набагато, набагато більше”, — сказала Мецола.
[type] => post
[excerpt] => Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола заявила, що підтримка Києва залишається пріоритетом ЄС, попри розмови про "втому" в Європі. Крім того, Україна має бути в родині європейських країн.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1771352880
[modified] => 1771349801
)
[title] => Голова Європарламенту про вступ до ЄС: Нам потрібно, щоб Україна була частиною європейської родини
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=178348&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 178301
[uk] => 178348
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 178302
[image] => Array
(
[id] => 178302
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/metsola.png
[original_lng] => 1273202
[original_w] => 1315
[original_h] => 819
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/metsola-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/metsola-300x187.png
[width] => 300
[height] => 187
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/metsola-768x478.png
[width] => 768
[height] => 478
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/metsola-1024x638.png
[width] => 1024
[height] => 638
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/metsola.png
[width] => 1315
[height] => 819
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/metsola.png
[width] => 1315
[height] => 819
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/metsola.png
[width] => 1315
[height] => 819
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 296
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 178302
[_edit_lock] => 1771342602:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 750358325000
[_oembed_8c0117e4c9700a7f7f15fec56eba450c] =>
Shocking Russian drone attacks on Ukraine over the last 24 hours.
I’ve directed for UK deliveries of air defence and counter-drone systems to be accelerated as fast as possible.
We stand with Ukraine in the face of Putin’s aggression. Our thoughts are with Ukrainian families.
Україна не зможе стати членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року за поточною методологією. Брюссель розглядає можливість застосування „геополітичного підходу” для пришвидшення процесу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяви єврокомісара з розширення Марти Кос та прем’єр-міністра Хорватії Андрея Пленковича на Українському ланчі в Мюнхені, організованому Фондом Віктора Пінчука.
Марта Кос наголосила, що нинішні правила вступу, які діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання України у найближчі два роки. Водночас вона підкреслила необхідність пошуку нових рішень.
„На основі поточної методології розширення ЄС, вступ України в ЄС 1 січня 2027 року не є можливим. Але ми маємо знайти, як подолати розрив між процесом вступу, заснованим на досягненнях країн-кандидатів, та геополітичними викликами”, – заявила Кос.Play Video
За її словами, питання виходить за межі звичайної процедури розширення.
„Йдеться про щось значно більше – про об’єднання Європи. Якщо все зробимо правильно, ми вперше зможемо отримати об’єднану Європу”, – підкреслила вона.
Прем’єр-міністр Хорватії зазначив, що стандартний шлях потребує схвалення кожного кроку всіма країнами-членами, що є тривалим процесом. Проте ситуація може змінитися за наявності політичної волі.
„Швидкий підхід до вступу можливий – але це потребуватиме політичного рішення, щоб сказати: те, як ми робили раніше – це в минулому, що ми робимо зараз – це геополітичний підхід, „Великий вибух”, – пояснив Пленкович.
Водночас він закликав до обережності, зважаючи на масштаби української економіки, зокрема аграрного сектору.
„Це можна зробити в креативний спосіб, але це надзвичайно складний та делікатний процес, який не варто сприймати як даність. Вступ України не має спричинити дисбаланси в Євросоюзі”, – додав Пленкович.
Велика Британія, скандинавські країни та держави Балтії розглядають план захоплення танкерів російського тіньового флоту.
Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на власні джерела, передає Укрінформ.
Як розповіли співрозмовники видання, міністр оборони Великої Британії Джон Гілі зустрівся зі своїми колегами з країн Балтії та Північної Європи, щоб обговорити можливість захоплення нафтових танкерів тіньового флоту РФ. За словами одного з учасників та інших обізнаних із цим питанням, переговори Об’єднаних експедиційних сил – групи з 10 країн, які мають спільні зобов’язання щодо безпеки в Північній Атлантиці та Балтійському морі, – відбулися в межах Мюнхенської безпекової конференції.
За словами джерел, до Гілі на зустрічі приєднався глава британської армії Річард Найтон, який представив можливі варіанти дій, серед яких були спільні операції із затримання суден.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур в інтерв’ю виданню після зустрічі сказав, що «атмосфера та загальне розуміння полягало в тому, що нам потрібно бути більш активними».
«Послання полягає в тому, що країни, які надають прапори суднам тіньового флоту, повинні знати, що інші країни можуть вжити відповідних заходів», – заявив він, додавши, що перед ухваленням будь-якого рішення необхідні додаткові обговорення.
Своєю чергою міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна в окремому інтерв’ю зазначив, що деякі учасники обговорення залишаються обережними через «побоювання ескалації».
Подібні дії могли б здійснюватися за зразком американської операції, під час якої було затримано кілька нафтових танкерів поблизу Венесуели. Деякі з них були пов’язані з Росією.
За словами джерел, наразі незрозуміло, якою мірою США будуть залучені до цієї ініціативи, очолюваної Британією, але, ймовірно, відбуватиметься певна координація. Затримання суден, пов’язаних з Росією, вже викликало занепокоєння в Москві, і російські чиновники неофіційно вимагають від США припинити ці дії, зазначило джерело.
Тіньовий флот – це приблизно 1500 танкерів, які використовують фіктивні прапори, щоб виглядати легальними, водночас не дотримуючись при цьому регуляторних вимог. Понад 600 танкерів вже потрапили під санкції ЄС, Великої Британії та США через зв’язки з Росією.
7 січня Велика Британія допомогла США затримати нафтовий танкер «Марінера», який йшов під російським прапором. 22 січня французький військово-морський флот затримав нафтовий танкер, що прямував з Росії до Середземного моря.
💬 Britain has been magnificent in its support for Ukraine, for many of the same reasons that we are helping Ukraine.
You, too, have been a victim of Russia's actions. In fact, the term 'hybrid war' does not quite capture it; this has amounted to state terrorism. Your citizens…
— Ministry of Foreign Affairs 🇵🇱 (@PolandMFA) May 31, 2026
лава європейської дипломатії Кая Каллас заявила у вівторок, що запропонує список поступок, які Європа має вимагати від Росії в рамках угоди про припинення війни в Україні.
Про це повідомляє Reutersз посиланням на заяви Каллас журналістам у Брюсселі
„Усі учасники переговорів, включаючи росіян і американців, повинні розуміти, що для укладення угоди необхідна згода європейців.
І для цього у нас також є умови. І ми повинні висунути ці умови не українцям, на яких і так вже чиниться великий тиск, а росіянам”, – заявила вона.
Каллас сказала, що найближчими днями вона запропонує список урядам країн-членів ЄС.
Ці умови, за її словами, можуть включати вимоги до Росії повернути всіх викрадених українських дітей та обмеження чисельності російських збройних сил після закінчення війни.
