Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо ініціює зустріч з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, щоб обговорити відновлення транзиту нафти трубопроводом «Дружба». Про це він заявив на пресконференції в Братиславі, наголосивши, що ці переговори мають передувати його візиту до України.
Раніше президент Володимир Зеленський запросив словацького прем’єра відвідати Київ 6 або 9 березня.
«Словаччина хоче ініціювати зустріч з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, а в ідеалі – разом з Україною та Угорщиною, щоб якомога швидше відновити постачання нафти трубопроводом «Дружба», – заявив прем’єр-міністр Словаччини.
«Тепер це стало європейсько-українською проблемою, і Європа повинна вирішити, на чиєму вона боці», – сказав Фіцо.
Ситуація з постачанням нафти до Словаччини та Угорщини залишається невизначеною з 27 січня. Незважаючи на повідомлення про технічну готовність системи, транзит через територію України не здійснюється. Офіційний Київ аргументує це триваючим відновленням інфраструктури, проте відсутність доступу європейських спостерігачів до об’єктів викликає додаткові питання з боку Братислави та Будапешта.
У зв’язку з цим Словаччина вже оголосила надзвичайний стан у нафтовій галузі й заявила про призупинення експорту словацького дизельного пального до України, а також про припинення екстреної допомоги для стабілізації української електромережі.
Низка країн Європи із проукраїнськими урядами, а також Європейська комісія просять Київ дозволити візит до нафтопроводу «Дружба», щоб довести, що Україна справді намагається відновити транзит нафти.
Про це пише Financial Times із посиланням на п’ять неназваних дипломатів та посадовців ЄС.
Двоє співрозмовників видання заявили, що президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта спеціально звернулися до керівництва України з проханням надати доступ до нафтопроводу під час візиту до Києва 24 лютого. Але, мовляв, їм було відмовлено.
Неназваний високопоставлений дипломат ЄС назвав це рішення «автоголом» Києва, що дав Угорщині привід блокувати європейський кредит для України.
«Ми не можемо сказати, чи є пошкодження, чи ні. Є дуже прості способи задокументувати це та показати, що вони наполегливо працюють над їхнім відновленням. Вони цього не зробили», — сказав співрозмовник видання.
Тим часом український чиновник, наближений до президента Володимира Зеленського, заперечив припущення, що Київ зволікає з відновленням транзиту нафти. Він заявив, що техніки з «Нафтогазу» вже надали європейським колегам докази того, що «Дружба» зазнала серйозних пошкоджень.
Президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте акцентував, що значна частина відповідальності за подальший розвиток подій лежить на Сполучених Штатах.
„Багато в чому саме від Америки залежить, чи буде Росія готова закінчити війну”, – зазначив Зеленський.
За словами Володимира Зеленського, під час розмови йшлося про подальшу координацію з партнерами та дипломатичні зусилля задля завершення війни. Президент наголосив, що Україна налаштована на досягнення справедливого миру.
„Ми щиро хочемо закінчити цю війну та все для цього робимо”, — акцентував глава держави.
[type] => post [excerpt] => Президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте акцентував, що значна частина відповідальності за подальший розвиток подій лежить на Сполучених Штатах. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1772274480 [modified] => 1772240088 ) [title] => Зеленський в розмові з Рютте: готовність РФ закінчити війну «багато в чому залежить від Америки» [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=179459&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 179497 [uk] => 179459 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 179460 [image] => Array ( [id] => 179460 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-244.png [original_lng] => 302229 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-244-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-244-300x171.png [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-244.png [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-244.png [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-244.png [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-244.png [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-244.png [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1772232888:8 [_thumbnail_id] => 179460 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 731 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 723981113001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 612 [1] => 215 [2] => 276 [3] => 401 [4] => 397 ) [tags_name] => Array ( [0] => Володимир Зеленський [1] => ЄС [2] => росія [3] => США [4] => Україна ) ) [4] => Array ( [id] => 179432 [content] =>
В Єврокомісії заявили, що проєкт нових правил процесу розширення ЄС буде представлений за кілька місяців.
Про це в інтерв’ю „Європейській правді” розповіла єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
За її словами, Єврокомісія перебуває на завершальній стадії розробки можливих сценаріїв.
„Завдання зараз чітке: ми повинні переконливо представити, чому певний варіант дій ЄС – кращий за інші”, – сказала Кос.
На запитання, скільки часу потрібно Єврокомісії, щоб представити свій проєкт, Кос відповіла, що „йдеться про кілька місяців”.
„Поки ми у дискусіях. Адже йдеться про майбутнє Європи”, – додала вона.
У цьому контексті єврокомісарка, зокрема, вказала на проблему з одностайністю в ЄС через вето з боку деяких країн.
„Це буває складно – домовитися про одностайність усіх 27 членів ЄС – у тих питаннях, де потрібен консенсус. Тому варто обговорити, як ми будемо голосувати після вступу нових членів. А ще – як фінансувати усі програми. Як працюватиме процес ухвалення рішень. І також треба домовитися з питання цінностей”, – наголосила Кос.
Вона також додала, що переглянути правила вступу можливо і без зміни договору ЄС.
„Я згодна, змінити цей договір зараз було б украй складно. Але ми можемо зробити багато і без змін до нього. Є механізми, які ми досі не використовували, але тепер можемо перетворити їх на робочий інструмент”, – сказала Кос.
Вона наголосила, що навіть зараз, коли Єврокомісія перебуває у пошуку цих шляхів, рух України до членства в ЄС не зупинився.
„Ми шукаємо, як все це працюватиме у майбутньому. Ми думаємо, що змінити, щоби все це рухалося швидше. Але тим часом технічний процес триває”, – резюмувала вона
26 лютого Європейська комісія запустить нову ініціативу, спрямовану на забезпечення легшого доступу до кредитної підтримки для держав-членів ЄС, що межують з Росією, Білоруссю та Україною.
«Ця ініціатива під назвою EastInvest Facility є основою стратегії для східних регіонів ЄС, що межують з Росією, Білоруссю та Україною, ухваленої минулого тижня Єврокомісією, щоб допомогти цим регіонам подолати виклики, з якими вони стикаються внаслідок війни Росії проти України», – йдеться у повідомленні.
EastInvest Facility стане спеціалізованою фінансовою платформою для східних регіонів ЄС, яка об’єднає Групу Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), Європейський банк реконструкції та розвитку, Північний інвестиційний банк, Банк розвитку Ради Європи та національні промоційні банки з дев’яти відповідних держав-членів: Фінляндії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії.
Очікується, що це полегшить приватним та державним організаторам проєктів у східних регіонах ЄС доступ до позик та консультаційної підтримки для стимулювання їхньої економіки, розвитку торгівлі та посилення безпеки. Чотири фінансові установи-учасники оцінюють, що Механізм забезпечить щонайменше 28 млрд євро приватних та державних інвестицій у ці регіони.
Створення спеціальної платформи дозволить краще координувати дії між відповідними інвесторами, забезпечить високу взаємодоповнюваність та синергію їхніх заходів у східних прикордонних регіонах. EastInvest також служитиме для координації кредитної та консультаційної підтримки, зокрема місцевим органам влади, у східних прикордонних регіонах. Він задовольнятиме інвестиційні потреби, визначені в стратегіях розвитку регіонів, що межують з Росією, Білоруссю та Україною, шляхом цільової кредитної підтримки установ-учасників.
Механізм буде запущено на заході високого рівня, який проведе виконавчий віцепрезидент Рафаель Фітто в Брюсселі, де ЄІБ та інші міжнародні фінансові установи та національні банки-учасники підпишуть декларацію про наміри Механізму.
На заході, який відкриє президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, буде присутня президентка ЄІБ Надія Кальвіньо, а також високопоставлені представники дев’яти зацікавлених країн, які обговорять виклики та можливості, пов’язані із забезпеченням процвітання східних прикордонних регіонів Європи. Серед учасників – прем’єр-міністри Естонії Крістен Міхал, Литви Інги Ругінене (Латвії Евіки Сіліні) та Румунії Іллі Болоян, а також президент Європейського інвестиційного банку Надію Кальвіньо.
Євросоюз поки що не може визначити чітку дату вступу України. Але ЄС забезпечить підтримку на шляху країни до членства.
Як передає РБК-Україна, про це під час спілкування з журналістами в Києві заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Як зазначила фон дер Ляєн, абсолютно очевидно, що Україна може стати членом Євросоюзу.
„Вам усім відомо, що це дійсно процес, заснований на заслугах, це означає, що швидкість залежить від країни-кандидата”, – додала вона.
За словами голови ЄК, Україна справляється „видатним чином” із впровадженням досить складних реформ, незважаючи на продовження в країні війни на виживання.
„Я дуже добре розумію, що для вас чітка дата абсолютно важлива. Сьогодні ви говорили, що є певний показник, якого ви хотіли б досягти. З нашого боку, дата поки неможлива, але, звісно, підтримка, завдяки якій ви можете досягти своєї мети, буде однозначно надана”, – запевнила фон дер Ляєн.
Нинішня методологія розширення створена для мирних часів, коли кандидати дійсно мають достатньо часу для проведення всіх реформ.
Євросоюз розглядає зміну понад 40-річних правил вступу, аби прискорити інтеграцію України, проте для цього необхідна згода всіх 27 країн-членів. Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос на конференції YES Meeting, передає РБК-Україна.
„Ми інноваційні та мислимо нестандартно в часи, коли стандартів не існує. Але зараз найголовніше питання, звичайно, полягає в тому, коли це членство (України в ЄС – ред.) настане”, – пояснила Кос.
Вона закликала визнати, що методологія розширення, котру ЄС використовує сьогодні, створена для мирних часів, коли кандидати дійсно мають достатньо часу для проведення всіх реформ.
„Тому ми готуємо новий підхід до цієї методології, який дозволить не тільки Україні, а й деяким іншим країнам-кандидатам, ймовірно, лідерам, інтегруватися раніше. Але ми маємо обговорити це з 27 країнами-членами ЄС”, – додала єврокомісарка.
Кос акцентувала, що за існуючою методологією неможливо, щоб Україна стала членом ЄС з 1 січня 2027 року.
„Методологія, про яку я говорю, використовується нами протягом останніх 40 років, плюс-мінус. Тож якщо нам вдасться змінити методологію, залучивши всі 27 країн ЄС, і я сподіваюся, що з підтримкою Франції, то ми зможемо це зробити. Це політичне рішення”, – зазначила вона.
Україна очікує від Європейського Союзу конкретних рішень щодо майбутнього членства. У Києві вважають, що затягування процесу створює додаткові ризики на тлі війни і тиску з боку Росії.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію Financial Times.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Київ очікує чіткої відповіді від Європейського Союзу щодо вступу країни до блоку. Він заявив, що хоче отримати конкретну дату і просить ЄС більше не відкладати це рішення, щоб наступні керівники та нове покоління українців не опинилися в ситуації, коли Росія блокуватиме членство України на десятиліття.
З точки зору української сторони, відкладання інтеграції створює довгострокові ризики для країни. Російське керівництво, за словами президента, намагається використовувати різні політичні маневри, включно із взаємодією з міжнародними лідерами, щоб послабити позиції Києва в переговорах.
Заяви президента відображають стратегічне прагнення України закріпитися в європейських структурах і знизити вплив зовнішнього тиску на національну політику. Конкретна дата вступу до ЄС розглядається як ключовий елемент довгострокової безпеки і стабільності країни, що особливо актуально в контексті зростаючої агресії з боку Російської Федерації.
[type] => post [excerpt] => Україна очікує від Європейського Союзу конкретних рішень щодо майбутнього членства. У Києві вважають, що затягування процесу створює додаткові ризики на тлі війни і тиску з боку Росії. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1771945020 [modified] => 1771942023 ) [title] => Зеленський зажадав чіткого терміну членства України в ЄС [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=179085&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 179060 [uk] => 179085 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 179061 [image] => Array ( [id] => 179061 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/zelenszkij-42.jpg [original_lng] => 28050 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/zelenszkij-42-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/zelenszkij-42-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/zelenszkij-42.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/zelenszkij-42.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/zelenszkij-42.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/zelenszkij-42.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/zelenszkij-42.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 564 [_thumbnail_id] => 179061 [_edit_lock] => 1771934823:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_45f27c0cf4b564af4ad6b71df7e592b8] => [_oembed_time_45f27c0cf4b564af4ad6b71df7e592b8] => 1771937824 [_algolia_sync] => 764172885000 [_oembed_db332664ec13341eeea75a1609a8c959] =>
Another IAEA-brokered local ceasefire is now in effect to enable restoration of the 330 kV backup power supply to the Zaporizhzhya Nuclear Power Plant.
До переліку безпечних країн походження на рівні ЄС включено Бангладеш, Колумбію, Єгипет, Індію, Косово, Марокко та Туніс.
Рада ЄС 23 лютого офіційно ухвалила перший загальноєвропейський список безпечних країн походження, а також переглянула концепцію безпечних третіх країн. Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС.
„Цей перший в історії спільний список безпечних країн походження ЄС та перегляд концепції безпечних третіх країн сприятимуть швидшим та послідовнішим процедурам надання притулку. Вони допомагають втіленню Пакту про міграцію та притулок і є конкретним кроком до його реалізації. Ми прагнемо його своєчасного виконання”, – заявив заступник міністра з питань міграції та міжнародного захисту Республіки Кіпр Ніколас Іоаннідес, країна якого головує в Раді ЄС у першій половині 2026 року.
Ці два законодавчі акти спрямовані на подальшу гармонізацію та підвищення ефективності системи ЄС у сфері міграції та притулку.
Зазначається, що загальноєвропейський список безпечних країн походження допоможе державам-членам ефективніше розглядати заяви про міжнародний захист, подані громадянами цих країн.Водночас переглянута концепція безпечної третьої країни надасть державам-членам більше гнучкості у відхиленні заяв про надання притулку як неприйнятних.
До переліку безпечних країн походження на рівні ЄС включено Бангладеш, Колумбію, Єгипет, Індію, Косово, Марокко та Туніс.
Країни-кандидати на вступ до ЄС також можуть вважатися безпечними країнами походження за умови відсутності міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту, застосування проти них обмежувальних заходів ЄС через порушення основних прав і свобод або якщо частка позитивних рішень щодо заяв їхніх громадян про міжнародний захист у державах-членах перевищує 20%.
Держави-члени все ще зможуть мати власні національні списки додаткових третіх країн, які вони вважають безпечними.
Концепція безпечних третіх країн дозволяє державам-членам ЄС відхиляти заяву про надання притулку як неприйнятну (без розгляду по суті), коли шукачі притулку могли б звернутися за міжнародним захистом та, якщо вони мають на це право, отримати його в країні, що не входить до ЄС, але вважається безпечною для них. Законодавство розширює та уточнює підстави для визнання заяв неприйнятними на основі цієї концепції.
Держави-члени можуть застосовувати цю концепцію у трьох випадках: якщо існує зв’язок між шукачем притулку та безпечною третьою країною (водночас зв’язок більше не буде обов’язковим критерієм для використання концепції безпечної третьої країни); якщо заявник прямував транзитом через безпечну країну до прибуття в ЄС; якщо існує угода чи домовленість з безпечною країною.
За винятком певних правил, які можуть бути внесені на ранній стадії, список безпечних країн походження та зміни до концепції безпечних третіх країн почнуть застосовуватися 12 червня 2026 року, одночасно з рештою Пакту про міграцію та притулок.
