У питанні розширення Європейський Союз не може йти на компроміси щодо верховенства права, демократії, основоположних прав чи спільної зовнішньої політики та політики безпеки. Про це в Страсбурзі заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
Під час дебатів щодо стратегії розширення в Європарламенті вона наголосила, що визначальним має бути підхід, заснований на заслугах, а поява «троянських коней», здатних підірвати ЄС зсередини, є неприпустимою.
За словами Кос, до Євросоюзу можуть приєднуватися лише сильні держави зі стійкими демократіями, здатні протистояти токсичному впливу росії. Вона навела Грузію як приклад того, що стається під російським впливом: автократичний режим придушує будь-які демократичні прояви.
Відтак Марта Кос підкреслила: лідерство країни у процесі вступу в минулому не надає їй жодного особливого статусу сьогодні. Це стосується як Чорногорії та Албанії, так і Молдови та України. Прогрес необхідно постійно підтверджувати новими реформами, це єдиний шлях до зміцнення довіри. Водночас Кос зауважила, що довіра є «вулицею з двостороннім рухом»: якщо країни-кандидати демонструють відчутний результат у реформах, Європейський Союз також зобов’язаний активізувати свої зусилля.
«Сьогодні розширення – це набагато більше, ніж просто зростання кількості членів. Передусім це питання гарантування миру, безпеки та процвітання в усій Європі», – наголосила єврокомісарка.
Марта Кос позитивно оцінила підтримку Європейським парламентом ідеї поступової інтеграції. За її словами, такий підхід дозволить пришвидшити вступ як країн Західних Балкан, так і Молдови та України.
Водночас посадовиця наголосила, що розширення має зміцнювати Євросоюз зсередини. Це вимагає від самого ЄС ґрунтовної внутрішньої підготовки, щоб забезпечити ефективну роботу розширеної спільноти в майбутньому.
«Допомагаючи країнам-кандидатам, ми діємо в інтересах самих держав-членів», – заявила Марта Кос. Вона додала, що «захисна мережа демократії», яку створює розширення, має охопити весь європейський континент.
Депутатка Європарламенту від угорської партії «Фідес» Вікторія Ференц на дебатах заявила, що поки в Україні громадяни гинуть унаслідок примусової мобілізації та ігнорування прав людини, подальший поступ країни в процесі вступу до ЄС є неприйнятним. На її думку, ці смерті не випадкові трагедії, а результат політики Української держави та бездіяльності Європейської комісії.
«Війна – це трагедія, але вона не може бути виправданням для України, щоб не виконувати фундаментальні правові та моральні зобов’язання. Своєю нинішньою політикою Європейський Союз не лише кидає людей напризволяще, а й ставить під загрозу власну моральність», – наголосила Вікторія Ференц.
[type] => post [excerpt] => У питанні розширення Європейський Союз не може йти на компроміси щодо верховенства права, демократії, основоположних прав чи спільної зовнішньої політики та політики безпеки. Про це в Страсбурзі заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1773319380 [modified] => 1773315702 ) [title] => ЄС має запобігти появі троянських коней в особі нових учасників – Марта Кос [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=180595&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 180487 [uk] => 180595 ) [trid] => din4423 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 180489 [image] => Array ( [id] => 180489 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kos.png [original_lng] => 1072288 [original_w] => 1315 [original_h] => 826 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kos-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kos-300x188.png [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kos-768x482.png [width] => 768 [height] => 482 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kos-1024x643.png [width] => 1024 [height] => 643 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kos.png [width] => 1315 [height] => 826 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kos.png [width] => 1315 [height] => 826 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kos.png [width] => 1315 [height] => 826 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 2 [views_count] => 498 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 180489 [_edit_lock] => 1773308511:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 797696530000 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 [3] => 9 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Спецтема [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 215 [1] => 40686 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => розширення ) ) [1] => Array ( [id] => 180534 [content] =>
Президент Європейської ради Антоніу Кошта під час термінових консультацій із лідерами G7 виступив категорично проти пом’якшення санкційного тиску на Москву.
Як ідеться в дописі Кошти в соцмережі Х, консультації ініціював президент Франції Еммануель Макрон у відповідь на загострення ситуації навколо Ірану та на Близькому Сході, що безпосередньо загрожує світовій енергетичній безпеці.
Кошта разом із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн наголосили, що забезпечення стабільності енергетичних потоків, зокрема, через стратегічну Ормузьку протоку, залишається пріоритетом, але не ціною поступок агресору.
«Введення обмеження цін на нафту допоможе стабілізувати ринки та обмежити доходи росії. Наразі не час послаблювати санкції проти росії», – наголосив президент Євроради.
Основний акцент під час переговорів зробили на важливості дотримання цінової стелі на нафту. У ЄС вважають, що жорстке виконання цього обмеження допоможе стабілізувати ринки та водночас обмежити доходи Кремля.
Українські військові інструктори приїдуть навчати німецьку армію, яка роками передавала Україні власний бойовий досвід. Берлін хоче до 2029 року підготуватися до можливого нападу росії.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters, про це заявив головнокомандувач німецької армії генерал-лейтенант Крістіан Фройдінг.
Україна направить своїх військових до армійських шкіл Німеччини – ділитися тим, чого навчила реальна війна з росією. Берлін і Київ домовилися про це минулого місяця.
Перша група інструкторів налічуватиме кілька десятків людей і залишиться в країні на кілька тижнів.
Українські фахівці навчатимуть:
артилерійської справи
інженерних рішень на полі бою
бронетанкових операцій
застосування дронів
командування і управління в умовах сучасної війни.
Окремо – так звана „data-driven warfare„: бойові дії з використанням цифрових технологій та з’єднаних між собою систем. Такого, за словами Фройдінга, немає в жодному підручнику.
Розвідки Німеччини та інших країн НАТО попереджають: Росія може бути готова до великого нападу на Альянс уже до 2029 року.
„Це ж майже післязавтра. У нас немає часу – ворог не чекає, поки ми оголосимо про свою готовність”, – сказав Фройдінг.
Він також додав, що Німеччина першою уклала таку угоду з Україною, але очікує, що інші країни НАТО підуть тим самим шляхом.
Росія заперечує наміри нападати на НАТО. Але, як зазначають у Берліні, Москва говорила те саме перед вторгненням в Україну.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що під час зустрічі з президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн сторони погодилися щодо необхідності відновлення транзиту нафти нафтопроводом «Дружба».
Про це повідомляє словацький мовник SME.
За словами словацького прем’єра, Словаччина та Європейська Комісія мають спільну позицію щодо відновлення транзиту російської нафти через територію України. «Ми погодилися, що транзит через нафтопровід «Дружба» повинен бути відновлений», – заявив Фіцо.
Він також нагадав, що Словаччина має виняток у санкційній політиці Європейського Союзу, який дозволяє країні купувати російську нафту.
За його словами, Словаччина може отримувати російську нафту не лише через нафтопровід «Дружба», а й морським шляхом. Однак у цьому випадку виникають труднощі у взаємодії з партнерами. «Однак тут ми стикаємося з проблемою з нашими хорватськими партнерами, але я вірю, що її можна вирішити», – сказав прем’єр.
Фіцо також заявив, що показав президентці Єврокомісії супутникові знімки, які, за його словами, свідчать про відсутність пошкоджень нафтопроводу на території України.
За словами прем’єра Словаччини, ці дані нібито свідчать про те, що рішення про припинення транзиту нафти було ухвалене українською стороною.
Фіцо також повідомив, що Європейська Комісія готова підтримати перевірку стану трубопроводу. «Якщо нафтопровід «Дружба» пошкоджено, його потрібно якнайшвидше відремонтувати та ввести в експлуатацію. Словаччина та ЄК готові надати експертні ресурси для ремонту, якщо це буде необхідно, а ЄК готова фінансувати можливий ремонт», – заявив він.
За словами Фіцо, Словаччина та Єврокомісія зацікавлені у відправленні до України інспекційної групи, яка має перевірити технічний стан нафтопроводу.
Війна росії проти України та конфлікти на Близькому Сході мають спільну основу — руйнування міжнародного права. Про це заявила очільниця європейської дипломатії Кая Каллас під час щорічної конференції послів ЄС у Брюссель, повідомляє Радіо Свобода.
«Дві головні глобальні кризи сьогодні – на Близькому Сході та в агресії Росії проти України – безпосередньо пов’язані. Тому що вони мають спільну основу: руйнування міжнародного права. Це різко загострилося, коли Росія, постійний член Ради безпеки ООН, безкарно вторглася до сусідньої держави… Це стало сигналом для всього світу, що за свої дії більше немає відповідальності. Книга правил була просто викинута у вікно», – підкреслила Каллас.
Вона впевнена, що без відновлення міжнародного права й відповідальності за його порушення дестабілізація і хаос повсюди продовжаться. Нині ж, зауважила Каллас, формується новий світовий порядок, у якому домінує сила.
Тим не менше, продовжила чільна дипломатка ЄС, росія не перемагає в Україні, а найбільша пов’язана з державою-агресоркою загроза – не на полі бою.
«Її армія загрузла, а економіка перебуває в різкому спаді. Демографічно росія руйнується. Насправді найбільша загроза, яку зараз становить росія, полягає в тому, що вона може отримати більше за столом переговорів і через когнітивну війну, ніж досягла на полі бою. І саме тому так само важливо, як мати місце за столом переговорів, – знати, що саме вимагати, коли ти сидиш за цим столом», – наголосила Каллас, нагадавши про свої пропозиції вимог від росії, зокрема обмеження чисельності її армії та компенсацію нею завданих Україні збитків.
Високопосадовиця наголосила, що не бачить жодних ознак прагнення росії до миру, й останні удари по Україні 7 березня є свідченням цього.
«Навпаки – все, що ми бачимо, вказує на те, що росія хоче розширити війну. Тому ми також переозброюємося, щоб зміцнити здатність Європи захищати себе… Стримування війни дешевше, ніж її ведення», – наголосила Каллас.
[type] => post [excerpt] => Війна Росії проти України та конфлікти на Близькому Сході мають спільну основу — руйнування міжнародного права. Про це заявила очільниця європейської дипломатії Кая Каллас під час щорічної конференції послів ЄС у Брюссель, повідомляє Радіо Свобода. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1773175380 [modified] => 1773164926 ) [title] => рф - вона може отримати більше за столом переговорів, ніж досягла на полі бою, - Каллас [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=180442&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 180383 [uk] => 180442 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 180384 [image] => Array ( [id] => 180384 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kallas-2.jpg [original_lng] => 128027 [original_w] => 727 [original_h] => 485 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kallas-2-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kallas-2-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kallas-2.jpg [width] => 727 [height] => 485 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kallas-2.jpg [width] => 727 [height] => 485 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kallas-2.jpg [width] => 727 [height] => 485 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kallas-2.jpg [width] => 727 [height] => 485 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/kallas-2.jpg [width] => 727 [height] => 485 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 432 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 180384 [_edit_lock] => 1773157726:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 755548116002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 977086 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 215 [1] => 276 [2] => 397 ) [tags_name] => Array ( [0] => ЄС [1] => росія [2] => Україна ) ) [5] => Array ( [id] => 180333 [content] =>
Ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель закликала європейські країни не довіряти Сполученим Штатам переговори, спрямовані на припинення війни в Україні.
Під час свого виступу на традиційному щорічному бенкеті Маттіа-Маль у Гамбурзькій ратуші Меркель підкреслила: «Європа має взяти власну долю у свої руки». Вона закликала Європу до рішучих дій, щоб світ сприймав її як серйозного гравця, який говорить єдиним голосом. Меркель наголосила: «Для мене це питання виходить далеко за межі безпеки». На її переконання, об’єднана Європа – це не лише захист демократії, верховенства права, людської гідності та економічного добробуту, а й безпека зовнішніх кордонів, збереження культурної ідентичності та спільний розвиток.
«У цифровому секторі ЄС також має досягти більшої незалежності – як у програмному, так і в апаратному забезпеченні», – додала вона.
Меркель наголосила, що у війні росії проти України Європейський Союз повинен не лише «виступати на боці України як військовий союзник проти російського агресора, що є життєво необхідним, а й спрямовувати свою дипломатичну міць на припинення цієї загарбницької війни». Вона також нагадала, що ще у 2021 році була переконана: переговори з президентом рф Володимиром Путіним не мають бути виключною прерогативою Сполучених Штатів.
«Ідеться про життєво важливі інтереси Європи», – сказала колишня канцлерка. Вона наголосила, що лише завдяки поєднанню військового та дипломатичного потенціалів Європа здатна досягти своєї мети – «щоб росія не виграла цю війну, а Україна мала майбутнє як вільна, мирна та суверенна держава».
«Проте автономія та незалежність ЄС можливі тільки за наявності відповідного фінансового ресурсу. Саме тому стабільне економічне зростання, зміцнення внутрішнього ринку та пожвавлення торгівлі з країнами за межами Європи є ключовими пріоритетами», – зазначила Меркель, згадавши про нещодавні угоди з Індією та країнами Меркосур.
Попередження Ангели Меркель набувають особливої ваги на тлі розгортання гострої енергетичної кризи. Через початок війни в Ірані Ормузька протока, критично важлива артерія для постачання енергоносіїв до Європи, фактично закрита. Ситуацію загострив Володимир Путін, який на початку березня заявив про намір росії достроково вийти з європейського енергетичного ринку, не чекаючи 2027 року. За його словами, постачання може бути припинене вже з 25 березня, за винятком таких «надійних партнерів», як Угорщина та Словаччина.
Президент Володимир Зеленський дорікнув Євросоюзу за відсутність прогресу щодо 20-го пакету санкцій проти Росії та щодо репараційного кредиту Україні в розмірі 90 мільярдів євро.
„Досі жодного прогресу немає по 20-му пакету санкцій Євросоюзу проти Росії за цю війну. Немає руху по пакету допомоги для України у 90 мільярдів євро, хоча Європа визнає, що це для нас життєво важливо. Все одно блокування пакету зберігається”, – звернення президента
Зеленський зазначив, що в розмові у суботу скоординував позиції щодо цих питань із президентом Франції Емманюелем Макроном.
„Фактично весь наступний тиждень буде присвячений спільній роботі з європейцями, щоб рішення, які потрібні для захисту України, дійсно запрацювали”, – сказав він.
Зеленський також подякував країнам, які роблять внески в програму PURL, яка дозволяє Україні купувати американські ракети для ППО, зокрема для ЗРК Patriot.
„Тим більше ми бачимо інформацію про російську допомогу іранському режиму: є повідомлення, що росіяни дають розвіддані режиму в Ірані, щоб корегувати удари по американцях. Також є дані про російські компоненти в „Шахедах”, що застосовуються на Близькому Сході, а це проти і арабських країн, і проти американців у регіоні. Кожен такий факт свідчить, що ми маємо справу з режимами, які не просто пов’язані одне з одним, а які існують завдяки одне одному – російський та іранський режими – і вбивають фактично скоординовано і тут, у Європі, і там, на Близькому Сході”, – сказав президент.
Він підкреслив, що Україна працює, щоб допомогти захистити Близький Схід від „Шахедів” і розраховує, що й захисту України буде надаватися відповідна допомога.
Україна розраховує на допомогу Ірландії під час її головування в Раді ЄС у розблокуванні переговорів про членство України в Євросоюзі за всіма кластерами, заявила заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк.
„Сьогодні в Ірландії, в Дубліні. Провела робочу зустріч зі спікером Сенату парламенту Ірландії Марком Дейлі… Ми вдячні Ірландії за підтримку 20-го санкційного пакета ЄС проти рф. Сподіваємося на допомогу під час майбутнього головування в Раді ЄС у розблокуванні переговорів про членство України в Євросоюзі за всіма кластерами”, – у Фейсбуці у п’ятницю.
За її словами, Дейлі запевнив, що під час головування в Раді ЄС (1 липня – 31 грудня 2026 р.), Ірландія докладатиме максимальних зусиль для просування і прискорення переговорних процедур про вступ України до ЄС.
„Членство України в ЄС має вирішальне значення”, – цитує Дейлі віцеспікерка.
На думку Кондратюк, важливо, що офіційний Дублін розглядає членство в Євросоюзі ключовою гарантією безпеки України.
„Крім того, важливо якомога швидше розблокувати виділення Україні 90 млрд євро кредиту від ЄС. Розраховуємо на підтримку збереження „пакетного” підходу до України та Молдови в межах переговорного процесу”, – підкреслила Кондратюк.
Кондратюк також подякувала Ірландії за надану гуманітарну та нелетальну військову допомогу Україні на майже 570 млн євро.
„Вдячні за наданий з 2022 року прихисток понад 120 тисячам українців. Українці пережили дуже важку і холодну зиму. Ірландія не залишалася осторонь та виділила 25 млн євро Фонду підтримки енергетики України… Сподіваємося на продовження та збільшення обсягів ірландської допомоги у 2026 році. Адже росія не демонструє жодної готовності до миру, а лише ескалує війну і терор проти України”, – зазначила Кондратюк.
Кіпр, який наразі головує в Раді ЄС, відкладе або переведе у віртуальний формат усі заплановані на березень зустрічі ЄС через тривалу кризу на Близькому Сході,
Про це повідомили Politico два кіпрські посадовці, пише „Європейська правда”.
За словами співрозмовників видання, всі зустрічі Європейського Союзу, заплановані на міністерському рівні, будуть перенесені на пізніший термін, а конференції та зустрічі на технічному рівні будуть проводитися у форматі телеконференцій.
„Через події в регіоні виникли труднощі або скасування рейсів не тільки на Кіпр, але й в інші країни регіону, тому нам довелося проявити гнучкість”, – сказав один з посадовців.
Загострення на Близькому Сході вже змусило острівну державу відкласти засідання міністрів європейських справ, яке мало відбутися 2-3 березня, та засідання міністрів культури, яке мало відбутися 5-6 березня.
Серед інших зустрічей, включених до календаря на березень, – зустріч міністрів оборони 11-12 березня, зустріч з питань телекомунікацій 23-24 березня, зустріч Екофіну 27-28 березня та засідання Ради з питань досліджень і конкурентоспроможності 30-31 березня.
Неформальна зустріч Європейської ради з усіма лідерами ЄС запланована на 23-24 квітня на Кіпрі і поки що не переноситься. Кіпрське головування прагнуло запросити лідерів країн ширшого регіону для обговорення питань Близького Сходу.
Ісландія проведе референдум 29 серпня, щоб закласти основу для потенційного вступу до Європейського Союзу пізніше, повідомляє Bloomberg.
Видання зазначає, що острівна держава налагоджує тісніші відносини з Європою.
Ісландці встановлять, чи слід відновити переговори про членство у Європейському Союзі, заявила міністерка закордонних справ Торгердур Катрін Гуннарсдоттір.
Північноатлантична країна прискорює тіснішу співпрацю зі своїми європейськими колегами після того, як геополітичні зміни, зокрема тарифи президента Дональда Трампа, зробили США менш надійним партнером.
Нинішній уряд на чолі з проєвропейськими соціал-демократами обіцяв провести референдум не пізніше 2027 року. Більшість опитувань за останні кілька років показують підтримку членства країни в ЄС на рівні близько 40%, хоча деякі показали підтримку майже половини виборців.
Ісландці визначаться, чи відновлювати переговори про вступ до ЄС, які розпочалися в 2009 році після краху банківської системи острова, але були відкладені в 2015 році. Якщо ця пропозиція буде схвалена, а переговори про вступ до ЄС завершені, ісландці проголосують вдруге — вже щодо безпосереднього членства у торговому блоці.
Ісландія вже має доступ до внутрішнього ринку ЄС, разом з іншими країнами, що не входять до ЄС – Норвегією, Швейцарією та Ліхтенштейном. Членство зробить Ісландію учасницею низку угод про вільну торгівлю, які ЄС уклав з країнами світу, що буде корисно країні.
Але є також спірні питання, включно з контролем над рибальськими водами острова – ключовою галуззю промисловості в маленькій країні, поряд з туризмом та виробництвом алюмінію.
