Президент Венесуели Ніколас Мадуро вислав посла Євросоюзу зі своєї країни в понеділок після того, як у ЄС запровадили санкції щодо лояльних йому чиновників у зв’язку з їхніми діями проти демократичного функціонування Національних зборів Венесуели.
Президент дав Ізабель Брильанте Педросу 72 години на те, щоб покинути країну.
Європейський Союз у понеділок вніс до санкційного списку з десяток чиновників і парламентаріїв Венесуели, у якому загалом стало 36 осіб, за їхню роль у підриві демократії та верховенства права. Серед них і Луїс Парра, голова Національних зборів, обраний за суперечливих обставин.
«Хто вони такі, щоб примушувати нас виконувати їхню волю?» – обурився Мадуро, оголошуючи своє рішення. «Досить європейського колоніалізму, втручань, заснованих на перевазі та расизмі!» – наголосив він.
Венесуела бореться із серйозною економічною та політичною кризою. Її причиною є те, що країна експортує лише нафтопродукти, і внаслідок значного зниження цін на нафту кілька років тому економіка держави почала занепадати. А внутрішньополітична криза розпочалася після того, як опозиція на останніх виборах отримала більшість у парламенті.
Згодом Верховний суд, лояльний до влади, став поступово позбавляти законодавчу гілку влади повноважень, відтак президент Ніколас Мадуро у 2017 році створив паралельний законодавчий орган, хоча це й супроводжувалося значним міжнародними осудом.
NEW: Recent activity identified by CSIS experts in satellite imagery and social media shows concerning military activity from Venezuelan armed forces in the disputed Essequibo territory and nearby waters.
NEW: Recent activity identified by CSIS experts in satellite imagery and social media shows concerning military activity from Venezuelan armed forces in the disputed Essequibo territory and nearby waters.
Європарламент під час пленарного засідання у Брюсселі 19 червня затвердив доповідь, яка містить рекомендації Єврокомісії та Європейській Раді в контексті розвитку Східного партнерства. Доповідь рекомендує Євросоюзу розвивати відносини з країнами Східного партнерства – Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією, Грузією, Молдовою і Україною, – повідомила на своєму офіційному сайті депутат Європарламенту Андрея Бочкор.
Східне партнерство дуже важливе для ЄС, тому Союз повинен вжити істотних кроків для підтримки східних партнерів. Потрібно надсилати такі амбітні повідомлення нашим східним партнерам, які мають реальну європейську перспективу та взаємні зобов’язання.
ЄС повинен підтримувати та заохочувати до здійснення реформ, необхідних для європейської інтеграції, зміцнення демократії, верховенства права та поваги до основних прав людини та меншин, відповідно до міжнародних стандартів та законодавства ЄС.
«Щодо процесів реформ у східних партнерів, важливо підтримувати стимули відповідно до принципу «більше за більше», щоб кожна країна могла встановити тісний зв’язок з Європейським Союзом на основі власних амбіцій. Важливо визнавати прагнення асоційованих членів, але водночас бажати єдності Східного партнерства та повною мірою використовувати можливості, пропоновані Угодою про асоціацію та Поглибленою і всеосяжною угодою про вільну торгівлю (DCFTA). Фінансова підтримка повинна надаватися за певних умов та бути пов’язаною з перевіркою виконання домовленостей. Слід поглибити торговельно-економічні відносини з нашими східними партнерами та мати на увазі, що регіон відіграє важливу роль в енергетичній безпеці ЄС. Вважаю важливим розширення можливостей перетину кордону між ЄС та його східними сусідами у нових і сучасних прикордонних переходах, котрі стануть частиною плану розвитку інфраструктури між Євросоюзом та країнами Східного партнерства. Контакт між людьми, міжрегіональні та транскордонні ініціативи мають стати пріоритетом. Потрібно більше уваги приділяти молоді, деякі програми ЄС ще більше розширити на країни Східного партнерства – такі, як уже реалізовані програми Erasmus + та Creative Europe, заохочувати до участі у програмі Horizont Europe», – наголосила Андрея Бочкор.
«Вважаю успіхом, що наші пропозиції щодо забезпечення прав національних меншин також були включені до тексту. Це, зокрема, надання рівних можливостей для представлення всіх етнічних та національних меншин під час змін виборчого законодавства, а також забезпечення права на отримання інформації та вираження думки рідною мовою, боротьба з усіма формами етнічної та мовної ненависті й дискримінації та з неправдивими новинами й дезінформацією щодо етнічних та національних меншин. Для угорців Закарпаття особливо важливо, щоб під час реформ Україна не обмежувала набуті права національних меншин, зокрема, угорської громади, і забезпечила для них рівні можливості у використанні мови та для представлення інтересів. Наразі Україна не дуже прагне це забезпечувати, тож мусимо всіляко звертати на це увагу», – додала Андрея Бочкор, депутат Європарламенту закарпатського походження.
«Для нас є пріоритетом продовження просування політики Східного партнерства, щоб, окрім слів, були зроблені конкретні кроки. Ми підтримуємо кроки країн-партнерів до ЄС і повинні сприяти економічному зростанню регіону, зберігаючи при цьому інклюзивний характер партнерства. Водночас для нас завжди залишатиметься важливою повага до прав представників національних меншин. Прикро, що Україна продовжує негативну тенденцію щодо захисту прав угорських меншин всупереч своїм міжнародним зобов’язанням», – заявила депутат Європарламенту від угорської партії «Фідес» Кінга Гал після голосування.
Польща наполягатиме, щоб у проєкті “Східне партнерство” було передбачено перспективу євроінтеграції для країн, які беруть в ньому участь.
Про це заявила віцемаршалок Сейму Польщі Малгожата Госєвська.
“Польща твердо стоїть на позиції, що цей проєкт матиме сенс виключно тоді, коли він дає країнам-учасницям перспективу приєднання до європейських структур. Дискусія на тему майбутнього “Східного партнерства” триває як у країнах-членах ЄС, так і в країнах Партнерства – і через кілька місяців ми побачимо, чим це все завершиться”,- заявила Госєвська.
Вона назвала загрозливою позицію Франції, яка вже, фактично, висловилася про закриття шляху до ЄС для Північної Македонії.
“Вони кажуть: “Ми даємо вам шанс, надію, робіть реформи, змінюйте назву країни, а ми вам потім так нічого і не підтвердимо”. Це дуже небезпечно, адже ніхто не любить, щоб його обманювали. Це дає аргументи противникам прозахідного напряму розвитку країн колишнього радянського блоку й ускладнює близьку співпрацю з цими країнами”,- зазначила польський політик.
Вона додала, що це підживлює дії Росії, яка показує ЄС у дуже поганому світлі й відштовхує Україну, Грузію, Молдову від Спільноти.
“Польща на різних форумах рішуче представлятиме позицію щодо необхідності розширення ЄС. Ми говоритимемо про це з країнами Центрально-Східної Європи, аби спільним голосом боротися за шанс для України, Грузії й Молдови приєднатися до європейських структур”,- резюмувала віце-маршалок Сейму РП.
Про це заявив віце-президент Єврокомісії із захисту
Європейського шляху життя Маргаритіс Шинас (Margaritis Schinas) у неділю, 16
лютого під час дискусії на Мюнхенській безпековій конференції, повідомляє Укрінформ.
На його думку, Євросоюз має дати відповіді на виклики, які
сьогодні постали у сферах цифрової та фізичної безпеки, і, також, вже не має повторювати
помилок у вирішенні проблеми міграції, які потребують як солідарності в межах
усього Євросоюзу, так і національної відповідальності «прифронтових» країн ЄС.
«У питаннях безпеки ми все ще постаємо перед фрагментацією і нестачею довіри, яка є природною для людей, що переймаються безпекою. Ми маємо подолати цю нестачу довіри і спробувати працювати разом, щоб відповісти на фізичні та цифрові загрози, встановити «лінію захисту» з ними, підготувати Євросоюз до цих нових викликів, включаючи 5G та штучний інтелект. Ніхто в Європі не хоче, щоб розвиток алгоритмів був лише в руках інженерів, ми хочемо, щоб вони були в руках політиків і регуляторів. І, безумовно, великим викликом є знайти правильний баланс у міграційній політиці, яка поєднує дві базові основи – відповідальність та солідарність», – сказав пан Маргаритіс Шинас.
Він
зазначив, що сьогодні Європейський Союз готує новий законодавчий пакет у сфері притулку
та міграції. Він відображатиме новий, холістичний та цілісний підхід, який
охоплюватиме відносини між ЄС і країнами походження міграції, а також з
країнами транзиту. За словами пана Шинаса, Європа
витрачає велику кількість грошей на розвиток та допомогу цим країнам, але все
ще не змогла відповісти на кореневі причини міграції.
«Це нечувано, що ми поклали відповідальність за наші
зовнішні кордони лише на наші держави «на лінії фронту». Ми маємо розбудовувати
спільні спроможності через нову Агенцію з питань кордонів та берегової
охорони», – додав віце-президент Єврокомісії.
Також він зауважив, що країни Європейського Союзу мають відпрацювати справедливу систему розподілу навантаження та солідарності, адже нинішня ситуація покладає надмірне навантаження на країни «першого в’їзду» і є непропорційною з точки зору внеску ЄС.
«Це
реальне завдання, хоча раніше ми цього не змогли зробити. Я думаю, що головним
недоліком було те, що ми шляхом кваліфікованої більшості намагалися вирішити
питання, які належать національному суверенітету, що викликало реакцію з боку
суспільств та урядів на ці питання. Тепер ми пропонуємо інший підхід. Невдача
не є варіантом на цей раз», – зазначив пан Шинас і, окремо наголосив, що необхідною складовою цієї
роботи має бути більш спокійний підхід, холодний розум.
«Ми
маємо уникати популістських заяв щодо дуже простих рішень для цих дуже складних
проблем. Ми маємо працювати, щоб досягти широкого розуміння цього у нашому
суспільстві і знайти правильний підхід», – додав віце-президент Єврокомісії.
Мав предметну розмову з Президентом ЄК @vonderleyen. Висновок ЄК щодо заявки України на членство в #ЄС буде підготовлений протягом декількох місяців. Уряду та ЄК надано доручення. Спільно рухаємося до нашої стратегічної мети.
Нова пропозиція від Європейської Комісії обіцяє країнам-кандидатам більш
швидкий і спрощений процес вступу.
Документ був підготовлений на прохання Франції після того, як Еммануель
Макрон заблокував старт переговорів про вступ Північної Македонії та Албанії.
Комісар ЄС з питань європейської політики сусідства і розширення Олівер
Варгеї повідомив, що цей пакет дозволить відкрити переговори про вступ: «Це
перший крок. Попереду ще багато роботи, але це дуже важливий крок. Це відновить
весь процес. Таким чином, ми хочемо всіх переконати, що цей процес – хороша
справа, що Європі це потрібно. Ми повинні робити це разом, і ми повинні це
зробити”, – сказав Олівер Варгеї.
Документ надає пріоритет верховенству права та демократії. Втілення реформ
підтримується фінансовими ресурсами, а повільний прогрес може супроводжуватися
санкціями, у більш серйозних випадках це може призупинити переговори про вступ.
Однак питання, чи Європа готова до нових держав-членів, залишається
відкритим.
«Важко відповісти, але я думаю, що саме від нас залежить, як ми це
проводитимемо», – заявила євродепутат від Німеччини Віола фон Крамон.
Уряд Північної Македонії привітав нововведення. Комісія планує розпочати переговори
про вступ з Албанією та Північною Македонією до травня.
Starting my visit to #Ukraine with a good exchange of views with Deputy Prime Minister @DmytroKuleba on the reform agenda progress and implementation of our Association Agreement. We need to work together to move Ukraine’s economy forward & bring it closer to that in the #EU. pic.twitter.com/DqjSGNqm5q
With @DRazumkov, Speaker of @ua_parliament, discussing progress with ambitious reform agenda. I stressed the importance of continuing reform work, esp in rule of law & fight against corruption, which are also key for economic development of #Ukraine. pic.twitter.com/eyyxjKYPI9
На засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС поінформував колег про небезпечний курс РФ на загострення. Я запропонував покроковий план дій задля стримування подальшої ескалації РФ. Основний елемент: підготовка нового пакету секторальних санкцій. Персональних вже недостатньо. pic.twitter.com/M94Jy6oeBk
Мав предметну розмову з Президентом ЄК @vonderleyen. Висновок ЄК щодо заявки України на членство в #ЄС буде підготовлений протягом декількох місяців. Уряду та ЄК надано доручення. Спільно рухаємося до нашої стратегічної мети.
I call on all EU and G7 states to stop issuing visas to Russians. President @ZelenskyyUa is absolutely right to insist on this. Russians overwhelmingly support the war on Ukraine. They must be deprived of the right to cross international borders until they learn to respect them.
Discussed strengthening defense capacity and further comprehensive support of #Ukraine with ?? Chancellor @OlafScholz. Europe's energy security is on the agenda. Offered to send a special EU and UN mission to the ZNPP. Sure that ?? is a reliable and consistent partner of ??. 1/1 pic.twitter.com/HkGgSREUnc
Horrified to learn about the death of Ukraine's Minister of Interior Denys Monastyrsky and his Deputy Yevhen Yenin. They were excellent cooperation partners and friends. My deepest condolences to the families and loved ones.
Great news from the Ukrainian Congress of Judges. 8 new members of the High Council of Justice have just been appointed. Key judicial governing bodies can thus restart work. Looking forward to the reformed HCJ showcasing rule of law and integrity in practice.
Ukraine: ?? started early voting in its illegal so called “elections” in temporarily occupied ?? territories ?further massive violation of international law & Ukraine's sovereignty. Crimea,Kherson, Zaporizhzhia,Donetsk,Luhansk are all ??! Those involved will be held to account.
Під час форуму Європа-Україна фахівці з України та
Євросоюзу вивчали можливість співпраці у політичній, економічній та культурній
сферах. До заходу, котрий відбувся у польському місті Жешув, долучився і голова ТУКЗ КМКС. Під час
панельної дискусії щодо співпраці у сфері культури Василь Брензович окреслив
ситуацію закарпатських угорців.
«Це важливий майданчик, де, я сподіваюся, зможемо побачити, як розвиваються відносини між Україною та сусідніми країнами. Під час панельної дискусії йшлося про роль культури як «посередника» між Україною та Європейським Союзом, що є особливо актуальним питанням у нинішній ситуації», – зазначив Васль Брензович в інтерв’ю телеканалу «TV21 Ungvár». За його словами, хоча «залізна завіса» впала тридцять років тому і з тих пір Захід доступний для всіх, цього часу було недостатньо для належного розвитку інфраструктури між Україною та сусідніми західними країнами. Пан Брензович також висловив стурбованість через те, що з часу існування України фінансування культурних програм має негативну тенденцію».
«Не можу назвати прогресом і те, що нещодавно схвалені мовний та освітній закони лише посилили напругу всередині країни, а також у відносинах із сусідніми державам, Угорщиною, Румунією, Польщею. Ці кроки не сприяють європейській інтеграції України. Хоча культурна діяльність має важливу роль у наближенні України до Європи», – зазначив Василь Брензович.
