Уряд Німеччини в середу схвалив законопроєкт, який дозволить армії оцінювати готовність громадян, яким виповнилося 18 років, служити в Бундесвері.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило агентство Reuters.
Відповідно до пропозиції, всі чоловіки, яким виповнюється 18 років – а це приблизно 300 тисяч наступного року – повинні будуть заповнити цифрове опитування про свою зацікавленість у службі в армії.
Молоді жінки також отримають опитування, але не будуть зобов’язані на нього відповідати.
Тоді Бундесвер перебере відповіді, зробить відбір і запросить на збори. При цьому буде діяти принцип добровільності.
Війна в Україні викликала в Німеччині дебати про те, чи варто знову запроваджувати призов до армії, який було скасовано у 2011 році.
Наразі в Німеччині налічується 180 тисяч солдатів. Але цю кількість хочуть збільшити до 203 тисяч до 2031 року.
Також у Німеччині є 60 тисяч резервістів, і мета полягає в тому, щоб в кінцевому підсумку мати ще 200 тисяч резервістів, що дозволить Німеччині швидко розширити свої війська до приблизно 460 тисяч у разі війни.
Скасувавши строкову службу, Німеччина припинила реєстрацію 18-річних для проходження військової служби, залишивши країну без надійної бази даних про тих, кого можна було б призвати до армії.
Парламент Грузії ухвалив у третьому, остаточному читанні пакет законів і поправок, що обмежують права ЛГБТ.
«За» проголосували 84 депутати. Опозиція бойкотує роботу парламенту і в голосуванні участі не брала, повідомляє проєкт Радіо Свобода «Ехо Кавказу».
Закон набуде чинності після підписання президентом і публікації на сайті «Законодавчого вісника Грузії». Поки що президентка Саломе Зурабішвілі не оголошувала, чи накладе вона вето на пакет законопроєктів.
Згідно із законопроєктами, внесеними владною партією «Грузинська мрія», у Грузії заборонять ЛГБТ-персонам одружуватися й усиновлювати дітей, робити операції в рамках трансгендерного переходу і змінювати гендерний маркер у документах, а також розповідати про ЛГБТ+ у школах і ЗМІ. Крім того, депутати заборонили збори квір-тематики, у тому числі популярні «Марші гідності» й фестивалі, які останніми роками зазнавали нападів гомофобів.
Законопроєкти різко розкритикували у Євросоюзі, кандидатом на вступ до якого є Грузія. Міжнародні організації також переймаються тим, що згадане законодавство сприятиме дискримінації ЛГБТ+ у країні.
У разі, якщо президента Саломе Зурабішвілі накладе на законопроєкти вето, владна «Грузинська мрія» має достатньо голосів, щоб його подолати. Вибори нового скликання парламенту відбудуться у Грузії 26 жовтня. Судячи з опитувань, знову лідирує «Грузинська мрія».
Верховна рада у вівторок, 17 вересня, з другої спроби ухвалила у першому читанні урядовий законопроєкт щодо підвищення податків.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Telegram.
«З другої спроби Рада підтримала у першому читанні №11416д історичне велике збільшення податків на 58 млрд грн в цьому році та 137 млрд в наступному», – написав він.
За словами Железняка, законопроєкт передбачає:
підвищення військового збору з 1,5% до 5%
збільшення податків на 1-2 групу ФОП
авансові внески на АЗС
1% на всіх форм ФОП 3-ї групи
25% прибутку на фінустанови
помісячна звітність ПДФО (для економ.бронювання)
50% податок на прибуток банків в 2024 році.
«Так як до жовтня закон в цілому не буде прийнято, то впровадження буде «заднім числом» з 1 жовтня», – зазначив депутат.
Він додав, що зараз до документу подаватимуть правки, а голосувати у другому читанні Рада буде приблизно у середині жовтня.
До другого читання законопроєкт змінять згідно з тими рекомендаціями, які дав парламентський комітет. Строки подання поправок скоротили вдвічі.
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №11417 про збільшення видатків на оборону у 2024 році на 500 млрд гривень. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Telegram у вівторок, 3 вересня.
За відповідне рішення проголосував 301 народний депутат.
„Законопроєкт прийнято лише в першому читанні, тому він залишається у тому вигляді, в якому був поданий урядом. У ньому передбачено 125 млрд грн додаткових надходжень від податків, але до другого читання його будуть міняти згідно з тими рекомендаціями, які дав комітет”, – написав Железняк.
За його словами, строки подання поправок до законопроєкту скоротили вдвічі.
Комітет з нацбезпеки та оборони підтримав законопроєкт 11379-д. Цей законопроект передбачає заборону мобілізації чоловіків до 25 років.
Як повідомляє РБК-Україна, про це у своєму Telegram-каналі написав народний депутат Олексій Гончаренко.
„Щойно Комітет з нацбезпеки та оборони підтримав законопроєкт 11379-д”, – написав Гончаренко.
За його словами, законопроект забороняє мобілізацію не лише обмежено придатних від 18 до 25 років, але тих, хто не пройшов строкову службу або хто не має військової кафедри.
Тепер законопроект буде направлено на розгляд до Верховної Ради.
Верховна Рада на засіданні 6 червня ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт № 8033, який дає старт глобальній реформі дошкільної освіти.
Про це повідомив народний депутат від парламентської фракції «Голос» Ярослав Железняк. За проголосували 299 депутатів.
Як ідеться в пояснювальній записці до законопроєкту, він має удосконалити законодавство у сфері дошкільної освіти. Зокрема, він передбачає створення нових засад державної політики у цій сфері та реальну дерегуляцію і демократизацію в системі освіти.
Крім того, він має розширити можливості та гарантії для здобуття дошкільної освіти всіх дітей з урахуванням потреб і здібностей, зокрема дітей з особливими освітніми потребами та дітей з внутрішньо переміщених родин. Також закон має запровадити нові підходи до трудових відносин у закладах дошкільної освіти та нові гарантії для педагогічних працівників, сформувати системи економічних гарантій розвитку закладів дошкільної освіти та створити мотивації для інвестування в освіту.
Серед іншого, законопроєкт має забезпечити справедливу черговість зарахування дітей до закладів освіти та змінити умови роботи педагогічних працівників. Крім того, він пропонує надати дітям право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх, однак основною формою здобуття дошкільної освіти визначити очну (денну).
Також закон пропонує сприяти вивченню мов міжнародного спілкування (насамперед англійської) у садочках. А ще дозволити дітям, які належать до корінних народів або національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, отримати дошкільну освіту мовою відповідного корінного народу поряд із державною мовою.
У понеділок, 15 квітня, спікер Палати представників Майк Джонсон представив окремі законопроекти щодо фінансування допомоги США для України, Ізраїлю, Тайваню.
Зазначається, що Джонсон під час закритої конференції Палати Республіканської партії в понеділок оприлюднив свій план передачі іноземної допомоги через Палату представників.
Як відомо, це відбулося після кількох місяців відкладання будь-яких рішень щодо теми з фінансуванням допомоги Україні.
Згідно зі словами двох законодавців від Республіканської партії, які були на зустрічі, план полягає в тому, щоб перемістити чотири законопроекти під одну процедурну норму, яка б дозволила внесення поправок.
Четвертий законопроект, пов’язаний з національною безпекою, за словами одного з законодавців Республіканської партії, включатиме заборону TikTok, положення, яке дозволить США використовувати конфісковані російські активи для допомоги Україні, акт ленд-лізу для військової допомоги та конвертовані позики для гуманітарної допомоги.
При цьому зазначається, що поточний план не містить жодних положень про кордон з Мексикою, розповів представник Республіканської партії Кевін Херн. А це може викликати критику з боку жорстких консерваторів, які стверджують, що будь-яка допомога Україні має поєднуватися із законодавством для вирішення ситуація на південному кордоні.
Можливо йдеться про той самий законопроєкт, що передбачає і допомогу Україні, і який на довгі місяці застряг у Палаті представників.
Конгрес США наступного тижня розгляне законопроєкт про підтримку Ізраїлю. Можливо це буде той самий законопроєкт, який також передбачається 60 млрд доларів на військову допомогу Україні. Про це у ніч на неділю, 14 квітня, повідомляє Politico.
Зазначається, що у суботу керівництво республіканців у Палаті представників оголосило, що наступного тижня Палата голосуватиме за законопроєкт на підтримку Ізраїлю. Видання зазначає, що атака Ірану викликала нові двопартійні заклики до ухвалення пакету іноземної допомоги.
„У світлі невиправданої атаки Ірану на Ізраїль наступного тижня Палата представників відійде від свого раніше оголошеного розкладу законодавчих засідань, щоб натомість розглянути законодавство, яке підтримує нашого союзника Ізраїль і притягує до відповідальності Іран та його терористичних ставлеників”, – йдеться у заяві лідера більшості Стіва Скаліса.
Однак, з тексту оголошення незрозуміло, за який саме документ голосуватиме Палата представників, чи йдеться про той самий пакет допомоги іноземним союзникам, який поєднує фінансування Ізраїлю з допомогою Україні та Тайваню.
Скаліз сказав, що „додаткову інформацію… буде надано”.
Видання пише, що лідери республіканців стикаються зі зростаючим двопартійним тиском, щоб прийняти пакет допомоги після нападу Ірану.
Лідер республіканської меншості в Сенаті Мітч Макконнелл наполягав на тому, щоб Палата представників розглянула ухвалений Сенатом пакет іноземної допомоги, заявивши, що він „забезпечить критично важливі ресурси” для Ізраїлю, „прострочену смертельну допомогу” для України та допомогу для Тайваню.
Politico зазначає, що це останній приклад того, як лідер республіканців намагається підштовхнути своїх колег з Республіканської партії по всьому Капітолію прийняти законопроєкт, якому вони досі чинили опір.
Законопроєкт про мобілізацію планують винести на розгляд Верховної Ради 10 квітня, повідомив народний депутат від Європейської солідарності Олексій Гончаренко.
3 квітня голова парламенту Руслан Стефанчук заявив, що новий законопроєкт про мобілізацію можуть винести на розгляд вже на найближчому засіданні.
Новий закон про мобілізацію — що відомо
30 січня уряд зареєстрував у Верховній Раді нову редакцію законопроєкту про мобілізацію (№ 10449). Він пропонує, зокрема, запровадити повістки через електронний кабінет призовника.
Також уряд пропонував запровадити демобілізацію у зв’язку із закінченням строку служби — у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців. Звільнення з військової служби в такому разі має здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.
7 лютого законопроєкт № 10449 про посилення мобілізації ухвалили в парламенті в першому читанні.
27 лютого комітет Ради з питань нацбезпеки почав розгляд законопроєкту про мобілізацію до другого читання.
29 березня Комітет з оборони завершив розгляд усіх 4269 поправок до законопроєкту про мобілізацію. Очікується, що документ буде винесено на голосування у другому читанні за два тижні.
3 квітня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що новий законопроєкт про мобілізацію можуть винести на розгляд вже на найближчому засіданні парламенту.
Він зазначив, що законопроєкт уже пройшов обговорення в комітеті Ради, а зараз готується таблиця порівняння до другого читання.
У новому законопроєкті про мобілізацію законодавці прагнуть удосконалити процес військового обліку, щоб усі військовозобов’язані громадяни від 18 до 60 років були у реєстрі.
Про це повідомив член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
Він заявив, що держава інколи не розуміє, який у неї мобілізаційний потенціал, оскільки поліцейські та представники інших складових сектор безпеки оборони, які не входять до складу ЗСУ, перебувають на спеціальних внутрішніх обліках.
Веніславський пояснив, що новий законопроект дозволить зняти з військового обліку осіб, які не підлягають мобілізації, наприклад засуджених, поліцейських та рятувальників.
„Нині всі будуть перебувати на військовому обліку і будуть, відповідно, або мати право на відстрочку від призову, або на бронювання. Це концептуальна річ для того, щоби ми розуміли на кого держава може розраховувати в умовах такої масштабної війни”, – наголосив Веніславський.
Крім того, новий законопроект регулює незаконний перетин кордону, оскільки багато осіб з інвалідністю зловживають законодавством. Наприклад якщо людина з інвалідністю виїжджає за межі України, то з нею може бути людина, яка її супроводжує.
Те саме стосується й освітньої складової. Наприклад, коли люди, які закінчили військовий вищий навчальний заклад та мають офіцерські звання, вступали на другу – третю вищу освіту. Усе, аби не бути мобілізованими під час воєнного стану. При тому, що держава витратила кошти на їхню підготовку.
„Ці всі можливості для зловживань, для уникнення від мобілізації намагаємося припинити”, – сказав нардеп.
Крім того, за словами Веніславського, деякі нардепи подавали правки до законопроекту, які навпаки розширюють можливості для уникнення від мобілізації. Зокрема пропонувалось розширити перелік категорій, які мають право на відстрочку та бронювання. Пропонували надати право на відстрочку для усіх депутатів районних та міських рад.
У новому законопроєкті не буде так званого „фінансового бронювання”, тому люди з великою зарплатою не матимуть привілеїв у питання мобілізації.
Також законопроект передбачає переведення максимальної кількості держслужбовців у статус заброньованих від мобілізації. Насамперед це стосується представників силових структур. Мовиться, зокрема, про співробітників ДБР, НАБУ, прокуратури та поліції.
За судовою владою збережеться статус права на відстрочку.
Крім того, у новому законопроєкті передбачені критерії бронювання за категоріями посад в органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Насамперед мовиться про ті, діяльність яких є критичною для забезпечення життєдіяльності населення.
„Найбільше ми бачимо – потребують бронювання ті, хто працюють на оборонну промисловість у підприємствах оборонно-промислового комплексу. Адже ті, хто забезпечує наші ЗС засобами ураження ворога, точно не повинні йти в бойові підрозділи. Вони мають максимально на своїх місцях посилювати нашу спроможність боротися з ворогом”, – наголосив Веніславський.
У законопроєкті про мобілізацію вводять поняття „рекрут”. Тобто мовиться про людину, яка в результаті рекрутингової кампанії вступила на військову службу. Окрім того, передбачено деякі положення, які дозволять відповідним військовим підрозділам укладати контракти та проводити рекрутингові кампанії. Перелік таких підрозділів визначає Головнокомандувач ЗСУ.
„Для нас важливо, щоби рекрутинг не перетворився на ще один варіант, коли люди масово йдуть у тилові підрозділи, підрозділи забезпечення, а на передній край – у бойові підрозділи – такого не відбувається. Процес рекрутингу є складовою цілісної системної державної політики”, – сказав член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
