Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський і президент Володимир Зеленський мали неприємні переговори щодо питання ексгумації жертв Волинської трагедії у вересні; наразі поляки очікують, що зможуть натиснути на Україну під час свого піврічного головування в ЄС у січні 2025 року, повідомив польський журналіст Марцін Терлік, посилаючись на ознайомлених співрозмовників.
За словами журналіста, польська делегація була здивована стилем спілкування президента Володимира Зеленського на переговорах у Києві минулого тижня.
Він додав, що позиція українських політиків щодо питання ексгумації жертв Волинської трагедії викликає розчарування у Варшаві, тому польське МЗС “планує конкретні заходи”.
Журналіст пише, що МЗС Польщі “має ідею”, як натиснути на Київ використовуючи для цього майбутнє головування в ЄС.
Співрозмовник, який ознайомлений із перебігом переговорів, зазначив, що “Україна зайняла вимогливу позицію”: “Ми знаємо, що Зеленський перебуває під величезним тиском, але не може бути так, щоб поблажки йшли лише в один бік. Тим часом Україна зайняла вимогливу позицію. У сфері оборони ми можемо це зрозуміти. Але в інших сферах це має змінитися”.
Представник польського МЗС, який говорив на умовах анонімності, сказав, що питання Волині наразі є “головною і, в принципі, єдиною вимогою” країни.
Тому, коли у січні 2025 року Польща візьме на себе піврічне головування в ЄС, МЗС країни нібито планує використати євроінтеграційні прагнення України як інструмент тиску на Київ.
“Сікорський переконував Зеленського врегулювати історичні питання з Польщею зараз, оскільки він заплатить за них меншу ціну, ніж під час переговорів про вступ. Це не дійшло до Зеленського”, – розповів виданню один із проінформованих співрозмовників.
Він зазначив, що після зустрічі політиків стало відомо, що Україна “хотіла б, щоб Польща під час свого головування відкрила всі переговорні секції одночасно”, що було б “безпрецедентно і дуже складно”.
“Києву потрібна прихильність Варшави до вступу. І саме тут є простір для розмови. Ми допоможемо їм, якщо вони допоможуть нам”, – акцентував співрозмовник журналіста у польському МЗС.
Водночас представник польської дипломатії наголосив, що “військові та оборонні питання не будуть розмінною монетою” у переговорах з Україною.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав Україну вирішити проблему з наданням дозволів на проведення пошуково-ексгумаційних робіт щодо жертв Волинської трагедії.
Про це він сказав у Києві під час спільної пресконференції з українським колегою Андрієм Сибігою.
Сікорський висловив сподівання, що історія «знову не отруюватиме взаємовідносини, а поєднає обидві сторони на основі правди». Він зазначив, що потрібно говорити правду про трагедію на Волині й одночасно дбати про спільне майбутнє.
«Ми готові до дискусії на цю тему. Але не потрібно робити з цього політику, а треба дозволити, щоб жертви злочину могли отримати християнське поховання. Це не політичне питання, яке підлягає торгам, і ми дуже просимо про його вирішення», – підкреслив Сікорський.
Своєю чергою Сибіга завив, що українська сторона поділяє думку про необхідність деполітизації підходів до розв’язання складних питань історичного минулого.
«Ми детально обговорили це з міністром Сікорським. Я вважаю, що ми маємо достатньо політичної волі й дипломатичного хисту, щоб вирішувати складні чи найскладніші питання наших взаємин у дусі стратегічного партнерства, в дусі того надзвичайно високого рівня взаємодії, який ми на сьогодні знайшли, в дусі братніх відносин. З одного боку, має вестись робота на рівні фахівців й істориків, експертів, а з іншого – по лінії причетних органів державної влади обох країн», – наголосив український міністр.
Як повідомлялося, наприкінці серпня прем’єр-міністр РП Дональд Туск заявив, що від розв’язання історичних проблем залежатиме згода Польщі на членство України в ЄС.
Тема Волинської трагедії є однією з найсуперечливіших в українсько-польських відносинах. Погляди Києва і Варшави на причини, відповідальність і кількість жертв з обох сторін дещо відрізняються. Польща наполягає, що виключну відповідальність за злочини, скоєні в 1943-1945 роках на Волині, несе українська сторона. Натомість Україна наголошує, що відповідальність несуть обидві сторони, й вибачення має бути взаємним.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш вважає, що офіційна Варшава у майбутньому не повинна схвалювати членство України в Європейському союзі доти, доки не буде вирішено питання щодо Волинської трагедії 1943 року.
Про це повідомляє польське видання Polsatnews.pl.
Польський чиновник заявив про підтримку своєю країною України “наскільки можна” в контексті триваючої широкомасштабної військової агресії з боку рф.
Проте зазначив, що у відносинах між Варшавою та Києвом “не все ідеально через невирішеність історичних питань”.
На його думку, на тлі євроінтеграції України влада Польщі має “поставити ультиматум”.
“Входу України до Євросоюзу не буде, якщо не буде вирішено Волинське питання”, – цитує польське видання Косіняк-Каміша.
Говорячи про поточну ситуацію на фронті в Україні він наголосив, що для польської сторони “кінець війни означає лише перемогу України”.
“Будь-який інший випадок все ще є прямою загрозою війни для Польщі”, – висловився чиновник.
Також глава Міноборони Польщі задоволений тим, що техніка надходить в Україну в рамках оборонної підтримки, але відзначив зростання ризику, що це буде проблемою для постачання перед осінню та зимою через масштабне руйнування критичної інфраструктури.
Волинська трагедія та конфлікти на її ґрунті
Обопільні етнічні чистки конфліктуючого польського та українського населення, здійснені Українською Повстанською Армією, що підпорядковувалися ОУН, та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту, радянських партизанів, та українського і польського цивільного населення у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.
Українські історики переважно почали досліджувати цю тему після проголошення незалежності. Активізація досліджень відбулася після Революції гідності, оскільки в 2015 році були розсекречені архіви колишніх репресивних органів СРСР до 1991 року, які зберігалися у фондах на території України.
Сейм Польщі у вівторок ухвалив резолюцію про вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії у її 80-ті роковини, заявивши, що польсько-українське примирення повинно включати „визнання провини і вшанування пам’яті жертв”.
Інформує „Європейська правда” з посиланням на Onet
У голосуванні взяли участь 440 депутатів, усі проголосували „за”.
Документ згадує про події 11 липня 1943 року на Волині, коли, згідно з текстом резолюції, „відбулася кривава неділя – кульмінаційний момент” Волинської трагедії, яку польські депутати називають геноцидом.
У резолюції підкреслюється, що „того дня українські підрозділи ОУН і Української повстанської армії (УПА), часто підтримувані українським цивільним населенням, напали на 99 сіл колишнього Волинського воєводства, населених поляками, і вбили значну частину їхнього населення”.
У резолюції зазначено, що з 2016 року 11 липня відзначається як Національний день пам’яті жертв геноциду, під час якого „було вбито понад 100 тисяч поляків – часто у дуже жорстокий спосіб”.
„Сейм Республіки Польща хоче вшанувати пам’ять усіх жертв Волинської трагедії. Особливого визнання заслуговують ті представники української нації, які, ризикуючи життям, протистояли злочину, скоєному їхніми співвітчизниками”, – йдеться також у документі.
У резолюції підкреслено, що „польсько-українське примирення, яке роками вибудовувалося представниками обох народів, повинно включати також визнання провини і вшанування пам’яті жертв років Другої світової війни”.
„Необхідно провести ексгумацію, гідне поховання та вшанування пам’яті всіх жертв геноциду на східних прикордонних землях”, – йдеться у резолюції.
Polska wyśle na Litwę kontyngent Wojsk Specjalnych do ochrony Szczytu NATO.
Decyzja uzgodniona przez Prezydenta @AndrzejDuda, Premiera oraz Szefa MON jest też efektem uzgodnień prezydentów Polski i Litwy dotyczących szerszej współpracy wojskowej - Szef BBN @JacekSiewierapic.twitter.com/xtrSPl9gFS
ABW zatrzymała kolejnego członka siatki szpiegowskiej pracującej dla rosyjskiego wywiadu. Podejrzany prowadził obserwację obiektów militarnych i portów morskich. Był systematycznie wynagradzany przez Rosjan. To już 15. osoba zatrzymana w tym śledztwie.
?? і ?? єдині у своєму союзі незламних! Ми дякуємо за кожний злотий, снаряд чи добре слово і за кожну жінку і дитину, яких польський народ прихистив у своїй домівці в найстрашніші моменти нашої історії. Ми об’єднанні спільною європейською історією, мільйонами родинних і дружніх…
Na warszawskiej Wisłostradzie prezentuje się się 200 jednostek polskiego i zagranicznego sprzętu wojskowego oraz 92 statki powietrzne, w asyście 2 000 żołnierzy. #SilnaBiałoCzerwona ?? pic.twitter.com/7kVQCoQcvr
Czas na defiladę lotniczą! Na niebie będzie można obserwować nowe FA-50, a także wielozadaniowe samoloty bojowe F-16. W sumie ponad 90 statków powietrznych, w tym APACHE, BLACK HAWK, AW-101, AW-149, C-295M CASA, Gulfstream G550, M-346 BIELIK, EF-2000 EUROFIGHTER TYPHOON.… pic.twitter.com/mqRaa3inqr
— Ministerstwo Obrony Narodowej ?? (@MON_GOV_PL) August 15, 2023
Weź udział w wyborach!!! Kierując się treścią otrzymanej właśnie pozytywnej opinii Państwowej Komisji Wyborczej, co do proponowanego terminu wyborów do Sejmu i Senatu, podjąłem decyzję o zarządzeniu tych wyborów na dzień 15 października 2023 roku. Przyszłość Polski jest sprawą…
Prezydent @AndrzejDuda w #PałacPrezydencki: Dopełniamy zwyczaju powołując rząd, który jest formowany przez kandydata wyłonionego przez obóz polityczny, który wygrał wybory parlamentarne.
Dziś obejmujecie Państwo niezwykle odpowiedzialne polityczne funkcje prowadzenia polskich… pic.twitter.com/5D9MO6odWO
Prezydent @AndrzejDuda: Wspieraliśmy, wspieramy i będziemy wspierać Ukrainę w jej walce o wolność! Dzisiaj to wsparcie jest nadal niezwykle potrzebne. Niezależnie od zmęczenia wojną. Wolny świat nie może dopuścić do tego, żeby Putin i Rosja zatriumfowali. pic.twitter.com/VDSHEkBZMy
