Британія та Франція не виключають очолення іноземного військового контингенту в Україні. Усе через ризики довкола перемоги Дональда Трампа на виборах президента Сполучених Штатів Америки.
Про це повідомляє Le Monde.
Як повідомляють джерела видання, наразі дискусії щодо відправки західних військ й приватних оборонних компаній в Україну знову активізувались. Деталі дебатів щодо цього питання є засекреченими, але вони активізували після перемоги Трампа у виборах.
Le Monde нагадує, що вперше з відповідною ініціативою виступив президент Франції Еммануель Макрон ще у лютому. Тоді ж це викликало сильну опозицію з боку деяких європейських країн на чолі з Німеччиною. Водночас цей сценарій не був похований.
„За нашою інформацією, він навіть відродився в останні тижні з візитом до Франції прем’єр-міністра Великої Британії Кейра Стармера під час урочистостей 11 листопада”, – додає видання.
Військове джерело розповіло, що між Лондоном та Парижем ведуться переговори про оборонну співпрацю, зокрема, з метою створення твердого ядра союзників в Європі, з акцентом на Україну і європейську безпеку.
У тому ж числі Le Monde нагадує, що минулого тижня голова Міністерства закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, в інтерв’ю BBC, закликав західних партнерів „не встановлювати і не висловлювати червоних ліній” у своїй підтримці України. Водночас відповідаючи на питання щодо можливості відправки західних військ до країни, він заявив „Ми не виключаємо жодного варіанту”.
Президент Польщі Анджей Дуда висловив сподівання, що росія не доведе до ситуації, коли польських військових потрібно буде відправляти в Україну.
Про це глава польської держави заявив на спільній пресконференції з президентом Словаччини Петером Пеллегріні.
Дуда наголосив, що росія не повинна виграти в Україні, оскільки це створить величезну загрозу для Європи та всього світу.
Водночас польський президент зазначив, що зараз Польща не повинна направляти своїх солдатів в Україну, оскільки це втягло б країну НАТО у війну.
За словами Дуди, позиція Польщі полягає у тому, щоб відправляти Україні військову допомогу, але не розміщувати там своїх солдатів.
„Ми сподіваємося, що нам ніколи не доведеться посилати наших солдатів в Україну, щоб вони воювали там на захист Республіки Польща чи НАТО. Тому я сподіваюся, що такої потреби не буде, що росія не доведе до такої ситуації. Це наша позиція сьогодні, і ми абсолютно не хочемо брати участь у цій війні, і ми не хочемо, щоби наші солдати брали участь у цій війні”, – додав глава польської держави.
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен не виключила можливості відправки іноземних військ в Україну у майбутньому, однак наразі, за її словами, зараз у цьому нема потреби.
Про це вона заявила в інтерв’ю Financial Times.
Валтонен вважає, що французький президент Емманюель Макрон вчинив правильно, коли змусив росію гадати, якими можуть бути межі підтримки України з боку Заходу.
„Зараз не час відправляти війська, і ми навіть не хочемо обговорювати це на цьому етапі. Але в довгостроковій перспективі, звичайно, ми не повинні нічого виключати”, – зазначила міністерка.
Французький президент Емануель Макрон припускав відправку військ в Одесу найближчого року.
Про це повідомляє Le Monde.
За даними видання, 21 лютого цього року Макрон заявив, що через напружену ситуацію в війні росії проти України Франції доведеться відправити військових до України.
„У будь-якому випадку, в найближчому році мені доведеться відправити частину своїх людей в Одесу”, – сказав глава Франції.
Вже 26 лютого Макрон відповів на запитання з приймальні на Єлисейських полях про можливість введення західних військ в Україну.
„Нічого не можна виключати як само собою зрозуміле”, – відповів президент.
The Hellenic Air Force has 24 Mirage 2000-5 MK2s available. Added to anything that France is going to give Ukraine & that would give the Ukrainians the ability to replace their current Soviet era Airforce Su-24s & MiG-29s with much improved capabilities. pic.twitter.com/9X3Izsv9O3
— Furious George 🇺🇦🇬🇷🇺🇸🇨🇦 (@ManiatiGeorge) June 7, 2024
Румунія й надалі всебічно допомагатиме Україні, скільки буде потрібно, але не надсилатиме на її територію своїх військових, повідомив румунський президент Клаус Йоганніс.
У Бухаресті на спільній з президентом Чорногорії Яковом Мілатовичем пресконференції в лідера Румунії запитали, чи існує вірогідність відправки західних військових в Україну, як нещодавно припустив президент Франції Еммануель Макрон.
«Про відправку в Україну бойових підрозділів як місії НАТО не йдеться, тому що Україна не є членом Альянсу. Двосторонні договори України з тією чи іншою державою стосуються лише сторін певного договору. Румунія не надсилатиме свої війська в Україну», – повідомив Йоганніс.
Подібну позицію з цього приводу висловив і Яков Мілатович, за словами якого в Чорногорії «не йдеться» про відправку військових в Україну. Однак, як і Румунія, Чорногорія з початку нападу росії підтримує Київ у боротьбі з агресором як на двосторонній основі, так і в союзі з іншими країнами.
Президент Чорногорії зазначив, що під час переговорів зі своїм румунським колегою в Бухаресті вони насамперед обговорили питання безпеки, адже обидві країни – члени НАТО однаково зацікавлені в стабільності на території Західних Балкан і Чорноморського регіону.
Яков Мілатович повідомив, що обговорив з Клаусом Йоганнісом питання розвитку двосторонніх відносин, зокрема у сфері туризму (створення прямого авіасполучення). А відтак подякував Румунії за її послідовну позицію щодо підтримки вступу Чорногорії до ЄС.
Президент Румунії в цьому контексті зазначив, що інтеграція країн Західних Балкан до Європейського Союзу затягнулася, тож необхідно прискорити цей процес і зробити рішучі кроки в інтересах усіх країн Західних Балкан, які прагнуть приєднатися до ЄС. Як і у випадку інтеграції України та Молдови, треба вжити швидких заходів.
За словами Клауса Йоганніса, стати членом ЄС у 2028 році для Чорногорії є досяжною метою.
Прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас відмовилася гарантувати, що армія країни не буде направлена в Україну, адже обставини можуть змінитися.
Про це повідомляє ERR.
Глава уряду заявила про це в середу, 13 березня, відповідаючи на запитання депутатів парламенту Рійгікогу в рамках інфогодини уряду. Учасники засідання обговорювали заяву президента Франції Еммануеля Макрона з приводу відправки солдатів країн ЄС на територію України.
Депутати парламенту багаторазово запитували у Каллас, чи є в Естонії плани послати солдатів на допомогу Києву. У відповідь прем’єр спочатку багаторазово повторила, що нічого подібного не обговорювалося і спробувала пояснити плутанину в термінології.
„Про введення наземних військ мови ніколи не йшлося. Ніхто не говорив про відправлення наземних військ. В англійській мові це ground troops, troops on the ground або soldiers on the ground – це солдати в конкретній країні. Ба більше, різні країни це роблять, різні країни надсилають солдатів, щоб допомогти українцям із навчанням”, – пояснила вона.
Однак після того як депутати від фракції EKRE вкотре почали вимагати гарантій, Каллас наголосила, що це рішення буде ухвалювати не вона.
„Для відправки солдатів куди-небудь за межі Естонії, потрібен мандат Рійгікогу, тож ви зможете вирішити це питання самі. Точно так само, як ми відправляли солдатів у різні місії, для цього потрібен мандат Рійгікогу. Я не можу це вирішити сама. Це питання ніяк не пройде повз вас”, – сказала Каллас.
Консерватори вимагали від прем’єра гарантій, що Сили оборони Естонії не втручатимуться у військові дії в Україні. Однак прем’єр-міністр не дала жодних гарантій.
„Я не даю таких обіцянок, тому що обставини можуть змінитися. За вашою інтерпретацією, здається, що втручанням може бути що завгодно. Наша військова допомога Україні теж може бути розцінена росією як втручання, тому що ми дуже хочемо, щоб Україна перемогла, ми дуже хочемо, щоб росія програла і повернулася до своїх кордонів. Адже ми робимо все, щоб Україна перемогла. Ми тут чітко вибрали сторону, і ця сторона України, тому що росія для нас – пряма загроза”, – зазначила Каллас.
Yet again we start the day with news of missile strikes, destruction & killed civilians in #Ukraine.
It would not be like this if 🇺🇦 would be given everything they are asking for to protect their skies & push back Russia's relentless aggression.#ArmUkraineNowhttps://t.co/9Co4KMb4dE
— Estonian MFA 🇪🇪 | 🌻 #StandWithUkraine (@MFAestonia) April 17, 2024
Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто виступив проти відправки західних військ в Україну, заявивши, що це стане на заваді дипломатії.
Про це він заявив в інтерв’ю La Stampa.
„Введення військ в Україну означає крок до односторонньої ескалації, яка перекреслить шлях дипломатії. Немає сенсу висувати такі міркування зараз, після двох років війни”, – зазначив Крозетто.
За його словами, Франція та Польща, не виключаючи відправку військ в Україну, можуть говорити від свого імені, а не від імені НАТО, яке „формально й добровільно залишилося осторонь війни”.
Він додав, що за рік західні країни вийшли на рівень виробництва, який може допомогти Україні у постачанні зброї, втім визнав, що він все ще нижчий, ніж у росії.
„Ми повинні надавати всю можливу підтримку Києву, не відступаючи, але ми повинні думати про те, щоб допомогти українцями відновити свою свободу, територію та безпеку також і в інший спосіб: активізуючи дипломатичні шляхи з більшою силою і напористістю”, – вказав Крозетто.
Міністр оборони Італії вказав на зустріч президента України Володимира Зеленського зі своїм турецьким колегою Реджепом Таїпом Ердоганом та висловив сподівання, що завдяки цим зусиллям вдасться досягти прогресу.
On the sidelines of the Ambrosetti Forum, I had a meeting with the President of the Council of Ministers of Italy, @GiorgiaMeloni.
One of the key topics we discussed was Ukraine’s recovery and reconstruction, particularly focusing on the restoration of our energy system. We… pic.twitter.com/ZKBFzoIniF
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 7, 2024
Через тиждень після висловлювань президента Франції Еммануеля Макрона не може бути й мови про відправлення сухопутних військ воювати в Україну.
Про це заявив міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню, повідомляє BFM TV.
„Між поставками зброї в тому вигляді, в якому ми знаємо їх сьогодні, і кобелігенцією, тобто прямою війною з росією, ми випробували все?” – задався питанням міністр.
При цьому Лекорню накидав кілька варіантів дій, згадавши „схеми військової присутності для розмінування, навчання українських солдатів на українській землі”.
„Ми більше не перебуваємо в тій самій ситуації, що й два роки тому”, – наголосив міністр, згадавши результати українського „контрнаступу”, убивство російського опозиціонера Олексія Навального, „загрози, які походять від росії для всіх європейських демократій, зокрема агресивна кібервзаємодія”, та „заблокована у Конгресі військова допомога” у США.
Незважаючи на те, що спочатку йтиметься про двосторонню угоду про безпеку, підписану в середині лютого з Україною, останні заяви президента, швидше за все, будуть широко прокоментовані.
„У деяких політичних формуваннях існує подвійна мова. Ви повинні дати зброю, але не надто багато. Тоді, коли ми говоримо про вступ України до Європейського союзу чи НАТО, ах так, це не вихід. Тому кожного разу, коли з’являється інструмент для допомоги Україні, він відкидається з порога”, – заявив міністр.
The Hellenic Air Force has 24 Mirage 2000-5 MK2s available. Added to anything that France is going to give Ukraine & that would give the Ukrainians the ability to replace their current Soviet era Airforce Su-24s & MiG-29s with much improved capabilities. pic.twitter.com/9X3Izsv9O3
— Furious George 🇺🇦🇬🇷🇺🇸🇨🇦 (@ManiatiGeorge) June 7, 2024
