Законопроєкт про медіа, ухвалений депутатами у першому читанні, має бути суттєво доопрацьований, щоб не допустити звуження сфери використання державної мови.
Про це йдеться на сторінці Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня.
“Будь-який законопроєкт повинен насамперед, враховувати особливості національного законодавства. Тому дискусії з європейськими партнерами не повинні стати дискримінаційними для національних інтересів”, – заявив Кремінь.
Кремінь зауважив, що з боку українського суспільства, представників медіасередовища та частини народних обранців є застереження до цього законопроекту. Тому він вважає, що його треба суттєво вдосконалити до другого читання.
“Українська мова завжди була і буде залишатися носієм української ідентичності. Будь-які спроби звузити сферу її функціонування можуть завдати втрат українській державності. Сподіваюся, що в остаточній версії всі чутливі складові законопроекту будуть прибрані”, – додав у підсумку омбудсмен.
Схвалення цього закону є одним з критеріїв, необхідних для початку переговорів про вступ України до Європейського союзу.
Ситуація з виконанням норм мовного закону державними театрами бажає кращого. Таку думку висловив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у Фейсбуці.
Мовний омбудсмен нагадав, що відповідно до статті 23 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, яка набула чинності 16 липня, мовою проведення культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна. Публічне виконання та/або публічний показ театральної вистави іншою мовою в державному чи комунальному театрі мають супроводжуватися перекладом державною за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб.
«Ми проаналізували стан виконання відповідної норми сімома театрами.., і, відверто кажучи, ситуація бажає кращого», – зазначив Кремінь.
Водночас він зауважив, що інформація, надана Міністерством культури та інформаційної політики України, охоплює 8 місяців поточного року і містить дані, в тому числі за період, коли ця норма ще не набула чинності. Тож станом на 1 вересня 2021 року повністю проводились вистави державною мовою лише у двох театрах: Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка (Київ) та Національним академічним українським драматичним театром імені Марії Заньковецької (Львів).
За словами Кременя, три національні театри дотримуються норми закону про те, що показ театральної вистави іншою мовою має супроводжуватися перекладом. Зокрема, у Національному академічному театрі опери та балету України імені Т. Г. Шевченка (Київ) зі 132 вистав, проведених за 8 місяців 2021 року, 89 виконувалися державною мовою, 43 – іншою мовою та були перекладені державною за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб.
У Львівському національному академічному театрі опери та балету імені Соломії Крушельницької зі 107 вистав 19 виконано державною мовою, інші 88 були перекладені. В Національному академічному театрі російської драми імені Лесі Українки (Київ) 16 вистав були виконані державною мовою, іншою мовою з перекладом на державну – 318.
Кремінь додав, що в Одеському національному академічному театрі опери та балету 3 вистави виконувалися державною мовою, 102 — іншою, лише 45 з яких були перекладені державною мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб.
Мовний омбудсмен зазначив, що в Харківському національному академічному театрі опери та балету імені М. В. Лисенка з 49 вистав, виконаних недержавною мовою, лише 19 були перекладені за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб. Усього ж у цьому театрі відбувся показ 132 вистав, з яких державною мовою були виконані 4 опери, 32 великі та камерні концерти суто українською та 47 концертів, де українські твори виконувалися поряд з іншомовними.
Аналогічна ситуація в Одесі та Харкові, за його словами, зафіксована і за результатами виїзних моніторингів, які нещодавно проводив Секретаріат уповноваженого.
«Про деталі ми повідомимо додатково. Щодо театрів, які продовжують порушувати норми мовного закону, про що свідчать чергові звернення на нашу адресу, будуть розпочаті заходи державного контролю за застосуванням державної мови», – резюмував Кремінь.
