Міністр оборони США Піт Гегсет розпорядився скоротити на 20% кількість чотиризіркових офіцерів, продовживши процес оптимізації структури керівного складу в Пентагоні. Цей крок став черговим етапом реформ, започаткованих на початку другого президентського терміну Дональда Трампа.
У понеділок, 5 травня, очільник Пентагону видав меморандум у якому повідомляється, що чисельність генеральських офіцерів Національної гвардії скоротиться щонайменше на 20%, тоді як кількість генеральських і флагманських посад у Збройних силах США буде зменшено ще на 10%.
У відеозверненні, поширеному в соціальних мережах, Гегсет наголосив, що йдеться не про “кадрові чистки”, а про стратегічну реформу, мета якої – максимізувати готовність Збройних сил до потенційного конфлікту і їхню ефективність у ньому.
“Більше генералів і адміралів не означає більшого успіху”, – заявив Гегсет.
“Це – перехід до ефективнішої армії, готової до викликів майбутнього. Ми повинні переорієнтувати ресурси з роздутого апарату на підтримку наших солдатів”, – наголосив він.
За його словами, реформа є результатом тривалих консультацій з Об’єднаним комітетом начальників штабів і передбачає перегляд структури військового управління, а також стратегічну оцінку командного плану, який допомагає організовувати військові операції й розподіляти обов’язки в усьому світі.
“Це буде зроблено обережно, але швидко”, – сказав Гегсет.
Міністр окреслив поетапний підхід до змін і заявив, що реформа може стати наймасштабнішою з часів реорганізації Міноборони у 1986 році, яку ініціював Конгрес США. Одночасно він розпорядився припинити закупівлі окремих видів військової техніки та об’єднати низку командувань, що дозволить ліквідувати деякі чотиризіркові генеральські посади.
Адміністрація Дональда Трампа планує суттєве скорочення штатів у Центральному розвідувальному управлінні (ЦРУ) та інших спецслужбах США.
Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на джерела, обізнані з ситуацією.
Як вiдомо, передбачається зменшення чисельності персоналу ЦРУ на 1200 осіб протягом кількох років, а також ще кілька тисяч скорочень у таких структурах, як Агентство національної безпеки, Розвідувальне управління Міністерства оборони, Національне управління військово-космічної розвідки та Національне агентство геопросторової розвідки.
Скорочення планують проводити поступово – здебільшого за рахунок зменшення набору нових працівників і дострокового виходу на пенсію. Повідомляється, що звільнень у звичайному розумінні не передбачено.
Ці заходи відбуваються на тлі реформ, ініційованих директором ЦРУ Джоном Реткліффом та директоркою Національної розвідки Тулсі Ґаббард. Вони вже скасували програми з різноманіття, рівності та інклюзії (DEI), а працівників, які над ними працювали, звільнили. Частина звільнених подала до суду — суд тимчасово заборонив ці дії.
Скорочення викликали занепокоєння серед американських політиків та експертів. Сенатор Марк Ворнер заявив, що такі «необдумані кроки» можуть підірвати здатність країни виявляти й реагувати на загрози.
Критики також попереджають про ризики контррозвідки: звільнення тисяч працівників може створити можливості для вербування з боку росії, Китаю та інших держав. За оцінками розвідки США, іноземні спецслужби вже активізували зусилля з пошуку незадоволених або безробітних американських агентів.
Європейська комісія нібито пропонує скоротити персонал представництв ЄС по всьому світу з міркувань економії та підсилення стратегічно найважливіших посольств.
Як пише „Європейська правда”, таку інформацію оприлюднило Politico, посилаючись на отриманий внутрішній документ.
Єврокомісія нібито просуває план щодо суттєвого скорочення персоналу у багатьох представництвах ЄС – задля підсилення присутності у країнах стратегічного інтересу без збільшення витрат.
Плани з’явилися на тлі „роздуття” бюджету Європейської служби зовнішніх справ на 2024 рік і перспектив ще більшого зростання витрат у 2025 році через інфляцію.
„Зберігати статус кво – не варіант… ЄС потрібна мережа представництв, яка буде краще підлаштована до нових політичних пріоритетів, і цього потрібно досягти в умовах обмеженого бюджету”, – йдеться у документі, який отримало Politico.
У Євросоюзу загалом 145 представництв у різних країнах світу.
У межах плану „зрізання” витрат хочуть зосередити ресурси на країнах-кандидатах на вступ і найближчих сусідах ЄС, країнах G20, країнах, що мають все більше політичне або економічне значення, а також країнах, нестабільність у яких загрожує інтересам ЄС.
Пропозицію критично сприймають деякі невеликі країни ЄС, які не мали широкої мережі власних посольств у менш важливих країнах і покладалися саме на посольства ЄС для того, щоб залишатися у курсі справ і налагоджувати контакти.
Водночас частина обізнаних з планами посадовців висловили занепокоєння, що це призведе до зменшення впливу ЄС у таких регіонах як Африка й Латинська Америка.
„Це буде означати, що у нас залишаться маленькі делегації у таких країнах як Судан чи Нігер. Це було би неправильним меседжем, особливо коли у нас тепер адміністрація США, яка, схоже, менше буде цікавитись зовнішнім світом”, – коментує один з посадовців на умовах анонімності.
Інший співрозмовник каже, що у внутрішніх чатах від багатьох пролунали занепокоєння, що „Росія або Китай заповнять будь-який вакуум, який ми створимо”.
Плани мають обговорити у грудні і це може стати однією з перших неприємних задач для нової очільниці дипломатичної служби ЄС Каї Каллас.
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Скорочення будуть не лише у структурі міністерств, а й у структурі інспекцій, центральних органів виконавчої влади.
В Україні цього року планується скоротити 30% всього штату урядовців. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час прес-конференції у Києві 14 вересня, пише УНІАН.
За його словами, скорочення будуть не лише у структурі міністерств, а й у структурі інспекцій, центральних органів виконавчої влади.
„Протягом останнього часу, приблизно два місяці, ми працюємо над функціональним обстеженням вертикалі кожного міністерства… Ми дивимося на функції держави, які виконує те чи інше міністерство як галузева структура, що виконує певні функції держави. Таких функцій досить багато, у різних міністерствах вони коливаються від кількох десятків до кількох тисяч. Серед цих функцій є такі, що застаріли, і вже ніколи не будуть державою виконуватися в тому обсязі чи напрямках, у яких виконувалися раніше”, – розповів Шмигаль.
За його словами, це пов’язано з різними причинами, зокрема війною та цифровізацією послуг.
„На базі цих функціональних обстежень, які ми робимо також із залученням аудиторів, професійних команд, ми прийматимемо рішення про умови тих чи інших функцій, передачу їх на нижчий рівень, до агентств або на місцевий рівень. Це дозволяє нам вже сьогодні говорити про можливості 30%-го скорочення в цілому всього штату чиновників по державі. Не тільки у структурі міністерств, а й у структурі інспекцій, центральних органів виконавчої влади тощо по багатьох напрямках”, – зазначив прем’єр.
Він заявив, що станом на сьогодні цього року скорочено близько восьми тисяч чиновників. Попереду ще кілька десятків тисяч скорочень вакансій та чиновників.
Discussed strengthening defense capacity and further comprehensive support of #Ukraine with ?? Chancellor @OlafScholz. Europe's energy security is on the agenda. Offered to send a special EU and UN mission to the ZNPP. Sure that ?? is a reliable and consistent partner of ??. 1/1 pic.twitter.com/HkGgSREUnc