Окремі країни домоглися вилучення або пом’якшення частини заходів через власні енергетичні, банківські та торговельні інтереси.
Посли країн Євросоюзу у середу знову спробують погодити 21-й пакет санкцій проти Росії. Однак під час переговорів держави-члени вже домоглися вилучення або послаблення низки заходів, щоб захистити власні енергетичні, банківські та торговельні інтереси. Про це повідомляє Politico.
Раніше головним противником посилення санкцій часто виступала Угорщина на чолі з Віктором Орбаном, який мав тісні зв’язки з Кремлем і неодноразово погрожував блокувати рішення ЄС. Після зміни влади в Будапешті інші країни тепер змушені відкрито пояснювати власні заперечення.
“Після 20 пакетів санкцій більше не залишилося простих цілей, тому дедалі частіше виникають зіткнення з національними інтересами окремих держав”, – пояснив один із дипломатів ЄС, залучених до переговорів.
Новий пакет, представлений президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у червні, є 21-м від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Для його ухвалення необхідна одностайна підтримка всіх 27 країн ЄС.
Однією з головних перешкод стала позиція Греції, котра не підтримує заборону для європейських компаній перевозити російський СПГ до третіх країн.
Афіни побоюються наслідків для грецької судноплавної галузі, зокрема компаній, які використовують танкери льодового класу для транспортування СПГ.
Також Греція, Мальта і Кіпр раніше висловлювали занепокоєння щодо продовження замороження граничної ціни на російську нафту на рівні $44,10 за барель. ЄС продовжив дію обмеження до четверга, щоб отримати більше часу для компромісу.
Австрія під час переговорів порушила питання щодо банку Raiffeisen Bank International, який домагається компенсації за конфіскацію активів у Росії на €2,44 млрд.
Крім того, із фінального варіанту пакета прибрали пропозицію про поступову заборону імпорту російської риби. Деякі країни ЄС побоювалися зростання цін для споживачів і негативного впливу на рибопереробну галузь.
Також до документа не включили санкції проти глави РПЦ Кирила та обмеження для колишніх військовослужбовців РФ через позицію Болгарії зокрема.
У нинішньому варіанті пакет передбачає відключення від системи SWIFT ще кількох десятків російських банків, а також заборону на в’їзд до ЄС для понад 250 громадян Росії.
Однак поступки окремим країнам зменшили очікування, що після програшу Орбана ухвалення жорсткіших санкцій проти Москви стане значно простішим.
“Орбан був складним партнером, але він ніколи фактично не блокував цілі пакети”, – зауважив один із дипломатів ЄС.
Євросоюз уперше ввів санкції проти рф через смертоносні обстріли Києва. Тільки 2 липня росія вбила у столиці України 31 людину.
Про це йдеться у відповідному рішенні на сайті Ради ЄС.
ЄС ухвалив нові санкції проти ВПК росії
17 липня Євросоюз погодив шість пунктів обмежень, пов’язаних з масованими ударами росії по Києву.
“Через нещодавні смертельні удари рф по Києву у ніч на 1 та 5 липня 2026 року та жорстоку військову кампанію, навмисно спрямовану проти цивільної інфраструктури, Рада вирішила запровадити обмежувальні заходи щодо однієї особи та п’яти організацій”, – йдеться у заяві.
Ці суб’єкти є частиною російського військово-промислового комплексу, зокрема, займаються виробництвом безпілотників.
Усі п’ять перелічених організацій входять до групи компаній ABS Electro:
“АБС ЗЕіМ Автоматизація”,
“Ессет Автоматизація”,
“ВНДІР”,
“Ессет Електро”,
“Сокол Ессет”.
Єдиною фізичною особою у списку є Ірина Харісова, голова правління групи компаній ABS Electro та директор кількох компаній цієї групи.
Відповідні правові акти були опубліковані в Офіційному журналі ЄС.
Що відомо про компанію ABS Electro
Компанія розробляє та виробляє електронні та радіоелектронні компоненти, необхідні для ведення війни за допомогою безпілотників.
Ці підприємства сприяють розробці систем, які підвищують можливості російських дронів “Шахед” і “Герань”. Також вони збільшують їхню стійкість до засобів радіоелектронної боротьби.
Низка компаній виробляє автоматизовані системи керування для енергетичного сектору, що приносить значні прибутки рф.
ЄС запровадив санкційні обмеження проти 15 осіб та однієї з пенітенціарних установ РФ за їхню причетність до знущань над українськими військовополоненими і цивільними заручниками.
Про це йдеться у комюніке пресслужби Ради ЄС, пише “Європейська правда”.
13 липня Рада ЄС вирішила запровадити обмеження проти 15 фізосіб, причетних до серйозних порушень прав людини у контексті поводження з українськими військовими й цивільними полоненими на окупованих територіях та на території Росії.
Санкції запроваджують у межах окремого санкційного режиму за порушення прав людини, створеного у грудні 2020 року.
Серед осіб, яких назвали – перший заступник начальника в’язниці в Оленівці на Донеччині, якого вважають прямо причетним до масового вбивства українських полонених там 28-29 липня 2022 року шляхом відкладання евакуації важкопоранених, а також до практик катувань і принижень полонених українців.
Йдеться також про кількох інших представників персоналу вищої ланки у в’язниці в Оленівці.
Також у списку – Алексєй Хавецький, начальник охорони у колонії №7 в Панкіно, якого вважають організатором системних катувань і знущань над українськими полоненими у закладі; офіцер ФСБ Ян Заневський, дотичний до свавільного позбавлення волі й катувань українських цивільних на Херсонщині, Миколаївщині, Запоріжжі під час окупації.
Заклад, що опинився під санкціями – СІЗО Таганрога №2, де у тому числі закатували журналістку Вікторію Рощину.
Ще семеро осіб опинились у санкціях за знущання над українськими полоненими на території РФ.
Зокрема, це начальник колонії №10 в Ударному Александр Гнутов, його заступники і начальниця медичної служби закладу Галина Мокшанова. У 10-й колонії утримували сотні українців. Звільнені свідчили про системні практики знущань і катувань, інсценування страти, відмову у наданні медичної допомоги.
“ЄС найрішучіше засуджує катування, нелюдське поводження та вбивства українських військовополонених та цивільних утримуваних осіб, закликає надати безперешкодний доступ до усіх утримуваних незалежним спостерігачам, включно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста, та наголошує на необхідності забезпечити відповідальність за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права”, – йдеться у заяві.
Глави МЗС ЄС у понеділок, 13 липня, не досягли згоди щодо затвердження нового, 21-го пакета санкцій ЄС проти Росії, але планують це зробити 15 липня.
Про це, як передає кореспондентка “Європейської правди” з Брюсселя, заявила висока представниця ЄС із закордонних справ і питань безпеки Кая Каллас.
У ЄС розраховують затвердити 21-й пакет санкцій проти Росії у пʼятницю, 15 липня, перш ніж переходити до “плану Б”,
“Я також шкодую, що у нас немає домовленості щодо 21-го пакета, хоча мушу сказати, що ми досить близькі до цього”, – заявила Каллас.
Вона додада, що “не може надати жодних гарантій” того, коли пакет санкцій буде затверджений.
“У середу у нас знову зустріч наших послів (Coreper – “ЄП”), і робота триває. Я також не можу сказати, що вилучено, а що залишено, тому що поки не погоджено все, не погоджено нічого. Тому я не можу нічого анонсувати”, – сказала головна дипломатка ЄС.
І наголосила, що її “бажання полягає в тому, щоб цей пакет був сильним” через триваючі напади Росії на цивільних українців та найбільш густонаселені райони.
“Наша мета – досягти домовленості. Якщо у нас не буде домовленості, тоді ми почнемо працювати над планом Б. Але прямо зараз ми працюємо над планом А на середу”, – підсумувала Кая Каллас.
Німеччина викликала посла росії в Берліні через кібератаки, спрямовані проти ФРН, інших країн Європейського Союзу та України. Одночасно ЄС і Велика Британія запровадили нові санкції проти осіб і структур, пов’язаних із російськими кіберопераціями.
Про це повідомляє Bild
У Міністерстві закордонних справ Німеччини заявили, що кібератаки росії є неприйнятними.
Кібератаки проти Німеччини, партнерів по ЄС та України є неприйнятними. Ми рішуче відповідаємо на них, зокрема шляхом запровадження додаткових санкцій, — заявили у МЗС ФРН.
Як зазначає видання, цього ж дня російського посла також викликали до Міністерства закордонних справ Франції.
Водночас Європейський Союз запровадив санкції проти дев’яти фізичних осіб і чотирьох організацій, яких підозрюють у причетності до масштабної шкідливої кібердіяльності.
За даними ЄС, ключову роль у цих операціях відігравав 16-й центр ФСБ росії, який, за версією європейської сторони, координував діяльність кількох хакерських угруповань, зокрема Turla, також відомого під назвами Snake або Uroburos. Їх звинувачують у багаторічних кампаніях кібершпигунства та саботажу проти державних установ і об’єктів критичної інфраструктури в Європі.
Атаки торкнулися щонайменше дев’яти держав – Німеччини, Франції, Польщі, Кіпру, Нідерландів, Австрії, Словаччини, Румунії та Фінляндії.
Крім того, Велика Британія оголосила про власний пакет санкцій проти 24 осіб і організацій, яких пов’язують із російськими кіберопераціями.
Уряд Великої Британії та ЄС вперше запровадили спільний пакет санкцій проти російських кібермереж. Під санкції потрапили 24 особи та організації, пов’язані з російськими спецслужбами.
Про це повідомляє Центр протидії дезінформації.
Під санкції потрапили високопоставлені керівники ГРУ В’ячеслав Стафеєв, Іван Сенін та Іван Касьяненко, які причетні до кібер- та гібридних операцій проти західних країн.
Медіапроєкт «Рибарь», його керівник Михайло Звінчук та ще 9 учасників проєкту потрапили під санкції за втручання у вибори в різних країнах та поширення антиукраїнських наративів.
Також накладено санкції проти осіб, які стоять за програмним забезпеченням Lumma Stealer, що дозволяло кіберзлочинцям збирати конфіденційну інформацію зі скомпрометованих пристроїв та передавати її до рф.
Окремо Велика Британія та країни ЄС офіційно поклали відповідальність на 16 центр ФСБ рф за спробу диверсії проти енергомереж Польщі. Ця масштабна кібератака взимку мала на меті залишити без електроенергії понад 500 000 громадян, щоб посіяти хаос у країні, яка є ключовим логістичним хабом для допомоги Україні.
«На сьогодні Велика Британія запровадила санкції проти понад 3400 суб’єктів, пов’язаних із воєнними діями росії, і надалі співпрацюватиме із союзниками для тиску на тих, хто здійснює ворожу діяльність в інтересах кремля, поширює небезпечну брехню та підриває демократичні цінності», – зазначили у британському уряді.
Як повідомлялося, Євросоюз запровадив санкції проти дев’яти осіб та чотирьох організацій через російське кібершпигунство та саботаж. Ця діяльність включала проникнення в урядові мережі та саботаж критичної інфраструктури. Серед інших, мішенями стали Франція, Німеччина, Польща, Кіпр, Нідерланди, Австрія, Словаччина, Румунія та Фінляндія.
[type] => post [excerpt] => Уряд Великої Британії та ЄС вперше запровадили спільний пакет санкцій проти російських кібермереж. Під санкції потрапили 24 особи та організації, пов'язані з російськими спецслужбами. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1783957440 [modified] => 1783954090 ) [title] => Велика Британія та ЄС запровадили санкції проти російських кібермереж [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=191921&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 191921 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 191922 [image] => Array ( [id] => 191922 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd.jpg [original_lng] => 46906 [original_w] => 720 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd-300x188.jpg [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd.jpg [width] => 720 [height] => 450 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd.jpg [width] => 720 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd.jpg [width] => 720 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd.jpg [width] => 720 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/6a54c1b1bc4dd.jpg [width] => 720 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1783943290:8 [_karpat_ai_import_snapshot] => a:11:{s:10:"source_url";s:70:"https://lb.ua/world/2026/07/13/751552_velikobritaniya_ies_vpershe.html";s:12:"source_plain";s:4865:"Головна — Світ — 13 липня 2026, 13:47 Великобританія та ЄС вперше запровадили спільний пакет санкцій проти російських кібермереж Під санкції потрапили високопоставлені керівники ГРУ В'ячеслав Стафеєв, Іван Сенін та Іван Касьяненко, які причетні до кібер- та гібридних операцій проти західних країн. Наталка Лотоцька, редакторка новин Додати LB.ua як бажане джерело в Google Фото: rada.gov.ua Уряд Великої Британії спільно з Європейським Союзом вперше запровадили спільний пакет санкцій проти російських кібермереж. Лондон, зокрема, запровадив нові санкції проти 24 фізичних осіб та організацій, які є проксі-мережами російських спецслужб і відповідальні за кібератаки, втручання у вибори та поширення антиукраїнських наративів в Європі. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації. Під санкції потрапили високопоставлені керівники ГРУ В'ячеслав Стафеєв, Іван Сенін та Іван Касьяненко, які причетні до кібер- та гібридних операцій проти західних країн. Реклама Медіапроєкт “Рибарь”, його керівник Михайло Звінчук та ще 9 учасників проєкту потрапили під санкції за втручання у вибори в різних країнах та поширення антиукраїнських наративів. Також накладено санкції проти осіб, які стоять за програмним забезпеченням Lumma Stealer, що дозволяло кіберзлочинцям збирати конфіденційну інформацію зі скомпрометованих пристроїв та передавати її до РФ. Окремо Велика Британія та країни ЄС офіційно поклали відповідальність на 16 центр ФСБ РФ за спробу диверсії проти енергомереж Польщі. Ця масштабна кібератака взимку мала на меті залишити без електроенергії понад 500 000 громадян, щоб посіяти хаос у країні, яка є ключовим логістичним хабом для допомоги Україні. “На сьогодні Велика Британія запровадила санкції проти понад 3400 суб'єктів, пов'язаних із воєнними діями Росії, і надалі співпрацюватиме із союзниками для тиску на тих, хто здійснює ворожу діяльність в інтересах Кремля, поширює небезпечну брехню та підриває демократичні цінності”, – зазначили у британському уряді. Раніше повідомлялося, що Євросоюз запровадив санкції проти дев'яти осіб та чотирьох організацій через російське кібершпигунство та саботаж. Ця діяльність включала проникнення в урядові мережі та саботаж критичної інфраструктури. Серед інших, мішенями стали Франція, Німеччина, Польща, Кіпр, Нідерланди, Австрія, Словаччина, Румунія та Фінляндія. Сьогодні, 13:27 Сибіга: у Польщі затримали чоловіка, який ображав українців у автобусі Сьогодні, 12:58 ЄС запропонує обмежити доступ дітей до соціальних мереж Сьогодні, 12:33 Андрій Сибіга на засіданні Ради ЄС закликав партнерів до активної участі в антибалістичній коаліції Росія Польща Великобританія санкції Євросоюз кібербезпека";s:8:"ai_title";s:130:"Велика Британія та ЄС запровадили санкції проти російських кібермереж";s:10:"ai_excerpt";s:337:"Уряд Великої Британії та ЄС вперше запровадили спільний пакет санкцій проти російських кібермереж. Під санкції потрапили 24 особи та організації, пов'язані з російськими спецслужбами.";s:16:"ai_content_plain";s:3240:"Уряд Великої Британії та ЄС вперше запровадили спільний пакет санкцій проти російських кібермереж. Під санкції потрапили 24 особи та організації, пов'язані з російськими спецслужбами. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації. Під санкції потрапили високопоставлені керівники ГРУ В'ячеслав Стафеєв, Іван Сенін та Іван Касьяненко, які причетні до кібер- та гібридних операцій проти західних країн. Медіапроєкт «Рибарь», його керівник Михайло Звінчук та ще 9 учасників проєкту потрапили під санкції за втручання у вибори в різних країнах та поширення антиукраїнських наративів. Також накладено санкції проти осіб, які стоять за програмним забезпеченням Lumma Stealer, що дозволяло кіберзлочинцям збирати конфіденційну інформацію зі скомпрометованих пристроїв та передавати її до рф. Окремо Велика Британія та країни ЄС офіційно поклали відповідальність на 16 центр ФСБ рф за спробу диверсії проти енергомереж Польщі. Ця масштабна кібератака взимку мала на меті залишити без електроенергії понад 500 000 громадян, щоб посіяти хаос у країні, яка є ключовим логістичним хабом для допомоги Україні. «На сьогодні Велика Британія запровадила санкції проти понад 3400 суб'єктів, пов'язаних із воєнними діями росії, і надалі співпрацюватиме із союзниками для тиску на тих, хто здійснює ворожу діяльність в інтересах кремля, поширює небезпечну брехню та підриває демократичні цінності», – зазначили у британському уряді. Раніше повідомлялося, що Євросоюз запровадив санкції проти дев'яти осіб та чотирьох організацій через російське кібершпигунство та саботаж. Ця діяльність включала проникнення в урядові мережі та саботаж критичної інфраструктури. Серед інших, мішенями стали Франція, Німеччина, Польща, Кіпр, Нідерланди, Австрія, Словаччина, Румунія та Фінляндія.";s:10:"applied_at";s:25:"2026-07-13T11:43:37+00:00";s:6:"status";s:8:"analyzed";s:7:"user_id";i:8;s:11:"compared_at";s:25:"2026-07-13T11:48:09+00:00";s:12:"diff_summary";a:3:{s:13:"title_changed";b:0;s:15:"excerpt_changed";b:0;s:15:"content_changed";b:1;}s:11:"analyzed_at";s:25:"2026-07-13T11:49:09+00:00";} [views_count] => 407 [_thumbnail_id] => 191922 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [_karpat_ai_import_feedback] => a:8:{s:7:"summary";s:346:"ШІ майже повністю відтворив фінал, але не вніс одну редакторську стилістичну правку в підводку до блоку «Раніше повідомлялося»: залишив «Раніше повідомлялося» замість «Як повідомлялося».";s:5:"title";a:2:{s:7:"changed";b:0;s:5:"notes";s:197:"Заголовок збігається з фінальною редакторською версією. Фактичних або стилістичних відхилень не виявлено.";}s:7:"excerpt";a:2:{s:7:"changed";b:0;s:5:"notes";s:122:"Врізка збігається з фіналом. Жодних пропусків чи спотворень немає.";}s:7:"content";a:7:{s:11:"added_facts";a:0:{}s:15:"removed_or_lost";a:0:{}s:11:"style_fixes";a:1:{i:0;s:191:"У фіналі змінено «Раніше повідомлялося» на «Як повідомлялося»; ШІ цю редакторську заміну не застосував.";}s:5:"notes";s:278:"Факти, атрибуція та порядок абзаців збережені. Єдина різниця між ШІ-виходом і фіналом — початок останнього абзацу, де редактор прибрав повтор «Раніше».";s:2:"},";a:0:{}s:11:"ai_mistakes";a:1:{i:0;s:239:"Не застосував стилістичну правку в останньому абзаці: залишив «Раніше повідомлялося» замість редакторського «Як повідомлялося».";}s:14:"prompt_lessons";a:5:{i:0;s:156:"Застосовуй усі редакторські стилістичні заміни, навіть якщо вони не змінюють фактів.";i:1;s:222:"У фінальному абзаці прибирай повтори на кшталт «Раніше повідомлялося», якщо редактор замінив їх на нейтральний зв’язок.";i:2;s:154:"Порівнюй не лише факти, а й точні формулювання між джерелом, ШІ-чернеткою та фіналом.";i:3;s:155:"Не змінюй зміст без потреби, але відтворюй кожну помітну редакторську правку тексту.";i:4;s:113:"Якщо фінал має інший вступ до абзацу, відтворюй його дослівно.";}}s:11:"]} }]}]}},{";s:0:"";s:11:"analyzed_at";s:25:"2026-07-13T11:49:09+00:00";s:7:"post_id";i:191921;s:10:"source_url";s:70:"https://lb.ua/world/2026/07/13/751552_velikobritaniya_ies_vpershe.html";} [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 190560378000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 977086 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 811 [1] => 1147 [2] => 284948 [3] => 223 [4] => 276 [5] => 277 ) [tags_name] => Array ( [0] => Великобританія [1] => Євросоюз [2] => кібербезпека [3] => Польща [4] => росія [5] => санкції ) ) [6] => Array ( [id] => 191912 [content] =>
Патріарха російської православної церкви Кирила та засновника компанії «Лукойл» Вагіта Алекперова виключили з проєкту 21-го пакета санкцій Європейського Союзу.
Про це повідомляє Європейська правда з посиланням на дипломатичні джерела в Брюсселі.
За словами співрозмовників видання, виключення патріарха Кирила та засновника «Лукойлу» Вагіта Алекперова із санкційного списку відбулося на вимогу Болгарії, яку згодом підтримала Італія.
Дипломати також повідомили, що держави ЄС врегулювали більшість суперечливих питань щодо нового пакета санкцій, однак значна частина досягнутих компромісів передбачає пом’якшення окремих запропонованих обмежень.
Зокрема, країни-члени домовилися суттєво звузити сферу застосування заборони на в’їзд до Євросоюзу для російських бойовиків.
Крім того, із проєкту повністю вилучили заборону на імпорт до ЄС російської тріски, минтая та деяких інших видів риби. Також відмовилися від планів запровадити жорсткіші обмеження щодо російського скрапленого природного газу та танкерів, які його перевозять.
Водночас держави Євросоюзу принципово погодилися тимчасово знизити граничну ціну на російську нафту до 44,1 долара за барель.
Серед невирішених питань залишається вимога Австрії скасувати санкції та розморозити активи російської інвестиційної компанії Rasperia, яку пов’язують із російським олігархом Олегом Дерипаскою. Компанія має багатомільярдні судові претензії до дочірньої структури австрійського банку Raiffeisen.
Раніше повідомлялося, що Болгарія погодилася підтримати 21-й пакет санкцій ЄС попри застереження щодо «Лукойлу» та РПЦ.
Ми раніше інформували, що Міністерство фінансів США внесло зміни до санкційних списків та викреслило із них низку російських громадян — родичів олігархів та керівників банків.
“Йдеться не лише про допомогу Україні. Йдеться про власну безпеку та стримування. Росія має втратити балістичну перевагу. Саме битва за небо визначатиме перебіг війни”, – зазначив міністр.
Сибіга закликав європейських партнерів активно долучатися до антибалістичної коаліції під лідерством України.
Він поінформував держави-члени ЄС про ситуацію на фронті, перебіг мирних зусиль, роль Європи у цьому процесі, а також про розвиток української оборонної промисловості.
Окрему увагу Сибіга приділив підготовці 21-го пакета санкцій ЄС, нових кіберсанкцій та інших обмежувальних заходів проти Росії.
Міністр наголосив, що посилення санкційного тиску є критично важливим для примусу Москви до миру.
РФ використовує затримання, насильницькі зникнення, катування та незаконні судові процеси для залякування населення на окупованих територіях.
Міністри закордонних справ країн ЄС в понеділок, 13 липня, розглянуть нові санкції проти Росії через незаконне утримання українських цивільних і військовополонених. Питання зниклих безвісти українців стане першим пунктом порядку денного зустрічі глав МЗС ЄС, повідомляє Польське радіо.
У засіданні візьмуть участь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, а також українські правозахисники Олександра Матвійчук і Максим Буткевич.
Підставою для обговорення стане документ міжнародної правозахисної організації IPHR – Міжнародного партнерства з прав людини, присвячений українським цивільним, яких Росія утримує в полоні.
Організація зазначає, що після початку повномасштабного вторгнення Росія здійснює незаконні затримання українських цивільних на окупованих територіях. Багатьох із них утримують у тривалій ізоляції без доступу до адвокатів і зв’язку з рідними.
За оцінкою IPHR, Росія використовує затримання, насильницькі зникнення, катування та незаконні судові процеси для залякування населення на окупованих територіях. Утримуваних цивільних Москва також використовує як інструмент політичного тиску.
Правозахисники наголошують, що повний масштаб цих злочинів залишається невідомим. Управління Верховного комісара ООН з прав людини підтвердило утримання Росією щонайменше 1,8 тисячі цивільних.
За даними українських громадських організацій, кількість затриманих цивільних може становити від 10 до 20 тисяч осіб. Українські правоохоронці ідентифікували понад 15 тисяч цивільних, які були затримані після лютого 2022 року.
На позачерговому засіданні Комітету постійних представників ЄС (Coreper) у неділю, 12 липня, посли держав Євросоюзу не змогли дійти згоди щодо змісту нового, 21-го пакета санкцій ЄС проти Росії і домовились, що обговорення пакета продовжиться завтра, 13 липня, на рівні міністрів закордонних справ ЄС.
Про це кореспондентці “Європейської правди” в Брюсселі стало відомо від кількох дипломатів ЄС після завершення засідання Coreper 12 липня.
Послам держав ЄС у Брюсселі не вдалося дійти згоди щодо 21-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії, це спробують зробити глави МЗС ЄС 13 липня.
“Coreper сьогодні не зміг ухвалити 21-й пакет санкцій проти Росії, незважаючи на те, що було досягнуто значного прогресу. Дискусія продовжиться у понеділок”, – повідомив один зі співрозмовників “ЄвроПравди”.
Джерела “ЄП” уточнили, що щодо проблемних питань пакета санкцій, таких як заборона вʼїзду до ЄС російських бойовиків, обмеження в рибній галузі та питання щодо нафтогазового сектору, досі існують застереження деяких держав, які поки не зняті.
Розгляд проблемних питань продовжиться у понеділок, 13 липня, під час засідання Ради ЄС у закордонних справах у Брюсселі, у якому беруть участь глави МЗС ЄС.
