Сьогодні, 11 вересня, між Литвою та Україною було підписано меморандум про співпрацю у сфері оборони
Про це повідомив президент Литви Гітанас Науседа в соцмережі X.
Як зазначив Науседа, меморандум між країнами було підписано на оборонно-промисловому форумі у Києві.
„У Києві відкрили оборонно-промисловий форум, на якому було підписано меморандум про співпрацю у сфері оборони Литви та України. Зайнятість в оборонній промисловості зростає, а високі технології та інжиніринг допомагають розробляти сучасні рішення для поля бою”, – зазначив Науседа.
Opened the Defence Industry Forum in Kyiv where a memorandum on 🇱🇹-🇺🇦 defence cooperation was signed.
Employment in the defence industry is growing, and high-tech & engineering are helping develop modern battlefield solutions.
Польща, Литва, Латвія та Естонія закликали в середу Європейський Союз побудувати оборонну лінію вздовж кордону блоку з росією та Білоруссю, щоб захистити ЄС від військових загроз та інших шкідливих дій з боку Москви.
У листі до голови ЄС, який буде обговорюватися на саміті в Брюсселі в четвер, лідери чотирьох країн, які мають спільні кордони з росією і Білоруссю, заявили, що проект, спрямований на захист блоку з 27 країн і 450-мільйонним населенням, також потребуватиме фінансової підтримки всіх членів.
„Створення системи оборонної інфраструктури вздовж зовнішнього кордону ЄС з росією і Білоруссю відповідатиме гострій і нагальній потребі убезпечити ЄС від військових і гібридних загроз”.
Ще деталі: Під гібридними загрозами мається на увазі поєднання військових і невійськових, а також прихованих і відкритих засобів, включаючи дезінформацію, кібератаки, економічний тиск і переправлення мігрантів через кордони.
Як йдеться у листі, масштаб і вартість цих спільних зусиль вимагають цілеспрямованих дій ЄС для їхньої політичної і фінансової підтримки.
Деякі дипломати ЄС оцінили вартість будівництва такої оборонної лінії вздовж 700-кілометрового кордону ЄС з росією і Білоруссю приблизно в 2,5 мільярда євро (2,67 мільярда доларів).
Європейські інвестиції в оборону та її фінансування стануть однією з головних тем для обговорення лідерами ЄС на саміті, оскільки війна росії проти України триває вже третій рік і Москва посилює гібридні операції проти Заходу.
Заклик до спільного фінансування лінії наземної оборони на східному кордоні Європейського Союзу з’явився після попередньої ініціативи Греції та Польщі створити систему протиповітряної оборони ЄС за зразком ізраїльського „Залізного купола”, яка б координувала нині розрізнені системи протиповітряної оборони країн-членів ЄС.
У листі йдеться про те, що планування і будівництво лінії оборони на східному кордоні ЄС має здійснюватися в координації з НАТО і його військовими вимогами.
[type] => post
[excerpt] => Польща, Литва, Латвія та Естонія закликали в середу Європейський Союз побудувати оборонну лінію вздовж кордону блоку з росією та Білоруссю, щоб захистити ЄС від військових загроз та інших шкідливих дій з боку Москви.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1719513840
[modified] => 1719518229
)
[title] => Польща та країни Балтії просять про оборонну лінію на кордоні з росією та Білоруссю
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=118080&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 117614
[uk] => 118080
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 118081
[image] => Array
(
[id] => 118081
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[original_lng] => 23912
[original_w] => 675
[original_h] => 390
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469-300x173.webp
[width] => 300
[height] => 173
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 684
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 118081
[_edit_lock] => 1719507429:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_97cb4037e524959ea785e437e9c5e352] =>
[_oembed_time_97cb4037e524959ea785e437e9c5e352] => 1732203787
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 22996
[1] => 10573
[2] => 223
[3] => 276
)
[tags_name] => Array
(
[0] => країни Балтії
[1] => оборона
[2] => Польща
[3] => Росія
)
)
[3] => Array
(
[id] => 115441
[content] =>
Уряд Нідерландів передасть 400 мільйонів євро у шведський фонд на виробництво бойових машин піхоти для України.
Про це розповіла міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонгрен, пише De telegraaf.
„Нідерланди виділять 400 мільйонів євро у шведський фонд із виробництва бойових машин піхоти для України”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що виробництво БМП буде здійснюватися переважно у Нідерландах.
Своєю чергою нідерландський мовник NOS повідомляє, що Амстердам шукає співпраці з іншими європейськими країнами та з нідерландською оборонною промисловістю.
Повідомляється, що Нідерланди співпрацюватимуть з Данією та Швецією у створенні бойових машин піхоти CV90 для України. Данія раніше вже зробила вибір на користь співпраці зі шведами.
„Європейські виробничі потужності повинні бути збільшені для України, але також і для нас самих”, – заявила очільниця оборонного відомства країни Оллонгрен.
Крім цього, в Німеччині з’явиться європейський конвеєр зі складання ракет Patriot, в якому Нідерланди також беруть участь. Оллонгрен зазначила, що американський виробник дав дозвіл на будівництво Patriot в Європі.
Оллонгрен також повідомила, що уряд Нідерландів розробляє план дій для розширення оборонної промисловості у країні. Зокрема, 54 мільйони євро буде інвестовано в розробку дронів для збройних сил Нідерландів, а 25 мільйонів євро зарезервовано для стартапів на оборонному ринку.
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
Литовський президент Гітанас Науседа, переобраний на другий термін минулого тижня, заявив, що „найближчими роками” витрати на оборону країни мають збільшитися до 3,5% від валового внутрішнього продукту.
Про це пише „Європейська правда” з посиланням на LRT.
За словами Науседи, Литва повинна в найближчі роки прагнути до мінімуму оборонних витрат в 3,5% ВВП, і це число, „яке ми можемо обґрунтувати потребами, які є актуальними на даний момент”.
Як „нагальні потреби” литовський президент назвав розгортання військової бригади Німеччини в країні, модернізацію литовської армії і готовність ввести в країні загальну військову повинність.
„Усе це вимагає дуже відчутних фінансових ресурсів, ми повинні їх виділити, тому що це… забезпечує все інше – благополуччя, відчуття безпеки”, – додав Науседа.
У 2024 році в державному бюджеті Литви на потреби оборони виділяється 2,7% ВВП. Минулого тижня литовське Міністерство фінансів подало пропозиції про збільшення фінансування оборони, при цьому уряд з 2025-го має намір витрачати на ці цілі 3% ВВП.
Нагадаємо, чинний президент Литви Гітанас Науседа виграв другий тур виборів після підрахунку голосів на всіх виборчих дільницях. Він складе присягу в липні й розпочне другий п’ятирічний термін.
[type] => post
[excerpt] => Литовський президент Гітанас Науседа, переобраний на другий термін минулого тижня, заявив, що "найближчими роками" витрати на оборону країни мають збільшитися до 3,5% від валового внутрішнього продукту.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1716910260
[modified] => 1716907639
)
[title] => Президент Литви пропонує збільшити витрати на оборону до 3,5% ВВП
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=114387&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 114345
[uk] => 114387
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 114346
[image] => Array
(
[id] => 114346
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gitanas-nauseda-1.png
[original_lng] => 431759
[original_w] => 869
[original_h] => 501
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gitanas-nauseda-1-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gitanas-nauseda-1-300x173.png
[width] => 300
[height] => 173
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gitanas-nauseda-1-768x443.png
[width] => 768
[height] => 443
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gitanas-nauseda-1.png
[width] => 869
[height] => 501
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gitanas-nauseda-1.png
[width] => 869
[height] => 501
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gitanas-nauseda-1.png
[width] => 869
[height] => 501
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/gitanas-nauseda-1.png
[width] => 869
[height] => 501
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 903
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 114346
[_edit_lock] => 1716896840:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_32d21c57ff86baf9270691582072d0fe] =>
Lithuania steps up its support for Ukraine with needed supplies: reconnaissance drones as part of the Latvian-led drone coalition, anti-drone systems, ammunition, generators, and foldable beds. Solidarity in action! 🇱🇹🇺🇦 #StandWithUkraine#MilitaryAidpic.twitter.com/HCCZyftvg9
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
Уряд Норвегії схвалив план, який передбачає майже подвоєння витрат на оборону до 2036 року. Про це йдеться в урядовому пресрелізі, оприлюдненому в п’ятницю, 5 квітня.
План передбачає збільшення витрат на оборону на 600 мільярдів норвезьких крон (56 мільярдів доларів) до 2036 року.
„Нам потрібен захист, адаптований до поточної ситуації та картини загроз. Цей план є історичним стимулом для норвезьких збройних сил і передбачає значне посилення всіх видів оборони”, – заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.
Загалом уряд Норвегії витратить 1,624 мільярда норвезьких крон на оборону Норвегії протягом наступних 12 років. На той час оборонний бюджет буде майже вдвічі більшим, ніж зараз.
Відбулася інавгураційна конференція щодо заснування Стратегічного огляду оборонних закупівель України.
Про це повідомляє пресслужба віцепрем’єрки з європейської та євроатлантичної інтеграції.
„18-19 березня відбулась інавгураційна конференція у Люксембурзі із започаткування Стратегічного огляду оборонних закупівель, одного із флагманських проєктів Комплексного пакету допомоги альянсу. Мета огляду – допомога Україні в реформуванні системи оборонних закупівель з метою її узгодження з практиками і стандартами НАТО”, – ідеться у повідомленні.
Зазначається, що це перша зустріч робочих груп, у яких експерти з України та держав-членів НАТО працюватимуть спільно для напрацювання рекомендацій, які мають затвердити на Вашингтонському саміті в липні 2024 року.
„Дані рекомендації стануть основою подальших кроків для забезпечення більшої підзвітності, прозорості й оперативної сумісності, що є частиною підготовки України до майбутнього членства України в альянсі”, – йдеться в повідомленні.
Огляд здійснюється за запитом Міністерства оборони України, а реалізацію проєкту очолюють фахівці з цих питань із країн НАТО та України в тісній співпраці з Агентством НАТО із закупівель за підтримки Норвегії.
Три країни Євросоюзу, – Естонія, Франція та Польща, закликали терміново підвищувати обороноспроможність Європи та зміцнювати співпрацю із Україною. Зокрема, на думку цих країн, необхідно підвищити здатність швидко нарощувати виробництво та збільшувати запаси боєприпасів.
Про це йдеться у документі, з яким ознайомилось видання The Guardian.
У документі три країни окреслили свої пріоритети для нової Європейської оборонно-промислової стратегії.
„Ми повинні забезпечити, щоб амбіції стратегії були пропорційними та підкріпленими конкретними діями, що підтримують нашу боєздатність. Ми перебуваємо у гонці з часом”, – йдеться у тексті.
Також Естонія, Франція і Польща зазначили, що оборонна стратегія має бути спрямована на:
покращення довгострокової спроможності оборонної промисловості ЄС забезпечувати потреби збройних сил, зменшення стратегічної залежності і підвищення здатності швидко нарощувати виробництво
підтримку суттєвого збільшення в державах-членах запасів боєприпасів, наявності ключових систем зброї та інших можливостей у різних сферах
підвищення конкурентоспроможності ЄС та його держав-членів у технологіях (військових і подвійного призначення) та інноваціях, забезпечення безпеки ланцюгів постачання та покращення доступу до фінансування
Зміцнення співпраці та заохочення участі України в оборонно-промислових ініціативах.
Крім того, звернули увагу на потребу достатнього фінансування для досягнення цілей.
„Ми закликаємо Комісію представити конкретні варіанти фінансування, особливо на період до наступного (довгострокового бюджету ЄС – ред.). Недостатнє фінансування зараз означатиме лише більші витрати пізніше”, – зазначено у документі.
Президент Чехії Петро Павло заявив, що союзники рекомендують Україні обмежити наступи та посилити оборону, оскільки Київ, на відміну від країни-агресора росії, зараз має обмежені можливості на полі бою.
Про це Павло заявив в інтерв’ю TVN24 у вівторок, 30 січня.
Крім озброєння для посилення оборони, Україні також потрібні ресурси для ліквідації маршрутів постачання російської армії. Це артилерія, далекобійні ракети та винищувачі F-16, сказав чеський президент.
Він заявив, що «баланс сил» на фронті може дати зрозуміти Україні та Росії, що «далі успіхів їм не досягти, і що настав час переговорів».
Україна та Румунія підписали меморандум про взаєморозуміння та співробітництво, що передбачає збільшення оборонних виробничих потужностей та розширення виробництва боєприпасів.
Про це повідомляє прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Такі домовленості були укладені після проведення спільного засідання урядів України та Румунії, що відбулося сьогодні, 18 жовтня, у Києві.
Шмигаль розповів, що меморандум про взаєморозуміння та співробітництво був погоджений між Міністерством стратегічної промисловості України та Міністерством економіки Румунії.
„Ідеться про нарощення оборонних можливостей: збільшення виробничих потужностей та розширення виробництва боєприпасів”, – пояснив прем’єр.
Про що ще домовилися з Румунією
Загалом за підсумками спільного засідання урядів двох країн було укладено сім документів. Окрім вищезгаданого Меморандуму, серед них також:
Міжурядова угода про будівництво автодорожнього прикордонного мосту через річку Тиса між н.п. Біла Церква та Сігету Мармацієй
Там відкриється один із запланованих нових пунктів пропуску, зазначив Шмигаль.
Меморандум щодо посилення співпраці із забезпечення надійного транзиту продукції українського виробництва.
„Плануємо комплексно розвивати пункти пропуску для автомобільного, залізничного, морського та річкового сполучення”, – зазначив прем’єр.
Міжурядовий Імплементаційний протокол до Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про реадмісію осіб.
Як пояснив глава Кабміну, це дозволить підвищити ефективність спільної боротьби із незаконною міграцією.
Декларацію про наміри між українськими та румунськими Міністерствами охорони здоров’я.
Йдеться про протидію викликам війни та „горизонтальній” співпраці між закладами охорони здоров’я, пояснив український прем’єр.
Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво у фармацевтичній сфері між профільними службами України та Румунії.
„Посилюємо співпрацю шляхом запровадження спільних програм і проєктів”, – розповів Шмигаль.
Volodymyr Zelenskyy will visit #Romania next week for the first time since the beginning of the war and meet with the country's president, Klaus Iohannis. pic.twitter.com/vVEnkt5SFv
Відкриття в Румунії центру підготовки пілотів F-16, на базі якого проходитимуть навчання наші льотчики, – це важливий практичний внесок у авіаційну коаліцію. Наші домовленості з Президентом ?? Клаусом Йоханнісом та Премʼєр-міністром ?? Марком Рютте втілюються в життя. Дякую…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 13, 2023
