Литва 4 серпня визнала загрозою для своєї національної безпеки понад тисячу громадян Росії й Білорусі, які проживають у країні, і заявила, що позбавляє їх посвідки на постійне проживання.
Рішення ухвалили після того, як уряд попросив росіян і білорусів заповнити анкету, яка містила запитання про їхні погляди на вторгнення Росії в Україну і статус Криму, пише агентство AP, передає Радіо Свобода.
Департамент міграції встановив, що загрозу національній безпеці становлять 1164 громадян Білорусі й Росії, які живуть у Литві: 910 білорусів і 254 росіян.
4 квітня Сейм Литви ухвалив закон, який передбачає обмежувальні заходи для громадян Білорусі та Російської Федерації, пов’язані з порядком в’їзду та легалізації в цій балтійській державі, купівлею нерухомості тощо. На етапі розгляду документ був набагато м’якшим щодо білорусів, найбільше санкцій торкнулося росіян.
14 квітня президент Гітанас Науседа наклав вето на закон. Він запропонував парламенту не розрізняти в законі білорусів і росіян. 20 квітня Сейм відхилив вето.
[type] => post [excerpt] => Литва 4 серпня визнала загрозою для своєї національної безпеки понад тисячу громадян Росії й Білорусі, які проживають у країні, і заявила, що позбавляє їх посвідки на постійне проживання. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1691240940 [modified] => 1691226207 ) [title] => Литва визнала понад тисячу білорусів і росіян загрозою для нацбезпеки [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=86491&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 86491 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 86492 [image] => Array ( [id] => 86492 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/64cd73e830557.jpeg [original_lng] => 29004 [original_w] => 720 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/64cd73e830557-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/64cd73e830557-300x188.jpeg [width] => 300 [height] => 188 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/64cd73e830557.jpeg [width] => 720 [height] => 450 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/64cd73e830557.jpeg [width] => 720 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/64cd73e830557.jpeg [width] => 720 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/64cd73e830557.jpeg [width] => 720 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/08/64cd73e830557.jpeg [width] => 720 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1691237207:8 [_thumbnail_id] => 86492 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 769 [translation_required_done] => 1 [_oembed_bc7cad6164d3d220958b688da84ff18c] =>
Today in Kyiv I told my dear friend President @ZelenskyyUa that Lithuania will keep supporting Ukraine until victory.
Lithuania will deliver NASAMS launchers to Ukraine next month.
The AWACS surveillance jets will fly missions to monitor Russian military activity near the Alliance’s borders and can detect aircraft and missiles hundreds of kilometres away, making them a key early warning capability for NATO
????One more delivery from Lithuania has reached Ukrainian soil. NASAMS missile launchers are now in place. @LTU_Army delivered it together with all neccessary equipment and SUV's for NASAMS crew. Gratitude to our ally ??Norway for donating a part of the additional equipment. pic.twitter.com/pzvhMX4RQM
At my first stop in ?? Kyiv today, I paid respects to men and women who sacrificed their lives defending the most fundamental rights of a nation: to exist and to live in freedom. They gave their lives to also defend all of us.
🇱🇹🇺🇦Lithuania remains steadfast in its military support to Ukraine. Today @LTU_Army delivered detonation systems & thousands of rounds of ammunition for anti-tank grenade launchers. Our commitment to support Ukraine is not just solidarity, it's an investment in Europe's security. pic.twitter.com/8KEMPAgtIN
This is absolutely outrageous murder. By deliberately killing babies in their sleep, Russia is declaring a clear contempt for any peace agreements, past or future. There must be serious and immediate consequences, not continued impunity. pic.twitter.com/zpSmpaBTum
— Gabrielius Landsbergis🇱🇹 (@GLandsbergis) March 3, 2024
Lithuania steps up its support for Ukraine with needed supplies: reconnaissance drones as part of the Latvian-led drone coalition, anti-drone systems, ammunition, generators, and foldable beds. Solidarity in action! 🇱🇹🇺🇦 #StandWithUkraine#MilitaryAidpic.twitter.com/HCCZyftvg9
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
Канцлер Німеччини Олаф Шольц представив ухвалену Стратегію національної безпеки країни. У документі Росію визнано найбільшою загрозою для світу, пише Der Spiegel. У Стратегії національної безпеки зазначено: «Сьогоднішня Росія у найближчому майбутньому є найбільшою загрозою миру та безпеці в євроатлантичному регіоні».
За словами канцлера, політичне середовище Німеччини в галузі безпеки значно змінилося за останні півтора року на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну та атаки на трубопровід «Північний потік».
Зокрема, у сфері обороноздатності будуть заходи щодо посиленого захисту проти шпигунства, саботажу, гармонізація європейського контролю за експортом озброєнь і розширення кібер- та космічних можливостей.
Влада Німеччини 14 червня представила першу в історії Стратегію національної безпеки. Про плани розробити такий документ, пише Deutsche Welle, було оголошено ще наприкінці 2021 року, проте після початку повномасштабного вторгнення військ Росії в Україну роботу над Стратегією нацбезпеки було прискорено.
Документ, у якому майже 40 сторінок, передбачає зміцнення безпеки країни за трьома основними напрямками: обороноздатність, життєстійкість і стійкість. Вона охоплює як загрози, пов’язані з військовими діями (наприклад, оборонний бюджет Німеччини планують збільшити до 2% ВВП країни), так і загрози в інших сферах, наприклад, пов’язані з кібербезпекою, глобальною зміною клімату та енергобезпекою (окремо зазначено припинення роботи «Північного потоку»)
Китай у стратегії названий партнером, конкурентом та системним суперником Німеччини, а Росія – «найсерйознішою загрозою миру та безпеці в євроатлантичному просторі».
«Головне завдання нашої безпекової політики – гарантувати, щоб ми могли продовжувати жити в нашій країні у світі та свободі. Для цього ми непохитно прихильні до НАТО і ЄС і зміцнюємо бундесвер для виконання його основної місії – оборони країни та альянсу», – заявив уряд Німеччини, представляючи стратегію.
Документ найближчим часом буде внесено до парламенту для схвалення. Як зазначає Deutsche Welle, терміни презентації Стратегії національної безпеки неодноразово зміщувались. Передбачалося, що документ оприлюднять ще в лютому 2023 року на Мюнхенській конференції. Зокрема, учасникам правлячої коаліції не вдавалося домовитися про те, чи прописувати в документі витрати на оборону у розмірі 2% ВВП, а також дозволяти проводити атаки у відповідь на хакерів.
Нагадаємо, на тлі останніх повідомлень про знищені танки Leopard 2 в Україні міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус пообіцяв постачання більшої кількості танків Leopard. Хоча Пісторіус не підтвердив автентичність фото, на яких нібито зображені танки Leopard 2, знищені Росією, він зазначив: «На жаль, природа війни така, що зброя знищується, танки знищуються і люди гинуть. Ось чому наша підтримка України є такою важливою». Пісторіус разом з тим відкинув заклики до постачання німецьких винищувачів Eurofighter в Україну та сказав, що «на цей час це питання не стоїть, тому що Україна в першу чергу потребує винищувачів F-16».
#BREAKING Germany plans to permanently station an additional 4,000 soldiers in NATO ally Lithuania to help secure the alliance's eastern flank, German Defence Minister Boris Pistorius says pic.twitter.com/KEuAn9DeYw
Minister @c_lindner und sein ?? Amtskollege @SergiiMarchenk3 haben eine gemeinsame Absichtserklärung zur Stärkung der Zusammenarbeit unterzeichnet. Es geht um Kooperation in den Bereichen #Finanzmarkt, #Zoll sowie dem Management von Staatsbeteiligungen und Privatisierungen. pic.twitter.com/tKCw8R3jJh
— Bundesministerium der Finanzen (@BMF_Bund) August 14, 2023
In Sachen PzH2000 & RCH155 #Ukraine. Ein KNDS-Sprecher mir gegenüber: ?bis heute kein Vertrag zu den 100 PzH2000, welche die Ukraine im Sommer 2022 anvisierte u. deren Produktion von der Bundesregierung genehmigt ist ?Produktionsstraße RCH155 wird zurzeit errichtet
17 січня під головуванням Президента Володимира Зеленського відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому була розглянута Стратегія національної безпеки України «Безпека людини – безпека країни», інформує сайт Президента України.
Глава держави зазначив, що засідання має консультативно-дорадчий характер, щоб усі члени РНБО могли висловити свої думки, зауваження та пропозиції щодо майбутнього документа.
«Чув, що є багато різних зауважень. Ми зараз зустрілися, ми можемо обговорити цю Стратегію після того, як секретар РНБО її представить», – сказав Володимир Зеленський на початку зустрічі.
Президент запропонував усім учасникам засідання впродовж тижня детально опрацювати проект Стратегії та подати свої пропозиції. «І після цього ми зустрінемось і затвердимо документ», – додав він.
Секретар РНБО Олексій Данілов повідомив, що проект Стратегії національної безпеки України розроблено відповідно до статті 26 Закону «Про національну безпеку України». До підготовки проекту залучалися Національний інститут стратегічних досліджень, державні органи, інституції громадянського суспільства, а також іноземні експерти.
«Стратегія стане основою для розробки інших документів стратегічного планування у сферах національної безпеки та оборони, які визначатимуть шляхи та інструменти їхнього забезпечення», – сказав секретар РНБО.
За словами Олексія Данілова, зокрема, йдеться про стратегію людського розвитку, стратегію воєнної безпеки, стратегію громадської безпеки та цивільного захисту, стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу, стратегії економічної, екологічної, інформаційної безпеки, стратегію кібербезпеки, національної розвідувальної програми, стратегію з питань зовнішньополітичної безпеки, стратегію з питань державної безпеки, контррозвідки і боротьби з тероризмом тощо.
Директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Литвиненко повідомив, що проект Стратегії був опрацьований відповідною робочою групою та презентований, зокрема, у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі у грудні минулого року, де отримав схвальну оцінку.
В основу діяльності пропонується покласти три основні засади: розвиток оборонних і безпекових спроможностей, які унеможливили б збройну агресію проти України шляхом збільшення ціни цієї агресії; здатність суспільства та держави швидко й адекватно реагувати на зміну безпекового середовища й підтримувати стале функціонування своїх основних механізмів; розвиток стратегічних відносин з ключовими іноземними партнерами, насамперед з Європейським Союзом і державами – членами НАТО, прагматична співпраця з іншими країнами та міжнародними організаціями на основі національних інтересів України.
Пріоритетними напрямами політики національної безпеки у проекті Стратегії визначається забезпечення незалежності й державного суверенітету, суспільний розвиток, насамперед – розвиток людського капіталу, захист прав, свобод і законних інтересів громадян України, європейська і євроатлантична інтеграція (створення необхідних умов для набуття повноправного членства у ЄС і НАТО), відновлення територіальної цілісності в межах визнаних міжнародною спільнотою кордонів України.
Реалізація цих пріоритетів забезпечуватиметься шляхом відновлення миру та державного суверенітету на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, здійснення комплексу міжнародно-правових, політико-дипломатичних, безпекових, гуманітарних та економічних заходів «Крим – це Україна». Також пропонується вжити заходів для зменшення ймовірності ескалації конфлікту з РФ та напруги у двосторонніх відносинах.
