Європейська рада на зустрічі 29 та 30 червня мають обговорити питання того, які майбутні безпекові зобов’язання ЄС може надати Україні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Відомо, що західні партнери працюють над пакетом довгострокових гарантій щодо надання Києву зброї, обладнання, боєприпасів, навчання та іншої військової допомоги.
Окрім цього країни ЄС готові сприяти майбутнім зобов’язанням щодо безпеки перед Україною. Це необхідно для того, щоб „допомогти Україні захистити себе в довгостроковій перспективі, стримувати акти агресії та протистояти спробам дестабілізації”.
Раніше у Франції запропонували ідею формулювання про гарантії безпеки, яка полягала в тому, щоб спиратися на ініціативи ЄС, такі як фонд, який фінансує військову допомогу Києву, і навчальна місія для українських солдатів.
Однак він викликав занепокоєння у Австрії, Ірландії, Мальти та Кіпру, а також серед рішучих прихильників трансатлантичного співробітництва, таких як країни Балтії. Вони наполягали, що європейська безпека є перш за все питанням НАТО.
„Для нас, як нейтральних держав, зрозуміло, що ми не можемо дати такі гарантії безпеки. Австрія, Ірландія, Мальта та Кіпр чітко дали зрозуміти, що мають заперечення”, – сказав канцлер Австрії Карл Нехаммер.
Він зауважив, що дане питання буде обговорено і знайдено формулювання, які будуть прийнятні і для всіх країн.
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що будь-яка роль ЄС залишається предметом обговорення.
„Нам доведеться обговорити, наскільки далеко це зайде, і чи буде це летальна, чи нелетальна підтримка. І ми повинні взяти до уваги, що кілька країн ЄС не є членами НАТО”, – сказав Рютте.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що головна умова до потенційної миротворчої місії в Україні – у тому, що вона не повинна заморожувати конфлікт і закріплювати нинішні позиції сторін.
Про це він сказав під час спілкування зі ЗМІ у Польщі.
Дмитро Кулеба зазначив, що Україні необхідно мати різні рішення для усіх можливих сценаріїв.
„Безумовно, ініціативи від польського уряду (щодо потенціної миротворчої місії – ред.) корисні, тому що Польща є членом НАТО і може просувати їх всередині Альянсу. Але у нас є одне застереження до будь-якої ініціативи, які озвучуються тією чи іншою країною: ці ініціативи не повинні заморожувати конфлікт. З 24 лютого додаткові території України стали тимчасово окупованими. Наша принципова позиція полягає у тому, що Росія має вийти на позиції які вона займала станом на 23 лютого. Відповідно жодна ініціатива, яка буде фіксувати статус-кво, не відповідає українським інтересам”, – наголосив Дмитро Кулеба.
Він зазначив, що під час візиту детально обговорив ідею Польщі з віцепрем’єром Ярославом Качинським та переконався, що той має повне розуміння української позиції і щиро хоче допомогти.
„Тепер немає жодних сумнівів чи непорозумінь щодо цієї місії – ми синхронізувалися і будемо вдячні Польщі за будь які нові ініціативи які ми будемо проговорювати і вони зможуть їх просувати”, – додав Дмитро Кулеба.
