Греція відхилила запит Естонії, Латвії та Литви на відправку своїх винищувачів для участі в місії НАТО з охорони повітряного простору, посилаючись на свої поточні зобов’язання на Балканах.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Ekathimerini.
Як повідомила грецька газета, країни Балтії звернулися до країни з проханням направити винищувачі F-16 для охорони їхнього повітряного простору.
У відповідь грецька влада заявила, що їхні військово-повітряні сили вже залучені у патрулюванні повітряного простору Албанії, Чорногорії та Північної Македонії, а 2025 року вони планують брати участь в охороні повітряного простору Болгарії.
Як відомо, грецькі F-16 регулярно патрулюють Балканський регіон, а також спільно з Італією забезпечують безпеку неба Болгарії.
Винищувачі союзників охороняють повітряний простір країн Балтії з моменту їхнього приєднання до НАТО 2004 року.
Польща, Литва, Латвія та Естонія закликали в середу Європейський Союз побудувати оборонну лінію вздовж кордону блоку з росією та Білоруссю, щоб захистити ЄС від військових загроз та інших шкідливих дій з боку Москви.
У листі до голови ЄС, який буде обговорюватися на саміті в Брюсселі в четвер, лідери чотирьох країн, які мають спільні кордони з росією і Білоруссю, заявили, що проект, спрямований на захист блоку з 27 країн і 450-мільйонним населенням, також потребуватиме фінансової підтримки всіх членів.
„Створення системи оборонної інфраструктури вздовж зовнішнього кордону ЄС з росією і Білоруссю відповідатиме гострій і нагальній потребі убезпечити ЄС від військових і гібридних загроз”.
Ще деталі: Під гібридними загрозами мається на увазі поєднання військових і невійськових, а також прихованих і відкритих засобів, включаючи дезінформацію, кібератаки, економічний тиск і переправлення мігрантів через кордони.
Як йдеться у листі, масштаб і вартість цих спільних зусиль вимагають цілеспрямованих дій ЄС для їхньої політичної і фінансової підтримки.
Деякі дипломати ЄС оцінили вартість будівництва такої оборонної лінії вздовж 700-кілометрового кордону ЄС з росією і Білоруссю приблизно в 2,5 мільярда євро (2,67 мільярда доларів).
Європейські інвестиції в оборону та її фінансування стануть однією з головних тем для обговорення лідерами ЄС на саміті, оскільки війна росії проти України триває вже третій рік і Москва посилює гібридні операції проти Заходу.
Заклик до спільного фінансування лінії наземної оборони на східному кордоні Європейського Союзу з’явився після попередньої ініціативи Греції та Польщі створити систему протиповітряної оборони ЄС за зразком ізраїльського „Залізного купола”, яка б координувала нині розрізнені системи протиповітряної оборони країн-членів ЄС.
У листі йдеться про те, що планування і будівництво лінії оборони на східному кордоні ЄС має здійснюватися в координації з НАТО і його військовими вимогами.
[type] => post
[excerpt] => Польща, Литва, Латвія та Естонія закликали в середу Європейський Союз побудувати оборонну лінію вздовж кордону блоку з росією та Білоруссю, щоб захистити ЄС від військових загроз та інших шкідливих дій з боку Москви.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1719513840
[modified] => 1719518229
)
[title] => Польща та країни Балтії просять про оборонну лінію на кордоні з росією та Білоруссю
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=118080&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 117614
[uk] => 118080
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 118081
[image] => Array
(
[id] => 118081
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[original_lng] => 23912
[original_w] => 675
[original_h] => 390
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469-300x173.webp
[width] => 300
[height] => 173
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/06/9d68a2926ebfaa69eb22337dab482469.webp
[width] => 675
[height] => 390
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 672
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 118081
[_edit_lock] => 1719507429:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_97cb4037e524959ea785e437e9c5e352] =>
[_oembed_time_97cb4037e524959ea785e437e9c5e352] => 1732203787
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 22996
[1] => 10573
[2] => 223
[3] => 276
)
[tags_name] => Array
(
[0] => країни Балтії
[1] => оборона
[2] => Польща
[3] => Росія
)
)
[2] => Array
(
[id] => 114491
[content] =>
В рамах проєкту «Східний щит» Польща хоче приєднатися до лінії оборони кордону, запланованої Литвою, Латвією та Естонією, щоб створити спільну систему на східному кордоні Європейського Союзу (ЄС), заявив заступник міністра з питань національної оборони Цезарій Томчик на пресконференції у Варшаві.
На спільній пресконференції з міністром з питань національної оборони Владиславом Косіняком-Камисем та начальником штабу, генерал-лейтенантом Вєславом Кукулою заступник міністра представив деталі проєкту вартістю 10 мільярдів злотих.
Варшава хоче, щоб «Східний щит» становив єдине ціле з проєктом «Лінія національної оборони Балтії», заявив Томчик. Днями заступник міністра відвідав три балтійські країни та оглянув місця, де планується будівництво системи.
Косіняк-Камис додав, що країни Балтії взяли потрібні уроки з історії Другої світової війни. «З’єднання суцільної балтійської лінії оборони і нашого щита – найкраще рішення», – підкреслив він.
Політики назвали «Східний щит» наймасштабнішим проєктом у сфері охорони кордону в Польщі після 1945 року. Він включатиме 400-кілометровий сталевий паркан, який уже стоїть на польсько-білоруському кордоні і буде продовжений на 700-кілометровій ділянці східного кордону до 2028 року.
Укріплення буде доповнено сучасними системами спостереження, перешкодами на місцевості та укриттями для військових, об’єднаний із супутниковою системою протиповітряної оборони.
Проєкт відповідає планам оборони НАТО та ЄС, підкреслив міністр.
Будівництво щита фінансуватиметься з держбюджету та європейських джерел. «Ми сподіваємося, що в наступних бюджетах ЄС будуть такі ресурси не лише для Польщі, а й для країн Балтії», – заявив Косіняк-Камис.
Генерал-лейтенант Кукула зазначив, що в рамках проєкту готується ґрунт для встановлення мінних полів. Він підкреслив, що міни там розмістять лише «у разі неминучості війни».
За словами Томчика, проєкт закону про інвестиції, які мають велике значення для безпеки країни, включаючи проєкти, що стосуються охорони кордону, буде подано до нижньої палати парламенту протягом кількох тижнів.
[type] => post
[excerpt] => В рамах проєкту «Східний щит» Польща хоче приєднатися до лінії оборони кордону, запланованої Литвою, Латвією та Естонією, щоб створити спільну систему на східному кордоні Європейського Союзу (ЄС), заявив заступник міністра з питань національної об...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1716983880
[modified] => 1716988252
)
[title] => Польща хоче приєднатися до спільної лінії оборони кордону країн Балтії
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=114491&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 114348
[uk] => 114491
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 114349
[image] => Array
(
[id] => 114349
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481.jpg
[original_lng] => 640480
[original_w] => 2547
[original_h] => 1433
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481-1536x864.jpg
[width] => 1536
[height] => 864
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481-2048x1152.jpg
[width] => 2048
[height] => 1152
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/k-epa20210830081-scaled-e1697099279481.jpg
[width] => 2547
[height] => 1433
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 653
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 114349
[_edit_lock] => 1716977453:8
[_edit_last] => 8
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 22996
[1] => 223
)
[tags_name] => Array
(
[0] => країни Балтії
[1] => Польща
)
)
[3] => Array
(
[id] => 114057
[content] =>
Польща, Фінляндія, Норвегія та Балтійські країни домовилися створити так звану „стіну безпілотників”, яка захищатиме зовнішні кордони країн.
Про це повідомляє LTR з посиланням на заяву міністра внутрішніх справ Литви Агне Білотайте.
„Це абсолютно нова річ – „стіна з дронів” від Норвегії до Польщі, метою якої буде захист нашого кордону за допомогою дронів та інших технологій. Не лише за допомогою фізичної інфраструктури, систем спостереження, але і з використанням дронів та інших технологій, які б дозволили нам захищатися також від провокацій з боку недружніх країн та запобігати контрабанді”, заявила Білотайте.
Вона додала, що Литва вже розробила плани щодо посилення захисту свого кордону за допомогою безпілотників. Державна прикордонна служба Литви нещодавно створила підрозділ БПЛА.
Також за словами Білотайте, „стіну з дронів” можна створити за рахунок коштів Євросоюзу.
Lithuania steps up its support for Ukraine with needed supplies: reconnaissance drones as part of the Latvian-led drone coalition, anti-drone systems, ammunition, generators, and foldable beds. Solidarity in action! 🇱🇹🇺🇦 #StandWithUkraine#MilitaryAidpic.twitter.com/HCCZyftvg9
Lithuania steps up its support for Ukraine with needed supplies: reconnaissance drones as part of the Latvian-led drone coalition, anti-drone systems, ammunition, generators, and foldable beds. Solidarity in action! 🇱🇹🇺🇦 #StandWithUkraine#MilitaryAidpic.twitter.com/HCCZyftvg9
Естонія, як і інші країни Балтії, активно допомагають Україні після початку широкомасштабної військової агресії РФ. Держава надає Києву як оборонну, так і гуманітарну, фінансову та політичну підтримку.
Кремль намагається зламати союзників та послабити військову підтримку Києва, а тому посилює гібридні атаки на території європейських країн. Про це у понеділок, 13 травня, заявила прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас, пише Associated Press.
„Росія посилила тіньову війну проти всіх європейських країн. Вона хоче налякати і залякати вільний світ, щоб ми припинили надавати допомогу Україні”, – сказала вона.
Каллас зауважила, що держави-партнери та союзники не повинні піддаватися на російський тиск у цьому питанні та закликала й надалі підтримувати Україну у боротьбі з окупантами.
„Ми не повинні боятися”, – наголосила естонський чиновник.
Країна Балтії у разі нападу росії зможуть перемогти. Але балтійські міста виглядатимуть, як знищені російськими військами Бахмут та Авдіївка.
Про це повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв’ю ELTA, яке цитує Delfi.
Глава МЗС впевнений, що у разі нападу росії на балтійські країни вони будуть захищатися за досвідом і за можливостями, а НАТО знадобиться декілька днів, щоб відповісти.
„Зрештою, я думаю, НАТО переможе. Але подивіться на Бахмут, подивіться на Авдіївку – так виглядатимуть країни Балтії після напружених бойових дій. Ось так виглядатимуть ваші міста. Красивого Вільнюса не буде”, – сказав він.
Кулеба наголосив що найдешевший і найбезпечніший спосіб уникнути конфлікту з рф – це підтримати українців, які борються проти російської агресії. За його словами, Литва це розуміє, тому активно підтримує Україну.
„Інші роблять вигляд, що можуть цього уникнути”, – заявив міністр.
Міністри оборони Естонії, Латвії та Литви за підсумками зустрічі в Ризі 18-19 січня схвалили створення спільної балтійської зони оборони на східному кордоні, де країни межують із росією та Білоруссю.
Про це оголосило Міністерство оборони Естонії.
Угода, яку підписали Ханно Певкур, Андріс Спрудс і Арвідас Анушаускас, передбачає створення в найближчі роки на кордонах трьох країн Балтії зони оборони, що складається з різних оборонних споруд, метою яких є стримування і, за необхідності, захист від військової загрози.
Концепція оборонних споруд ґрунтується на рішенні Мадридського саміту НАТО про те, що союзники повинні бути захищені з першого метра їхньої території, та затверджених нових планів регіональної оборони.
У Міноборони Естонії додали, що споруди розміщуватимуться розосереджено „з урахуванням результатів аналізу противника та оточення, а також бойового плану підрозділів сил оборони” країни. У мирний час там не розміщуватимуться вибухові пристрої, колючий дріт та інші рухомі засоби стримування.
„Війна росії в Україні показала, що окрім техніки, боєприпасів і живої сили, нам також потрібні об’єкти фізичного захисту на кордоні, щоб захистити Естонію з першого метра. Ми робимо це для того, щоб народ Естонії почувався в безпеці, але якщо виникне найменший ризик, ми швидше будемо готові до різного розвитку подій”, – прокоментував Певкур.
Окрім того, міністри оборони трьох країн Балтії підписали декларацію про наміри спільного використання реактивних систем залпового вогню HIMARS, обговорили питання підтримки України, розвитку військового потенціалу та майбутнього Вашингтонського саміту НАТО.
Про зміцнення кордону країн Балтії зі східними сусідами стало відомо на тлі все активніших дискусій про можливість нападу росії на держави-члени НАТО. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус попередив, що це може статись за декілька років.
[type] => post
[excerpt] => Міністри оборони Естонії, Латвії та Литви за підсумками зустрічі в Ризі 18-19 січня схвалили створення спільної балтійської зони оборони на східному кордоні, де країни межують із росією та Білоруссю.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1705698120
[modified] => 1705694579
)
[title] => Країни Балтії створять спільну зону оборони на кордоні рф і Білорусі
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=101121&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 101134
[uk] => 101121
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 101122
[image] => Array
(
[id] => 101122
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/63372dbd5f515.jpeg
[original_lng] => 65971
[original_w] => 720
[original_h] => 450
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/63372dbd5f515-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/63372dbd5f515-300x188.jpeg
[width] => 300
[height] => 188
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/63372dbd5f515.jpeg
[width] => 720
[height] => 450
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/63372dbd5f515.jpeg
[width] => 720
[height] => 450
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/63372dbd5f515.jpeg
[width] => 720
[height] => 450
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/63372dbd5f515.jpeg
[width] => 720
[height] => 450
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/01/63372dbd5f515.jpeg
[width] => 720
[height] => 450
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1705687380:2
[_thumbnail_id] => 101122
[_edit_last] => 2
[views_count] => 1260
[_oembed_efdc3ee8b9251de1215fa780c074e63c] =>
Russia is now sowing confusion on NATO/EU borders. We stand in solidarity with our Allies in the Baltic states and Baltic Sea in the face of recent provocations and call on Russia to explain its actions. We are watching the situation closely with our Allies.
Russia is now sowing confusion on NATO/EU borders. We stand in solidarity with our Allies in the Baltic states and Baltic Sea in the face of recent provocations and call on Russia to explain its actions. We are watching the situation closely with our Allies.
Литва, Латвія та Естонії з метою зменшення обходу санкцій росією, у середу, 20 грудня підписали спільну декларацію щодо єдиного регіонального застосування санкцій Євросоюзу проти росії та Білорусі.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на уряд Литви
Повідомляється, що декларацію 20 грудня підписали від імені країн прем’єр-міністерки Литви, Латвії та Естонії.
У декларації зазначають, що усунення лазівок і забезпечення ефективного застосування санкцій ЄС мають вирішальне значення для посилення впливу санкцій і підриву здатності росії продовжувати агресивну війну.
Тому три держави зобов’язалися забезпечити уніфікований митний контроль та обмін інформацією, а відповідні органи влади країн Балтії мають прийняти регіональний підхід не пізніше, ніж 31 січня 2024 року.
Згідно з декларацією, митні органи трьох країн погодяться застосовувати спільні методи розслідування після виявлення необґрунтованих шляхів переміщення товарів. Вони вимагатимуть додаткових документів щодо транзиту або кінцевого використання товарів, додаткових декларацій виробників та експортерів, щоб зменшити ризик обходу санкцій.
Сторони також домовилися закликати інші прикордонні країни прийняти єдиний регіональний підхід до санкцій ЄС.
У декларації наголошують, що для країн Балтії надзвичайно важливо діяти разом, щоб забезпечити суворе та однакове застосування санкцій.
Литва, Латвія та Естонія, підтримуючи єдине застосування санкцій ЄС на рівні Європейського Союзу, погоджуються, що, беручи до уваги унікальне географічне положення країн Балтії, необхідно негайно прийняти регіональний підхід у реалізації санкцій.
Російські державні пропагандисти закликають захопити острів, щоб встановити контроль над регіоном.
Росія намагається дестабілізувати регіон Балтійського моря, а російські державні пропагандисти закликають захопити острів Готланд для встановлення контролю над регіоном на тлі ймовірності, що РФ планує відповідне вторгнення на 2028 рік.
Про подібне бажання росіян заявив президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні до українців.
Президент повідомив, що сьогодні з Одеси звернувся до учасників зустрічі Об’єднаних експедиційних сил – це формат регіональної співпраці на півночі Європи за участі Сполученого Королівства, Швеції, Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Нідерландів і Норвегії.
„Зустріч відбулася на шведському острові Готланд, і це вагомий сигнал, дуже символічне місце для розмови лідерів про безпеку Європи та довготривалий надійний захист наших країн, наших людей. Якщо поглянути на мапу, то можна одразу зрозуміти, чому російські державні пропагандисти закликали захопити цей острів. Готланд – це контроль над усім регіоном. І цей регіон Росія теж намагається дестабілізувати”, – наголосив Зеленський.
„Коли я звертався до шведського парламенту у 2022-му році, на початку повномасштабної війни, я говорив саме про це – наскільки важливо бути сильними усім у Європі, в усіх частинах континенту, у кожній такій стратегічній точці, як Готланд, від якої залежить спільна безпека. І, до речі, я вдячний за сьогоднішню підсумкову заяву зустрічі лідерів Об’єднаних експедиційних сил. Сильна заява. Підтримка України”, – додав глава держави.
Зокрема, у заяві йшлося про підтримку на шляху України в НАТО та про чітке засудження російської агресії, а також про готовність допомагати Україні так, як потрібно для перемоги у війні.
Міністри закордонних справ країн Балтії та Північної Європи на зустрічі в Ризі запевнили Україну в подальшій підтримці.
«Ясно одне: ми як друзі об’єднаємося і допоможемо Україні, яка виграє цю війну», – заявив прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Карінс, виконувач обов’язків міністра закордонних справ країни.
Він повідомив, що центральною темою зустрічі стало питання про те, як краще та більш скоординовано допомагати Україні. Міністри також обговорили, як країнам, розташованим далеко від Європи, донести, що «жорстока війна росії проти України насправді є імперіалістичною», додав Карінс.
За словами прем’єр-міністра Латвії, учасники зустрічі погодилися, що рф слід притягнути до відповідальності за агресію.
Країни Північної Європи та Балтії: Швеція, Фінляндія, Норвегія, Ісландія, Данія, Естонія, Литва та Латвія – регулярно зустрічаються для обговорення політичних питань та координації спільних зусиль.
