Москва через відсутність очікуваних результатів у війні проти України може шукати можливості для нової ескалації у Балтійському регіоні або Польщі.
Як передає Укрінформ, про це заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас, повідомляє LRT.
Оскільки РФ не змогла забезпечити перемогу у війні проти України, Кремль шукає альтернативну перемогу і тепер розглядає Балтійський регіон та Польщу як свою найімовірнішу наступну ціль, заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас.
«Оскільки війна в Україні розгортається не так, як планували в РФ, вони не можуть перемогти, і сьогодні вибухи лунають у самій РФ, спостерігається дефіцит палива […] Російське суспільство вже ставить під сумнів кремлівський режим щодо того, чому це відбувається і де обіцяна перемога», – сказав Каунас.
«Кремлю, Путіну потрібна нова ескалація, якась нова перемога, і Балтійський регіон та Польща є найближчою ціллю в цьому випадку», – додав він.
Його зауваження прозвучали після того, як президент Гітанас Науседа підтвердив повідомлення, які поширювалися в іноземних ЗМІ раніше, що РФ планує провокації в Польщі або країнах Балтії, спрямовані на випробування єдності НАТО.
За словами президента Литви, оцінка базується на даних розвідки та стосується можливих російських атак на критично важливу інфраструктуру в регіоні, які можуть бути здійснені за допомогою або звичайних військових засобів, або так званої гібридної тактики.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський раніше припускав, що РФ може провести операцію «під хибним прапором» за участі безпілотників українського виробництва.
Тим часом, очільник Генерального штабу Литви, генерал Раймундас Вайкшнорас, заявив, що наразі немає видимої загрози звичайної російської збройної агресії проти Литви чи інших країн Балтії, хоча провокації з використанням військових засобів не можна виключати.
«Я б сказав, що рівня звичайної загрози чи будь-якого такого ризику сьогодні не видно, але не можна виключати можливість використання звичайних засобів для провокування чогось», – сказав Вайкшнорас.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що інформація від розвідок вказує на можливу підготовку Росією провокацій у Польщі чи країнах Балтії з метою перевірки єдності НАТО.
“Ми отримали такі сигнали від наших розвідувальних служб. Вони не вказують конкретне місце чи час, оскільки це просто неможливо визначити. Інша сторона може ще не завершити процес планування, а нам може бути відомо лише про сам факт підготовки чи мету”, – пояснив лідер Литви.
“Тому так, я не можу заперечувати, що у нас є така інформація і що йдеться про кінетичні операції – не про масштабні дії, а про точкові кінетичні операції, які з високою ймовірністю можуть бути спрямовані проти критичної інфраструктури”, – додав Науседа.
Тому, зазначив президент, через цю загрозу Литва останнім часом посилила захист критично важливої транспортної та енергетичної інфраструктури.
Влада готується до широкого спектру можливих атак, які могли б порушити роботу ключових об’єктів.
“Важливо все, що може зупинити роботу цих об’єктів, оскільки вони важливі не лише самі по собі, а й забезпечують функціонування всієї системи, особливо нашу синхронізацію з континентальною європейською електромережею”, – наголосив Науседа.
Дипломати Латвії, Литви та Естонії відвідали Міністерство закордонних справ Росії, щоб висловити протест проти дезінформації, яка поширюється представниками російського зовнішньополітичного відомства.
Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Естонії, повідомляє “Європейська правда”.
Як зазначено, 10 липня тимчасові повірені у справах посольств Латвії, Естонії та Литви в Москві звернулися зі спільним демаршем до МЗС РФ, рішуче відкинувши явно неправдиві публічні заяви заступника міністра закордонних справ Росії Михаїла Галузіна від 4 липня 2026 року.
Тимчасові повірені у справах ще раз чітко заявили, що країни Балтії не відкривали свій повітряний простір для завдання будь-яких ударів по цілях на території Росії, пославшись при цьому на спільну заяву міністрів закордонних справ цих країн від 10 квітня поточного року.
Незважаючи на офіційну позицію Латвії, Естонії та Литви, яка послідовно озвучується на різних рівнях, російська сторона продовжує поширювати неправду та загострювати ситуацію.
Країни відкидають твердження Росії як абсолютно безпідставні. Вторгнення безпілотних літальних апаратів у повітряний простір балтійських держав є наслідком повномасштабної загарбницької війни Росії проти України.
Тимчасові повірені у справах також спростували інші неправдиві заяви щодо країн Балтії, нещодавно зроблені посадовими особами Міністерства закордонних справ Росії, підкресливши, що Латвія, Естонія та Литва забезпечують повне дотримання верховенства права щодо всіх своїх мешканців, а твердження про протилежне не підтверджуються фактами і є навмисною спробою Росії поширювати дезінформацію.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна може відправляти експертні групи до країн Балтії, які допоможуть їм у захисті від “заблукалих” дронів, що в останні місяці все частіше залітають у повітряний простір цих держав.
Про це президент сказав під час пресконференції в Таллінні, передає “Європейська правда”.
Зеленського запитали, чи планує Україна робити щось з інцидентами з дронами в країнах Балтії, серед яких трапляються українські безпілотники, що збилися з курсу.
Президент запевнив, що Україна продовжуватиме завдавати далекобійних ударів по території Росії. Він наголосив, що РФ прагне загострити ситуацію всередині Європейського Союзу, іноді змінюючи курс українських безпілотників.
“Наприклад, коли йде наша відповідь на ті чи інші російські удари, і якщо в небі країн Латвії, Литви, Естонії з’являється російський дрон, зрозуміло для чого. І коли з’являється український дрон, ми розуміємо, що вони можуть змінювати курс наших дронів. Це не масово. Поодинокі такі випадки були, завдяки системам радіоелектронної боротьби”, – розповів Зеленський.
Він заявив, що Україна відправляла свої експертні групи фахівців щодо дронів до країн Близького Сходу, і зараз готова зробити те саме для держав Балтії та інших європейських країн.
“Ми зробили це в Близькому Сході і це працювало. Зараз ми готові зробити те саме з нашими близькими партнерами в Європі. Ми готові до цього”, – сказав президент.
Він додав, що одним з рішень може бути укладання drone deal – угоди, яка регулюватиме таку співпрацю.
“Drone deal – це не тільки про продаж чогось або закупівлю чогось. Це важливі речі навіть такі, про які зараз ми з вами говоримо. Тому ми готові до цього будь-які моменти насилати свої експертні групи й ми вже це робимо і будемо робити з нашими близькими партнерами”, – додав він.
[type] => post
[excerpt] => Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна може відправляти експертні групи до країн Балтії, які допоможуть їм у захисті від "заблукалих" дронів, що в останні місяці все частіше залітають у повітряний простір цих держав.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1781023500
[modified] => 1781013935
)
[title] => Зеленський розповів, як Україна може допомогти країнам Балтії із «блукаючими» дронами
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=188670&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 188670
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 188671
[image] => Array
(
[id] => 188671
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/a34a945-ukraine-president-volodymyr-zenesky-speaks-at-press-conference-march-15-2025-1.jpg
[original_lng] => 115813
[original_w] => 1600
[original_h] => 1065
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/a34a945-ukraine-president-volodymyr-zenesky-speaks-at-press-conference-march-15-2025-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/a34a945-ukraine-president-volodymyr-zenesky-speaks-at-press-conference-march-15-2025-1-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/a34a945-ukraine-president-volodymyr-zenesky-speaks-at-press-conference-march-15-2025-1-768x511.jpg
[width] => 768
[height] => 511
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/a34a945-ukraine-president-volodymyr-zenesky-speaks-at-press-conference-march-15-2025-1-1024x682.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/a34a945-ukraine-president-volodymyr-zenesky-speaks-at-press-conference-march-15-2025-1-1536x1022.jpg
[width] => 1536
[height] => 1022
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/a34a945-ukraine-president-volodymyr-zenesky-speaks-at-press-conference-march-15-2025-1.jpg
[width] => 1600
[height] => 1065
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/a34a945-ukraine-president-volodymyr-zenesky-speaks-at-press-conference-march-15-2025-1.jpg
[width] => 1600
[height] => 1065
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1781003214:3
[_thumbnail_id] => 188671
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 365
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 939226096002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 134688
[1] => 22996
)
[tags_name] => Array
(
[0] => дрони
[1] => країни Балтії
)
)
[4] => Array
(
[id] => 186993
[content] =>
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що звинувачення Росії щодо країн Балтії викликають занепокоєння у США.
На прохання прокоментувати звинувачення росії на адресу країн Балтії в тому, що вони нібито готуються співпрацювати з Україною для здійснення дронових атак на цілі в росії, Рубіо сказав, що це «викликає занепокоєння», оскільки «завжди є побоювання щодо ескалації».
Глава Держдепартаменту зауважив, що США «уважно стежать за цим» і «співпрацюють» з НАТО з цього питання.
Після серії інцидентів із дронами біля кордонів НАТО Україна розглядає можливість направити своїх експертів до країн Балтії для посилення повітряної безпеки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на ERR.
За даними естонського мовника, Київ уже зв’язався з посольством Естонії в Україні щодо можливої співпраці. Водночас конкретний зміст ініціативи ще уточнюється.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що уряд очікує від України насамперед кращого контролю над польотами своїх дронів.
“Безумовно, найпростіший спосіб для українців утримати свої дрони подалі від нашої території – це краще контролювати свою діяльність”, – наголосив він.
Інтерес до теми посилився після кількох інцидентів у Балтійському регіоні. Зокрема, у Латвії нещодавно повідомляли про можливу повітряну загрозу після падіння двох дронів і пошкодження нафтосховища.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна наголосив, що Таллінн підтримує право України атакувати російські цілі, однак у влади є занепокоєння щодо ризиків для території НАТО.
За його словами, існує небезпека, що Росія може перехоплювати українські дрони та перенаправляти їх у бік країн Балтії.
“Якщо говорити про безпосередню близькість до кордонів НАТО, то якщо Росія застосує ракетну систему або щось подібне, що може потрапити на територію НАТО, то Росія насправді боїться НАТО і в такому випадку просто не хоче ескалувати військовий конфлікт. Однак це знову ж таки небезпечно з іншого боку, що Росія може взяти під контроль українські дрони і надіслати їх до нас уже націленими кудись, де, наприклад, є людські жертви”, – заявив Цахкна.
Водночас міністр оборони Латвії Андріс Спрудс зазначив, що Україна навряд чи ділитиметься з партнерами детальними планами своїх атак, оскільки така інформація є оперативною.
“Якщо говорити про конкретні випадки та траєкторії польотів, то Україна має вирішити, чи повідомляти нам про це, чи ні. Загалом це оперативна інформація”, – підкреслив він.
У виданні наголосили, що Україна продовжує атаки на російські порти в Балтійському морі, тому повністю уникнути подібних інцидентів із дронами буде складно.
Естонський експерт із безпеки Райнер Сакс вважає, що країни Балтії мають самі активніше працювати над координацією з Україною, а не чекати лише ініціатив Києва.
Минулого тижня міністри оборони Естонії та України вже обговорювали ситуацію після того, як один із дронів ненадовго увійшов у повітряний простір Естонії.
За словами Певкура, сторони розглядають кілька технічних рішень для мінімізації ризиків.
“Можна змінити траєкторію, можна контролювати політ дронів завдяки вбудованим у них так званим kill switch, тобто автоматичним системам знищення – якщо бачать, що дрон збивається з курсу, то можна цей дрон автоматично знищити навіть на відстані”, – додав він.
Естонія очікує від України посилення контролю над безпілотниками після кількох випадків порушення повітряного простору країн Балтії. У Таллінні наголошують, що підтримують право Києва атакувати російські цілі, однак закликають мінімізувати ризики для території держав НАТО.
За даними естонської влади, за останні місяці кілька дронів, які могли бути запущені під час атак на російські об’єкти у районі Балтійського моря, потрапили до повітряного простору Естонії, Латвії та Фінляндії.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ розглядає можливість відправлення українських експертів до регіону. За його словами, це допоможе посилити безпеку повітряного простору союзників та запобігти подібним випадкам у майбутньому.
У Таллінні підтвердили, що питання вже обговорювали українські та естонські посадовці. Міністр оборони Естонії Ганно Певкур зазначив, що Україна має краще контролювати польоти своїх безпілотників.
«Найпростіший спосіб для українців тримати свої дрони подалі від нашої території – це краще контролювати їхню діяльність», – заявив він.
Глава МЗС Естонії Маргус Цахкна підкреслив, що країна підтримує право України на самооборону, але водночас стурбована можливістю серйозніших інцидентів. За його словами, існує ризик, що росія може перехоплювати або перенаправляти українські безпілотники у бік території НАТО.
Наразі Україна та Естонія обговорюють технічні рішення, які мають допомогти уникнути подібних ситуацій. Серед можливих варіантів – зміна маршрутів польоту та впровадження систем автоматичного самознищення дронів у разі відхилення від заданого курсу.
Литва, Латвіч, Естонія та Фінляндія нібито надають свій повітряний простір для прольоту українських безпілотників.
У Кремлі звинуватили країни Балтії та Фінляндію у співучасті в атаках на російську територію. Про це в розмові із росЗМІ заявив помічник російського диктатора і голова Морської колегії Микола Патрушев.
“Надання країнами Прибалтики та Фінляндією повітряного простору для прольоту ударних БПЛА означає пряму участь держав – членів НАТО в атаках на російську територію та інфраструктуру. З усіма висновками та наслідками”, – підкреслив Патрушев.
За його словами, така підтримка дозволяє завдавати ударів по об’єктах “невійськової морської інфраструктури” та торговому флоту Росії, включаючи порти в Ленінградській області.
Він також зазначив, що відстань від північних кордонів України до Ленінградської області перевищує 1400 кілометрів. На думку помічника російського диктатора, дрони не можуть долати такий маршрут без згоди країн НАТО, над територією яких він проходить.
Як аргументи Патрушев навів повідомлення про те, що жителі Естонії отримують SMS-повідомлення про можливу появу безпілотників, а також про випадки виявлення збитих дронів на території Фінляндії. При цьому представник Кремля обурився, що Гельсінкі не вимагають від України припинення подібних ударів.
Естонія, Латвія та Литва оприлюднили спільну заяву від імені міністрів закордонних справ, у якій відкинули звинувачення росії щодо нібито використання їхнього повітряного простору для українських ударів по території рф. Балтійські країни наголосили, що не дозволяли застосовувати свою територію чи повітряний простір для атак безпілотників.
Також вони офіційно довели свою позицію до відома тимчасових повірених російських дипломатичних місій у Таллінні, Ризі та Вільнюсі наприкінці березня.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтримав заяву балтійських колег, підкресливши, що подібні звинувачення є частиною дезінформаційної кампанії росії. За його оцінкою, такі дії спрямовані на підрив єдності та уникнення відповідальності.
Він також наголосив на необхідності спільної відповіді союзників, що передбачає збереження єдності, рішучості та подальший тиск на росію з метою відновлення безпеки й справедливості.
[type] => post
[excerpt] => Естонія, Латвія та Литва оприлюднили спільну заяву від імені міністрів закордонних справ, у якій відкинули звинувачення росії щодо нібито використання їхнього повітряного простору для українських ударів по території рф. Балтійські країни наголосил...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1775903520
[modified] => 1775855061
)
[title] => Країни Балтії відкинули звинувачення рф у наданні повітряного простору для ударів: у МЗС України відреагували
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=183198&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 183244
[uk] => 183198
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 183199
[image] => Array
(
[id] => 183199
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/d0246bcf0b948f066ec04ebea448b69f692a1010.jpg
[original_lng] => 54629
[original_w] => 650
[original_h] => 420
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/d0246bcf0b948f066ec04ebea448b69f692a1010-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/d0246bcf0b948f066ec04ebea448b69f692a1010-300x194.jpg
[width] => 300
[height] => 194
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/d0246bcf0b948f066ec04ebea448b69f692a1010.jpg
[width] => 650
[height] => 420
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/d0246bcf0b948f066ec04ebea448b69f692a1010.jpg
[width] => 650
[height] => 420
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/d0246bcf0b948f066ec04ebea448b69f692a1010.jpg
[width] => 650
[height] => 420
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/d0246bcf0b948f066ec04ebea448b69f692a1010.jpg
[width] => 650
[height] => 420
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/d0246bcf0b948f066ec04ebea448b69f692a1010.jpg
[width] => 650
[height] => 420
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[_edit_lock] => 1775844265:2
[_thumbnail_id] => 183199
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 658
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 821166233002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 53447
[1] => 51
[2] => 37
[3] => 977086
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 22996
[1] => 602095
)
[tags_name] => Array
(
[0] => країни Балтії
[1] => удари
)
)
[9] => Array
(
[id] => 182071
[content] =>
Міністри оборони Латвії, Литви та Естонії закликали прискорити зміцнення захисту неба. Останні інциденти з падінням БПЛА підтвердили потребу в інвестиціях у системи ППО цих країн.
Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сайті Міноборони Латвії.
“Латвія, Естонія та Литва вживають рішучих заходів, надаючи пріоритет розвитку нашої протиповітряної оборони. Однак нещодавні інциденти, спричинені агресивною війною РФ проти України, демонструють важливість подальшого зміцнення багаторівневої протиповітряної оборони”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначили міністри, цього тижня декілька іноземних безпілотних літальних апаратів перетнули повітряний простір НАТО в країнах Балтії та “вдарили по нашій землі/території”. На щастя, ніхто з цивільних осіб не постраждав, а пошкодження інфраструктури було мінімальним. Ми високо оцінюємо професіоналізм союзників, які беруть участь у місії НАТО з патрулювання повітряного простору, що допомагає підтримувати безпеку нашого повітряного простору, зауважили урядовці.
“Поки триває розслідування для встановлення всіх відповідних деталей та обставин, ми залишаємося непохитними у нашій підтримці оборонних операцій України проти рф та законного права України на самооборону”, – йдеться у заяві.
Також додається, що інциденти останніх днів демонструють необхідність продовжувати покращувати готовність та інвестувати в оборонний потенціал. Країни Балтії вже інвестують щонайменше 5% свого валового внутрішнього продукту в оборону, надаючи пріоритет можливостям протиповітряної оборони, системам безпілотників та боротьби з ними, а також розробці акустичних датчиків.
“Ці інциденти ще раз підкреслюють актуальність нашої заявки на фінансування ЄС, доступне в рамках ініціативи “Європейські оборонні проєкти спільного інтересу”. Ми наголошуємо на необхідності значного збільшення та цільового виділення фінансування оборони ЄС у довготерміновій перспективі, зокрема для зміцнення східного кордону блоку за допомогою таких ініціатив, як “Східний фланговий контроль” та “Європейська ініціатива щодо захисту від безпілотників”, – наголосили дипломати.
