Американський президент Дональд Трамп представив стратегію запобігання конфлікту з Китаєм щодо Тайваню і Південно-Китайського моря, зосередивши увагу на нарощуванні військового потенціалу США та їхніх союзників.
Про це йдеться у новому документі під назвою Стратегія національної безпеки, опублікованому в п’ятницю, 5 грудня.
«Пріоритетом є запобігання конфлікту навколо Тайваню, в ідеалі шляхом збереження військової переваги», — написано в документі.
У порівнянні зі Стратегією національної безпеки 2017 року, новий документ значно ширше згадує Тайвань. Якщо раніше острів згадувався тричі в одному реченні, то нині — вісім разів у трьох абзацах.
Заява підкреслює важливість Тайваню через його стратегічне розташування у водах з інтенсивною торгівлею та домінування у виробництві напівпровідників.
«Ми створимо військо, здатне запобігти агресії в будь-якому місці в ланцюжку островів, що простягається від Японії до Південно-Східної Азії. Але американські військові не можуть і не повинні робити це самостійно. Наші союзники повинні активізувати свої зусилля і витратити — а що ще важливіше, зробити — набагато більше для колективної оборони», — пишуть у документі.
Там додали, що це підвищить «здатність США та партнерів запобігти будь-яким спробам захопити Тайвань» або будь-яким іншим крокам, які «унеможливлять захист цього острова».
Німецька розвідка попередила, що Росія нібито вже готова вступити в прямий військовий конфлікт із НАТО. Це може статися до 2029 року, повідомив глава Федеральної розвідувальної служби на слуханнях у Бундестазі Мартін Єгер, передає Die Zeit.
“Москва вважає, що у неї є реальний шанс розширити сферу свого впливу на захід і зробити Європу, яка економічно набагато потужніша, залежною від Росії. Для досягнення цієї мети Росія, якщо це необхідно, не зупиниться перед прямим військовим конфліктом із НАТО. Ми не повинні спочивати на лаврах, думаючи, що можливий напад Росії відбудеться не раніше 2029 року”, – сказав він.
За словами Єгера, вже сьогодні країни Європи перебувають “у самому пеклі подій”. І в кращому разі зараз Європа переживає “холодний мир”, якийу будь-який момент може перерости в запеклу конфронтацію. І Європа має бути готовою до подальшого погіршення ситуації, наполягає глава німецької розвідки.
Глава Федерального відомства з охорони конституції Сінан Селен зазначив, що Росія агресивно реалізує свої політичні амбіції проти Німеччини, Європи та її західних союзників.
“Російські служби постійно змінюють рівні ескалації своєї діяльності, переслідуючи стратегічну мету ослаблення ліберальних демократій. Ми виявляємо широкий спектр шпигунства, дезінформації, втручання, саботажу і кібератак. Росія не забула про холодну війну, а отже інструменти, що використовувалися в той час, ще доступні”, – сказав він.
[type] => post [excerpt] => Німецька розвідка попередила, що Росія нібито вже готова вступити в прямий військовий конфлікт із НАТО. Це може статися до 2029 року, повідомив глава Федеральної розвідувальної служби на слуханнях у Бундестазі Мартін Єгер, передає Die Zeit. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1760467500 [modified] => 1760465341 ) [title] => Розвідка Німеччини попереджає про небезпеку військового конфлікту з росією до 2029 року [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=165651&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 165602 [uk] => 165651 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 165603 [image] => Array ( [id] => 165603 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/8e3873ba162b44b3a1a12484e9e19a14.jpg [original_lng] => 53004 [original_w] => 1200 [original_h] => 674 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/8e3873ba162b44b3a1a12484e9e19a14-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/8e3873ba162b44b3a1a12484e9e19a14-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/8e3873ba162b44b3a1a12484e9e19a14-768x431.jpg [width] => 768 [height] => 431 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/8e3873ba162b44b3a1a12484e9e19a14-1024x575.jpg [width] => 1024 [height] => 575 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/8e3873ba162b44b3a1a12484e9e19a14.jpg [width] => 1200 [height] => 674 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/8e3873ba162b44b3a1a12484e9e19a14.jpg [width] => 1200 [height] => 674 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/8e3873ba162b44b3a1a12484e9e19a14.jpg [width] => 1200 [height] => 674 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [translation_required] => 1 [views_count] => 720 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 165603 [_edit_lock] => 1760454543:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 445695837001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 977086 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 9495 [1] => 1369 ) [tags_name] => Array ( [0] => конфлікт [1] => Німеччина ) ) [2] => Array ( [id] => 159623 [content] =>
У кількох містах Сербії стались масові зіткнення опозиційно налаштованих жителів із прихильниками президента і поліцією. За даними поліції, поранені десятки людей з усіх трьох сторін.
Сутички противників президента Александра Вучича з членами його Сербської прогресивної партії та поліцією в середу пройшли в Белграді, столиці країни, а також в Новому Саді, Ніші, Крагуєваці та кількох інших містах.
Люди зібрались біля місцевих офісів президентської партії, сторони обстрілювали одне одного феєрверками, закидували петардами, камінням та різними предметами. У натовпах зав’язувалися бійки, а поліція намагалася розвести і розділити людей.
Президент Вучич ввечері в середу заявив, що в Новому Саді травми отримали 64 його прихильники. Він пообіцяв, що жалю до „бандитів і хуліганів” не буде. Він особисто вийшов на вулицю до членів своєї партії, які зібралися біля штаб-квартири в Белграді.
Шеф сербської поліції Драган Васильович оголосив, що тільки в місті Врбас на півночі країни в зіткненнях отримали поранення 16 поліцейських і 50 демонстрантів.
Захід розглядає Румунію як можливу відправну точку для безпосереднього втручання в конфлікт в Україні, заявив у неділю посол росії в Бухаресті Володимир Ліпаєв в інтерв’ю російському інформаційному агентству РИА Новости, повідомляє газета «Известия».
На думку російського дипломата, така стратегія становить серйозну загрозу для регіональної безпеки.
За словами Ліпаєва, Захід намагається активніше втрутитися в конфлікт, сподіваючись, що ескалація напруженості змінить його хід, зазначає російська газета.
«Найближчі до росії члени Альянсу (НАТО), серед яких Румунія, розглядають використання території цих країн як один із засобів такого втручання. Тому мілітаризація Румунії йде повним ходом», – сказав Ліпаєв агентству РИА Новости.
Дипломат рф згадав про розміщення елементів американської системи протиракетної оборони на території Румунії, розширення військових баз та посилення присутності НАТО. Як пише газета «Известия», російський посол у Румунії окремо звернув увагу на те, що авіабаза Міхаїла Когільнічану знаходиться менш ніж за 400 кілометрів від Севастополя, стратегічно важливого порту Кримського півострова, незаконно анексованого Москвою у 2014 році.
Міністр внутрішніх справ Франції Брюно Ретайо каже, що „не бачить причин” залишати уряд попри напруженість у стосунках з президентом Емманюелем Макроном.
Заяву французького міністра наводить Le Figaro, повідомляє „Європейська правда”.
Як напередодні повідомили ЗМІ, засідання французького уряду 23 липня позначилося „крижаними ремарками” між Макроном і Ретайо.
„Поки рішення (уряду) відповідають національним інтересам і моїм переконанням, у мене немає причин йти з уряду”, – зазначив очільник МВС Франції.
За даними ЗМІ, напруга почалася із заяв Ретайо, коли він публічно висловив думку, що „макронізм завершиться разом з епохою Макрона у 2027 році” – коли відбудуться президентські вибори після його другої каденції.
Також очільник МВС заявив, що його присутність в уряді не варто вважати „підтримкою макронізму” і це мотивовано лише „загальним інтересом” та небажанням допустити до влади крайніх лівих.
Політики президентського табору у відповідь вибухнули критикою.
Одне з останніх опитувань показало, що Емманюель Макрон, який перебуває при владі з 2017 року, та Франсуа Байру, призначений прем’єр-міністром у грудні, становлять найнепопулярніший владний тандем в сучасній історії Франції.
Предметом екстреного обговорення стали сутички на півдні країни та серія ізраїльських авіаударів по військових об’єктах і важливих інфраструктурних цілях у Дамаску.
Рада Безпеки ООН провела екстрене засідання, приурочене збройній ескалації в Сирії. Учасники заходу закликали до мирного врегулювання конфлікту та національного примирення, необхідного для перетворення країни після багаторічного протистояння. Про це у п’ятницю, 18 липня, повідомляє Укрінформ.
У повідомленні зазначається, що ключовими темами обговорення стали бойові сутички в провінції Ес-Сувейда на півдні Сирії, а також серія авіаударів, здійснених Ізраїлем по військових і стратегічних об’єктах у Дамаску.
Халед Хіарі, помічник генерального секретаря ООН з питань Близького Сходу, Азії та Тихоокеанського регіону, заявив, що Антоніу Гутерреш, генеральний секретар ООН, рішуче засуджує будь-яке насильство проти цивільного населення. Він також висловив занепокоєння діями, які розпалюють міжрелігійні конфлікти і позбавляють сирійський народ надії на мир після 14 років конфлікту. За словами Хіарі, сутички між друзами і силами національної безпеки, разом з ізраїльськими атаками, становлять серйозну загрозу для політичної трансформації Сирії.
Помічник генсека наголосив, що шлях до стабільності та безпеки в провінції Ес-Сувейда і загалом у країні після усунення режиму Башара Асада можливий лише через всеосяжне національне примирення за участю представників усіх соціальних і релігійних груп Сирії.
Під час засідання міністр закордонних справ Греції Георгос Герапетрітіс рішуче засудив напади на мирних жителів та релігійні об’єкти. Особливу увагу він приділив недавнім атакам на греко-католицьку церкву Святого Михаїла в Саварі та теракту біля православної церкви Святого Іллі. За його словами, ці інциденти ще раз підтверджують необхідність забезпечення повного захисту християнської громади та інших етнічних та релігійних груп в об’єднаній Сирії.
Також мовиться, що і Герапетрітіс підкреслив важливість прозорого і оперативного розслідування випадків насильства у Сирії відповідно до міжнародних стандартів. Таким чином він прокоментував заяву перехідної адміністрації Сирії про досягнення перемир’я з друзами та її намір притягнути винних до відповідальності.
Між Росією та Азербайджаном відбувається безпрецедентне загострення відносин. Вже зараз можна казати, що нинішня криза виявилась набагато глибшою, аніж минулого року, коли російські військові збили літак „Азербайджанських авіаліній”.
Старт нинішній кризі дало затримання в Єкатеринбурзі понад 50 вихідців з Азербайджану, нібито – за нерозкритою кримінальною справою. Проте обставини цього затримання стали шоком для Баку – й там не стали мовчати.
Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов розповів редактору „Європейської правди” Юрію Панченку про деталі конфлікту, його можливі наслідки і загалом про зміну настроїв в Азербайджані. Його відповіді – в матеріалі Азербайджан вступає у „війну” з РФ: чому виник і що змінює конфлікт між країнами. Далі – основні тези експерта.
Затримання у Єкатеринбурзі, що дали старт нинішній кризі у відносинах між Азербайджаном та Росією, випадковістю точно не були.
В РФ свідомо розраховували завдати дошкульного та болючого удару по гідності азербайджанців.
Як наслідок, азербайджанські експерти сприймають це побиття та подальші погроми навіть гостріше, ніж минулорічний інцидент зі збиттям літака. Тоді була образа, а зараз – гнів і обурення. Це різні модальності.
Навіщо РФ це загострення?
Росію починає турбувати фактор президента США Дональда Трампа. Добрі відносини Трампа з турецьким президентом Реджепом Таїпом Ердоганом дає вагомі підстави сподіватися, що для Баку ера напівізоляції закінчується.
І саме тому, на мій погляд, було завдання спровокувати Азербайджан на необдумані дії, щоб поставити під сумнів новий регіональний статус цієї країни.
І хоча реакція Баку була дуже гостра, схоже, що спровокувати на ті дії, які хотілося, на якусь необдуману реакцію, у Росії не вийшло.
Проте ситуація ще у розвитку. Арешт Азербайджаном агентів ФСБ може стати червоною лінією для РФ. Адже для Путіна це щось особисте. Такий демонстративний арешт – це гучний ляпас РФ.
На цьому етапі, я думаю, швидше варто очікувати спроб дестабілізувати ситуацію в прикордонних районах.
Плюс я не виключаю, що далі будуть азербайджанські погроми в Росії.
Можливо, будуть намагатися дошкульно щось зробити персонально стосовно Алієва.
Якщо конфлікт з РФ перейде у гарячу фазу (це малоймовірно, але виключати такий сценарій все ж не варто), в Азербайджані розраховують, що Туреччина все ж вступиться за них, хоча й повільно і недостатньо. А можливо, і невчасно.
Проігнорувати цей конфлікт президент Ердоган не зможе.
В Росії розуміють, що у разі конфлікту Туреччина буде вимушена втрутитися. І це саме по собі є запобіжником.
В Азербайджані змінюються настрої щодо РФ.
Віднедавна вперше в подачі азербайджанських ЗМІ прозвучало, що Путін – агресор. І що важливо, це було ще до нинішнього загострення.
Наскільки я розумію, на тлі іранського провалу в Баку вже було відчуття, що відносини погіршуються. Вони вже підозрювали, що щось буде, але не знали, з якого боку чекати проблем.
Невипадково тепер азербайджанці активно проговорюють можливість створення турецької військової бази на території їхньої країни.
Що це змінює для України?
Тепер азербайджанці набагато частіше згадують про те, що Україна в найтяжчі для Азербайджану часи стояла поруч.
Проукраїнська риторика значно зросла і на експертному рівні, і в медіа.
Також побільшало згадок про Україну в позитивному сенсі, як про жертву агресії, і про Росію як агресора.
Між президентом Франції Еммануелем Макроном і прем’єр-міністеркою Італії Джорджією Мелоні загострився дипломатичний конфлікт через відсутність Італії у нещодавніх переговорах щодо врегулювання війни в Україні.
Як вiдомо, французький лідер звинуватив Мелоні у брехні та поширенні дезінформації, натомість канцлер Німеччини Фрідріх Мерц спробував знизити напруження.
Причиною конфлікту стало те, що Мелоні не була запрошена на закриту зустріч лідерів Франції, Німеччини, Великої Британії та Польщі, яка відбулася під час саміту Європейського політичного співтовариства в Албанії. На цій зустрічі обговорювали провал переговорів між Росією та Україною в Стамбулі, а також була організована телефонна розмова з Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом.
Мелоні, яка прибула до Албанії, але не долучилася до обговорень, пояснила свою відсутність тим, що Італія не підтримує ідею відправлення військ до України, як це передбачає ініціатива «коаліції охочих», і тому її країна не бачила сенсу брати участь у форматі, який не відповідає її підходу. Однак Макрон у відповідь заявив, що військове питання не порушувалося взагалі, й звинуватив італійську лідерку в поширенні дезінформації.
На тлі погіршення відносин між Парижем і Римом у ситуацію втрутився канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який спробував згладити напруження. Після зустрічі з Мелоні в Римі він наголосив, що Італія повинна брати участь у всіх миротворчих ініціативах ЄС щодо України. Він також пообіцяв обговорити це питання з партнерами в Євросоюзі та заявив, що в Європі не повинно бути поділу на країни «першого» і «другого сорту».
Як зазначає видання, у самій Італії дії Мелоні викликали хвилю критики. Її звинувачують у тому, що вона ізолює країну від ключових дипломатичних процесів через особисту неприязнь до Макрона. Це не перший прояв напруження між двома лідерами – їхній конфлікт триває ще з 2022 року, коли Мелоні прийшла до влади. Раніше подібні інциденти вже ставали причиною публічних сварок, зокрема довкола міграційної політики та участі у заходах з Володимиром Зеленським.
Сотні тисяч українських солдатів сьогодні захищають не лише Україну, а і Європу. Вони повинні бути добре озброєні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву глави Міністерства закордонних справ України Андрія Сибіги.
„Поки увага ЗМІ прикута до глобальних торгівельних війн, ми не повинні забувати: в Європі йде справжня повномасштабна війна”, – наголосив глава МЗС.
Він підкреслив, що Росія залишається екзистенційною загрозою для Європи.
„Сучасна Україна є охоронцем миру та євроатлантичної безпеки, а не країною, яка лише шукає захисту. 800 тисяч українських солдатів є захисниками України, але вони також є захисниками Європи”, – наголосив Сибіга.
Він пояснив, що для ефективного захисту, вони мають бути добре озброєні.
„Вони повинні бути добре озброєні. Мир має бути добре озброєний”, – пояснив він.
Зазначимо, що міністр закордонних справ України виступив зі своєю заявою на фоні новин про нові мита від США. Адже вчора, 2 квітня, американський президент Дональд Трамп наклав мита на імпорт товарів з усіх країн світу.
Ці мита становлять від 10% до 50%, залежно від країни-імпортера. Зокрема, для України він запровадив 10% тарифи.
This is what a true leader does. He does not hide behind anyone or anything. It is highly unlikely that the Russian side possesses even a sliver of such courage. https://t.co/xbwe8DOaT1
Президент США Дональд Трамп розглядає війну в Україні як затяжний і тупиковий конфлікт, який є проксі-війною між США, що підтримують Київ, і росією.
Про це заявив в інтерв’ю держсекретар США Марко Рубіо для Fox News.
„І, відверто кажучи, це проксі-війна між ядерними державами – США, які допомагають Україні, і росією – і вона має закінчитися. І ні в кого немає, ні ідеї, ні плану, як покласти цьому край”, – сказав Рубіо.
За його словами, жодна зі сторін наразі не має чіткого плану його завершення. Він вважає, що стратегія союзників України зводиться лише до безперервної військової підтримки, що, на його думку, не є ефективним вирішенням ситуації.
Рубіо зазначив, що росія, хоч і зазнала труднощів на початку війни, залишається великою державою й досягла певного прогресу, але водночас не має значної переваги. У зв’язку з цим, конфлікт зайшов у глухий кут. Він наголосив, що Трамп прагне знайти шлях до миру, залучивши обидві сторони до переговорів, і закликав Україну не саботувати цей процес.
За словами Рубіо, напруженість між Києвом і Вашингтоном зросла після заяви віцепрезидента США про необхідність дипломатичного вирішення війни.
„Зеленський вирішив кинути виклик віцепрезиденту та поставити під сумнів саму можливість дипломатії”, – зауважив Рубіо, додавши, що саме це й призвело до конфлікту.
Водночас він висловив сподівання, що ця позиція буде переглянута, оскільки переговори неминуче вимагатимуть поступок від обох сторін.
„Ми маємо посадити українців і росіян за стіл переговорів, і тільки Трамп може зробити це можливим”, – підсумував Рубіо.
[type] => post [excerpt] => Президент США Дональд Трамп розглядає війну в Україні як затяжний і тупиковий конфлікт, який є проксі-війною між США, що підтримують Київ, і росією. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1741266420 [modified] => 1741265611 ) [title] => Рубіо назвав війну в Україні «проксі-конфліктом» між США та рф, який необхідно завершити [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=143679&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 143668 [uk] => 143679 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 143669 [image] => Array ( [id] => 143669 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/rubio-3.jpg [original_lng] => 32429 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/rubio-3-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/rubio-3-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/rubio-3.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/rubio-3.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/rubio-3.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/rubio-3.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/rubio-3.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [views_count] => 1699 [_thumbnail_id] => 143669 [_edit_lock] => 1741258418:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_8fd94797da230d8591b67f2534d9006c] =>
Just making things up. No one has made any threats about cutting Ukraine off from Starlink
And say thank you because without Starlink Ukraine would have lost this war long ago and Russians would be on the border with Poland right now https://t.co/ImeiHFgaaw
Good to see Ukrainian President @ZelenskyyUa again – this time in Kyiv 🇺🇦. I conveyed that this senseless war must end, and that peace – led by President Trump’s efforts – is the only viable path forward. pic.twitter.com/pzeR0Ycw4b
