Депутат облради Роланд Цебер зробив заяви, які порушують питання про можливість заборони Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС). Кілька днів українська преса повідомляє, що діяльність КМКС здійснюється під іноземним впливом, що причетні рішуче заперечують.
Голова ГО „ТУКЗ-КМКС” Василь Брензович в інтерв’ю Magyar Nemzet повідомив: „На закарпатському сайті „Новини Закарпаття” з’явилася стаття, у якій порушується питання про те, що українська влада розглядає заборону KMKС та проводить розслідування щодо цього. Потім депутат обласної ради Роланд Цебер зробив заяви, що натякають на заборону KMKС, але не називаючи назви”.
Брензович наголосив, що організація діє відповідно до українського законодавства і що йому не відомо про жодні розслідування чи кримінальні провадження проти партії. Він також повідомив, що раніше проти благодійних фондів, заснованих KMKС, було порушено провадження, і ці справи ще не закриті.
Українська преса повідомляє, що офіційного рішення ще не прийнято, але політична атмосфера стає дедалі напруженішою.
Заборона KMKС докорінно змінить місцеві політичні умови та послабить вплив угорської меншини в місцевих органах влади Закарпаття.
„Наразі ми намагаємося з’ясувати цю ситуацію, що насправді відбувається. Правоохоронні органи не зверталися до нас з цього питання, ми вважаємо, що партія діє відповідно до українського законодавства”, – сказав Брензович. За словами політика, заяви Роланда Цебера – це не що інше, як просте нагнітання настроїв, які послаблюють політичні позиції угорської громади.
Георгій Тихий назвав неправдою заяви про нібито підготовку заборони в Україні діяльності партії партію КМКС.
„Наша офіційна відповідь проста: жодних подібних дій щодо згаданого товариства не вчинялося. Повідомлення у ЗМІ, що стверджують протилежне, неправдиві. Наші двосторонні відносини і так мають достатньо проблем, які потрібно вирішувати; не потрібно додавати до цього переліку ще й усякі безпідставні повідомлення ЗМІ”, – прокоментував речник.
Голова Верхньотисянського регіонального осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Йожеф Шарі став депутатом Закарпатської обласної ради. Він замінить колишню членкиню фракції «КМКС» Єлизавету Біров, яка склала повноваження 19 грудня 2024 року.
27 березня голова Верхньотисянського регіонального осередку ТУКЗ-КМКС Йожеф Шарі урочисто прийняв присягу депутата. Його представили на 18-й сесії Закарпатської обласної ради. Голова облради Роман Сарай вручив новоспеченому депутату відповідний значок та картку для голосування.
Йожеф Шарі народився 1950 року в селищі Вишково. Після закінчення місцевої середньої школи протягом 1968–1973 років навчався на угорській філології Ужгородського державного університету. Отримавши диплом, став працювати вчителем угорської мови та літератури в школі села Ботар, а згодом – у Вишківській середній школі №2 (нині Вишківський ліцей ім. Ференца Келчеї), де з 1992-го по 2011-й був заступником директора з питань виховної роботи. З 1990 року – голова Верхньотисянського регіонального осередку ТУКЗ-КМКС. У 2013-му за збереження історичних і культурних цінностей угорської діаспори та багаторічну педагогічну діяльність був відзначений угорським Срібним хрестом «За заслуги».
Благодійний фонд «КМКС» завершив 2024 рік із хорошими результатами. Голова організації Ґейза Ґулачі в підсумковому інтерв’ю розповів про грантові програми, діяльність фонду та окреслив плани на майбутнє.
– Благодійний фонд «KMKС» із моменту заснування стало служить справі збереження закарпатських угорців. Як голова фонду, як оцінюєте його діяльність за минулі 14 років роботи?
– Зазвичай ми підбиваємо підсумки діяльності фонду кожні п’ять років, тож це буде завданням наступного року. Водночас опрацювання понад 552 тисяч заявок, які були подані до цього часу, можна вважати гарним результатом.
– Затяжна війна впливає на все. Як фонд завершив минулий рік?
– У минулому році фонд працював безперебійно, незважаючи на воєнну ситуацію, вдалося виконати всі грантові програми згідно з нашими планами. Хоча виникало чимало проблем, пов’язаних із банківською обробкою грантових виплат, зрештою всі заявники отримали підтримку. Загалом у 2024 році до нас надійшло 30 569 заявок. Із них 17 363 – на освітню допомогу, 4 647 – на допомогу працівникам освіти, 4 023 – на підтримку харчування дітей, 2 016 – на підтримку медичних працівників.
– Чи відбулися у 2024 році зміни в грантових програмах?
– У 2024 році значних змін не відбулося, були оголошені ті ж самі програми, що й у 2023-му. Водночас освітня програма тривала за новою системою, бо проводилася вона через Товариство ім. Ракоці. Заявки до електронної системи можна було подати через відділення фонду або особисто. Однак це нововведення засвідчило, що більшість батьків ще не готові до індивідуального подання заявок, адже 72 відсотки з таких заяв були написані з помилками і їх довелося виправляти. Цього року ми також продовжили програму БФ «КМКС» із підтримки важкохворих.
– Які податкові зобов’язання лягають на плечі грантодавця? Як це відбувається на практиці?
– Відповідно до закону, фонд зобов’язаний сплачувати податки, передбачені після надання грантових виплат. Так було і цього року, ця сума становила десятки мільйонів гривень. 60 відсотків цієї суми надійшло до органів місцевого самоврядування через відділення фонду.
– Які у вас плани на наступний рік?
– Зважаючи на обставини, наша основна мета – зберегти систему грантової підтримки хоча б у її нинішньому вигляді. Шанс на це є, адже ми отримали обіцянку від угорської сторони, існуючі дотації продовжуватимуться і надалі. А подальше розширення грантових програм можливе лише після закінчення війни.
Голова ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» (КМКС) Василь Брензович у листі звернувся до міністра внутрішніх справ Угорщини Шандора Пінтера з проханням посприяти вирішенню складної ситуації в пунктах пропуску, яка торкається великої кількості закарпатських угорців та завдає їм значних незручностей.
«Чимало моїх співвітчизників відзначають, що перед Різдвяними святами прикра ситуація набула сталого характеру і змушує подорожніх, які хочуть потрапити із Закарпаття до Угорщини чи у зворотному напрямку, чекати по кілька годин. Ті, хто їде на автомобілі, змушені чекати по 6–8 годин, пішоходи – по 2–4 години, щоб перетнути кордон. Хочемо зазначити, що переважна більшість закарпатських угорців їдуть до Угорщини не заради розваги, а тому що цього вимагають родинні стосунки, навчання, стан здоров’я чи складна воєнна ситуація в Україні», – наголосив у листі Василь Брензович. Він звернувся до міністра внутрішніх справ Шандора Пінтера з проханням посприяти покращенню перетину кордону у святковий період для зміцнення єдності угорської нації та полегшення становища закарпатських угорців, які перебувають в умовах війни.
Голова ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» Василь Брензович надіслав звернення до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з приводу ситуації, що склалася на Закарпатті із прикордонним рухом.
Річ у тім, що 7 грудня 2023 року Кабінетом Міністрів України внесено зміни до Положення про прикордонний режим, затвердженого постановою від 27 липня 1998 року № 1147. Викладено в новій редакції пункт 7 вказаного положення, згідно з яким відтепер громадяни України в’їжджають, перебувають, проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу.
«Такі зміни значно ускладнять можливість пересування жителів Закарпаття з метою прибуття до місця проживання або роботи, адже більшість населених пунктів в межах прикордонної смуги з’єднані між собою дорогами місцевого значення» – йдеться у зверненні.
«Слід зауважити, що територія Закарпатської області суттєво відрізняється від будь якої іншої тому як межує з чотирма країнами Європейського Союзу. Загальна протяжність кордонів Закарпаття становить 460 км (з Польщею 33,4 км, зі Словаччиною – 98,5 км, з Угорщиною – 130 км, з Румунією – 205,4 км).
Внаслідок внесених змін жителям п’яти районів, які працюють, проживають чи здійснюють певну діяльність в межах прикордонної смуги, необхідно звернутися до органів Державної прикордонної служби для отримання дозволу на в’їзд, перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу» – зазначено у листі голови ГО «ТУКЗ».
«В разі звернення усіх громадян області, що потребують вказаний дозвіл, до органів Державної прикордонної служби такі не будуть опрацьовані належним чином у визначений положенням десятиденний строк внаслідок надмірного навантаження» – наголошує Василь Брензович.
«Враховуючи викладене, просимо скасувати дію пункту 7 Положення про
прикордонний режим, затвердженого постановою КМУ від 27 липня 1998 року № 1147, в частині необхідності отримання дозволу органу Державної прикордонної служби для громадян, які постійно проживають, працюють в межах прикордонної смуги» – йдеться у зверненні голови ГО «Товариство угорської культури Закарпаття».
Депутатка Закарпатської обласної ради, очільниця постійної комісії з питань освіти, науки, духовності та національних меншин облради розповіла про виклики 2023 року та пріоритети поточного. Зокрема зазначила, що у фракції «КМКС» позаду важкий рік. На жаль, у 2023-му вона пережила і непоправну втрату через раптову смерть керівника Йосипа Борто, котрий мав значну повагу в обласній раді. А фракція «КМКС» під його керівництвом часто переважувала чашу терезів у рішеннях обласної ради на свій бік.
– Як би ви підсумували роботу фракції «КМКС» в обласній раді за минулий рік?
– 2023-й, на жаль, завершився сумною подією, адже в листопаді раптово пішов у засвіти Йосип Борто, заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття, очільник фракції «КМКС» в обласній раді. Він чудово представляв інтереси закарпатських угорців в облраді, міг створити відмінний баланс, так вважають і в обласній раді.
Щодня діяти в наших інтересах було невід’ємною частиною його життя, незважаючи на те, що він більше не працював в обласній раді. Йосипа Борто цінували й визнавали всі в краї, згадували його і на останньому в цьому році засіданні обласної ради, депутати високо оцінювали його роботу, діяльність. Було прийнято рішення, що до кінця роботи цього скликання обласної ради на тому місці, де він сидів, ніхто не сидітиме.
Під час ухвалення питань фракція діяла одноголосно. Нашою лінією роботи були насамперед культура та освіта. Протягом 2023 року, як і до цього, ми представляли інтереси закарпатської угорської громади й намагалися використати всі можливості. Наприклад, коли обласна рада ухвалювала рішення щодо шкільних автобусів, лобіювали, щоб їх отримали і територіальні громади, які ми представляємо. Усі можливості, котрі давав бюджет, ми намагалися спрямувати до наших територіальних громад.
– Чи були якісь спірні питання?
– Було одне питання, яке я особисто теж сприйняла негативно. З минулого року закарпатські професійно-технічні навчальні заклади перейшли на утримання обласної ради. Досі вони фінансувалися з державного бюджету. Оскільки облрада взяла на себе утримання закладів на прийняла їхні будівлі на баланс, відбулося і внесення змін до статутів. Як голова комісії з питань освіти, науки, духовності та національних меншин облради, відповідно до закону про освіту України, там, де це можливо, я намагалася внести до статуту положення про використання мови нацменшин, якщо на це є попит. Наприклад, у закладах, де навчання ведеться після 9-го класу, більшість загальноосвітніх предметів можна було б викладати мовою нацменшини, а там, де є угорськомовна меншина, вивчати угорську мову та літературу. До слова, 20 років тому такі правила ще діяли. Коли я внесла цю поправку, обласна рада, на жаль, проголосувала проти. Для мене це незрозуміло, адже ми в одному човні, знаємо одне одного. Утім облрада прийняла рішення, що викладати в професійно-технічних закладах можна лише українською.
Я пропонувала ухвалювати рішення про мову викладання з урахуванням законів. Відтоді було прийнято закон про нацменшини, і тепер до цього питання можна повернутися, оскільки мовою навчання для нацменшин може бути й угорська. Інших проблем в облраді не було, з усіх питань вдалося досягти консенсусу. Можливо, у цьому була й роль особистості Йосипа Борто. Намагатимемося і надалі відповідати викликам часу.
– Які нові виклики очікуються?
– Наразі одне із найважливіших питань з точки зору освіти – запровадження нових правил щодо облаштування укриттів. Збільшено кількість квадратних метрів на одну особу, раніше було 0,6 кв. м, тепер необхідно забезпечити 1,5 кв. м на одну особу. Крім того, усі укриття повинні бути обладнані системою очищення повітря та вентиляції. Виконання цих вимог – такі бюджетні навантаження, які, на мою думку, більшість закарпатських шкіл не потягне. Тому треба знайти в бюджеті можливості допомогти. Я запропонувала створити проєкт, на який територіальні громади подавали б заявки для вдосконалення укриттів. Якщо ми з цим не розберемося, то у вересні більшість закарпатських шкіл не зможуть розпочати очне навчання. Тому я запропонувала в обласній раді зайнятися цим питанням якомога скоріше. Схоже, мою пропозицію прийняли, але грошей на неї ще не виділили. Після того як з початком війни в наш край переїхали сотні підприємств, Закарпатська обласна рада перевиконує бюджет. Більшу його частину вона віддавала війську, тепер також усі надлишкові кошти запропонували ЗСУ. Водночас, оскільки це також питання, пов’язане з війною, обласна рада могла б профінансувати вдосконалення з додаткових доходів. Питання в тому, чи буде на це політична воля.
Говорити, що угорці Закарпаття не знають державну мову – це не правда, а говорити, що не знають на належному рівні – це правда. Так прокоментував «угорське питання в українській освіті» Йосип Борто, депутат Закарпатської облради, заступник голови Закарпатського угорського культурного товариства (KMKSZ) на панельній дискусії під час форуму Re: Open Zakarpattia 2023.
Йосип Борто зауважив, що днями в Офісі Президента висловили готовність внести зміни в Закон України про освіту. «Є сподівання, що тими змінами представники національних меншин будуть задоволені і це не буде бар’єром для вступу України в ЄС. Більшість українського народу підтримує курс України до ЄС. На Закарпатті ця цифра дуже велика. В угорській громаді 100% підтримує вступ у ЄС. Ми хочемо, щоб в Україні панував мир, спокій, стабільність», – додав Йосип Борто.
«Найкраще, якщо дитина навчається рідною мовою. Говорити, що угорці Закарпаття не знають державну мову – це не правда, а говорити, що не знають на належному рівні – це правда. Я сам написав та ініціював програму для покращення володіння державною мовою в школах для нацменшин. Це проблема для дитини, яка не є конкурентно спроможною для вступу в університет, проблема для спільноти. Угорська спільнота не може існувати без своєї еліти, а вона може бути тільки тоді, коли ці люди знають українську мову», – прокоментував Йосип Борто.
За його словами, на сьогодні у 72 школах на Закарпатті ведеться навчання є угорською мовою. 26 шкіл, де є паралельно дві мови – українська та угорська.
Громадської організації «Товариства угорської культури Закарпаття.» (ГО «ТУКЗ-КМКС»)
та громадської організації «Демократичної спілки угорців України» (ГО «ДСУУ»)
щодо запланованих змін до Закону про національні меншини України
Громадська організація «Товариство угорської культури Закарпаття.» та громадська організація «Демократична спілка угорців України» підтримують зусилля щодо внесення суттєвих змін до закону «Про національні меншини (громади) в Україні» та розширення прав меншин відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії та Експертного комітету Європейської хартія регіональних мов або мов меншин. Водночас, ми вважаємо некоректним ставленням до нас, що пропозиції щодо змін до закону надсилаються нам лише безпосередньо перед засіданням, що унеможливлює проведення глибокого правового аналізу та підготовку і надсилання змістовних пропозицій щодо змін. Зі свого боку, ми шкодуємо, що жодна з наших конструктивних пропозицій, які ми надсилали раніше під час майже річного обговорення Закону про нацменшини, не була включена до переліку поправок. Прикро також, що заплановане на середину вересня ухвалення змін до закону – з огляду на стислі терміни – не дозволить провести змістовне обговорення чи подати належним чином обґрунтовані пропозиції.
Більша частина проєкту змін до закону, розробленого Державною службою України з питань етнополітики та свободи совісті (як вищим органом виконавчої влади, відповідальним за це питання) та Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції окупованих територій України, питань національних меншин і міжнаціональних відносин і надісланого за день до громадського обговорення (8 серпня), містить лише декларативні доповнення до тексту, деякі з яких дублюють інші нормативно-правові документи, а також використовують поняття невизначеного змісту, які фактично не можуть бути застосовані при реалізації відповідних правових норм, але в той же час допускають довільне тлумачення. Підготовлена законодавцем поправка не враховує положення Рекомендації №1201 Ради Європи. Наприклад, у разі прийняття поправки зі статті 1 закону може бути вилучений один із важливих критеріїв визначення національних меншин, а саме те, що її представники «традиційно проживають на території України, в межах її міжнародно визнаних державних кордонів». Отже, всі громадяни України, які не є етнічними українцями (або представниками корінних народів), будуть віднесені до категорії національних меншин. На нашу думку, деякі положення законопроекту є дискримінаційними та порушують основоположні права людини, тому ми рекомендуємо їх переглянути та/або вилучити.
У цілому запропонована зміна Закону не відновлює всієї повноти прав меншин, гарантованих Конституцією України, більше того, не слугує відновленню раніше існуючих прав національних меншин.
Russia's aggression started in Crimea more than 10 years ago. This is where its reign of terror must also end.
At the 4th Summit of @crimeaplatform, I stressed that we cannot allow massive human rights violations to become a "new normal". Only 🇺🇦 victory will restore justice! pic.twitter.com/Wo1T01m0dd
Товариство угорської культури Закарпаття звернулося до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля в листі, у якому просить скасувати правило, що обмежує виїзд депутатів за межі країни. Постановою КМУ від 27.01.2023 р. №69 було внесено зміни до правил перетинання державного кордону громадянами України. Відповідно до них, депутатам місцевих рад, у тому числі жінкам та невійськовозобов’язаним, заборонено виїзд за межі країни. Якщо раніше виїзд за кордон був заборонений лише військовозобов’язаним чоловікам і жінкам, то рік тому заборона поширилася й на певні категорії цивільних жінок – держслужбовців і депутатів місцевих рад.
У листі також зазначається, що територіальні громади Закарпатської області межують з Угорщиною, Словаччиною та Румунією, відповідно, депутати місцевих рад мають сталі економічні, соціальні, культурні та родинні зв’язки з цими країнами, а також у межах виконання депутатських повноважень реалізуються різні форми транскордонного співробітництва.
