Ізраїльський парламент, Кнесет, проголосував за офіційний розпуск напередодні парламентських виборів, призначених на 27 жовтня, повідомили місцеві ЗМІ у п’ятницю.
Пропозицію про розпуск парламенту у Кнесеті, що налічує 120 депутатів, було ухвалено 62 голосами «за» без жодного голосу «проти». Пропозицію підтримали виключно депутати коаліції, серед яких — прем’єр-міністр Беньямін Нетаньяху.
Кнесет оголосив перерву до формування 26-го скликання парламенту, яке відбудеться після виборів. Під час перерви парламентські комітети можуть продовжувати засідати в рамках спеціальної процедури, а уряд або щонайменше 25 депутатів можуть ініціювати скликання пленарного засідання, однак для цього, а також для прийняття суттєвих законодавчих актів, на цей час необхідна надзвичайна, широка політична згода.
Опівночі, перед голосуванням щодо розпуску парламенту, Кнесет ухвалив рішення про збільшення терміну обов’язкової військової служби для чоловіків із 30 до 32 місяців. Термін обов’язкової служби для чоловіків у 2015 році було скорочено з 36 до 32 місяців, а потім у 2020 році — до 30 місяців.
Минулої ночі Кнесет також ухвалив закон про вшанування пам’яті жертв терористичного нападу 7 жовтня 2023 року, який визначає рамки національного вшанування пам’яті та створює так зване Управління з питань пам’яті. Завданням нової організації буде створення меморіальних місць, а також організація заходів із вшанування пам’яті.
Останній тиждень ознаменувався гострими політичними конфліктами, коли коаліція в прискореному порядку ухвалила кілька надзвичайно суперечливих законів та затвердила численні перерозподіли бюджетних коштів. Під час останніх засідань парламенту в ході марафонської серії голосувань було ухвалено найсуперечливіші законодавчі акти, серед яких: значне обмеження повноважень генерального прокурора, тимчасове призупинення арештів ультраортодоксальних осіб, які відмовляються від військової служби, а також закон про ЗМІ, що суттєво розширює вплив уряду на ЗМІ.
Головний прокурор Галі Бахарав-Міара у листі попередила уряд, що кабінет міністрів, який із п’ятниці виконує обов’язки, зобов’язаний проявляти стриманість у всіх питаннях, що не є нагальними.
За її обґрунтуванням, існує «підвищена небезпека того, що вузькі партійні інтереси отримають пріоритет над суспільними інтересами», а також того, що може скластися така ситуація, яка поставить наступний уряд «перед незворотним вибором». Тому міністерства зобов’язані попередньо узгоджувати з ним усі рішення, які виходять за межі повсякденного управління.
Президент Лівану Жозеф Аун цього тижня вперше відвідає Білий дім, щоб представити лідеру США Дональду Трампу план щодо роззброєння підтримуваного Іраном бойового угруповання “Хезболла” та забезпечення виведення ізраїльських військ із Лівану, повідомляє Reuters.
Аун, який до обрання президентом минулого року обіймав посаду командувача ліванської армії, стане першим лідером Лівану за майже 20 років, який відвідає Білий дім.
Зустріч у вівторок, 21 липня, відбудеться у вирішальний для Лівану момент: ізраїльські військові контролюють значну частину півдня країни, сотні тисяч ліванців залишаються вимушеними переселенцями внаслідок ізраїльських ударів, а “Хезболла” категорично відкидає прямі переговори з Ізраїлем.
Минулого тижня Аун заявив, що попросить Трампа натиснути на Ізраїль з метою виконання угоди між Ліваном та Ізраїлем від 26 червня, укладеної за посередництва США. Ця угода має на меті роззброєння “Хезболли”, поступове виведення ізраїльських військ та створення передумов для мирних відносин між двома країнами.
Один із ліванських чиновників повідомив, що Аун передасть Трампу письмову пропозицію щодо того, як знешкодити величезний арсенал “Хезболли”. Аун також вважає, що лише Трамп має необхідні важелі впливу, щоб змусити Ізраїль вивести свої війська та допомогти Лівану відновити суверенітет.
62-річний Аун став президентом минулого року, незадовго до того, як Трамп розпочав свій другий термін у Білому домі. США привітали обрання Ауна.
Його прихід до влади став відображенням кардинальної зміни балансу сил у Лівані після руйнівного ізраїльського наступу проти “Хезболли” у 2024 році та повалення союзника угруповання — сирійського диктатора Башара аль-Асада.
Перший рік його президентства ознаменувався спробами уряду забезпечити роззброєння “Хезболли”. Ліванські війська були розгорнуті на півдні Лівану для вилучення схованок зброї “Хезболли” відповідно до угоди про припинення вогню, укладеної після війни 2024 року.
Однак на початку другого року президентського терміну Ауна вибухнула нова війна, коли 2 березня “Хезболла” обстріляла Ізраїль на підтримку Ірану, який опинився під американсько-ізраїльськими ударами. Атака “Хезболли” спровокувала жорстоку військову відповідь з боку Ізраїлю.
Аун закликав до прямих переговорів з Ізраїлем. Це призвело до найактивніших за останні десятиліття контактів між двома країнами на найвищому рівні, а також зробило ліванського президента об’єктом жорсткої критики з боку “Хезболли” та союзників угруповання.
Аун залишився непохитним, критикуючи “Хезболлу” за початок війни, але не наважився погодитися на заклик Трампа зустрітися з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу.
У Європейській комісії повторили свій заклик до Ізраїлю, аби він утримався від розширення своїх незаконних поселень Західному березі річки Йордан.
Про це йдеться у заяві речника Єврокомісії.
У заяві речник Єврокомісії назвали нещодавнє рішення уряду Ізраїлю про виділення додаткових коштів на розширення поселень на Західному березі річки Йордан є “тривожним явищем”.
“Це призведе до подальшого закріплення поселень у особливо чутливих районах Західного берега та до посилення роздроблення й ізоляції палестинських громад, що наражатиме їх на ще більший ризик порушень прав людини”, – йдеться у заяві.
Також у Єврокомісії зазначили, що ЄС відкидає заяву уряду Ізраїлю про визнання поселення Гіват-Зеев, розташованого на Західному березі річки Йордан, офіційним муніципалітетом Ізраїлю.
“ЄС дотримується давньої позиції щодо невизнання суверенітету Ізраїлю над територіями, окупованими Ізраїлем з червня 1967 року, відповідно до відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН”, – наголосили у Єврокомісії.
Окрім цього, ЄС ще раз закликав Ізраїль “утриматися від подальшого розширення поселень, легалізації аванпостів, привласнення земель, знесення будівель, виселень та інших односторонніх заходів, що підривають життєздатність рішення про створення двох держав”.
Ізраїль уперше в історії розмістив систему протиповітряної оборони «Залізний купол» поза межами своєї території – комплекс та ракети передали Об’єднаним Арабським Еміратам для посилення захисту країни.
Про це повідомляє Axios.
За інформацією джерел видання, рішення про перекидання системи схвалив прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу на тлі регулярних атак, яких, як стверджується, зазнають ОАЕ. Разом із батареєю «Залізного купола» до Еміратів доставили запас ракет-перехоплювачів.
При цьому для експлуатації «Залізного купола» до ОАЕ також прибули ізраїльські військовослужбовці, які забезпечують його роботу. Як зазначає Axios, це перший випадок, коли ізраїльська система ППО використовується за межами країни.
За словами співрозмовників ЗМІ, від початку загострення по території ОАЕ було випущено сотні ракет і тисячі безпілотників, а «Залізний купол» уже застосовували для перехоплення повітряних цілей, однак точні результати його роботи не розголошуються.
При цьому крім розгортання системи ППО, ізраїльські військові завдали ударів по пускових установках на території Ірану, які могли використовуватися для атак на країни Перської затоки.
Видання додає, що нинішня співпраця між Ізраїлем та ОАЕ у сфері безпеки, оборони та розвідки досягла найвищого рівня від часу встановлення дипломатичних відносин між державами у 2020 році.
Туреччина засудила те, що Ізраїль у неділю визнав геноцид вірмен 1915 року, і назвала це «політичним рішенням», метою якого є приховування «злочинів», скоєних ізраїльською армією проти палестинського населення Гази.
«Ізраїльський уряд, який на очах усього світу систематично переслідує палестинський народ і наразі постає перед Міжнародним судом за звинуваченням у геноциді населення Гази, намагається приховати власні злочини за допомогою політичного рішення щодо подій 1915 року», – ідеться в заяві міністерства закордонних справ Туреччини.
Туреччина, яка регулярно звинувачує Ізраїль у скоєнні геноциду в Секторі Гази, категорично відкидає використання цього терміну для опису вирізання вірмен в Османській імперії під час Першої світової війни.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, палкий захисник палестинської справи, часто засуджує ізраїльський «тероризм» у Газі.
«Туреччина й надалі рішуче працюватиме над тим, щоб покласти край експансіоністській та дестабілізуючій політиці Ізраїлю в регіоні», – наголосило у своїй заяві міністерство закордонних справ Туреччини.
Донедавна Ізраїль утримувався від офіційного визнання геноциду вірмен, насамперед щоб зберегти свої відносини з Туреччиною, яка колись була одним із найтісніших стратегічних партнерів країни в регіоні.
Цей геноцид визнають уряди та парламенти багатьох країн, зокрема США, Франції та Німеччини.
Кількість жертв масових убивств, скоєних турецькою армією під час Першої світової війни, оцінюється від 600 тисяч до 1,5 мільйона осіб.
