Депутатка Закарпатської обласної ради, очільниця постійної комісії з питань освіти, науки, духовності та національних меншин облради розповіла про виклики 2023 року та пріоритети поточного. Зокрема зазначила, що у фракції «КМКС» позаду важкий рік. На жаль, у 2023-му вона пережила і непоправну втрату через раптову смерть керівника Йосипа Борто, котрий мав значну повагу в обласній раді. А фракція «КМКС» під його керівництвом часто переважувала чашу терезів у рішеннях обласної ради на свій бік.
– Як би ви підсумували роботу фракції «КМКС» в обласній раді за минулий рік?
– 2023-й, на жаль, завершився сумною подією, адже в листопаді раптово пішов у засвіти Йосип Борто, заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття, очільник фракції «КМКС» в обласній раді. Він чудово представляв інтереси закарпатських угорців в облраді, міг створити відмінний баланс, так вважають і в обласній раді.
Щодня діяти в наших інтересах було невід’ємною частиною його життя, незважаючи на те, що він більше не працював в обласній раді. Йосипа Борто цінували й визнавали всі в краї, згадували його і на останньому в цьому році засіданні обласної ради, депутати високо оцінювали його роботу, діяльність. Було прийнято рішення, що до кінця роботи цього скликання обласної ради на тому місці, де він сидів, ніхто не сидітиме.
Під час ухвалення питань фракція діяла одноголосно. Нашою лінією роботи були насамперед культура та освіта. Протягом 2023 року, як і до цього, ми представляли інтереси закарпатської угорської громади й намагалися використати всі можливості. Наприклад, коли обласна рада ухвалювала рішення щодо шкільних автобусів, лобіювали, щоб їх отримали і територіальні громади, які ми представляємо. Усі можливості, котрі давав бюджет, ми намагалися спрямувати до наших територіальних громад.
– Чи були якісь спірні питання?
– Було одне питання, яке я особисто теж сприйняла негативно. З минулого року закарпатські професійно-технічні навчальні заклади перейшли на утримання обласної ради. Досі вони фінансувалися з державного бюджету. Оскільки облрада взяла на себе утримання закладів на прийняла їхні будівлі на баланс, відбулося і внесення змін до статутів. Як голова комісії з питань освіти, науки, духовності та національних меншин облради, відповідно до закону про освіту України, там, де це можливо, я намагалася внести до статуту положення про використання мови нацменшин, якщо на це є попит. Наприклад, у закладах, де навчання ведеться після 9-го класу, більшість загальноосвітніх предметів можна було б викладати мовою нацменшини, а там, де є угорськомовна меншина, вивчати угорську мову та літературу. До слова, 20 років тому такі правила ще діяли. Коли я внесла цю поправку, обласна рада, на жаль, проголосувала проти. Для мене це незрозуміло, адже ми в одному човні, знаємо одне одного. Утім облрада прийняла рішення, що викладати в професійно-технічних закладах можна лише українською.
Я пропонувала ухвалювати рішення про мову викладання з урахуванням законів. Відтоді було прийнято закон про нацменшини, і тепер до цього питання можна повернутися, оскільки мовою навчання для нацменшин може бути й угорська. Інших проблем в облраді не було, з усіх питань вдалося досягти консенсусу. Можливо, у цьому була й роль особистості Йосипа Борто. Намагатимемося і надалі відповідати викликам часу.
– Які нові виклики очікуються?
– Наразі одне із найважливіших питань з точки зору освіти – запровадження нових правил щодо облаштування укриттів. Збільшено кількість квадратних метрів на одну особу, раніше було 0,6 кв. м, тепер необхідно забезпечити 1,5 кв. м на одну особу. Крім того, усі укриття повинні бути обладнані системою очищення повітря та вентиляції. Виконання цих вимог – такі бюджетні навантаження, які, на мою думку, більшість закарпатських шкіл не потягне. Тому треба знайти в бюджеті можливості допомогти. Я запропонувала створити проєкт, на який територіальні громади подавали б заявки для вдосконалення укриттів. Якщо ми з цим не розберемося, то у вересні більшість закарпатських шкіл не зможуть розпочати очне навчання. Тому я запропонувала в обласній раді зайнятися цим питанням якомога скоріше. Схоже, мою пропозицію прийняли, але грошей на неї ще не виділили. Після того як з початком війни в наш край переїхали сотні підприємств, Закарпатська обласна рада перевиконує бюджет. Більшу його частину вона віддавала війську, тепер також усі надлишкові кошти запропонували ЗСУ. Водночас, оскільки це також питання, пов’язане з війною, обласна рада могла б профінансувати вдосконалення з додаткових доходів. Питання в тому, чи буде на це політична воля.
У польському місті Краків за організації адміністрації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за підтримки Ради Європи та Європейського Союзу відбувся форум, на якому розглядалися питання захисту прав національних меншин в Україні, покращення їхнього правового статусу та приведення у відповідність до європейських стандартів. Закарпатських угорців на заході представляла зокрема голова постійної комісії з питань освіти, науки, культури, духовності та національних меншин Закарпатської обласної ради Ільдико Орос.
У форумі взяли участь зокрема голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков, голова ГО «Рада національних спільнот України» Ашот Аванесян, а також лідери організацій нацменшин, які проживають в Україні.
Закарпаття, окрім Ільдико Орос, також представляли начальник управління національностей та релігій Закарпатської обласної військової адміністрації Олександр Лях, голова Демократичної спілки угорців України (ДСУУ) Ласло Зубанич, депутатка Європарламенту Андрея Бочкор, а також голова Благодійного фонду «Закарпатські угорці» Борис Вашкеба.
Ільдико Орос повідомила, що з-поміж представників меншин ситуацію в Україні критикували лише вона та очільниця Асоціації румунських вчителів України Ауріка Божеску. Щодо застосування європейських стандартів у сфері забезпечення прав національних меншин виступила депутатка Європарламенту Андрея Бочкор. Ільдико Орос у своїй презентації пояснила, які права мали нацменшини України в період 1991–2017 років, а також які права залишилися у них донині. Вона зазначила – Президент Володимир Зеленський під час візиту до Берегова пообіцяв, що Україна готова надати закарпатським угорцям усі ті права, які мають національні меншини, котрі проживають в Угорщині, тобто, «можна говорити про «дзеркальні закони». Насамкінець Ільдико Орос також окреслила, які саме права надаються національним меншинам в Угорщині.
«Цікавою була реакція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, який зазначив, що в Україні немає проблем із питаннями меншин, тому що національні меншини, зокрема угорська, не зверталися до нього з жодного питання. Він також зовсім інакше підійшов до можливості «дзеркальних» законів, бо почав протиставляти кількість угорських та українських шкіл у двох країнах, а не можливості, які дає законодавство», – повідомила Ільдико Орос. Вона звернула увагу Уповноваженого та інших учасників заходу на те, що закарпатські угорці, не біженці, а громадяни України, які платять податки, і що держава має забезпечити їм можливість навчання рідною мовою, а також право використовувати національну символіку, бо це стандарти Європейського Союзу.
Оцінюючи краківський форум, Ільдико Орос підкреслила: «Сподіваюся, що форум сприяв наближенню до європейських позицій бодай на крок. Рада, що мала можливість висловити свою думку, водночас шкодую, що Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС), яке представляє інтереси угорської громади Закарпаття, не брало участі у цьому форумі. Сподіваюся, що до наших зауважень прислухаються та врахують їх.
Подібною була позиція й Ауріки Божеску, яка представляла Асоціацію румунських педагогів України. Хоча їй не надали можливості виступити з окремою доповіддю, але після окремих блоків форуму вона кілька разів виступала і підтверджувала нашу позицію. Зокрема повідомила, що вони також не просять більшого, лише просять повернути ті права, які румунська громада України мала до 2017 року», – резюмувала Ільдико Орос.
[type] => post
[excerpt] => У польському місті Краків за організації адміністрації Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за підтримки Ради Європи та Європейського Союзу відбувся форум, на якому розглядалися питання захисту прав національних меншин в Україні
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1696688040
[modified] => 1696684132
)
[title] => Ільдико Орос про форум «Права національних меншин в Україні», який відбувся в Кракові
[url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=91990&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 91922
[uk] => 91990
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 91923
[image] => Array
(
[id] => 91923
[original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-scaled.jpg
[original_lng] => 448355
[original_w] => 2560
[original_h] => 1710
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-768x513.jpg
[width] => 768
[height] => 513
)
[large] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-1024x684.jpg
[width] => 1024
[height] => 684
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-1536x1026.jpg
[width] => 1536
[height] => 1026
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-2048x1368.jpg
[width] => 2048
[height] => 1368
)
[full] => Array
(
[url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/dsc01315-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1710
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => politic
[color] => blue
[title] => Політика
)
[views_count] => 2247
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 91923
[_edit_lock] => 1696673202:8
[_edit_last] => 8
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_6f7cfe90b023a63673bb4943f5e7e1b1] =>
Prezydent @AndrzejDuda w #PałacPrezydencki: Dopełniamy zwyczaju powołując rząd, który jest formowany przez kandydata wyłonionego przez obóz polityczny, który wygrał wybory parlamentarne.
Dziś obejmujecie Państwo niezwykle odpowiedzialne polityczne funkcje prowadzenia polskich… pic.twitter.com/5D9MO6odWO
Prezydent @AndrzejDuda: Wspieraliśmy, wspieramy i będziemy wspierać Ukrainę w jej walce o wolność! Dzisiaj to wsparcie jest nadal niezwykle potrzebne. Niezależnie od zmęczenia wojną. Wolny świat nie może dopuścić do tego, żeby Putin i Rosja zatriumfowali. pic.twitter.com/VDSHEkBZMy
2 серпня до Берегова завітав президент України Володимир Зеленський. В рамках візиту гарант держави відбулася зустріч з представниками угорської меншини на Закарпатті, на якій була присутня й президент Закарпатського угорського інституту ім. Ф. Ракоці ІІ Ільдіко Орос. Очільниця вищого навчального закладу так і не отримала слово, однак їй вдалося передати Президенту письмову версію своєї промови, власні напрацювання, добірку наукових праць викладачів ЗУІ та співробітників Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, в яких висвітлено становище нацменшин, подані рекомендації щодо врегулювання ситуації. Текст невиголошеної промови подаємо нижче.
Шановний Пане Президенте!
Як депутат обласної ради від Закарпатської обласної організації «КМКС» Партії угорців України, як представник закладу вищої освіти «Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ» та організації із захисту інтересів педагогів закладів освіти з угорською мовою навчання Закарпаття, рада вітати Вас у нашому славетному краї.
Подібно до інших громад, ми також з першого дня повномасштабного російського вторгнення надаємо посильну нам допомогу: приймаємо переселенців та координуємо їх розселенні, студенти та викладачі інституту як і раніше продовжують волонтерську діяльність на кордоні та у таборах тимчасового перебування переселенців, надаючи їм свої послуги перекладу, а також взяли участь в організації Національного мултипредметного тесту в Угорщини тощо.
Мені, як педагогу, депутату обласної ради І, ІІ, ІV, V, VІ та VІІ скликань та голові постійної комісії обласної ради з питань освіти, науки, культури, духовності, молодіжної політики, фізкультури і спорту, національних меншин та інформаційної політики, добре відомо, які думки, позиції побутують, які настрої панують серед представників національних меншин Закарпаття, та з якими проблемами вони стикаються день у день, особливо це стосується галузі освіти та реалізації прав, пов’язаних з використанням національних мов у сферах суспільного життя.
Від імені усіх національних меншин області висловлюю щиру вдячність за прийняте рішення, згідно якого виконання ст. 7 Закону України «Про освіту» вдалося відтермінувати ще на один рік. Однак таке відтермінування проблему докорінно не змінить, оскільки норми ч. 1 ст. 7 звужують обсяг конституційних прав національних меншин на навчання рідною мовою в комунальних закладах для здобуття загальної середньої освіти, що має 150-річну традицію. Право вибору мови навчання забезпечувалося усіма державами, до яких колись входила територія нашої області, і лише Закон України «Про освіту» обмежує це право. Шляхи вирішення цієї проблеми висвітлюювалися колегами у галузі освіти, педагогами Закарпаття неодноразово, та надалися цінні пропозиції щодо цієї теми. Прошу Вас взяти до уваги їх, почути наші прохання. Дозвольте коротко описати нашу позицію та надати шляхи вирішення у спірному питанні використання мов нацменшин.
Минулого тижня взяла участь у форумі, присвяченому розвитку освіти національних меншин у країнах Європейського Союзу, де мала нагоду ознайомитися з новим Законом Румунії «Про освіту Румунії». Норми цього закон забезпечують усі права, які цілком задовільнили б і нас.
Відповідно до нового закону, румунську мову, як державну, в школах та класах з мовою національних меншин викладатимуть за методикою вивчення іноземної мови. Згідно з нормативнивним документом профільне міністерство повинно розробити та затвердити окрему навчальну програму, спрямовану на вивчення румунської мови дітьми – представниками нацменшин. Крім того, згадуваний вище закон ніяк не обмежує діяльність шкіл у діаспорі, оскільки положення згідно передбачених норм, там, де кількість учнів не досягає 300 осіб, забезпечення всіх ресурсів, необхідних для роботи, стане необіхним.
Законодавці врахували також інтереси молоді – предстаників нацменшин, котрі мають намір продовжити навчання у закладах вищої освіти. Абітурієнтам надається право навчатися тією мовою, якою послуговувалися під час навчання в загальноосвітній школі, крім спеціальності «Національна безпека» та пов’язаних з нею освітніх програм. У випадку спеціальностях, де забезпечити навчання рідною мовою неможливо, представникам національних меншин надаватиметься спеціальна квота.
Тож, слідом за Словаччиною, Угорщиною та Сербією, ситуація з вибором мови навчання серед нацменшин була належним чином врегульована і в Румунії. В контексті цього Україна залишається аутсайдером у цьому питання. Наслідуючи приклад Угорщини, можновладцям нашої країни час задуматися над внесенням відповідних змін до Закону України «Про освіту», та/або до Закону України «Про національні меншини (спільноти) України». Угорщина у своєю Законі «Про національні меншини» від 2011 року зафіксувала перелік офіційно визнаних національних меншин Угорщини, до списку якої увійшла й українську спільноту зокрема, яка має право створити власну системи освіти рідною мовою за державні кошти, а також делегувати представника у парлемент.
Ми, представники національних меншин (спільнот) Закарпаття, хочемо зберегти доктрину, за яку боровся й український народ впродовж століть: навчатися на рідній мови на своїй малій батьківщині. Тож просимо Вас знайти найоптимальніші шляхи вирішення цієї проблеми, яка стала причиною розпалювання міжнародних конфліктів.
Представники національних меншин нашої області – угорці, румуни, словаки, – інтереси яких я представляю, воюючи разом з українськими побратимами та віддаючи життя за Україну на лініях розмежування, хочуть лише одного, щоб вони, їхні діти та інші члени родини мали і можливість жити, розмовляти, навчатися на рідній мови в Україні.
Відкриття в Румунії центру підготовки пілотів F-16, на базі якого проходитимуть навчання наші льотчики, – це важливий практичний внесок у авіаційну коаліцію. Наші домовленості з Президентом ?? Клаусом Йоханнісом та Премʼєр-міністром ?? Марком Рютте втілюються в життя. Дякую…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 13, 2023
On the sidelines of the Ambrosetti Forum, I had a meeting with the President of the Council of Ministers of Italy, @GiorgiaMeloni.
One of the key topics we discussed was Ukraine’s recovery and reconstruction, particularly focusing on the restoration of our energy system. We… pic.twitter.com/ZKBFzoIniF
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) September 7, 2024
У п’ятницю керівництво Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ прийняло представників Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) та проінформувало їх про обшуки в угорських установах і ситуацію закарпатських угорців, – передає Kárpátalja.ma.
30 листопада члени ОБСЄ відвідали навчальний заклад у зв’язку з обшуками, які проводила Служба безпеки України (СБУ) у кількох закарпатських угорських установах, включаючи власне інститут ім. Ференца Ракоці ІІ.
3 грудня Офіс ОБСЄ в Івано-Франківську заявив про намір відвідати інститут у зв’язку з розслідуванням справи про Благодійний фонд «За закарпатський угорський інститут», – повідомив інформаційний портал ректор навчального закладу Іштван Черничко. За його словами, спостерігачів насамперед цікавило те, що і на основі чого шукали співробітники СБУ в офісах фонду.
На їх прохання Президент Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ільдико Орос, ректор Іштван Черничко та команда юрисконсультів, які були присутні під час обшуків, надали виданню загальну інформацію про роботу ЗУІ та фонду, а також про деталі обшуків.
Вони звернули увагу слідчого комітету на те, що розслідування було схвалено установою за межами Закарпаття – Запорізьким, судом, який, – за їх словами – не мав нічого спільного з фондом. “Це дозволяє припустити, що ні на Закарпатті, ні в сусідніх областях не знайшлося судді, який підписав би презумпцію на основі таких смішних звинувачень, як державна зрада чи протидержавні дії. Угорська громада Закарпаття поводиться законослухняно і не має на думці чинити будь-яких антидержавних дій”, – цитує слова керівництва ЗУІ інформаційний портал.
Іштван Черничко наголосив спостерігачам ОБСЄ, що обшуки в інституті за участі озброєних співробітників СБУ негативно вплинули на імідж навчального закладу, його престиж і авторитет та можуть негативно позначитися на поточній акредитації закладу.
Під час дискусії сторони в більш широкому контексті обговорили ситуацію угорців Закарпаття, починаючи від мовних та освітніх прав і закінчуючи проблемою децентралізації. Йшла мова і про виконання угорського гімну на першому засіданні ради ОТГ в Сюрте та листи-погрози, що надійшли протягом дня електронною поштою на адресу консульств Угорщини в Ужгороді та Берегові, угорських організацій, органам преси та приватним особам, – додав Іштван Черничко.
Через обмежений час зустрічі із спостерігачами не вдалося належним чином висвітлити усі наболілі теми, що стосуються закарпатських угорців, тому керівництво інституту вручило членам делегації ОБСЄ публікації англійською та українською мовами щодо резолюції угорської нацменшини краю у зв’язку із здійснюваною проти неї політикою.
У четвер Міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини Петер Сійярто у відео, опублікованому в Facebook, заявив: я звернувся до головуючого в ОБСЄ колеги з Албанії з проханням усунути непорозуміння і той одразу розпорядився виправити ситуацію. У той же час глава спеціального контингенту спостережень у ОБСЄ Києві заборонив своїм функціонерам зустрічатися із представниками угорської громади Закарпаття, натомість дозволивши їм поспілкуватися виключно зі співробітниками СБУ, що угорський міністр назвав неприйнятним.
Russia’s unjustified aggression and atrocities shattered the very basics of the Helsinki final act. Russia’s participation in the @OSCE is a threat to security and cooperation in Europe. If OSCE lacks appropriate suspension mechanisms, then set up a procedure and get them out.
After a nine hour long trip by train, we arrived in Kyiv. Looking forward to productive meetings with Ukrainian leaders to discuss ways to strengthen security and stability in the region and helping people on the ground. #ItsAboutPeople#OSCE2023pic.twitter.com/bpUw5lCZ5s
Witnessing the impact on children's & education in a school in #Kyiv targeted by RF attacks.
It’s a stark reminder of urgent need for peace. Every child deserves safety, education & bright future.@OSCE#SPU provides psycho-social help to affected children. #ItsAboutPeoplepic.twitter.com/Fle8sxeZUI
