У парламенті Грузії ініціюють новий “Виборчий кодекс”, який внесе зміни у порядок голосування громадян країни, які перебувають за кордоном.
Про це сказав спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі, цитує TV1, пише “Європейська правда”.
Папуашвілі заявив, що у понеділок, 17 листопада, в парламенті Грузії буде ініційовано новий “Виборчий кодекс”, яким передбачено “систематизацію норм і технічне вдосконалення, уточнення процедур і усунення дублюючих положень”.
За словами Папуашвілі, зміни “істотно покращать” нормативну базу виборчого процесу. Він зазначив, що кодекс стане легко сприймаися і матиме функціональний організований текст.
Однією з важливих змін у кодексі є порядок голосування нерезидентів, тобто громадян Грузії, які перебувають за кордоном.
“Перш за все необхідно підкреслити, що у виборчому праві громадян Грузії, які перебувають в іншій країні, нічого не змінюється. Як і раніше, кожен громадянин Грузії, незалежно від місця проживання і перебування, має повне пасивне і активне виборче право”, – сказав він.
Утім, за словами Папуашвілі, зміна стосується процедури голосування і передбачає, що, як і на муніципальних виборах, голосування на виборах парламенту Грузії буде здійснюватися тільки на території країни.
“Це рішення ґрунтується на обов’язку держави, встановленому статтею 24 Конституції Грузії, забезпечити вільне вираження волі, що передбачає і захист від зовнішнього втручання”, – сказав він.
Спікер грузинського парламенту заявив, що парламентські вибори 2024 року “продемонстрували, наскільки відкритим і грубим може бути зовнішній інформаційний і політичний тиск на виборців”.
“У цьому відношенні ризики особливо великі для нерезидентів – громадян Грузії, які перебувають в іншій країні, під впливом чужої юрисдикції і політичного середовища, де держава не може запобігти втручанню”, – заявив він.
4 жовтня у Грузії проходили місцеві вибори, на яких обирали представників до органів місцевого самоврядування. Громадяни обирали мерів 64 міст і понад 2000 представників до муніципальних рад – сакребуло.
Ізраїльський парламент підтримав суперечливий законопроєкт, який передбачає обов’язкову смертну кару для палестинців, які вбивають євреїв-ізраїльтян з націоналістичних мотивів, але не впливатиме на євреїв-ізраїльтян, які вбивають палестинців.
Про це повідомляє Financial Times.
Законопроєкт, який був поданий членом ультраправої партії «Єврейська сила» міністра національної безпеки Ітамара Бен-Гвіра і прийнятий 39 голосами проти 16, повинен пройти ще два голосування в парламенті, щоб стати законом.
Голосування відбулося в умовах бурхливих дебатів у Кнесеті, де члени коаліції прем’єра Біньяміна Нетаньягу та арабські законодавці обмінювалися гострими репліками, після чого троє арабських політиків були вигнані з дебатів.
Версія законопроєкту, прийнята в понеділок увечері, закликає ізраїльські суди застосовувати смертну кару до тих, хто спричинив смерть громадянина Ізраїлю з націоналістичних мотивів «з метою заподіяння шкоди державі Ізраїль та національному відродженню єврейського народу на його землі».
Це положення було широко розкритиковане, оскільки означає, що закон застосовуватиметься до палестинців, які вбивають єврейських ізраїльтян, але не до єврейських ізраїльтян, які вбивають палестинців.
Закон також дозволить ізраїльським військовим судам на Західному березі, який палестинці вважають територією майбутньої держави, але який Ізраїль окуповує вже понад півстоліття — призначати смертну кару більшістю голосів, а не одностайно, і скасує можливість заміни таких вироків.
Законопроєкт викликав жорстку критику з боку правозахисних груп та активістів, а група з дев’яти палестинських НУО, включаючи Addameer та Al-Haq, назвала його «серйозною ескалацією широкомасштабних порушень Ізраїлю проти палестинців, включаючи сотні позасудових страт».
Його також розкритикували ліберальні сили в Ізраїлі. У редакційній статті минулого тижня газета Haaretz попередила, що цей закон стане «незмивною моральною плямою і ще більше зашкодить іміджу Ізраїлю за кордоном».
Ізраїльське законодавство вже дозволяє застосовувати смертну кару за такі злочини як зрада, але на практиці це буває дуже рідко.
Центристський лідер, який менш ніж за два роки став четвертим главою французького уряду, втратив свою посаду після того, як скликав безпрецедентне голосування про довіру щодо своїх планів скорочення витрат на державні послуги.
Французький прем’єр-міністр Франсуа Байру та його уряд меншості розпалися після того, як у понеділок він програв у парламенті критично важливе голосування про довіру.
Байру, якого призначили менш ніж рік тому, після відставки консервативного політика і колишнього переговорника із Brexit Мішеля Барньє, ризикнув і програв, призначивши безпрецедентне голосування про довіру щодо свого суперечливого бюджету на 2026 рік.
Французький президент Еммануель Макрон змушений шукати вже п’ятого з початку свого другого терміну в 2022 році прем’єр-міністра, який би зміг провести бюджет через роздріблений французький парламент.
Марін Ле Пен, лідер ультраправої Національної об’єднання (RN), заявила в понеділок: «Справжнім перезапуском була б відставка французького президента».
Щодо наступних кроків, Ле Пен додала, що «у президента є тільки один варіант: оголосити нові вибори і дозволити країні зробити вибір».
Однак Еммануель Макрон заявив, що не вважає нові дострокові вибори пріоритетним варіантом.
За межами коридорів державних інституцій терпіння громадськості вичерпується.
Кілька місцевих груп оголосили про загальнонаціональні страйки на середу, а головні профспілки Франції готуються до страйків і протестів 18 вересня проти майбутніх бюджетних скорочень.
У центрі уваги опинилися крихкі державні фінанси Франції. Минулорічний дефіцит досяг 5,8% ВВП, що майже вдвічі перевищує верхню межу ЄС у 3%, а державний борг на сьогодні перевищує 3,3 трлн євро, що становить приблизно 114% від економічного потенціалу країни.
Байру стверджував, що радикальні заходи економії є неминучими, і представив план, який передбачає скорочення витрат на 44 млрд євро до 2026 року, частково за рахунок скасування двох вихідних днів.
«На кону стоїть наш життєво важливий прогноз. Франція не мала збалансованого бюджету вже 51 рік», – застерігав Байру в своїй вступній промові, вказавши на те, що він назвав «неймовірною серією ударів долі» з 2020 року, починаючи від коронавірусної пандемії та війни в Україні і закінчуючи зростанням цін на енергоносії та інфляцією.
Pan Okamura první den ve funkci ukázal, co jediné umí: pošlapat hodnoty, jako je solidarita a odvaha podporovat zemi napadenou Ruskem. Na protest proti tomuto kroku jsme ještě dnes vyvěsili ukrajinskou vlajku na viditelném místě z balkonu našeho poslaneckého klubu. Slava Ukraini… pic.twitter.com/0OuEucREW5
Процедурне голосування за «великий і прекрасний» законопроєкт президента США Дональда Трампа в Палаті представників про податки та витрати розтягнулося на понад 7 годин, хоча мало тривати лише кілька хвилин.
Про це пише Axios.
Видання вказує, що причиною цього став опір деяких членів Республіканської партії, які виступають проти цього законопроєкту. Депутати не могли проголосувати за нього понад 7 годин, що встановило новий рекорд із найдовшого в історії голосування.
Попередній рекорд встановили у 2021 році, коли Палата представників голосувала за законопроєкт тодішнього президента Джо Байдена під назвою Build Back Better.
Крім внутрішньопартійного спротиву, республіканці також стикаються з проблемами через запізнення та відсутність деяких членів фракції, спричинені негодою.
Тим часом Дональд Трамп висловив своє обурення тому, що голосування триває так довго.
«ДЛЯ РЕСПУБЛІКАНЦІВ ЦЕ ПОВИННО БУТИ ЛЕГКИМ ГОЛОСУВАННЯМ “ЗА”. СМІШНО!!!» — написав він на своїй сторінці у Truth Social.
Голова фракції Соціал-демократичної партії Німеччини в Бундестазі Рольф Мютценіх заявив, що голосування за вотум довіри уряду Олафа Шольца має відбутись 16 грудня.
Як пише „Європейська правда”, його слова цитує Zeit.
За словами Мютценіха, 11 грудня Шольц представить вотум довіри Бундестагу в письмовій формі, після чого відбудеться голосування за нього.
Разом із лідером найбільшої опозиційної парламентської фракції ХДС/ХСС Фрідріхом Мерцом представник СДПЦ запропонує цю дату президенту Німеччини Франку-Вальтеру Штайнмайєру.
У разі, якщо уряду Шольца оголосять вотум недовіри, позачергові вибори до Бундестагу відбудуться 23 лютого 2025 року.
Сам Мерц заявив, що через пізнє голосування за вотум довіри, „по суті, ми втрачаємо близько місяця для виборів до наступного німецького Бундестагу, а отже, і для формування уряду в ці терміни”
Однак він дав зрозуміти, що 23 лютого є „хорошим рішенням”, цитує його Bild.
#GeorgiaProtests one year ago, Georgia received the Candidate status, today a Central Committee like « Parliament » « elects » a « one and only » candidate in a mockery of democracy. That will never prevent Georgia to pursue its european path and democratic future!
Більшість керівників комітетів Європейського парламенту на зустрічі у вівторок, 1 жовтня, підтримали проведення слухань щодо кандидатур комісарів нової Єврокомісії в листопаді, що затримає початок її роботи.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Politico.
Керівники комітетів Європарламенту більшістю підтримали пропозицію провести слухання щодо кандидатур єврокомісарів з 4 по 12 листопада.
Остаточне рішення мають ухвалити в середу на зустрічі керівників політичних груп Європарламенту – це найвищий орган ухвалення рішень у цій інституції.
У разі, якщо слухання відбудуться в листопаді, нова Єврокомісія запрацює не раніше початку грудня. А якщо Європарламент відхилить кілька кандидатур комісарів, цей термін зсунеться до січня.
Альтернативна пропозиція – провести слухання в середині жовтня, що теоретично дозволить новому складу Єврокомісії приступити до роботи на початку листопада.
На такому варіанті наполягає тільки одна фракція – правоцентристська Європейська народна партія, до якої належить голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. ЄНП не вдалось заручитись підтримкою інших груп.
„(Голова ЄНП Манфред. – Ред.) Вебер хоче слухань у жовтні, але він ізольований і не має більшості”, – сказав Politico один із євродепутатів на умовах анонімності.
Урсула фон дер Ляєн на сесії Європарламенту запропонувала структуру і склад виконавчої колегії ЄС із кандидатур, запропонованих урядами країн-членів 17 вересня.
[type] => post [excerpt] => Більшість керівників комітетів Європейського парламенту на зустрічі у вівторок, 1 жовтня, підтримали проведення слухань щодо кандидатур комісарів нової Єврокомісії в листопаді, що затримає початок її роботи. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1727808000 [modified] => 1727800501 ) [title] => У Європарламенті налаштовані голосувати за новий склад Єврокомісії в листопаді [url] => https://politic.karpat.in.ua/?p=128302&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 128302 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 128303 [image] => Array ( [id] => 128303 [original] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/12-news-big-v1715687580.webp [original_lng] => 95826 [original_w] => 900 [original_h] => 470 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/12-news-big-v1715687580-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/12-news-big-v1715687580-300x157.webp [width] => 300 [height] => 157 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/12-news-big-v1715687580-768x401.webp [width] => 768 [height] => 401 ) [large] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/12-news-big-v1715687580.webp [width] => 900 [height] => 470 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/12-news-big-v1715687580.webp [width] => 900 [height] => 470 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/12-news-big-v1715687580.webp [width] => 900 [height] => 470 ) [full] => Array ( [url] => https://politic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/12-news-big-v1715687580.webp [width] => 900 [height] => 470 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => politic [color] => blue [title] => Політика ) [_edit_lock] => 1727789749:3 [_thumbnail_id] => 128303 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 1437 [translation_required_done] => 1 [_oembed_0ffb592924f9a34fa220f47a88bc369d] =>
Back to the land of the brave. In Kyiv on Europe Day 🇪🇺🇺🇦
My sincere congratulations to @vonderleyen on the approval of the new College of Commissioners.
I wish the new European Commission success in strengthening a united Europe and enhancing the EU’s role as a global leader. We look forward to continuing our productive cooperation on…
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 27, 2024
Міністерство юстиції країни вже підготувало законопроєкт, за яким громадянам країни-агресора буде тимчасово заборонено голосувати на місцевих виборах.
Варто відзначити, що сьогодні іноземці, які проживають в Естонії з довгостроковою чи постійною посвідкою і досягли віку 16 років на день виборів, можуть голосувати на місцевих виборах. Наступні такі вибори відбудуться у 2025 році.
В уряді ж зазначають, що за нинішніх умов таке право росіян в Естонії створює загрози для внутрішнього спокою та національної безпеки, тому що країна не може гарантувати, що місцеві росіяни вільні від впливу країни свого громадянства.
У проєкті також розповідають про випадки, коли росіянам в Естонії приходили повістки, де від них вимагають з’явитися у російський військкомат.
Відтак у законопроєкті йдеться про тимчасову заборону участі у голосуванні на місцевих виборах іноземцям – громадянам країн, яких Естонія або Європарламент визнали агресорами, мова йде як про російську федерацію, так і про Білорусь.
Weź udział w wyborach!!! Kierując się treścią otrzymanej właśnie pozytywnej opinii Państwowej Komisji Wyborczej, co do proponowanego terminu wyborów do Sejmu i Senatu, podjąłem decyzję o zarządzeniu tych wyborów na dzień 15 października 2023 roku. Przyszłość Polski jest sprawą…
Ukraine: ?? started early voting in its illegal so called “elections” in temporarily occupied ?? territories ?further massive violation of international law & Ukraine's sovereignty. Crimea,Kherson, Zaporizhzhia,Donetsk,Luhansk are all ??! Those involved will be held to account.
For the first time in history, Russia has been ousted from the UNESCO Executive Board. The era of Russian influence is over, and rightly so: Russian terrorists have no place at the head of significant international bodies. Russia’s international role will only continue to weaken.
— Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) November 15, 2023
The Defence Secretary @JohnHealey_MP this morning confirmed that a Russian spy ship – the Yantar – is on the edge of UK waters, north of Scotland, having entered the UK’s wider waters over the last few weeks.
Комітет парламенту Словенії з питань зовнішньої політики відхилив пропозицію опозиційної Демократичної партії щодо резолюції, яка б визнала Росію державою-спонсором тероризму.
Про це, як пише „Європейська правда”, йдеться в публікації Euractiv.
Демократи, які внесли цю пропозицію, стверджували, що, ухваливши резолюцію, Словенія засудить напади Росії на українських цивільних осіб, цивільні будівлі та ключові об’єкти енергетичної інфраструктури.
„Ми продемонструємо нашу підтримку українському народу, який проявляє неймовірну мужність, захищаючи свою батьківщину і борючись за універсальні цінності свободи і демократії, і в той же час засудимо російське вторгнення”, – заявили вони.
Але в правлячій коаліції ще до голосування в комітеті виступили проти, а міністерка закордонних справ Словенії Таня Файон заявила, що будь-яка ініціатива внести Росію до переліку країн-спонсорів тероризму буде „рівносильна покаранню всього російського народу”.
Натомість парламентський комітету одноголосно підтримав заяву із засудженням російської війни в Україні та закликами продовжувати надавати допомогу Києву й виступати за „всеосяжний, справедливий і тривалий мир”.
МЗС Словенії окремо пояснив, що ні в європейському, ні в словенському законодавстві не існує категорії або списку країн, які підтримують тероризм. Відповідні резолюції ухвалили тільки сім країн-членів ЄС, і навіть у США, де є юридичні підстави оголошувати держави спонсорами тероризму, Росія не входить до цього переліку.
Опозиція назвала заяву МЗС „млявою”, а депутат-демократ і колишній міністр закордонних справ Словенії Анже Логар заявив, що дипломатичний тиск на Росію має бути посилений так само, як і санкції.
Консервативна партія Великої Британії відклала на півтора тижні початок поштового голосування за вибір нового прем’єр-міністра через ризик хакерського злому.
Голосування за нового прем’єра було відкладено після попередження британського центру урядового зв’язку (GCHQ), який відповідає за інформаційний захист уряду і збройних сил країни, про те, що хакери можуть втрутитися в голосування і змінити його результати.
Крім того, через хакерську загрозу в Британії змінили процедуру голосування.
Відзначається, що Консервативна партія змушена була скасувати початкові плани, що дозволяють змінювати свій вибір в процесі голосування. Тепер унікальний код кожного члена партії буде деактивовано відразу після того, як він віддасть свій голос, тобто своє рішення не можна буде змінити.
The Telegraph повідомляє, що бюлетені для голосування поштою, які повинні були почати надходити членам Консервативної партії з понеділка, ще не були відправлені.
Najoštrije osuđujem pokušaj urušavanja slobode nezavisnih i profesionalnih medija koje dolazi od strane jednog od najviših drzavnih funkcionera. Ovakav pristup prema kritički nastrojenim medijima dovoljno govori o posvećenosti evropskoj integraciji naše zemlje. @GradskiMepic.twitter.com/fOguLwjbO6
The UK has so far sent over 195,000 winter kit items back with Ukrainian recruits after they completed training here - the @BritishArmy provided over 40 items per recruit.
Kit includes: ✅ Winter kit ✅ First aid kit ✅ Protective kit
Matt Hancock isn’t a ‘celebrity’, he’s the former health secretary who oversaw the UK having one of the highest death tolls in the world from Covid-19 whilst breaking his own lockdown rules.
1/5
— Covid-19 Bereaved Families for Justice UK (@CovidJusticeUK) November 1, 2022
As I get to work at @DefenceHQ I am looking forward to working with the brave men and women of our Armed Forces who defend our nation’s security. And continuing the UK’s support for Ukraine in their fight against Putin’s barbaric invasion.
BREAKING: Sanae Takaichi becomes Japan’s first female leader, a historic event made possible by a coalition between the LDP and the Japan Innovation Party. 👉 https://t.co/br2yILvjb5pic.twitter.com/PLYIZPZKZk
