Очно або дистанційно: депутати пропонують скасувати заочну та вечірню форми навчання у вишах

Прагнення скасувати заочне навчання в українських вишах деякі експерти називають реформою заради реформи.

У Верховній Раді зареєстрували законопроект “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року”. Згідно з документом, вишам пропонують не набирати наступного року бакалаврів та магістрів на вечірню та заочну форми навчання. Депутати радять навчальним закладам орієнтуватися на дистанційну та дуальну форми здобуття освіти. Зміни не стосуватимуться студентів, які вже вчаться на вечірній формі чи заочно.  

Чи доцільна така освітня реформа? Думками з цього приводу поділились Юрій Ковальчук, начальник відділу дистанційної освіти Українського інституту розвитку освіти, Микола Скиба, експерт Українського інституту майбутнього, та Іван Бабин, європейський експерт із реформування вищої освіти в ЄПВО. 

— Отже, чи варто скасовувати заочну та вечірню форми навчання? 

М. Скиба: 

— На мою думку, так. Адже доволі часто заочну форму використовують лише задля отримання “кірочки”, а не знань. Вона дає легальну можливість студенту не з’являтись в університеті, а потім здати сесію, нерідко шляхом домовлянь. 

Основне завдання цього законопроекту — зменшити фейковість, іншими словами, кількість обману в освіті, й підвищити вагу диплома. 

Ю. Ковальчук: 

— Багато хто думає, що цим законопроектом депутати хочуть позбавити людей, які працюють, можливості навчатись. Це не так! Річ у тому, що з періоду пандемії заочна форма освіти по суті стала дистанційною. Навчатись можна де і коли завгодно, без потреби перебувати на лекції у режимі реального часу. А замість прослуховування цілої лекції, яку читають у “зумі”, можна переглянути й переслухати найцікавіші частини, при потребі навіть по декілька разів. 

І. Бабин: 

— Цей законопроект суперечить законам України “Про освіту” і “Вищу освіту”. Якщо заочна форма тривалий період забезпечувала якість вищої освіти, вона має право на подальше існування. Бо зручна для працюючих осіб і перевірена часом. Зрештою, така форма навчання має місце в системі вищої освіти багатьох країн Європи. Тому прагнення скасувати “заочку” в українських вишах вважаю бездумним. Реформа заради реформи Україні не потрібна. 

— А що може держава запропонувати студентам замість заочної та вечірньої форм навчання? 

М. Скиба: 

— Особисто я скептично ставлюсь до дистанційної форми навчання, це можна порівняти з онлайн-університетом. Така форма може бути ефективною при освоєнні комп’ютерних наук. Тоді як, до прикладу, для здобуття знань з інженерії, енергетики чи педагогіки вона не дуже підходить. 

Нам варто взяти до уваги досвід провідних університетів світу, де поширена дуальна форма, що полягає у поєднанні аудиторного навчання і навчання безпосередньо на робочому місці. Застосування цієї моделі почалось з професійно-технічної сфери й поступово впроваджується в університети. Ця модель доводить свою дієвість, адже людина отримує професійний досвід, розуміючи водночас, для чого їй потрібне навчання і нові знання. 

У цієї форми навчання ще одна сильна сторона: програма узгоджується між роботодавцем і університетом. Таким чином роботодавець має можливість впливати на якість освіти. 

Мало того: варто запровадити західну модель навчання, яка полягає у тому, що лише частина дисциплін обов’язкова. А більшість предметів має можливість обирати студент, орієнтуючись на сферу своєї діяльності.