Міністри закордонних справ України та Румунії домовилися активізувати консультації для захисту прав меншин

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у середу домовився зі своїм румунським колегою Богданом Ауреску активізувати консультації для захисту прав меншин.

Про це Кулеба розповів у своєму Twitter.

«Провів розмову з Богданом Ауреску щодо подальшої підтримки Румунією України у протидії російській агресії, нових санкцій ЄС та шляху України до членства в ЄС. Ми також домовилися про інтенсифікацію консультацій щодо захисту прав меншин», – зазначив Кулеба.

Як повідомляє HotNews.ro з посиланням на інформацію міністерства закордонних справ Румунії, Богдан Ауреску під час розмови нагадав про ті положення ухваленого у грудні Закону «Про національні меншини (спільноти) України», які викликали занепокоєння у румунської влади, аналіз котрих раніше був переданий українській стороні в листі глави відомства Богдана Ауреску на ім’я Дмитра Кулеби.

Ауреску також нагадав, що протягом минулого року мав інтенсивний діалог з українською стороною, в тому числі безпосередньо з міністром Дмитром Кулебою на цю тему, і попросив вжити конкретних кроків, щоб розвіяти занепокоєння румунської сторони.

Міністерство закордонних справ Румунії 22 грудня опублікувало заяву, в якій «висловило жаль» через те, що український парламент ухвалив закон без додаткових консультацій із Венеціанською комісією, а також за відсутності належних консультацій з представниками румунської громади в Україні, як того вимагала румунська сторона. Серед негативних моментів закону, на думку румунського зовнішньополітичного відомства, є нечітко врегульовані питання мови освіти та використання мов національних меншин.

Як відомо, Володимир Зеленський під час виступу в Парламенті Румунії 4 квітня пообіцяв розпочати діалог із Румунією щодо захисту румунської меншини в Україні та подякував румунам за допомогу, яку вони надають українцям.

На новий закон про нацменшини відреагувала й Угорщина

На новий Закон «Про національні меншини (спільноти) України» негативно відреагувала й Угорщина. Державний секретар з питань національної політики Арпад Янош Потапі у своїй заяві наприкінці грудня наголосив: «Прикро, що президент України підписав прийнятий Верховною радою новий закон про національні меншини (спільноти), тим самим ще більше звужуючи права національних громад, які проживають на її території, зокрема угорців».

Сумно, що під час війни, коли Угорщина втілює наймасштабнішу в своїй історії гуманітарну акцію для допомоги українським біженцям, права національних меншин в Україні ще більше обмежуються, підкреслив посадовець.

Він нагадав, що Єврокомісія у своєму висновку щодо надання Україні статусу кандидата на членство від 17 червня 2022 року сформулювала свої рекомендації для України у 7 пунктах, один із яких полягає в тому, що Україна, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, має прийняти негайні та ефективні механізми імплементації для забезпечення прав нацменшин. «Прикро, що українські законодавці не взяли до уваги рекомендації Європейської комісії та не провели змістовного діалогу з національними меншинами», – додав держсекретар.

vg.hu