Навіщо українцям масово пропонують поступитися своїм правом на землю

В Україні почався масштабний переділ безкоштовної землі. Нагадаємо: до офіційного старту ринку землі залишилося трохи більше року – продавати сільгоспугіддя дозволять з 1 липня 2021 року, і вартість гектара, за прогнозами, може доходити до 2 тисяч доларів.

Але вже зараз активізувалися “збирачі” безкоштовних земель. Йдеться про наділи, на які згідно із законодавством має право кожен українець – по кілька соток на будівництво дачі або гаража, садівництва, будинку або 2 гектара під особисте селянське господарство.

Для пересічних громадян вільної землі давно немає. Принаймні про це заявляють місцеві чиновники, аргументуючи відмови в безкоштовних двох гектарах людям. Але насправді тільки нерозпайованих земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств у нас ще 10,6 мільйона гектар.

Якщо гектар землі після відкриття ринку дійсно буде коштувати до 2 тисяч доларів, 10,6 млн “безгоспних” угідь – це більше 20 млрд доларів.

Не дивно, що за цими землями почалося справжнє полювання. Зараз по всій Україні у людей скуповують відмови на безкоштовні 2 гектара. Пропонують дати доручення від свого імені якимось юристам, які займуться отриманням “вашої” землі, і відразу ж написати відмову на користь третьої особи. Причому, суми смішні.

“Поки це тільки починається, люди ще не зрозуміли що до чого, деякі продають свій підпис на документах і по 500-1000 гривень”, – говорить президент адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

Готуються також інші схеми з отримання безкоштовної землі. Нещодавно в парламенті зареєстрований законопроект №3012-2. У ньому пропонується поділити землі держпідприємств між працівниками (нинішніми та пенсіонерами), учасниками АТО і представниками соціальної сфери (вчителі, медики).

Але не тільки. Може йтися про розширення варіантів для земельних схем. “Я називають їх” схемами Черновецького “по аналогії з тією, що діяла свого часу в Києві. Коли гектари столичної землі, нібито, роздали студентам, а ті потім переписали їх на “потрібних людей”. Напередодні старту ринку землі, чиновники зможуть непогано заробити на відкатах, а ті, хто зуміє провернути схеми, зберуть цілі масиви землі, які потім можна буде вигідно продати “, – говорить Ростислав Кравець.

Розпаювання землі по другому колу

Нещодавно в Раді з’явився законопроект №3012-2, який подала до парламенту депутатська група, в тому числі, глава профільного комітету Микола Сольський, який рухав закон щодо ринку землі, і інші “слуги народу” (Сергій Литвиненко, Степан Чернявський, Галина Третьякова і інші).

У ньому піднімається питання – що робити з землями держвласності. Як зазначено в пояснювальній записці, з чинного Земельного кодексу не зовсім зрозуміло як проводиться приватизація таких земель, яку площу можна приватизувати, а яка повинна залишатися у власності держави.

Пропонується наступна схема -до 40% землі передати працівникам сільгосппідприємств, як нинішнім, так і тим, хто вже на пенсії, а також працівникам місцевих підприємств соціальної сфери.

При цьому розмір паю для першої категорії повинен бути середнім по району (в залежності від регіону, цифри варіюються від кількох соток на заході країни, до 10-12 гектар на півдні і сході), для другий – не більше 2 гектарів.

Ще 20% хоча передати на розподіл учасникам АТО (до 2 гектар в одні руки). А решту 40% – передати в оренду через аукціони.

У лютому цього року нардеп Сергій Мінько (“За майбутнє”) подав в Раду проект №3012. У ньому пропонувалося просто врегулювати приватизацію землі державних держпідприємств, більш ретельно прописавши процедуру. У пояснювальній записці депутат вказав, що до цього часу нерозпайовані залишаються близько 10,6 млн земель.

Проекти №3012-1 і 3012-2 фактично дублюють один одного і там з’являється вже конкретна розбивка по претендентам на безкоштовну приватизацію.

У травні профільний комітет проект Мінько відхилив, а за основу взяв альтернативні законопроекти як “більш актуальні для аграрної галузі”.

За словами Андрія Кошиля, проблема приватизації держземлі дійсно є.

“Частина державних підприємств, наприклад, багато досвідчених господарства, так і залишилися нерозпайовані. Причини різні, в деяких господарствах керівники виявилися нерозторопними і свого часу не змогли провести приватизацію, в інших все це навмисно блокували. Але вийшло, що в одному селі, до наприклад, селяни отримали паї, а в сусідньому – немає. Люди ходять по чиновницьких кабінетах вже десятиліттями, але так нічого і не можуть вирішити. Тому це питання давно потрібно вирішувати на законодавчому рівні “, – відзначає експерт.

Правда, законодавці прописали розпаювання землі тільки державних, а не комунальних аграрних підприємств.

У випадку з останніми, особливо новими, “є ризик перетворення такої приватизації в корупційний механізм виведення з комунальної власності великого обсягу земель”, – йдеться в пояснмтельной записці.

Але тут не все так просто. На новому законі, якщо його приймуть, можна буде побудувати схеми зі збору безкоштовної землі.

“Зайві” гектари

Нагадаємо: за чинним земельним законодавством, українці мають право на безкоштовні ділянки.

“Стаття 121 Земельного кодексу України передбачає шість видів земельних ділянок, які можна безкоштовно отримати у власність, а саме:

• для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю) ;
• для ведення особистого селянського господарства – не більше 2 га:
• для садівництва – не більше 0,12 га;
• для будівництва та обслуговування житлового будинку – від 0,1 до 0,25 га;
• для дачі – не більше 0,1 га;
• для будівництва гаражів – не більше 0,01 га.

Тобто зараз українець з урахуванням середнього розміру паю (4,2 гектара – Ред) може теоретично отримати у власність до 6 гектарів землі.

Але практично мало кому з пересічних громадян вдається отримати ділянки хоча б двох із зазначених видів. І причин тут багато. Однак основні – це майже нездоланні для простих людей бюрократичні перепони і одночасно, як це не дивно, відсутність вільної землі.

“Адже фактично наразі велика частина тієї самої сільськогосподарської землі, з якої можна отримати ділянку в 2 гектара вже давно розпаювали між колишніми членами колгоспів”, – пояснив адвокат адвокатського об’єднання “Креденс” Сергій Головко.

Якщо по новому запустять розпаювання в державних сільгосппідприємствах, що зараз і пропонують зробити депутати, з’явиться ще майже 11 млн гектар “зайвої” землі. І її можна не тільки роздати селянам, і пенсіонерам під городи, а й пустити по схемам.

Замість двох гектарів – відразу 10

“Уже зараз в законодавчі нововведення можна припустити деякі схеми. Адже приватизація і паї такий” колективної “землі державного підприємства нагадує приватизацію колективних підприємств кінця дев’яностих – початку двохтисячних років”, – говорить Головко.

За його словами, в тих регіонах, де є великі нерозпайовані угіддя вже почалася скупки прав потенційних пайовиків.

“Людям пропонується за невелику суму передати за дорученням іншій особі права на участь в зборах працівників підприємства і на голосування, на подачу документів до відповідних органів і врешті-решт – на переоформлення або відчуження отриманої ділянки третім особам. При цьому, для підтвердження намірів людини по небажанню особисто володіти землею, яка приватизується, від нього можуть одночасно приймати заяву на відмову від свого права на безкоштовне отримання земельної ділянки з передачею такого права іншій особі. Питання законності описаних дій відкритий і залежить від конкретних обставин. У тому випадку, коли такі дії пов’язані з прямим тиском на людину і обманом, то тут можна угледіти ознаки кримінальних правопорушень. Але коли тиску немає, а наслідки роз’яснені, то фактично все зводиться до того, що людині пропонують отримати якісь гроші зараз, замість якихось не всім зрозумілих прав в майбутньому і тут все в рамках закону “, – говорить Сергій Головко.

Тобто, формально скупникам особливо пред’явити нічого, навіть якщо вони отримують відмови від громадян за пляшку горілки або пару сотень гривень, а такі випадки теж є.

До речі, скуповують права на безкоштовну землю не тільки майбутніх пайовиків, а й інших громадян. Адже за законом всі мають право на ті ж 2 гектара під особисте селянське господарство.

“Поки цей” бізнес “тільки починається, тому підпис під дорученням люди продають і по 500 гривень. Зрозуміло, що в міру скорочення пропозиції послуга буде дорожчати”, – говорить Кравець.

Втім, і зараз ціни різні. Деякі пільговики самі намагаються продати право на наділ. Наприклад, на спеціалізованій майданчику “Пай. Укр” є таке оголошення – Продам право на отримання землі ветерану АТО, 2 гектара в будь-якій точці України. Ніяких документів ще не подавав, ціна за домовленістю. Як орієнтир вказана ціна в 80 тисяч гривень.

Але на пересічного громадянина або учасника АТО можна оформити максимум 2 гектара. До того ж потрібно буде ще платити цілої армії чиновників, які проведуть потрібне рішення через місцеві ради.

Інша справа – паї працівників сільгосппідприємств. У новому законопроекті прописано, що вони не можуть бути меншими, ніж в середньому по району. Як зазначив Андрій Кошиль, ці показники по різних регіонах різні. Але, наприклад, деяких районах південних і східних областей середній пай доходить до 10-11 гектарів (при тому, що середній по країні – 4,2 гектара). Тобто, перекупивши права на пай, можна одним махом одержати не 2 гектара, а уп’ятеро більше. Причому, за простішою процедурою.

“Подані в Раду законопроекти деталізують, а деякі спрощують процедуру приватизації землі підприємств, прямо вказуючи, що головним ініціатором приватизації є самі працівники відповідного підприємства, а органи влади повинні в будь-якому разі погодити прийняте більшістю працівників рішення”, – говорить Головко.

Окремо величезні наділи можуть вводитися під документи “пільговиків” (учасників АТО, медиків, вчителів).

“Безкоштовну приватизацію давно пора скасовувати, але цього не можна зробити за Конституцією, так як це звуження прав громадян. Надійно всі ці схеми не закриєш. Як варіант можна було б не давати тим же пільговикам землю, а нараховувати їм якісь віртуальні гроші, за які вони цю землю могли б купити (можливо, з доплатою). Адже ділянку в Києві і в якомусь глухому селі стоїть по-різному. А у нас процедура прописана так, що 2 гектара можна оформити навіть на дитину. Але при цьому ви, швидше за все, нічого не отримаєте без зв’язків і відкатів. Аргумент простий: немає вільної землі “, – говорить Кошиль.

Джерело