Чи зможе світ і надалі не втручатися у війну в Україні?

Наслідки війни в Україні відчуває увесь світ. Якщо не прямо – ударами ракет чи дронів, то опосередковано – через власний гаманець. З початку війни ціни на енергоносії у світі зросли на 60%. За ними – вартість продуктів харчування та інфляція, які урядам і цетральним банкам країн все важче стримувати. Закривати очі на війну в Україні і зберігати стурбованість замість реальної підтримки і заради відносної «ситості» країнам із розвиненою економікою дедалі важче.

Фінансовий сектор

Щоб приборкати рекордну інфляцію, центральні банки країн будуть діяти більш рішуче.

Так, банк Канади підвищив базову відсоткову ставку на 50 базисних пунктів, що є максимумом з 2008р., передає Financial Times. Цього року це вже шостее підвищення ключової процентної ставки.

Ефектом від підвищення ставок стало зниження цін на нерухомість та пом’якшення витрат домогосподарств. Однак, інфляція в Канаді все ще залишається стійкою та не демонструє якихось ознак послаблення.

Показники інфляції в Австралії досягли 32 річного максимуму за минулий квартал, пише Reuters. Причиною такого підвищення називають різке зростання витрат на будівництво будинків і вартості газу.

Аналітик Джим Чалмерс заявляє, що інфляція є ворогом номер один, а тому вона є драконом, якого потрібно вбити.

У Єврозоні ділова активність впала до рівня часів пандемії, передає Financial Times. Головний бізнес економіст S&P Global Кріс Вільямсон припускає, що в четвертому кварталі економіка єврозони скоротиться на фоні різкого падіння обсягів виробництва і погіршення попиту, таким чином рецесія буде неминучою.

Європейський центральний банк, Центробанк Канади та Федеральна резервна система США цього тижня також повинні підняти свої облікові ставки, щоб зменшити негативний ефект стрімкої інфляції на економіку, передає Економічна правда.

Енергетика

У Молдові Національна комісія з надзвичайних ситуацій вже затвердила заходи економії електроенергії. Користування ліфтами у визначенні години обмежено, людей просять понизити температуру у будівлях, скоротити освітлення та обмежити роботу ескалаторів, передає Економічна правда.

Міжнародне енергетичне агенство підкреслює, що світ вперше стикнувся з енергетичною кризою такого масштабу, пише Reuters. Голова міжнародного енергетичного агентства Фатіх Біроль пояснює, що це пов’язано зі скороченням поставок нафти та проблемами на ринку газу. Біроль вважає, що рішення про скорочення видобутку нафти ОПЕК+ є надто ризикованим. Адже одночасно кілька економік світу перебувають на порозі рецесії. Відтак, подорожчання енергоресурсів потягне за собою ще більше зростання цін для споживачів на все.

Оксана Чопак