Державне бюро розслідувань чекає повне «перезавантаження»

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про перезапуск Державного бюро розслідувань. Про це йдеться в картці законопроекту №2116 на сайті парламенту.

Документом перезапускається відомство, що означає звільнення директора ДБР Романа Труби та його заступників відразу після того, як закон набуде чинності. Тепер Держбюро розслідувань буде не центральним органом виконавчої влади, а державним правоохоронним органом.

Якщо зараз керівника ДБР і його заступників призначають за результатами конкурсу і вони повинні разом ухвалювати важливі рішення, то згідно з цим законом директор ДБР сам призначає собі трьох заступників і визначає їхні обов’язки.

При доопрацюванні документа до другого читання встановили, що президент визначатиме організаційну структуру Держбюро розслідувань. Крім того президент отримав право звільнити директора ДБР у наступних випадках: заява за власним бажанням, призначення на іншу посаду, 65-річний вік, стан здоров’я, недієздатність, кримінальний/корупційний злочин, припинення українського громадянства, смерть, необґрунтовані активи. Крім того, у список причин для звільнення додали пункт «висновок Дисциплінарної комісії про грубе порушення правил професійної етики».

З таких самих причин директор ДБР може звільнити своїх заступників.

Законом посилюється парламентський контроль за діяльністю Держбюро розслідувань. Верховна рада раз на рік заслуховуватиме звіт директора ДБР про результати діяльності органу за рік. За підсумками обговорення депутати затверджують звіт і визнають роботу директора ДБР задовільною або незадовільною – а це підстава для звільнення. Крім того, щонайменше третина складу ВРУ (150 нардепів) можуть у будь-який момент ініціювати позачерговий звіт директора Держбюро розслідувань.

Директор Держбюро розслідувань призначається президентом за поданням конкурсної комісії. Таку комісію залишили в складі дев’ятьох осіб, як і було визначено раніше: по три особи від президента, парламенту і три кандидатури міжнародних партнерів, затверджені урядом.

Перелік міжнародних організацій, які зможуть подавати кандидатури, затвердить Міністерство закордонних справ. Терміни організаційних процедур прописано в законопроекті.

Нагадаємо, 3 грудня парламент схвалив законопроект про «перезавантаження ДБР. Так, Верховна рада ухвалила в другому читанні проєкт закону про Державне бюро розслідувань (№2116).

Зокрема, парламент підтримав правку, яка дозволить слідчим і прокурорам, які займалися розслідуванням справ Майдану в ГПУ, перейти до ДБР без конкурсу. За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів. Раніше профільний комітет попередньо підтримав цю правку.

І, того ж дня, були названі терміни звільнення директора Держбюро розслідувань Романа Труби. Про це в коментарі «Слово і Діло» розповів експерт Реанімаційного пакету реформ Євген Крапівін.

За словами юриста, у попередній редакції закону директора ДБР теж призначав і звільняв президент за поданням кандидатур комісією, яка складалась із трьох представників від Кабміну, трьох – від Верховної ради і трьох – від президента. «Різниця була тільки в тому, що не було ніяких квот для міжнародників (від Кабміну – ред.). Хто як хотів, так і призначав», – уточнив Крапівін.

Також має змінитися статус ДБР. Раніше бюро було центральним виконавчим органом влади, а тепер стане державним правоохоронним органом. «Це насправді складна тема, бо в нас органи досудового розслідування мають різний статус. Є державні правоохоронні органи, наприклад, НАБУ, є спеціалізовані правоохоронні органи, зокрема СБУ, а є центральні органи виконавчої влади, наприклад, Національна поліція, яка підпорядковується Кабінету міністрів через МВС. І ДБР ішло за концепцією центрального органу виконавчої влади, як це має бути відповідно до Конституції. Але у нинішнього Офісу президента своє бачення розподілу системи влади в країні, і влада хоче для ДБР, як і для всіх органів, які мають слідство, особливі правила призначення та звільнення керівників та працівників», – сказав юрист.

Різниця в тому, що поки ДБР було центральним органом виконавчої влади, на нього поширювався закон про державну службу, крім певних виключень, пов’язаних із особливостями роботи.

«А зараз вони повністю виходять із законодавства про державну службу і, по суті, у всіх питаннях мають особливий порядок, знову ж такі трудові відносини: звільнення, призначення. Практично від цього мало що змінюється. Просто є глибші питання, наприклад, чи має президент призначати або звільняти директора ДБР? На цю тему є законопроект Зеленського, за яким нещодавно КСУ давав висновок щодо призначення та звільнення директора ДБР, НАБУ та інших», – вважає Крапівін.

Як пояснив юрист, ці повноваження не є конституційними, бо в Конституції не згадуються серед повноважень президента і є рішення КСУ про те, що вони розширеному тлумаченню не підлягають. Тепер ДБР буде окремим органом, але не як прокуратура, яка ближче до судової влади. «Змінюється те, що на все впливає президент», – сказав експерт.

Також він зауважив, що ухвалений законопроект вказує на те, що в ДБР буде одноосібне керівництво з боку директора з надмірними повноваженнями. «Тобто вся ідея забезпечення певного балансу в управлінні для такого потужного органу прибирається»,– пояснив він.

НЬЮЗМЕЙКЕР