Замість прогресу Брекзит призвів до суперечок

Незважаючи на те, що Великобританія офіційно вийшла з Європейського Союзу 31 січня 2020 року і перехідний період для перебудови закінчився 31 грудня 2020 року, фактично «розлучення» ще не завершилося, сторони продовжують сперечатися через сухопутні та морські кордони.

Лондон і Європейський Союз досі не досягнули суттєвого прогресу в питанні Протоколу щодо Північної Ірландії, який є складовою Угоди про вихід Великої Британії з ЄС, заявив Девід Фрост, державний секретар британського уряду з питань Брекзиту.

Після низки перемовин між делегаціями обох сторін, проведених протягом тижня, Фрост у п’ятницю ввечері по відеозв’язку провів переговори з віцепрезидентом Європейської Комісії з міжвідомчих відносин та прогнозування Марошем Шефчовичем, котрий є співголовою Спільного комітету ЄС – Велика Британія.

У заяві, опублікованій після розмови, Девід Фрост зазначив, що розбіжності між Лондоном та ЄС залишаються значними і в низці питань досягнуто доволі невеликого прогресу. Держсекретар додав, що переговори тривають, але незмінна позиція британського уряду полягає в тому, що якщо вирішення проблеми не буде знайдено, то будуть виконані умови для активації статті 16 Північноірландського протоколу.

У Статті 16 встановлено умови, за яких Лондон або ЄС можуть в односторонньому порядку призупинити певні елементи Протоколу. Однак, згідно з низкою заяв, якщо Лондон піде на цей крок, це може призвести до повномасштабної торгової війни між Британією та Європейським Союзом. Міністр закордонних справ Ірландії Саймон Ковені нещодавно прямо вказав, що ЄС може навіть розірвати двосторонню торговельну угоду з Великобританією, яка міститься в угоді про Brexit.

Кордон, не кордон

Між Великобританією та Європейським Союзом посилюється ворожнеча довкола протоколу щодо Північної Ірландії. Північноірландський протокол регламентує переміщення товарів у регіоні так, щоби не створювати кордону між Ірландією та Північною Ірландією. Північна Ірландія не входить до складу Великобританії, але разом із нею утворює Сполучене Королівство під владою Британської корони.

499-кілометровий кордон, який колись суворо охоронявся, єдиний спільний сухопутний кордон між Великою Британією та ЄС після Brexit, після угоди Страсної п’ятниці 1998 року, яка поклала край багаторічному конфлікту в регіоні, протягом багатьох років зовсім не охороняється.

Але відповідно до Протоколу, торгівля між Великою Британією та Північною Ірландією має підлягати спеціальному контролю, щоб запобігти потраплянню неконтрольованих товарів із Північної Ірландії до Ірландії – тобто, на ринок Євросоюзу.

Проте Лондон і пробританські протестантські партії в Північній Ірландії вимагають переформатування протоколу ЄС, стверджуючи, що зобов’язання контролювати британсько-північноірландську торгівлю фактично зазіхає на належність регіону до Сполученого Королівства.

Раніше Фрост неодноразово припускав, що якщо не буде досягнуто прогресу в питанні претензій Великобританії щодо перегляду протоколу, Лондон може активувати статтю 16.

Не краща ситуація і на морських кордонах, оскільки Великобританія намагається витіснити французьких рибалок зі своїх територіальних вод. Чи можна це робити і до чого призведе таке ставлення – це ще одне питання мильної опери під назвою Brexit, яке не вдалося вирішити належним чином протягом шести років.

Міністр морських справ уряду Франції два тижні тому заявив, що не всім рибальським суднам вдасться отримати дозвіл на продовження роботи, тому уряду доведеться виплатити, за попередніми оцінками, 40-60 мільйонів євро компенсації рибалкам, які більше не зможуть працювати у водах навколо острова Джерсі. Париж має намір профінансувати суму з європейського фонду компенсації наслідків Брекзиту.

kitekinto.hu