Якими є головні протиріччя у форматі «2+2» між Францією та Росією?

У Парижі, у п’ятницю, 12 листопада, відбулася зустріч глав міністерств закордонних справ та оборони Франції та Росії у так званому форматі «2+2». До речі, це була перша подібна зустріч за два роки. Що цікаво, журналістів на цю зустріч не акредитовували, і це вже багато говорило про очікування від неї.

Формат «2+2» – це умовне позначення засідань створеної ще два десятиліття тому Ради співробітництва з питань безпеки (РСПБ) на рівні міністрів закордонних справ та оборони Франції та Росії. Остання зустріч проходила у Москві у вересні 2019-го. А заплановану на 2020-й рік було «перенесено» (а по суті – скасовано) з ініціативи Франції: насамперед через отруєння Олексія Навального.

Новий діалог пройшов у старому складі (як і в Москві 2019-го), адже з боку Франції були – глава МЗС Жан-Ів Ле Дріан та міністерка оборони Флоранс Парлі, а з боку Росії – міністр закордонних справ Сергій Лавров та голова міноборони Сергій Шойгу.

Про те, що багато від цієї зустрічі можна не чекати, свідчили висловлювання та дії сторін перед цим заходом. Так, МЗС та Міноборони Франції в опублікованій 9 листопада спільній заяві повідомили: «зустріч проводиться в рамках вимогливого діалогу, який Франція продовжує вести з Росією», «крім питань стратегічної стабільності та європейської безпеки, дана зустріч дозволить обговорити політичні та військові аспекти регіональних та міжнародних криз, зокрема, щодо ситуацій в Україні та Сахело-сахарському регіоні, за якими Франція висловить своє занепокоєння у зв’язку з діями Росії».

Занепокоєння щодо «сахело-сахарського регіону» – це, насамперед, різке невдоволення Парижа тим фактом, що влада Малі веде переговори з ПВК «Вагнера» (при тому, що французька армія проводить у Малі, як і ще в чотирьох країнах Сахеля, антитерористичну операцію).

Але, прямо напередодні паризької зустрічі «2+2» міністр закордонних справ Росії прийняв у Москві главу МЗС Малі Абдулайє Діопа і знову наголосив, що, по-перше, «не розуміє», що негативного можна побачити у укладанні контракту між структурами, створеними громадянами РФ, та «законними урядами суверенних країн»; по-друге, Росія не бачить «нічого поганого» у «можливій діяльності» вагнерівців у Малі; по-третє, офіційна влада Росії «не має відношення» до вагнерівців. Глава МЗС РФ також заявив, що Росія продовжить постачати до Малі зброю та навчати малійських військовослужбовців.

Відомо також, що сторони не згодні з питання інтерпретації причин скасування зустрічі міністрів закордонних справ «нормандської четвірки», що було заплановано попередньо на 11 листопада в Парижі. Сергій Лавров переклав відповідальність на Париж, а у на це дуже Парижі різко відповіли: «Це неправда!».

Нарешті, достеменно відомо, що сторони обговорювали ситуацію з міграційною кризою на кордоні Білорусі з ЄС, кризою, яку, як упевнені в Парижі, спровокував невизнаний ЄС та США самопроголошений білоруський правитель Олександр Лукашенко. У МЗС Франції перед зустріччю заявили, що не вірять у те, що Москва відповідальна за цю ситуацію, але впевнені, що за бажання Володимир Путін може вплинути на «президента» Лукашенка з тим, щоб криза припинилася.

Втім, враховуючи вже відому відповідь Володимира Путіна на прохання Ангели Меркель, що прозвучала кілька днів тому, «вплинути» на Лукашенка, можна з великою впевненістю припустити, що ті ж аргументи (треба звертатися «безпосередньо до Мінська, бо Москва тут ні до чого») висловили на зустрічі «2+2» і російські міністри своїм французьким «колегам».

Відомо також, що сторони також обговорювали питання Ірану. У Єлисейському палаці за кілька днів до зустрічі з цього приводу наголосили: потрібно сприяти тому, щоб «бажання» Тегерану повернутися 29 листопада до переговорів у Відні щодо «ядерної оборудки» було підтримано.

Зрештою, важливим пунктом у сьогоднішніх франко-російських переговорах стало обговорення ситуації в Лівії (де, до речі, вже давно «працюють» російські найманці).

Французьке МЗС поки що ніяк не коментує зустріч, натомість з’явилося перше повідомлення з іншого боку. Як пише російське інформаційне агентство РІА-Новини, Сергій Шойгу на переговорах заявив, що «військово-політична ситуація в Європі деградує», а «НАТО продовжує нарощувати присутність біля російських кордонів». Але «російські ініціативи, спрямовані на зменшення ризиків інцидентів, залишаються чинними».

НЬЮЗМЕЙКЕР