Чи потрібен Україні закон про колаборантів?

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков вважає, що обов’язково потрібен. І саме перед місцевими виборами, які мають відбутися у жовтні цього року на всій території України, український парламент зобов’язаний його прийняти. Про це він заявив учора, 17 лютого, в ефірі телеканалу ICTV.

Щодо того, хто такий колаборант у інтернет-енциклопедії Вікіпедія зазначається наступне: «колаборант (від франц. collaboration – «співробітництво») – це особа, яка усвідомлено співпрацює з окупаційною громадською чи військовою владою на шкоду власній країні». Приклади у світовій історії трактують діяльність колаборантів як зраду власних громадян та зраду інтересів своєї держави.

 «Перед тим, як відбудуться вибори, перед тим як ми візьмемо контроль над територією, ми повинні вирішити кілька принципових питань, зокрема, впевнений, що необхідно прийняти закон про колаборантів. Хтось називає його законом про амністію, я ж називаю його законом про колаборантів», – заявив міністр внутрішніх справ.

За словами Арсена Авакова, до відповідальності не можуть бути притягнуті лікарі, вчителі і нижчі чини органів влади. «Якщо ти сільський лікар і працюєш у вертикалі «міністерства охорони здоров’я ДНР», яке ми не визнаємо, то ти не зазнаєш репресій, тому що ти виконуєш соціально важливу функцію і у тебе немає альтернативи. Теж саме для вчителів або дрібних клерків», – пояснив міністр.

Глава МВС також наголосив на важливості інформування населення Донбасу про те, що громадянам не загрожує переслідування в разі, якщо вони не зазіхали на суверенітет і територіальну цілісність України, не брали участі в поваленні конституційного ладу або репресивних заходах.

Водночас, за словами міністра МВС, відносно тих, хто на тимчасово окупованих територіях виконував репресивну функцію, здійснював в повалення влади насильницьким шляхом, брав участь у вбивствах тощо, має застосовуватися виключно кримінальне переслідування.

До відома, нещодавно Конституційний суд України відмовився розглядати закони про особливий статус Донбасу та амністію бойовиків. Так, 27 січня Велика палата Конституційного суду відмовила у відкриття конституційного провадження за поданням 53 народних депутатів.

«Нардепи просили визнати неконституційними закони «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», «Про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей» та «Про недопущення переслідування і покарання учасників подій на території Донецької та Луганської областей», – йдеться у повідомленні суду.

Рішення Конституційного суду України остаточне, а тому оскарженню не підлягає.

НЬЮЗМЕЙКЕР