Між Будапештом і Києвом взаємні звинувачення, а деякі українські політики хочуть «наїхати» на угорців Закарпаття

Нещодавно здавалось, що у відносинах України та Угорщини настало довгоочікуване потепління. І от знову серія взаємних звинувачень. У Києві кажуть про захист економічних інтересів, Будапешт звинувачує у втручанні у внутрішні справи.

27 вересня стало відомо про те, що Угорщина підписала з Росією контракт про постачання газу в обхід України. Підписаний документ є довгостроковим і передбачає постачання блакитного палива до 2036 року. Угорщина покриває свої потреби в газі, переважно, за рахунок Росії й до недавнього часу отримувала паливо по трубопроводу через територію України. Однак новий договір передбачає постачання газу за новими маршрутами. «Газпром» щорічно відвантажуватиме Угорщині 4,5 мільярда кубометрів природного газу двома шляхами: 3,5 мільярда кубометрів через Сербію та 1 мільярд кубометрів через Австрію, повідомляє Reuters.

Міністерство закордонних справ нашої держави того ж дня висловило розчарування… «Здивовані та розчаровані рішенням Угорщини підписати 27 вересня 2021 року в Будапешті новий довгостроковий контракт із російським концерном «Газпромом» на постачання газу в обхід України. Вважаємо це виключно політичним, економічно необґрунтованим рішенням, прийнятим на догоду Кремля і на шкоду національним інтересам України та українсько-угорським відносинам, що не відповідає принципам Договору про засади добросусідства і співробітництва між Україною та Угорською Республікою від 6 грудня 1991 року», – йдеться у заяві МЗС України.

На думку українських дипломатів, Угорщині й надалі вигідніше отримувати газ транзитом через розгалужену газотранспортну систему України, яка дозволяє найкоротшим шляхом безперебійно постачати газ до країн Європи. «Із сумом відзначаємо, що це рішення завдає шкоди позитивним результатам і тенденціям у двосторонніх українсько-угорських відносинах, для досягнення яких докладено багато зусиль і енергії особисто міністрами закордонних справ України та Угорщини Дмитром Кулебою і Петером Сійярто», – наголошується в заяві. У МЗС додали, що 29-30 вересня в Будапешті мало відбутися п’яте засідання Спільної міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва при співголові глав МЗС двох країн. «Українська сторона ретельно готувалася до нього, небезпідставно розраховуючи, що цей захід стане черговим позитивним кроком у двосторонніх взаєминах», – зазначається в заяві. «Сьогодні МЗС України ініціювало перенесення засідання комісії на більш пізній термін, оскільки угорсько-російська газова угода матиме суттєвий вплив на енергетичну безпеку України та Європи, створює нові обставини, які вимагають всебічного аналізу ризиків і загроз, а також узгоджених дій країн регіону, щоб мінімізувати її негативні наслідки», – наголошується в заяві. Окрім того, в МЗС пообіцяли звернутися до Європейської Комісії щодо надання оцінки відповідності нової угорсько-російської газової угоди європейському законодавству в галузі енергетики.

Голова МЗС України Дмитро Кулеба також заявив: «Ми розуміємо, що виключення України зі схеми транзиту було вимогою Російської Федерації – Угорщина на цю вимогу пристала. Це не відповідає нашим інтересам. Ми свої інтереси захищаємо». Міністр вважає, що тепер треба шукати вихід із ситуації таким чином, аби одночасно задовольнити інтереси й України, й Угорщини.

Зі свого боку, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто зазначив, що реакція Києва щодо підписаного Будапештом контракту з «Газпромом» є «обурливою» і звинуватив Україну у втручанні у внутрішні справи Угорщини. Він додав, що українці не мають жодного відношення до рішень Угорщини. «Ми вважаємо серйозним порушенням нашого суверенітету й інтересів національної безпеки бажання завадити безпечному газопостачанню нашої країни, опаленню будинків угорського народу й роботі промисловості», – йдеться у повідомленні Сійярто у Facebook. «Споживання (європейського) газу не буде знижуватися, як і роль «Газпрому», – сказав Пейтер Сійярто, і зазначив, що будинки «не можна обігрівати політичними заявами». «Для Угорщини енергетична безпека – це питання безпеки, суверенітету та економіки, а не політичне питання», – підкреслив він. Петер Сійярто також назвав крок України «недружнім», особливо з огляду на обсяги допомоги, яку Угорщина надала Україні, й нагадав, що Угорщина ніколи не втручається у внутрішні справи України, не диктує їй, які угоди з ким слід підписувати, а які ні.

У Кремлі подібним чином заявили, що Україна не має права втручатися в газовий контракт Росії та Угорщини. Таку думку висловив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков. «Нічиї права тут не порушуються, ніякі норми міжнародної торгівлі тут не порушуються, і навряд чи якась країна, включаючи Україну, має право втручатися…» – зазначив він.

У МЗС України через підписання газового контракту з РФ викликали на розмову посла Угорщини Іштвана Ідьярто. Аналогічно вчинили і в Будапешті, викликавши посла України Любов Непоп до МЗС Угорщини.

А 29 вересня глава адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Гергей Гуйяш заявив: «Помста України сталася задовго до наших газових домовленостей із росіянами – коли Україна внесла зміни до закону про освіту, чим грубо обмежила використання рідної мови угорців Закарпаття. Тому Угорщині слід продовжувати блокувати її шлях до НАТО». Посадовець додав, що Україна не має відношення до енергетичної політики Угорщини і «не може оцінити серію жестів», зроблених угорською владою для примирення Будапешта і Києва. «Ми хочемо повернутися на шлях діалогу», – запевнив Гергей Гуйяш.

На цю заяву відповів глава МЗС України Дмитро Кулеба. Під час онлайн-брифінгу він сказав: «У відносинах з Угорщиною дуже важливо відділяти, знаєте, як каже приказка: “Не плутати грішне з праведним”. Газ – це грішне, а захист нацменшин, забезпечення прав української громади в Угорщині, а угорської в Україні – це праведне. Тому ми перенесли на невідомий термін засідання двосторонньої економічної комісії», – зазначив міністр. При цьому він наголосив, що українські дипломати готові «рухатися вперед по освітньому треку, по треку захисту прав національних меншин». «У нас на цьому треку є серйозні досягнення. Нещодавно відбулося засідання робочої групи з питання освіти, де був підписаний протокол, і було усунуто декілька непорозумінь, й усунуто занепокоєння угорської сторони з низки питань», – повідомив Дмитро Кулеба. Він укотре наголосив, що Україна готова і прагне до повноцінних дружніх відносин з Угорщиною, які враховуватимуть національні інтереси обох країн. «Ніякої новини прем’єр-міністр Орбан не озвучив. Угорщина послідовно наголошувала, що питання НАТО буде вирішене у прив’язці до комплексного вирішення питання з угорською меншиною в Україні. А це непростий вузол, і його треба розв’язувати (один завиток за іншим), тому коли я кажу про успішне засідання комісії, – ми розв’язали один такий завиток. Потім треба ще розв’язати інший, потім третій, четвертий і п’ятий», – сказав міністр.

Окрім того, за словами глави МЗС: «Ми можемо нескінченно обмінюватися різкими заявами один з одним. Це частина великої політичної баталії, але принципово – ми готові дружити, ми готові шукати рішення. Але якщо хтось робитиме щось, що не відповідає українським інтересам і безпосередньо їх зачіпає, і буде бити по нас, – ми будемо завжди бити у відповідь, дипломатично, безумовно».

У свою чергу, угорські посадовці наголошують, що Угорщина й надалі транспортуватиме газ, який йде з боку України, до Європи, й надалі підтримуватиме в цьому питанні Україну.

На запит України до Європейської Комісії представник ЄК Тім Макфі заявив, що вже попросив «перевірити наслідки контракту», однак зазначив, що контракт підписала не влада Угорщини, а місцева енергетична компанія MVM. Отже, «перший крок – це оцінка контракту владою Угорщини», – підкреслив представник ЄК. За його словами, якщо у майбутньому в Єврокомісії виникнуть побоювання, що угода ставить під загрозу безпеку постачання газом Угорщини, регіону або ЄС загалом, то тільки тоді Брюссель може вимагати у Будапешта копію контракту. «На цьому етапі зарано говорити, чи підемо ми цим шляхом», – додав Тім Макфі.

А ось для угорців Закарпаття ця ситуація не залишилась без наслідків. Окрім інформаційних атак у соціальних мережах, заклики покарати угорців України за дії Будапешта докотились до політиків високого рівня. Так, голова Тернопільської обласної ради, екснардеп Михайло Головко в ефірі телеканалу «Україна 24» закликав «наїхати» на угорців, які проживають в Україні, у відповідь на газовий контракт Будапешта з «Газпромом». «У нас є набагато більші важелі, наприклад… враховуючи, що ми – сусіди, у нас є питання угорської діаспори на Закарпатті, можна взагалі трошки жорсткіше на них «наїхати», дати їм зрозуміти: або ви дружите з Україною…»

Через заклики очільника Тернопільської облради «наїхати на угорців Закарпаття» голова ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» Василь Брензович уже звернувся до Генерального прокурора України Ірини Венедіктової з відкритим листом. «Тобто голова Тернопільської обласної ради, який є посадовою особою органу місцевого самоврядування, в прямому ефірі, який транслюється на загальнонаціональному каналі, в якості важелю впливу на Угорщину ЗАКЛИКАЄ ЖОРСТКО НАЇХАТИ на угорців Закарпаття – тобто громадян України за ознакою їх приналежності до певної національності, й таким чином покласти Угорщині ультиматум», – йдеться у зверненні голови ГО «ТУКЗ». Василь Брензович вимагає «вважати таке звернення як повідомлення про вчинення кримінального правопорушення» і «розпочати й провести повне та всебічне досудове розслідування стосовно Головка М. Й. за фактом вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 161 КК України, надавши відповідний витяг з ЄРДР».

Руслан ФАТУЛА, “Карпатський об’єктив”