Сійярто: Я навіть уявити не можу більш корінного народу в Україні, ніж угорці

Міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто в інтерв’ю російському виданню «Известия» розповів про угорсько-українські відносини і, зокрема, про нещодавно прийнятий закон про корінні народи в Україні, який не поширюється на угорців. А правовий статус «корінного народу» вкрай потрібний 100-тисячній громаді закарпатських угорців, які через закони про мову та про освіту побоюються втратити свою ідентичність і мову, адже такий статус надає можливість цим народам повною мірою користуватися основними свободами, передбаченими нормами міжнародного права, а також прописаними в Конституції та законах України.

За словами Петера Сійярто, поширення закону на угорців (нині перевагами законодавства користуються кримські татари, караїми та кримчаки) вирішило б суперечку між Будапештом та Києвом, яка виникла через ситуацію угорської громади.

«Я навіть не уявляю собі більш корінного народу в Україні, ніж угорці. Це, звичайно, перебільшення, але, тим не менш, ці люди проживають на цій території століттями», – сказав міністр (Крім кримських татар, караїмів та кримчаків у документі не згадується жодна інша меншина, хоча в Україні живе близько 30 тисяч гагаузів. Перепис 2001 року містив дані про 248 200 кримських татар, 1196 караїмів та 406 кримчаків).

Петер Сійярто зазначив, що є люди, які не покидали своє місто, але протягом життя були громадянами кількох держав: Угорщини, Чехословаччини, Радянського Союзу, Словаччини та України. Змінювалася приналежність території, але люди там залишалися, додав міністр.

Він підкреслив, якби угорцям в Україні надали статус корінних жителів, вони, по суті, лише повернули б собі ті права, які мали до відповідних законодавчих змін.

На завершення Петер Сійярто повідомив, що постійно проводить консультації зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою, але поки що жодного прориву в цьому питанні не вдалося досягти.

Перше, що тимчасовий український уряд зробив після подій на Майдані у 2014 році, – обмежив мовні права, розширені під час правління поваленого дружнього до Росії президента Віктора Януковича. До того часу діяла норма, згідно з якою в тих місцях, де частка певної національної меншини перевищувала десять відсотків, мова, якою вони користувалися, визнавалася другою офіційною мовою. Очевидно, що це стосувалося російськомовних, але це також давало переваги і угорцям.

Водночас цей крок уряду, створеного після подій на Майдані, послужив приводом для Росії анексувати Крим і підбурити до повстання на сході України. І хоча цей захід мав на меті стримати російський вплив, як і прийняті з того часу закони щодо захисту державної мови України, він став смертельним ударом для 100 тисяч угорців на Закарпатті.

Наразі Київ здається непохитним у мовних питаннях. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у п’ятницю порадив тим, кому не подобається мовний закон, українська держава, переїхати до іншої країни.

 (Forrás)