New York Times: Путін може відмовитися від подальшого захоплення територій, якщо отримає вигідну пропозицію від Трампа

У статті The New York Times ідеться про те, що під час зустрічі російського президента Володимира Путіна та спеціального представника президента США Стіва Віткоффа в середу росія могла дати зрозуміти, що задовольниться вже захопленими територіями, якщо отримає безпекові та політичні поступки, які дозволять їй у довгостроковій перспективі поставити Україну під свій вплив. Якщо це припущення відповідає дійсності, то вже наступного тижня на російсько-американському саміті Путін може укласти угоду з Трампом.

З моменту вступу Дональда Трампа на посаду в січні Володимир Путін неодноразово давав зрозуміти, що хотів би зустрітися зі своїм американським колегою, щоб обговорити питання врегулювання американо-російських відносин та мир в Україні.

На цю зустріч російська сторона чекала вже давно, оскільки це єдиний спосіб досягти своїх цілей не на фронті, а за столом переговорів, сидячи навпроти лідера США.

У Кремлі вважають, що лише Трамп може укласти політичну угоду, яка задовольнить стратегічні потреби росії: утримання України подалі від НАТО, виключення західної військової присутності на території країни, а в довгостроковій перспективі формування промосковського керівництва в Києві.

6 серпня спеціальний представник президента США Стів Віткофф провів у Москві переговори з Путіним, після чого сторони оголосили, що протягом кількох днів може відбутися російсько-американський саміт. Хоча Трамп сказав європейським лідерам, що пізніше може навіть провести тристоронню зустріч із Зеленським та Путіним, Кремль повідомив інше: Путін відкритий до особистої зустрічі із Зеленським, але пов’язує її з виконанням «певних умов», які, на його думку, «поки що далекі від виконання».

За даними New York Times, російський президент міг висловити Віткоффу більш м’яку позицію щодо територіальних питань.

Хоча Москва досі наполягала на повній передачі чотирьох українських регіонів, анексованих у 2022 році, значна частина цих територій усе ще перебуває під контролем України. На думку політичних аналітиків, для Путіна гарантії щодо нерозширення НАТО та військових можливостей України є важливішими за конкретні кордони. Крім чотирьох регіонів, анексованих у 2022 році, Кремль окупував понад тисячу квадратних кілометрів української території, що також може дати значний простір для маневру на переговорах.

Минулого вікенду президент Трамп частково підтвердив чутки, повідомивши, що намічається рішення, яке передбачає обмін територіями. Однак ділитися конкретними деталями не став.

«Відбудеться певний обмін територіями, що буде вигідним для обох сторін, але про це ми поговоримо пізніше», – заявив американський президент.

Утім це не означає, що Москва відмовиться від своїх початкових цілей. Війська рф, як і раніше, мають значну перевагу на фронті, і хоча літня наступальна операція просувається повільно, у Кремлі думають, що в разі потреби вони продовжуватимуть боротьбу роками. Однак Путін може вважати політичну перемогу, досягнуту за посередництва Трампа, вигіднішою, ніж захоплення нових зруйнованих міст.

З цього приводу Тетяна Становая, аналітикиня Carnegie Moscow Eurasia Center, зазначила: «Територія є другорядною. Головне, щоб Україна перестала бути державою, яка виступає проти росії».

У найближчі дні може з’ясуватися, чи дійсно Путін готовий відмовитися від подальших завоювань, якщо в обмін на це отримає від США та їхніх союзників безпекові й політичні поступки, завдяки яким у довгостроковій перспективі Москва матиме змогу підпорядкувати собі Україну. Питання вже не в тому, чи прагне росія розширювати свої території, а в тому, яку пропозицію зробить Трамп, щоб Путін відчув, що досягнув того, чого хотів, без необхідності захоплювати нові регіони.

Переможцями угоди можуть виявитися лідери європейської політичної еліти, які, будучи повністю проігноровані в процесі її укладення, намагаються переконати Трампа ще більше посилити тиск на росію. Угода, імовірно, міститиме елементи, несприятливі для України, проте ставлення президента Зеленського та української громадської думки до неї може швидко змінитися, якщо російська й американська сторони спільно очікуватимуть на її ухвалення.

Джерело:  (hirado.hu)