Єврокомісія програла за всіма пунктами у справі Pfizer

Верховний суд Європейського Союзу скасував рішення Єврокомісії відмовити газеті New York Times у доступі до повідомлень, якими обмінювалися президент Урсула фон дер Ляєн і генеральний директор Pfizer Альберт Бурла, оскільки Єврокомісія не змогла достовірно пояснити, чому вона не має цих текстів.

Після тривалої суперечки між Європейською Комісією та The New York Times щодо прозорості контрактів компанії Pfizer на виробництво вакцини проти COVID-19 Європейський суд  постановив, що Комісія «не надала прийнятних пояснень щодо ненадання запитуваних документів».

Згідно з рішенням Суду ЄС, Комісія не може просто стверджувати, що не має запитуваних документів; вона повинна надати достовірне пояснення, яке дозволить як громадськості, так і Суду зрозуміти, чому ці документи не можуть бути знайдені.

Суд ЄС встановив, що газета The New York Times надала відповідні та послідовні докази, які свідчать про обмін текстовими повідомленнями між Головою Комісії та генеральним директором Pfizer щодо закупівлі вакцин проти COVID-19.

«Ці контракти були абсолютно безпрецедентними в абсолютно безпрецедентному контексті», – заявив офіційний представник ЄС перед винесенням рішення.

Вакцина Pfizer-BioNTech першою отримала схвалення ЄС у грудні 2020 року після досягнення попередньої угоди про закупівлю 200 мільйонів доз.

Наступні контракти, підписані в березні і травні 2021 року, забезпечили постачання ще 2,4 мільярда доз на суму 2,4 мільярда євро з опціоном ще на 900 мільйонів євро.

Видання розкрило існування повідомлень в інтерв’ю з Бурлою у 2021 році, але наштовхнулося на перешкоди, коли попросило надати доступ до них. Комісія заявила, що не може надати доступу до текстів.

Після кількох невдалих спроб отримати повідомлення The New York Times звернулася до Європейського суду в січні 2023 року.

Європейська комісія опублікувала заяву у відповідь на рішення суду, в якій зазначила, що ретельно вивчить рішення суду і визначиться з подальшими кроками.

Комісія заявила, що виконавча влада «ухвалить нове рішення, яке надасть більш детальне пояснення» у відповідь на початковий запит New York Times.

«Прозорість завжди була головним пріоритетом для Комісії та президента фон дер Ляєн. Ми продовжуватимемо суворо дотримуватися надійної правової бази для забезпечення виконання наших зобов’язань», – додали вони.

У новому рішенні Суд встановив, що Комісія не надала належних роз’яснень щодо того, чи були видалені запитувані текстові повідомлення, і якщо так, то чи було це видалення навмисним або ж автоматичним.

«Щодня відбувається безліч взаємодій між членами Комісії, усіма співробітниками Комісії та зовнішніми зацікавленими сторонами», – заявив чиновник ЄС перед винесенням рішення, додавши, що ці акти взаємодії відбуваються переважно за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень та інших додатків, і що було б практично неможливо зареєструвати всі ці комунікації.

Чиновник сказав, що неправильно стверджувати, ніби комісія заперечує існування текстових повідомлень між головою комісії та генеральним директором Pfizer, а виконавчий директор стверджує, що розмови не містили важливої інформації.

Згідно з регламентом ЄС 2001 року про доступ громадськості до документів, текстові повідомлення вважаються «документами» і повинні зберігатися й надаватися за запитом, стверджує New York Times.

Регламент визначає документ як «будь-який зміст, записаний на будь-якому носії (на папері, в електронній формі або у вигляді звукового, візуального чи аудіовізуального запису), що стосується питання, пов’язаного з політикою, діяльністю та рішеннями, за які несе відповідальність установа».

На думку Суду, в цій конкретній ситуації Комісія не може просто стверджувати, що не має запитуваних документів, а повинна надати достовірне пояснення, яке дозволить громадськості та Суду зрозуміти, чому ці документи не можуть бути знайдені.

Комісія не надала суддям ЄС детальної інформації про тип обшуків, які вона провела, щоб знайти ці документи, або про те, де ці обшуки були проведені. Відповідно, не було надано жодного прийнятного пояснення, яке б виправдовувало неможливість отримати запитувані документи.

Крім того, Комісія не надала адекватного пояснення, чи були видалені запитувані текстові повідомлення, і якщо так, то чи було це видалення навмисним, автоматичним або через те, що мобільний телефон Президента в цей час було перемкнуто.

Європейська Комісія має два місяці на оскарження рішення Суду.

 Джерело