Хвилі протестів як відповідь на коронавірусні обмеження сколихнули Європу та США. Що далі?

Прагнення до свободи у людей зашито на рівні ДНК. І так, дехто воліє померти від коронавірусу, аніж жити в клітці карантинних обмежень. І справа тут не в чиїхось високих принципах, а в питанні виживання.

Прірва між багатими і бідними стає ще очевиднішою

Ще у квітні видання Bloomberg прогнозувало, що після епідемії коронавірусу у світі буде багато заворушень і протестів, адже епідемія вдарить найбільше по бідному населенню. А нерівність між багатими і бідними стане ще більш очевидною і разючішою, ніж була до епідемії.

Самоізоляція у маєтку на сотні квадратів з басейном, спортзалом і тенісним кортом проти самоізоляції в “однушці” на 30 квадратів ставить таких людей у ще більш нерівні умови. За статистикою, в єврозоні сім’ї з вищими доходами мають в середньому 72 квадратних метри простору для життя, тоді як бідніші прошарки тільки 38, передає УНІАН.

А ще фінансове питання: люди із середнім рівнем достатку чи вище середнього зазвичай мають пасивні джерела доходів, певну фінансову подушку або можливість працювати віддалено, тоді як люди з бідних прошарків населення найвразливіші, адже разом із роботою втрачають і будь-які засоби до існування.

Так, за прогнозами Міжнародної організації праці, у всьому світі буде знищено 95 мільйонів робочих місць, а значно втратять свої доходи 1,25 млрд людей на планеті.

Протести проти посилення карантинних обмежень

І ці прогнози уже починають справджуватися. У відповідь на посилення карантинних заходів, а насправді обмеження свобод людей, таких як право на працю чи право на вільне пересування, у низці країн почалися масові протести, що переросли в заворушення.

Наприкінці жовтня в Італії, де померло чи не найбільше людей від коронавірусу, громадяни вийшли на масові акції протесту проти посилення карантинних вимог у зв’язку із другою хвилею коронавірусу. Це сталося після продовження урядом дії надзвичайного стану до 31 січня 2021 року. Тобто, ще на 3,5 місяці. В містах Мілан, Генуї, Неаполь, Турин, Рим пройшли навіть сутички між демонстрантами та поліцією, інформує ZIK із посиланням на італійські ЗМІ.

Іспанію в кінці жовтня теж сколихнули протести та сутички в Барселоні. Все почалося з мирного протесту у зв’язку з продовженням надзвичайного стану ще на 6 місяців, аж до 9 травня 2021р., передає ТСН.

У Німеччині вийшло біля 20 тисяч противників обмежень у місті Лейпциг, 90% з яких відмовилися одягати маски. Все завершилося погромами та бійками з поліцією.

У суботу, 21 листопада, незважаючи на заборону влади, демонстранти знов вийшли на вулиці Лейпцига, Ганновера та інших міст.

У Сербії ще у липні відбулися масові акції протестів проти повторного введення карантинних заходів. Все переросло у заворушення, серйозні сутички з поліцією, застосування останньою сльозогінного газу та побиття кийками. В результаті, демонстантами були вчинені погроми та спалено п’ять поліцейських авто.

Так, за підрахунками Фонду Карнегі за міжнародний мир, з березня по жовтень налічується понад 30 великих акцій протесту у 26 країнах проти карантинних обмежень, інформує Дзеркало тижня.

Аналітики зазначають, що з початку нового десятиліття людство вступає в “еру масових протестів”. Починаючи з 2009 року кількість повстань щороку зростає на 11,5% на рік.

За прогнозами, коронавірус стане каталізатором для населення, яке відчуває до себе несправедливість у зв’язку із карантинними заходами, та через які втрачає роботу чи бізнес. Тому, надалі напруження тільки зростатиме, а наслідки будуть відчутними ще довго після закінчення епідемії.

Оксана ЧОПАК