МЗС: заяви Джорджеску про Україну вказують на «залежність від господарів у москві»

Міністерство закордонних справ розкритикувало висловлювання румунського політика Келіна Джорджеску про Україну – відповідну заяву зробив речник відомства Георгій Тихий 30 січня.

Він назвав слова Джорджеску виявом «крайньої неповаги» до України та українського народу.

За словами Тихого, Київ засуджує будь-які дії та заяви, які зазіхають на суверенітет та територіальну цілісність України, а також суперечать міжнародним нормам, статуту ООН і «базовим демократичним цінностям».

«На тлі таких заяв абсурдно виглядають спроби Каліна Джеорджеску позиціонувати себе як «незалежного» політика: озвучені ним тези повністю тотожні тезам російської пропаганди, що вказує на повну залежність від господарів у Москві», – вважає він.

Речник МЗС висловив переконання, що в інтересах Румунії є відновлення справедливого та стійкого миру в сусідній Україні та розвиток обох держав:

«Нагадуємо, що в плани Кремля та його маріонеток такий розвиток подій не входить. Цінуємо, що Румунія та румунський народ твердо підтримують Україну з самого початку повномасштабної війни Росії проти нашої держави».

Напередодні колишній кандидат у президенти Румунії Келін Джорджеску під час публічної дискусії заявив, що вважає «неминучим» поділ України, назвавши її «вигаданою державою».

Маловідомий раніше незалежний кандидат Келін Джорджеску здобув перемогу в першому турі голосування на виборах 24 листопада, набравши приблизно 23 відсотки голосів. У другому турі виборів 8 грудня він мав зустрітися з проєвропейською правоцентристкою Єленою Ласконі.

Однак після того, як Рада національної безпеки Румунії розсекретила документи, які вказують на можливе втручання неназваного «державного суб’єкта» (ймовірно, йдеться про Росію), Конституційний суд скасував перший тур голосування і наказав провести нові вибори, які мають пройти в найближчі кілька місяців.

Джорджеску спробував оскаржити рішення, але суд відхилив його апеляцію.

Перше місце ультраправого кандидата в першому турі президентських виборів викликало побоювання і протести, особливо серед молодих румунів, щодо майбутнього демократії в країні.