ЄС готовий на все, щоб зміцнити Україну – Антоніо Коста

Європейський Союз готовий зробити все, щоб зміцнити Україну, заявив голова  Європейської Ради Антоніо Коста.

На спільній пресконференції з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном і президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн за підсумками саміту глав держав і урядів країн – членів ЄС Коста заявив: Київ має право на «справедливий і міцний мир».

«Не на будь-який мир, не на капітуляцію», – наголосив він, додавши, що тільки Україна, як сторона, що зазнала нападу, має право вирішувати, що вона сприймає як мир, і тільки Україна має право вирішувати, коли умови виконані.

«Зараз не час для різних сценаріїв. Зараз Україну слід підготувати до всіх можливих сценаріїв, і ми стоїмо на боці України у всіх сценаріях», – заявив він.

За його словами, на саміті лідери ЄС погодилися, що Євросоюз «готовий зробити все можливе для зміцнення України», і в якості прикладу цього він навів ухвалений Радою цього тижня 15-й пакет санкцій проти Росії.

Він також нагадав, що ЄС надасть Україні додаткові 30 млрд євро фінансової допомоги у 2025 році.

Війна проти України – це війна проти міжнародної спільноти, наголосив Коста.

За його словами, ЄС продовжує шукати шляхи посилення підтримки України та посилення тиску на тих, хто «прямо чи опосередковано сприяє ескалації війни і тим самим становить загрозу глобальному миру».

Щодо місця ЄС у світі, Коста підкреслив: з багатополярним світопорядком необхідно рахуватися, і в інтересах ЄС знаходити партнерів на всіх континентах, а саме – в дусі спільних цінностей, включаючи повагу до міжнародного права та боротьби зі зміною клімату.

Коста також назвав США і Великобританію одними з найближчих партнерів ЄС. 

За його словами, на саміті лідери також обговорили ситуацію на Близькому Сході, зокрема, в Сирії, і погодилися з важливістю мирного політичного переходу після режиму Асада, крім цього, що такий перехід обов’язково повинен поважати релігійну і етнічні меншини, а також права жінок.

Він додав, що ЄС уже налагодив контакти з місцевою владою та регіональними партнерами, а також продовжує гуманітарну допомогу Сирії та посилює свою дипломатичну присутність у Дамаску.

Щодо міграції, члени Європейської Ради у своїй заключній заяві звернули увагу на необхідність імплементації відповідного законодавства ЄС, підкресливши важливість збереження зусиль із запобігання та боротьби з нелегальною міграцією.

Наголосили і на важливості зміцнення відносин із безпечними країнами походження, боротьби з торгівлею людьми та контрабандою, створення безпечних та законних міграційних шляхів.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц на пресконференції після саміту ЄС звернув увагу на важливість підтримки європейської автомобільної промисловості та сталеливарного сектору, підкресливши, що для цього потрібен спільний підхід усіх європейських країн.  

Щодо Сирії, Шольц запропонував розглянути можливість скасування економічних санкцій ЄС і закликав створити пакет допомоги для відновлення.

Канцлер Австрії Карл Негаммер запропонував призупинити або поступово послабити санкції проти Сирії, заявивши, що було б «розумно» використовувати систему санкцій ЄС для зміцнення довіри. Він сказав, що підтримка ЄС буде потрібна для заохочення добровільного повернення сирійців, додавши, що необхідні запобіжні заходи, щоб гарантувати безпеку сирійців, які повертаються додому.

Він наголосив, що Сирія має стати стабільною країною, «в якій поважаються права людини», нагадавши про релігійну меншість, яка проживає в країні, зокрема християн.

Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес зокрема заявив, що його країна не розглядає розміщення іспанських солдатів в Україні у складі миротворчих сил ЄС.

Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс висловив підтримку Україні, підкресливши, що країна має дочекатися початку мирних переговорів у посиленій позиції. Стосовно Сирії він наголосив на важливості збереження територіальної цілісності країни та закликав до створення в Дамаску уряду, який би забезпечив захист усіх релігійних та етнічних меншин, що проживають у країні.

Він також підкреслив, що у зв’язку з нинішніми викликами необхідно зміцнювати економічну та енергетичну стійкість ЄС, а також його обороноздатність і можливості захисту безпеки. Прем’єр-міністр Греції також підтримав перспективу інтеграції Західних Балкан до Європейського Союзу, підтвердивши підтримку Грецією європейської перспективи Сербії, і запропонував Європейському Союзу встановити 2033 рік як крайній термін для інтеграції всіх країн-кандидатів.